65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"22" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3113/25
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до фізичної особи-підприємця Шигиди Олени Борисівни про стягнення 155 875,89 грн, -
Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі по тексту - АТ «Акцент-Банк») звернулося до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Шигиди Олени Борисівни (далі по тексту - ФОП Шигида О.Б.) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 155 875,89 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 132 588,46 грн, процентів у розмірі 6 954,96 грн, винагороди у розмірі 4 132,47 грн, пені у розмірі 3 200,00 грн, штрафу у розмірі 9 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №20.36.0000000307 від 16.08.2024 в частині повернення кредиту та сплати відсотків.
Ухвалою суду від 08.08.2025 дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
ФОП Шигида О.Б. була повідомлена про розгляд судом даного спору шляхом надсилання ухвал суду на адресу її місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 . Проте направлені на адресу відповідача ухвали були повернуті до суду з відмітками про відсутність адресата за вказаною адресою.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З огляду на викладене ФОП Шигида О.Б. була належним чином повідомлена про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
АТ «Акцент-Банк» разом з позовною заявою подало до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
16.08.2024 між АТ «Акцент-Банк» (Банк) та ФОП Шигидою О.Б. (Позичальник) було укладено кредитний договір №20.36.0000000307, істотними умовами кредитування згідно якого є наступні: вид кредиту - строковий кредит; ліміт договору складає 160 000,00 грн; термін повернення кредиту - 13.08.2027, за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90%; Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,90 % від суми ліміту у поточну дату сплати процентів; сплата винагороди здійснюється у гривні, розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
Відповідно до п. 2.1.2 кредитного договору №20.36.0000000307 від 16.08.2024 Банк зобов'язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів Позичальнику на цілі, відмінні від платежів на сплату судових витрат, у межах суми, обумовленої п. 1.1 цього договору, а також за умови виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.12 цього договору.
Умовами п. п. 2.2.2, 2.2.3, 2.2.5 кредитного договору №20.36.0000000307 від 16.08.2024 передбачено, що Позичальник зобов'язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п. п. 4.1, 4.2., 4.3 цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені п. п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору; сплатити Банку винагороду відповідно до п. п. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього договору.
Згідно з п. 2.3.2 кредитного договору №20.36.0000000307 від 16.08.2024 при настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, Банк на свій розсуд має право, зокрема, змінити умови цього договору - зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому, згідно зі ст. ст. 212, 611, 651 ЦК України за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили у зазначену у повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором.
Відповідно до п. 4.5 кредитного договору №20.36.0000000307 від 16.08.2024 Позичальник сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п. А. 10 цього договору.
Згідно з п. 5.8 кредитного договору №20.36.0000000307 від 16.08.2024 у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 гривень + 5 % від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Графік погашення кредиту викладений у додатку №1 до кредитного договору №20.36.0000000307 від 16.08.2024 та містить відомості про терміни повернення частини кредиту та сплати процентів; розмір частини кредиту та суми процентів, що підлягають сплаті; суму комісійних винагород; загальну суму, яка має бути сплачена Позичальником у дату погашення кредиту. Так, згідно вказаного графіку щомісячний платіж Позичальника ставив 7 483,94 грн., останній платіж у розмірі 7 484,02 мав бути сплачений на рахунок Банку 13.08.2027.
Кредитний договір №20.36.0000000307 від 16.08.2024 був підписаний Банком та Позичальником кваліфікованими електронними підписами 16.08.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
На підтвердження факту видачі кредитних коштів ФОП Шигиді О.Б. Банком було надано суду меморіальний ордер від 16.08.2024 на суму 160 000,00 грн. При цьому на підтвердження факту часткового виконання відповідачем грошових зобов'язань за кредитним договором АТ «Акцент-Банк» було надано суду виписку по особовому рахунку за період з 16.08.2024 до 26.07.2025, з якої вбачається, що загальна сума внесених відповідачем грошових коштів на виконання зобов'язань за кредитним договором складає 60 059,05 грн.
