Справа № 357/2497/23
1-кп/357/42/25
28.10.2025 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Білоцерківського міськрайонного суду Київської області
клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області у кримінальному провадженні №12022111030003290, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.12.2022 за зміненим обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України та за первісним обвинувальним актом за за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України
про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 , потерпіла ОСОБА_6 , її представник - адвокат ОСОБА_7 , потерпіла ОСОБА_8 , її представник - адвокат ОСОБА_9 ,
Суть питання, яке розглядається судом.
У провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження за зміненим обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.118 КК України та за первісним обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
15.08.2025 у справі отримано висновок комісійної судово-медичної експертизи.
У судовому засіданні 28.10.2025 було задоволено клопотання про виклик у судове засідання для допиту судових експертів, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на іншу дату.
Поряд з тим, прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області звернувся до суду із клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на 2 місяці, посилаючись на продовження існування встановленого судом ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від суду. Враховуючи, що ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, не має стабільного джерела доходу, неодружений, не має дітей, які б з ним проживали, зі слів ОСОБА_10 малозначно приймає участь у вихованні неповнолітньої дочки, не має власного житла, що вказує на те, що він не обтяжений соціальними зв'язками і тому без будь якої шкоди для себе може змінювати місце проживання та уникати суду. Застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків. Тому просить продовжити стосовно обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати житло у період часу з 22:00 год по 06:00 год наступного дня із покладенням визначених попередньою ухвалою суду обов'язків.
Позиції сторін.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_11 не заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час.
Інші учасники підтримала позицію прокурора.
Мотиви суду.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.09.2025 обвинуваченому ОСОБА_3 було продовжено обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло у визначений період доби, строком на 2 місяці, тобто до 12.11.2025. Разом з тим, судовий розгляд вказаного кримінального провадження до зазначеного строку, завершити не представляється можливим, оскільки виникла необхідність у відкладенні розгляду справи для виклику в судове засідання для допиту експертів, які проводили комісійну судово-медичну експертизу.
Згідно положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Виходячи з вимог статей 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Так, ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання певним ризикам.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 3-5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Метою і підставою продовження застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування
ОСОБА_3 за зміненим обвинуваченням обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України, а саме у вчиненні умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до двох років. Вказаний злочин, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
Поряд з тим, ОСОБА_3 за первісним обвинуваченням обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі від семи до п'ятнадцяти років. Вказаний злочин, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів.
Про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, працевлаштований неофіційно, має місце реєстрації та місце проживання, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
У судовому засіданні прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. Отже, вказаний ризик не зменшився та продовжує існувати, що обумовлює необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.
Наведені вище обставини, свідчать що застосування більш м'яких запобіжних заходів, окрім як домашній арешт не може запобігти ризикам, існування яких обґрунтовано у кримінальному провадженні.
Оцінюючи в сукупності всі обставини, зокрема, те що потерпілі у кримінальному провадженні підтримують обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі у зв'язку з чим набули статусу сторони обвинувачення, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, передбачених ст. 118 та ч. 1 ст. 115 КК України, рівень його суспільної небезпеки, особу обвинуваченого, його вік та спосіб життя, моральність, наявність місця реєстрації та проживання, рід занять, майновий стан, особисті та соціальні обставини його життя, сімейні зв'язки та зв'язки з суспільством, суд приходить до обґрунтованого висновку, що для забезпечення його належної процесуальної поведінки та забезпечення запобігання ризику, передбаченому п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідність продовжити раніше обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту у визначений період доби із покладенням таких самих обов'язків.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 131-132, 176,178, 183, 193, 194, 196, 201, 331, 369-372, 376 КПК України, суд
Задовольнити клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Продовжити раніше обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло у визначений період доби, строком на два місяці, тобто до 28.12.2025 включно.
Покласти обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першим викликом;
- в нічний час з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня не відлучатися із місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця роботи та проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу покласти на органи внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали до 28.12.2025 та вона підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_12