Справа № 199/13802/25
(3/199/6949/25)
іменем України
28.10.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП,
01.10.2025 о 17:47 годині у м. Дніпрі по вул. Донецьке шосе, 122, водій ОСОБА_1 не виконав неодноразову законну вимогу поліцейського - старшого лейтенанта поліції Пономаренка С.Ю., при виконанні ним службових обов'язків, а саме: про відсторонення від керування транспортним засобом марки «Lexus GS», державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до положень ст. 266 КУпАП та продовжив керування транспортним засобом.
Дії ОСОБА_1 , який злісно чинив непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, кваліфіковані працівниками поліції за ст.185 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщений про дату та час слухання справи судовими SMS-повістками, які він отримав: 13.10.2025 о 17:03:16 годині, 14.10.2025 о 12:11:03 годині та 22.10.2025 о 14:25:16 годині, а також останній повідомлявся через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).
Відповідно до договору на надання правової (правничої) допомоги б/н від 14.10.2025 інтереси ОСОБА_1 в суді представляє адвокат Ільїн О.М.
Адвокат Ільїн О.М. до суду не з'явився, був сповіщений про дату та час слухання справи судовою SMS-повісткою, яку він отримав 22.10.2025 о 14:25:16 годині.
28.10.2025 до суду надійшло клопотання захисника - адвоката Ільїна О.М., згідно з яким останній просить розглянути дану справу без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та без його участі. ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, визнає в повному обсязі. Просив призначити ОСОБА_1 мінімальне адміністративне стягнення, передбачене санкцією ст. 185 КУпАП.
За вказаних обставин, враховуючи клопотання захисника - адвоката Ільїна О.М. про розгляд справи за відсутністю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та без його участі, суд, керуючись нормами ст. 268 КУпАП України,приходить до висновку, що з метою дотримання розумних строків розгляду справи, розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 здійснювати за відсутністю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Ільїна О.М.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване, законне рішення.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 251 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими/ в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вимогою ст. 252 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозицією ст. 185 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
Об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Відтак, відповідно до ст. 185 Кодексу про адміністративні правопорушення, злісна непокора повинна проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов'язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Разом з цим, зміст статті 185 КУпАП обов'язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського. Вимоги поліцейського та їх розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, - мають бути законодавчо обґрунтовані.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 077487 від 01.10.2025, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та такий, що складений повноважною особою згідно з вимогами КУпАП, у ньому вказана правова кваліфікація адміністративного правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про адміністративну відповідальність, викладені фактичні обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для повного розуміння суті висунутого проти ОСОБА_1 звинувачення;
- рапортом поліцейського патрульної поліції від 01.10.2025, відповідно до якого 01.10.2025 приблизно о 08:00 годині за адресою: м. Дніпро, вул. Донецьке шосе, 122, згідно з п.3) ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», було зупинено транспортний засіб «Lexus GS», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на виявлення стану наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, на що останній почав проявляти зухвалу поведінку відносно працівника поліції, виражатися в бік працівника поліції нецензурною лайкою. Також, працівником поліції, після встановлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, останньому було повідомлено про те, що на підставі ст. 266 КУпАП він відсторонений від права керування та подальших рух на транспортному засобі йому заборонений. В свою чергу ОСОБА_1 зазначив, що транспортний засіб на смузі для руху не залишить, на що працівник поліції вдруге наголосив ОСОБА_1 вимоги ст. 266 КУпАП, однак ОСОБА_1 закривши вікно та поїхав з місця зупинки, проїхавши приблизно 30 м, де припаркував свій автомобіль з порушенням Правил дорожнього руху - на місце для інвалідів, чим вчинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції. У зв'язку з чим на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП;
- відеозаписами з нагрудних камер патрульних поліцейських, переглянутими судом, відповідно до яких встановлено, як транспортний «Lexus GS», державний номерний знак НОМЕР_1 , стоїть на узбіччі проїзної частини за адресою: м. Дніпро, вул. Донецьке шосе, 122, за кермом якого сидить чоловік - ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 працівник поліції повідомив причину зупинки: «Водій транспортного засобу не виконує вимоги п. 9.4. Правил дорожнього руху - не вмикає показник повороту». На питання працівника поліції водій ОСОБА_1 відмовився надати посвідчення водія та технічний паспорт на транспортний засіб, заперечуючи факт порушення ним Правил дорожнього руху, однак через деякий час ОСОБА_1 все ж таки пред'явив працівникам поліції посвідчення водія та технічний паспорт на транспортний засіб. При цьому ОСОБА_1 поводив себе зухвало та агресивно відносно працівників поліції, виражаючись в їх бік нецензурною лайкою. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на виявлення стану наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, на що останній почав проявляти зухвалу поведінку відносно працівника поліції, виражатися в бік працівника поліції нецензурною лайкою. Також, працівником поліції, після встановлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, останньому було повідомлено про те, що на підставі ст. 266 КУпАП він відсторонений від права керування та подальших рух на транспортному засобі йому заборонений. В свою чергу ОСОБА_1 зазначив, що транспортний засіб на смузі для руху не залишить, на що працівник поліції вдруге наголосив ОСОБА_1 вимоги ст. 266 КУпАП, однак ОСОБА_1 закривши вікно та поїхав з місця зупинки, проїхавши приблизно 30 м, де припаркував свій автомобіль з порушенням Правил дорожнього руху - на місце для інвалідів. В свою чергу працівники поліції, наздогнавши ОСОБА_1 , роз'яснили, що він вчинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції, а саме: про відсторонення від керування транспортним засобом марки «Lexus GS», державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до положень ст. 266 КУпАП та продовжив керування транспортним засобом, у зв'язку з чим відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП.
За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 185 КУпАП, як такі, що виразилися у злісній непокорі законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження.
Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні, що дало змогу суду прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу порушника ОСОБА_1 , який свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення визнав в повному обсязі, ступінь його вини, майновий стан, істотність наслідків вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність.
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 занеобхідне призначити адміністративне стягнення за ст. 185 КУпАП у виді штрафу в розмірі 8 (восьми) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 136,00 (сто тридцять шість) гривень.
Такий вид адміністративного стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8 (восьми) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 136,00 (сто тридцять шість) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: І.В. Дяченко