ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.10.2025Справа № 910/10838/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розетка. Уа"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс Логістик"
про стягнення 54 579,08 грн.,
Без виклику (повідомлення) представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Розетка. Уа" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс Логістик" (далі - відповідач) збитків у загальному розмірі 54 579,08 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач, у порушення приписів статті 201 Податкового кодексу України, за наслідками здійснених між сторонами господарських операцій з поставки позивачу товару не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, позбавивши позивача права на віднесення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту в сумі 54 579,08 грн., завдавши таким чином Товариству з обмеженою відповідальністю "Розетка. Уа" збитки у вказаному розмірі.
Ухвалою від 03.09.2025 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/10838/25 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, цією ухвалою суд встановив відповідачу строк на подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення копії даної ухвали.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
За умовами частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З огляду на викладене, копія ухвали суду від 03.09.2025 року про відкриття провадження у справі № 910/10838/25 у порядку, визначеному законом, була надіслана судом в електронній формі шляхом надсилання її до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс Логістик", та доставлена останньому 03.09.2025 року о 21:20 год. Наведені обставини підтверджуються наявним у матеріалах справи повідомленням про доставку означеного електронного листа.
Дата отримання судом інформації про доставку означеного документа в кабінет ЕС відповідача - 04.09.2025 року о 09:49 год.
За умовами пункту 2 абзацу 1 частини 6, абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2025 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
11.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Розетка. Уа" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спейс Логістик" (постачальник) був укладений договір поставки № 2019/489 (далі - Договір), за умовами якого відповідач зобов'язався передавати у встановлений строк у власність позивача готову продукцію, аксесуари і запасні частини (далі - товар), а покупець зобов'язався прийняти товар в асортименті, кількості та за ціною, узгодженою сторонами, і сплатити за нього певну грошову суму.
Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.
За умовами пункту 4.4 Договору право власності на товар та ризики його випадкового знищення чи пошкодження переходять від постачальника до покупця в момент фактичної передачі товару покупцю, що підтверджується підписами обох сторін на видатковій накладній.
Пунктом 4.8 цієї угоди передбачено, що у випадку необхідності повернення товару чи зворотної тари постачальнику, покупець за допомогою технології EDI надсилає постачальнику документ-EDI Замовлення на повернення, в якому повідомляє перелік та кількість товару (зворотної тари), що підлягає поверненню, дату, коли постачальник повинен вивезти товар (зворотну тару), що підлягає поверненню на адресу торговельного (логістичного) об'єкту покупця, де знаходиться товар, що підлягає поверненню.
Згідно з пунктом 5.1 Договору ціна на товар встановлюється в національній валюті України - гривні, узгоджується сторонами в замовленні відповідно до прайс-листа, наданого постачальником в системі EDI, та зазначається у рахунках-фактурах і видаткових накладних, що є невід'ємною частиною даного Договору. Валюта розрахунку за Договором - гривня.
Відповідно до пунктів 5.2-5.4 цієї угоди загальна сума за цим Договором складається з повної вартості товару, переданого постачальником покупцю, та визначається шляхом складання всіх сум, вказаних у видаткових накладних по всім партіям поставленого товару за весь період дії цього Договору, з чим сторони погоджуються.
Покупець оплачує товар, який постачається згідно з даним Договором, шляхом перерахування на рахунок постачальника грошових коштів у національній валюті України (гривні); при цьому сторони погодили, що оплата здійснюється один раз на 14 (чотирнадцять) календарних днів за реалізований покупцем товар, або за окремим письмовим погодженням з постачальником.
Зобов'язання покупця по оплаті вважаються виконаними з моменту списання коштів з рахунку покупця на рахунок постачальника.
За умовами пунктів 11.1, 11.3 Договору останній вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє по 31.12.2020 року включно. Договір вважається автоматично пролонгованим на один календарний рік, якщо жодна зі сторін не менш як за тридцять календарних днів до закінчення дії Договору письмово не заявить про бажання його розірвати.
Судом встановлено, що згідно з видатковими накладними від 02.04.2021 року № 74 на суму 313 214,52 грн. (у тому числі ПДВ - 52 202,42 грн.), від 03.09.2021 року № 244 на суму 19 617,90 грн. (у тому числі ПДВ - 3 269,65 грн.) та від 15.09.2021 року № 216 на суму 9 403,98 грн. (у тому числі ПДВ - 1 567,33 грн.), Товариство з обмеженою відповідальністю "Спейс Логістик" поставило позивачу товар на загальну суму 342 236,40 грн., у тому числі ПДВ - 64 876,05 грн., а також у подальшому склало відповідні податкові накладні від 02.04.2021 року № 84 на суму 313 214,52 грн., від 03.09.2021 року № 218 на суму 19 617,90 грн. та від 15.09.2021 року № 295 на суму 9 403,98 грн.
У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Розетка. Уа" повністю оплатило вартість поставленого йому за Договором товару на суму 342 236,40 грн. (у тому числі ПДВ - 64 876,05 грн.), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідних платіжних інструкцій від 23.04.2021 року № 20739, від 07.05.2021 року № 25232, від 21.05.2021 року № 30205 та від 29.09.2021 року № 4851750.
З матеріалів справи також вбачається, що позивач повернув Товариству з обмеженою відповідальністю "Спейс Логістик" частину вищенаведеного поставленого відповідачем товару на загальну суму 14 761,92 грн. (у тому числі ПДВ - 2 460,32 грн.), що підтверджується копіями відповідних накладних на повернення від 16.08.2021 року № 07000165318 на суму 7 390,92 грн. (у тому числі ПДВ - 1 231,82 грн.), від 15.12.2021 року № 07000212886 на суму 3 105,00 грн. (у тому числі ПДВ - 517,50 грн.), від 17.01.2022 року № 07000193050 на суму 2 298,00 грн. (у тому числі ПДВ - 383,00 грн.) та від 10.02.2022 року № 07000207021 на суму 1 968,00 грн. (у тому числі ПДВ - 328,00 грн.).
Про виконання позивачем своїх грошових зобов'язань за Договором зі здійснення оплати товару та виконання відповідачем зобов'язань з поставки товару на загальну суму, зокрема, 327 474,48 грн. (у тому числі ПДВ - 54 579,08 грн.) свідчить також відсутність з боку контрагентів взаємних претензій та повідомлень про порушення ними відповідних зобов'язань за цим правочином.
Однак, за твердженням позивача, в порушення приписів статті 201 Податкового кодексу України відповідач не зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за вищевказаними господарськими операціями, позбавивши позивача права на віднесення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту в сумі 54 579,08 грн. та завдавши таким чином покупцю збитки у зазначеному розмірі.
З урахуванням вищевикладеного, позивач вирішив звернутися до суду із даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За умовами пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За змістом пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Судом встановлено, що згідно з наявними у матеріалах справи квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, реєстрація податкових накладних від 02.04.2021 року № 84 на суму 313 214,52 грн., від 03.09.2021 року № 218 на суму 19 617,90 грн. та від 15.09.2021 року № 295 на суму 9 403,98 грн. за вищенаведеними господарськими операціями з поставки товару за укладеним між сторонами Договором була зупинена, у зв'язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 6202, відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Враховуючи наведене, відповідачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Проте, у матеріалах справи відсутні докази реєстрації означених податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, докази оскарження відповідачем рішень податкового органу про зупинення реєстрації податкових накладних, а також документи, які свідчать про вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Спейс Логістик" будь-яких інших дій, направлених на розблокування означених податкових накладних.
Суд наголошує, що нормами Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року в справі № 908/1568/18 та Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 року в справі № 917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.
Слід зазначити, що відповідно до умов пункту 6.10 Договору якщо одна зі сторін в результаті невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за умовами цього Договору нанесла майнові збитки/витрати іншій стороні, вона зобов'язана відшкодувати документально підтверджені понесені збитки/витрати іншій стороні.
У пункті 6.12 Договору сторони погодили, що відповідно до статті 201 Податкового кодексу України постачальник зобов'язаний зареєструвати податкову накладну, виписану на кожну партію товару, в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку та з дотриманням вимог, визначених чинним законодавством.
