Єдиний унікальний номер: 378/1285/25
Провадження № 3/378/410/25
28.10.2025 року селище Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М., за участю захисника Поліщука Р. А., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 31.08.2025 о 04 годині 03 хвилин в селищі Ставище по вул. Санаторній 14 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN BORA, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме, неприродна блідість, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
На виклик суду ОСОБА_1 не прибув, його захисник Поліщук Р. А. подав до суду клопотання про закриття провадження по справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що в матеріалах відсутні належні та допустимі докази, які б об'єктивно підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом або перебування його у стані сп'яніння. Із досліджених відеозаписів з боді-камер працівників поліції достеменно видно, що автомобіль Volkswagen Bora, державний номер НОМЕР_1 , перебував у стані спокою, ознак руху не зафіксовано. ОСОБА_1 на той момент сидів у салоні автомобіля, який стояв біля його домоволодіння, і спокійно спілкувався з працівниками поліції, які самостійно під'їхали та підійшли до нього. Жодної зупинки транспортного засобу поліцією не відбувалося. Зазначені встановлені фактичні дані беззаперечно виключають наявність у діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З відеозаписів видно, спілкування між поліцейськими та ОСОБА_1 спочатку не стосувалося будь-яких ознак сп'яніння. Після перевірки документів через службовий планшет один із поліцейських повідомив, що ОСОБА_1 начебто має дані «порушення правил військового обліку». Це питання жодним чином не стосується функцій поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і не може бути предметом перевірки на місці. ОСОБА_1 їм пояснив, що у нього проблеми по здоров'ю, він тяжко хворіє. Проте, поліцейський зазначив, що оскільки той в розшуку ТЦК, то треба проїхати. Після законної відмови ОСОБА_1 , мотивованої страхом незаконного затримання, поліцейські почали наполягати на проходженні огляду на стан наркотичного сп'яніння. Така пропозиція виникла не як наслідок виявлення зовнішніх симптомів чи поведінки, що могла б свідчити про сп'яніння, а виключно після відмови ОСОБА_1 виконати незаконну вимогу поліцейських про поїздку до ТЦК. Тому дії працівників поліції слід розцінювати як провокацію, що має на меті штучно створити, підстави для доставлення особи до медичного закладу і, як наслідок, можливість подальшої передачі її до територіального центру комплектування. Крім того, з відеозапису видно, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду. Він неодноразово заявляв, що не відмовляється, готовий пройти огляд, дочекавшись адвоката.
Поліцйський ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 31.08.2025 він з напарником під час патрулювання під час комендантської години виявив автомобіль, який повернув з центральної вулиці селища Ставище в провулок, вони зупинили вказаний автомобіль за допомогою ввімкнення проблискових маячків червоного та синього кольору. При спілкуванні у водія були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння. На неодноразову пропозицію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння водій повідомляв, що буде чекати адвоката, проте протягом години водій не зміг зв'язатись з адвокатом. Він повідомив водію, що в разі незгоди пройти запропонований огляд, буде розцінювати таку поведінку водія як відмову, роз'яснив останньому відповідальність за відмову, від проходження такого огляду та права. Водій після складання протоколу його не отримав, оскільки вийшовши із свого автомобіля втік.
Дослідивши матеріали справи, пояснення поліцейського, доводи захисника, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Пункт 2.5. ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкції).
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 31.08.2025 року серії ЕПР1 № 439205 (а. с. 1), який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; при цьому протокол був підписаний особою, яка його склала, вказано що ОСОБА_1 від підпису відмовився,
- даними відеозапису з бодікамер поліцейських (на оптичному диску - а. с. 13), якими зафіксовано о 03:54:17 факт початку спілкування поліцейського з водієм, який перебував за кермом автомобіля та був пристебнутий ременем безпеки (03:54:36). О 03:54:40 водій надав поліцейському документи. О 03:56:35 поліцейський за допомогою ліхтарика перевірив реакцію зіниць очей водія, після чого озвучив ознаки наркотичного сп'яніння: зіниці водія не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (03:56:55). О 03:58:28 водій запитав поліцейського «Можна я поїду». Працівником поліції неодноразово було запропоновано водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в лікарні, на що водій декілька раз зазначав, що необхідно дочекатись його адвоката, намагався вийти з тим на зв'язок по телефону. повідомив, що адвокат не бере трубку, після чого о 04:00:06 поліцейський роз'яснив водію, що за відмову передбачена відповідальність, на чергову пропозицію проїхати до лікарні о 04:09:24 водій відповів, що не хоче туди їхати; о 04:15:27 та о 04:17:00 поліцейський водію повідомив, що його дії буде розцінювати як відмову та затягування часу, після чергових пропозицій пройти огляд водій о 04:24:12 відповів «добре, давайте мені цей протокол», на чергове запитання поліцейського о 04:25:08, 04:25:17 щодо згоди пройти огляд водій відповів «В цей час не буду». На запитання поліцейського, чи правильно він розуміє, що водій відмовляється від проходження огляду, останній о 04:25:20 відповів «Відмовляюсь»; о 04:26:26 поліцейським роз'яснено ОСОБА_1 права, о 04:37:11 поліцейський сказав водію, який продовжував сидіти за кермом свого автомобіля, щоб той чекав і нікуди не їхав, проте, той під час складання протоколу о 04:37:55 вийшов з автомобіля і раптово побіг в бік насаджень, зникнувши з місця зупинки;
- поясненнями поліцйського ОСОБА_2 в судовому засіданні, згідно яких 31.08.2025 він з напарником під час патрулювання під час комендантської години виявив автомобіль, який повернув з центральної вулиці селища Ставище в провулок, вони зупинили вказаний автомобіль за допомогою ввімкнення проблискових маячків червоного та синього кольору. При спілкуванні у водія були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння. На неодноразову пропозицію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння водій повідомляв, що буде чекати адвоката, проте протягом години водій не зміг зв'язатись з адвокатом. Він повідомив водію, що в разі незгоди пройти запропонований огляд, буде розцінювати таку його поведінку як відмову, роз'яснив останньому відповідальність за відмову від проходження такого огляду та права. Водій після складання протоколу його не отримав, так як, вийшовши із свого автомобіля, втік.
Вищевказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних доказів, їх фальсифікації, захисником Поліщуком Р. А. не надано, не здобуто таких і в процесі судового розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.
Посилання захисника Поліщука Р. А. на ту обставину, що ОСОБА_1 не керував автомобілем у вказаний в протоколі час та місці, спростовуються вищевказаними поясненнями поліцейського в суді та даними вищевказаного відеозапису, відповідно до якого зафіксовано о 03:54:17 факт початку спілкування поліцейським з водієм, який перебував за кермом автомобіля та був пристебнутий ременем безпеки (03:54:36), о 03:58:28 останній запитав поліцейського «Можна я поїду» та жодного разу в ході тривалого спілкування з поліцейськими не заперечив факт керування ним автомобілем.
Доводи захисника Поліщука Р. А. щодо відсутності встановленого факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння також спростовуються вищевказаним відеозаписом, відповідно до якого впродовж тривалого часу поліцейський неодноразово пропонував водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в лікарні, на чергове запитання поліцейського о 04:25:08, 04:25:17 щодо згоди пройти огляд, водій відповів «В цей час не буду», на запитання поліцейського, чи правильно він розуміє, що водій відмовляється від проходження огляду, останній о 04:25:20 відповів «Відмовляюсь».
Фактично з відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 ухилився на вказівку поліцейського бути на місці при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього. Зокрема, як зазначено вище, з відеозапису встановлено, що о 04:37:11 поліцейський сказав водію, який продовжував сидіти за кермом свого автомобіля, щоб той чекав і нікуди не їхав, проте, той під час складання протоколу о 04:37:55 вийшов з автомобіля і раптово побіг в бік насаджень, зникнувши з місця зупинки.
Оскільки ОСОБА_1 ухилився від участі в складанні протоколу про адміністративне правопорушення та, відповідно, не отримав другий його примірник, судом в ході розгляду справи 13 жовтня 2025 року було вручено другий примірник такого протоколу його захиснику Поліщуку Р. А. для передачі ОСОБА_1 (а. с. 30), цього ж дня в судовому засіданні було оголошено перерву, ОСОБА_1 в судові засідання не з'явився, скористався правовою допомогою (а. с. 21, 24), участь у справі приймав його захисник.
Захисник, обгрунтовуючи клопотання про закриття провадження у справі, посилається також на те, що співробітники поліції спровокували ОСОБА_1 , на вчинення правопорушення, оскільки попередньо після перевірки документів через службовий планшет повідомили, що ОСОБА_1 має дані «порушення правил військового обліку» та пропонували останньому спочатку проїхати з ними до ТЦК, оскільки той перебуває в розшуку. Після законної відмови ОСОБА_1 , мотивованої страхом незаконного затримання, поліцейські почали наполягати на проходженні огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Такі посилання захисника оцінюються судом критично з огляду на таке. Як вбачається із відеозапису з нагрудної камери поліцейського, попри пропозицію проїхати до ТЦК, фактично працівників ТЦК поліцейські не повідомляли про зупинку ОСОБА_1 , останнього не затримували, а запропонували йому проїхати до закладу охорони здоров'я з метою проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння лише після перевірки зіниць останнього за допомогою ліхтарика, висловивши після цього вищевказані ознаки такого сп'яніння.
До того ж, із цього відеозапису вбачається, що працівники поліції, роз'яснили ОСОБА_1 що у разі його відмови від проходження такого огляду на нього буде складено адміністративний протокол, а відтак, суд сприймає відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я як таку, що була вчинена ним добровільно на підставі власних переконань та суджень.
Суд звертає увагу на те, що сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою. ОСОБА_1 не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення свою незгоду із викладеними у ньому відомостями. Однак, попри вказівку поліцейського залишатись на місці, вийшов з автомобіля та зник в невідомому напрямку.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому суд дійшов висновку про наявність в діях останнього складу вказаного правопорушення.
Таким чином, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю вищевказаних доказів.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд дійшов висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_3 слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 605.60 гривень.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч. 1, 283-285, 287 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя Н. М. Марущак