14.07.2025 АТ «Акцент-Банк» звернулось до ФОП Шигиди О.Б. із вимогою про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором №20.36.0000000307 від 16.08.2024 у строк до 21.07.2025 у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань за договором, розмір яких станом на 14.07.2025 становив 141 003,19 грн.
На підтвердження факту направлення вимоги про дострокове виконання зобов'язань від 14.07.2025 на адресу відповідача позивачем було надано суду лист з описом вкладення про направлення відповідачу вимоги вих. №1296 від 14.07.2025 за договором №20.36.0000000307 від 16.08.2024, накладну та фіскальний чек від 15.07.2025.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Предметом заявленого АТ «Акцент-Банк» до ФОП Шигиди О.Б. позову є вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотків винагороди та неустойки з підстав неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №20.36.0000000307 від 16.08.2024.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарським судом під час вирішення даного спору встановлено, що АТ «Акцент-Банк» на виконання зобов'язань за кредитним договором №20.36.0000000307 від 16.08.2024 перерахувало на рахунок ФОП Шигиди О.Б. кредитні кошти у розмірі 160 000,00 грн, які у повному обсязі мали бути повернуті відповідачем у строк до 13.08.2027.
Проте оскільки станом на 14.07.2025 у ФОП Шигиди О.Б. була наявна заборгованість за кредитом, процентами та винагородою АТ «Акцент-Банк» звернулося з вимогою про дострокове виконання зобов'язань, які мали бути виконані відповідачем до 21.07.2025.
Слід зазначити, що право на дострокове повернення всієї суми кредиту та нарахованих процентів передбачено п. 2.3.2 кредитного договору №20.36.0000000307 від 16.08.2024.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 по справі № 910/4518/16 дійшла висновку, що сторони, уклавши кредитний договір, мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно “користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за “користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу. Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за “користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги реалізацію АТ «Акцент-Банк» права на дострокове виконання ФОП Шигидою О.Б. зобов'язань за кредитним договором №20.36.0000000307 від 16.08.2024 у строк до 21.07.2025, господарський суд доходить висновку про наявність у Банку права вимагати стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 132 588,46 грн.
Крім того, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог АТ «Акцент-Банк» про стягнення з відповідача процентів у розмірі 6 954,96 грн, винагороди у розмірі 4 132,47 грн. Суд зазначає, що позивач має право на нарахування процентів та винагороди у строк до 21.07.2025, за межі якого Банк не вийшов, оскільки вказані нарахування згідно наявного в матеріалах справи розрахунку були нараховані позивачем у строк до 17.07.2025.
З посиланням на умови п. 5.8 кредитного договору №20.36.0000000307 від 16.08.2024 АТ «Акцент-Банк» було заявлено до стягнення пеню у розмірі 3 200,00 грн, штраф у розмірі 9 000,00 грн.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022 було доповнено Прикінцеві та перехідні положення ЦК України пунктом 18.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України суд доходить висновку про відсутність у АТ «Акцент-Банк» права вимагати стягнення з ФОП Шигиди О.Б. штрафу та пені, що має наслідком відмову у задоволенні заявлених Банком позовних вимог у цій частині позову.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених акціонерним товариством «Акцент-Банк» до фізичної особи-підприємця Шигиди Олени Борисівни позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача заборгованості по тілу кредиту у розмірі 132 588,46 грн, процентів у розмірі 6 954,96 грн, винагороди у розмірі 4 132,47 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Шигиди Олени Борисівни / АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 / на користь акціонерного товариства «Акцент-банк» /49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; ідентифікаційний код 14360080/ заборгованість за тілом кредиту у розмірі 132 588,46 грн /сто тридцять дві тисячі п'ятсот вісімдесят вісім грн 46 коп./, заборгованість за процентами у розмірі 6 954,96 грн /шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири грн 96 коп./, заборгованість за винагородою у розмірі 4 132,47 грн /чотири тисячі сто тридцять дві грн 47 коп./, судовий збір у розмірі 2 791,00 грн /дві тисячі сімсот дев'яносто одна грн 00 коп./.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 27 жовтня 2025 р.
Суддя С.П. Желєзна