ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.10.2025Справа № 910/11148/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва"
до Приватного акціонерного товариства "Буд.Транс"
про стягнення 63 999,41 грн.,
Без виклику (повідомлення) представників сторін.
Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (далі - позивач, Підприємство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Буд.Транс" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення грошових коштів у розмірі 63 999,41 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем обов'язку з оплати наданих позивачем послуг з управління багатоквартирним будинком за період з 01.03.2025 року по 31.07.2025 року.
Ухвалою від 05.09.2025 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/11148/25 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, враховуючи відсутність у відповідача електронного кабінету, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України копія ухвали від 05.09.2025 року про відкриття провадження у справі № 910/11148/25 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01042, бульвар Марії Приймаченко, будинок 1/27.
Проте, вищевказане відправлення № 0610278181700 підприємством поштового зв'язку вручене відповідачу не було та повернулося на адресу суду.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання заявником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.
Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Отже, суд належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2025 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
Відповідно до Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", "Про правовий режим воєнного стану", Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, Указу Президента України від 24.02.2022 року № 68/2022 "Про утворення військових адміністрацій", наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.06.2016 року № 150 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку", розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 року № 121 "Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень", на виконання розпорядження Київської міської військової адміністрації від 14.11.2024 року № 1311 "Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03 березня 2020 року № 389", розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.12.2024 року № 784 "Про затвердження конкурсної документації та проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку на території Печерського району міста Києва", з метою належного утримання житлових будинків на території Печерського району міста Києва, в яких не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, та за результатами проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку, на підставі протоколу Конкурсної комісії від 31.01.2025 року № 4 Печерська районна в місті Києві державна адміністрація прийняла розпорядження від 03.02.2025 року № 31 "Про призначення управителя багатоквартирних будинків на території Печерського району міста Києва" (далі - Розпорядження).
Означеним Розпорядженням Печерська районна в місті Києві державна адміністрація ввела в дію рішення Конкурсної комісії з призначення управителя багатоквартирного будинку на території Печерського району міста Києва, оформленого протоколом Конкурсної комісії від 31.01.2025 року № 4, про визначення переможцем конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку на території Печерського району міста Києва - Підприємства, та призначила позивача управителем багатоквартирних будинків на території Печерського району міста Києва згідно з додатками № 1 та № 2.
Крім того, Печерська районна в місті Києві державна адміністрація вирішила укласти з переможцем конкурсу договори про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за кожним багатоквартирним будинком, що входив в об'єкт конкурсу. При цьому, підписання договорів про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від імені співвласників, окремо на кожний багатоквартирний будинок строком на один рік, надано Голові Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.
Слід зазначити, що пунктом 395 Додатку № 1 до Розпорядження до Переліку багатоквартирних житлових будинків Печерського району міста Києва, управителем яких призначено Підприємство, віднесено багатоквартирний будинок № 1/27, який розташований на бульварі Марії Приймаченко у місті Києві.
Враховуючи наведені обставини, 07.02.2025 року між Підприємством (управитель) та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: бульвар Марії Приймаченко, 1/27 в особі Голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (співвласники) був укладений договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 395 (далі - Договір), згідно з яким управитель зобов'язався надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком , що розташований за адресою: бульвар Марії Приймаченко, 1/27, а співвласники зобов'язалися оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього Договору.
За умовами пункту 2 цього правочину список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності, станом на дату укладення Договору, зазначаються у Додатку № 1 до Договору, що є невід'ємною його частиною.
Слід зазначити, що згідно з Додатком № 1 до Договору до співвласників багатоквартирного будинку за адресою: бульвар Марії Приймаченко, 1/27, включено Товариство як власника квартири/нежитлового приміщення 1а, 2, 3, 4 загальною площею 1 103,20 м2.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що Товариству на праві приватної власності дійсно належать нежилі приміщення площею 1 103,20 м2, які розташовані в місті Києві на бульварі Марії Приймаченко, 27/1 (літера А). Наведені обставини підтверджуються, зокрема, наявною в матеріалах справи копією відповідного Свідоцтва про право власності від 22.04.2004 року серії САА № 102402.
Відтак, останнє є одним із співвласників багатоквартирного будинку № 1/27, який розташований на бульварі Марії Приймаченко у місті Києві.
За змістом пункту 3 Договору послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.
Відповідно до пункту 10 Договору ціна послуги з управління становить 12,42 грн. (в тому числі податок на додану вартість, якщо управитель є його платником) на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає:
- витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 11,95 грн. відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території, що міститься у Додатку № 5 до цього Договору;
- винагороду управителю в розмірі 0,47 грн. на місяць.
Пунктом 11 Договору встановлено, що плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Умовами пункту 6 Договору на кожного із співвласників (у тому числі на Товариство) покладено обов'язок оплачувати управителю надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим Договором.
Цей Договір набирає чинності з 01.03.2025 року та укладається строком на один рік (пункт 30 Договору).
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за вищенаведеним Договором свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення управителем своїх зобов'язань за цією угодою.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що всупереч покладеним на відповідача обов'язкам Товариство протягом березня-липня 2025 року не сплачувало Підприємству вартість наданих останнім послуг з управління багатоквартирним будинком, заборгувавши таким чином позивачу 63 999,41 грн.
Листом від 08.08.2025 року № 105/44-2732 Підприємство звернулося до Товариства з вимогою щодо сплати наявної у відповідача заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 63 999,41 грн. з долученням до неї відповідного акту звірки взаєморозрахунків, рахунку-фактури від 02.07.2025 року № 3316-4/164 на суму 63 999,41 грн., а також актів про надання послуг від 31.03.2025 року на суму 11 808,64 грн., від 30.04.2025 року на суму 12 033,70 грн., від 31.05.2025 року на суму 12 919,38 грн., від 30.06.2025 року на суму 13 535,95 грн. та від 31.07.2025 року на суму 13 701,74 грн.
Зважаючи на залишення Товариством цієї вимоги без задоволення, Підприємство звернулося до господарського суду міста Києва з означеним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 63 999,41 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з урахуванням такого.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З огляду на встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд також врахував, що за умовами частини 4 статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує.
Статтею 322 Цивільного кодексу України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи те, що загальна сума основного боргу Товариства, яка складає 63 999,41 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про відсутність чи погашення вказаної заборгованості перед позивачем як управителем багатоквартирного будинку, в якому розташовані належні Товариству приміщення, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Підприємства до Товариства про стягнення вказаної суми боргу.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надав належних доказів на підтвердження оплати спірної суми заборгованості у добровільному порядку.
Оскільки відповідач неналежним чином виконував покладені на нього грошові обов'язки, позовні вимоги Підприємства підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Товариство, зважаючи на задоволення позовних вимог Підприємства.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Буд.Транс" (01042, місто Київ, бульвар Марії Приймаченко, будинок 1/27; код ЄДРПОУ 32250695) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (01021, місто Київ, провулок Івана Мар'яненка, будинок 7; код ЄДРПОУ 35692211) 63 999 (шістдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 41 коп. основного боргу, а також 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 28.10.2025 року.
Суддя В.С. Ломака