Справа № 199/9327/25
(2/199/4647/25)
Рішення
Іменем України
28 жовтня 2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра, в складі
головуючого судді - Кошлі А.О.
за участю:
секретаря судового засіданні - Кахикало А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
03.07.2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі-позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідача) про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову вказано, що з відповідачем перебувають в зареєстрованому шлюбі з червня 2016 року, від шлюбу мають неповнолітню дитину 2016 р.н. Поступово відносини почали погіршуватися, відбувалися сварки, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин, стосунки не підтримують, проживають окремо, у зв'язку з чим просить розірвати шлюб. Після розірвання шлюбу просить відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
06 серпня 2025 року до суду надійшов відзив відповідача, в якому заперечує проти позовних вимог, вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу можливе, також вказано про надання сторонам строку для примирення, тривалістю 6 місяців, так з метою вжиття заходів для збереження сім'ї.
З урахуванням думки сторін висловленою в судовому засідання, ухвалою суду від 27.08.2025року заяву відповідача про надання строку для примирення задоволено частково, надано строк на примирення тривалістю 2 місяці, до 27.10.2025 року.
Позивачем подано заяву в якій вимоги позову підтримує повністю.
Відповідач надав заяву про розгляд справи без його участі.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 статті 24 Сімейного кодексу України, якою передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Положеннями ч.ч. 3 та 4 ст. 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Отже, одним із принципів побудови сімейних та шлюбних відносин є принцип вільної згоди та добровільності їх існування. Шлюбні відносини тривають доти, доки існує бажання подружжя і надалі виконувати сімейні функції і надалі реалізовувати завдання сім'ї. Кожен з подружжя у будь-який час за наявності підстав, які унеможливлюють подальше шлюбне життя, має право висловити своє бажання розірвати шлюбні відносини. Реалізація цього права, яким наділений кожен з подружжя, повинна відбуватися з чіткім дотриманням матеріальних та процесуальних норм, для запобігання порушення інтересів іншого з подружжя або прав та інтересів дітей.
Згідно з ч. 2 статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Частиною 3 статті 105 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Судом встановлено, що 04.06.2016 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, актовий запис № 180, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Кіровським районним у місті Дніпропетровську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Від шлюбу мають дитину ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вказує позивач, сторони не підтримують подружніх відносин, не ведуть спільного господарства, позивач не має наміру відновлювати сім'ю та бажає розірвати шлюб, оскільки них з відповідачем відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на сімейне життя та обов'язки, відсутнє взаєморозуміння.
Відповідач заперечує проти позову, навів свої мотиви та обґрунтування, які зводяться до бажання зберегти сім'ю.
За результатами надано подружжю строку на примирення позиція позивачки не змінилася, наполягає на розірванню шлюбу.
Згідно ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Добровільність шлюбу - це одна з основних його засад, шлюб - це сімейний союз, при цьому слово сімейний засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово союз підкреслює договірну природу шлюбу, яка обумовлює його добровільний характер.
Таким чином, враховуючи наведені вище обставини та фактичні взаємини сторін, суд приходить до висновку, що сім'я у сторін остаточно розпалась і зберегти її уже не можливо.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 206, 263-265 Цивільно-процесуального кодексу України, статтями 110, 112 Сімейного кодексу України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований 04.06.2016 року Кіровським районним у місті Дніпропетровську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 180 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача змінити на « ОСОБА_3 ».
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.О. Кошля
28.10.2025