Пунктом 6.13 Договору передбачено, що якщо постачальник своєчасно не реєструє податкові документи у ЄРПН у порядку, визначеному законодавством, або реєструє документи, які оформлені з порушенням щодо складання та підписання, тим самим позбавляє покупця права на податковий кредит з ПДВ в період, в якому був придбаний товар згідно з видатковим накладним, в такому разі сторони домовились вважати суму податкового кредиту з ПДВ як суму неустойки, яку постачальник повинен відшкодувати покупцю в тому періоді, в якому покупець був позбавлений права на податковий кредит. Сторони домовились, що у випадку, коли порушення постачальника щодо оформлення податкових документів призведуть до штрафних санкцій з боку державних органів та унеможливлять віднесення сум до податкового кредиту з ПДВ, або будь-яких інших збитків для покупця та (або) його посадових осіб, постачальник зобов'язується відшкодувати такі збитки покупцю та його посадовим особам в повному обсязі.
За змістом пункту 6.16 Договору у випадку, якщо органами податкової служби (шляхом складання повідомлення-рішення, акту перевірки, довідки, внесення коригувань до облікової картки покупця як платника податку, іншим способом) та/чи рішенням (постановою) суду буде зменшено податковий кредит покупця з ПДВ по податковим накладним постачальника, зменшені податкові витрати покупця на вартість товарів, придбаних у постачальника, донараховані покупцеві податки, збори, обов'язкові платежі, нараховані штрафні санкції за порушення податкового законодавства, чи судом буде прийнято рішення про стягнення на користь держави доходу, отриманого в результаті операції, що визнана недійсною/нікчемною, і це буде пов'язано, зокрема, з будь-якими фактами, в тому числі включаючи, але не обмежуючись, порушенням порядку реєстрації податкових накладних, відсутністю обов'язкових реквізитів в податковій накладній, що пов'язані з порушенням постачальником і/або його контрагентами податкового законодавства, постачальник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати направлення йому покупцем відповідної претензії (вимоги) про відшкодування збитків оплатити грошові кошти у розмірі, що дорівнює сумі, на яку покупцеві зменшено податковий кредит ПДВ.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 21.02.2025 року № 21-02/25-134 (направленим відповідачу 21.02.2025 року) позивач звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс Логістик" з претензією про сплату грошових коштів у загальному розмірі 57 039,40 грн. Однак, вказана претензія була залишена відповідачем без задоволення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом статті 224 Господарського кодексу України (тут і далі чинного на час виникнення спірних правовідносин) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність не настає.
Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім і невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, тобто мають бути прямими.
Отже, при пред'явленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов'язань, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв'язку між ними. У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.
Судом встановлено, що спір у даній справі виник внаслідок того, що відповідач не виконав обов'язку щодо реєстрації податкових накладних по факту здійснення господарських операцій з поставки товару за вищенаведеними видатковими накладними на загальну суму, зокрема, 327 474,48 грн., що позбавило позивача можливості отримати податковий кредит на відповідну суму ПДВ - 54 579,08 грн.
За встановленими судом обставинами, бездіяльність відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати відповідні податкові накладні та надати додаткові письмові пояснення та копії документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, становить прямий причинно-наслідковий зв'язок із неможливістю включення позивачем суми ПДВ у розмірі 54 579,08 грн. до податкового кредиту та зменшення податкового зобов'язання на означену суму, яка фактично є збитками позивача. Отже, у даному випадку наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Оскільки нарахована позивачем сума збитків у розмірі 54 579,08 грн. відповідає приписам чинного законодавства, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Розетка. Уа" про стягнення з відповідача цієї суми грошових коштів.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження факту реєстрації в установлений законом термін спірних податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та відшкодування завданих позивачу збитків.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Розетка. Уа" підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс Логістик" (01042, місто Київ, бульвар Марії Приймаченко, будинок 1/27, офіс 306; код ЄДРПОУ 38924595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Розетка. Уа" (01103, місто Київ, бульвар Миколи Міхновського, будинок 8-А; код ЄДРПОУ 37193071) 54 579 (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 08 коп. збитків та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 28.10.2025 року.
Суддя В.С. Ломака