П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/11002/25
Перша інстанція суддя Бойко О.Я.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, а саме:
- визнання протиправними дії, що не відповідають вимогам ст.ст. 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, щодо сплати з 01 січня 2025 року пенсії по інвалідності ОСОБА_1 із застосуванням обмежуючих коефіцієнтів передбачених постановою КМУ «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03 січня 2025 року № 1, із обмеженням її максимальним розміром 26152,48 грн, відмови вих. № 1500-0203-8/76367 від 12 квітня 2025 року сплачувати пенсію по інвалідності ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року в розмірі фактично нарахованої суми - 29375,96 грн;
- зобов'язання сплачувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 01 січня 2025 року в розмірі фактично нарахованої суми 29375,96 грн, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії та індексації), без застосування обмежуючих коефіцієнтів передбачених постановою КМУ «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03 січня 2025 року № 1 і без обмеження підсумка пенсії максимальним розміром в сумі: 26152,48 грн та сплатити заборгованість, що виникла у зв'язку з перерахуванням пенсії на час ухвалення рішення судом із врахуванням раніше виплачених сум;
- визнання протиправними дії, що не відповідають вимогам ст.ст. 43,63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, щодо сплати з 01 березня 2025 року пенсії по інвалідності ОСОБА_1 із застосуванням обмежуючих коефіцієнтів передбачених постановою КМУ «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03 січня 2025 року № 1, із обмеженням її максимальним розміром 26430,42 грн, відмови вих. №1500-0203-8/76367 від 12 квітня 2025 року сплачувати проіндексовану пенсію по інвалідності ОСОБА_1 з 01 березня 2025 року в розмірі фактично нарахованої відповідачем суми - 31945,79 грн;
- зобов'язання сплачувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 01 березня 2025 року в розмірі фактично нарахованої суми - 31945,79 грн, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії та індексації), без застосування обмежуючих коефіцієнтів передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03 січня 2025 року № 1, без обмеження підсумка пенсії максимальним розміром в сумі 26430,42 грн та сплатити заборгованість, що виникла у зв'язку з перерахуванням пенсії на час ухвалення рішення судом із врахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року задоволено позов, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати у неповному розмірі з 01 січня 2025 року ОСОБА_1 пенсії відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із застосуванням обмеження її максимальним розміром та пониження суми пенсії на коефіцієнт, встановлений п. 1 постанови КМУ від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених п. 1 постанови КМУ від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням проведених виплат;
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати у неповному розмірі з 01 березня 2025 року ОСОБА_1 пенсії відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із застосуванням обмеження її максимальним розміром та пониження суми пенсії на коефіцієнт, встановлений п. 1 постанови КМУ від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 березня 2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених п. 1 постанови КМУ від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у даній справі, так як на виконання вимог ст. 46 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови КМУ № 1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» пенсійним органом правомірно обмежено максимальний розмір пенсії позивача у 2025 році.
При цьому, як наголошує апелянт, зазначені нормативно-правові акти є чинними, діяли на момент виникнення спірних правовідносин, а як наслідок в обов'язковому порядку мали враховуватись при обчисленні розміру пенсії позивача.
В свою чергу, позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на пенсійному забезпеченні у відповідача та йому призначена пенсія по інвалідності відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2025 року та підсумок пенсії (з надбавками) склав 29375,96 грн, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року - 26152,48 грн.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» відповідач провів перерахунок пенсії позивача та підсумок пенсії (з надбавками) склав 31945,79 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 30070,79 грн., з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року - 26430,42 грн.
Не погоджуючись із запровадженими обмеженнями розміру пенсії, позивач звернувся до суду.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позову, так як пенсійним органом протиправно обмежено розмір пенсії позивача, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 7 ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
При цьому, Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року N 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч. 7 ст. 43 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи ст. 2 ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», що поширюють свою дію на ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
З іншого боку, згідно ст. 46 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік», у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Крім того, згідно п. 1 постанови КМУ від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова КМУ № 1), у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно п. 2 Постанова КМУ № 1, у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім'ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.
Згідно п. 3 Постанова КМУ № 1, ця постанова набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 1 січня 2025 року.
Також, згідно п. 1 постанови КМУ від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова КМУ № 209), з 01 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Колегією суддів встановлено, що позивачу призначено пенсію за ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
При цьому, починаючи з 01 січня 2025 року позивачу обмежено максимальний розмір пенсії, з урахуванням відповідних коефіцієнтів пониження розміру пенсії, на підставі положень ст. 46 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік», п. 1 Постанови КМУ №1.
Аналогічним чином, за наслідком обмеження максимального розміру пенсії позивача, починаючи з 01 березня 2025 року позивачу не здійснюється виплата підвищення до пенсії, що передбачене Постановою КМУ № 209.
В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, в межах доводів та вимог апеляційної скарги пенсійного органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, вперше обмеження максимального розміру пенсії військовослужбовців введено в дію ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
При цьому, відповідне обмеження у різних його редакціях двічі визнано неконституційним Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року та Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року.
Приймаючи відповідні Рішення, Конституційний Суд України виходив з того, що в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку.
Тому, Конституційним Судом України зроблено висновок, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч. 5 ст. 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Між тим, як зазначено колегією суддів вище, аналогічне обмеження максимального розміру пенсії колишніх військовослужбовців введено також в дію ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зазначені приписи ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
В свою чергу, у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2021 року (справа № 400/2085/19), від 20 липня 2022 року (справа № 340/2476/21), від 25 липня 2022 року (справа № 580/3451/21), від 30 серпня 2022 року (справа № 440/994/20), від 17 березня 2023 року (справа № 340/3144/21) та інших, Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
Крім того, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду, такі правові акти не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанова від 12 березня 2019 року, у справі № 913/204/18, постанова від 10 березня 2020 року, у справі № 160/1088/19).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що чергове обмеження максимального розміру пенсії даній категорії громадян з 01 березня 2025 року, встановлене ст. 46 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постановою КМУ № 1, є протиправним.
При формуванні зазначеного висновку колегією суддів також враховано висновки Верховного Суду щодо застосування аналогічних норм права, викладені в постанові від 15 липня 2025 року (справа № 160/6306/25).
Між тим, судом першої інстанції при ухваленні свого рішення неправильного застосування норм матеріального та порушень норм процесуального права не допущено.
Тому, керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук