Справа № 357/15722/25
1-кп/357/1213/25
28.10.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні за № 62025100130001046, внесеному до ЄРДР 24.02.2025 року про звільнення від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 401 КК України, підозрюваного
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Подол, В. Багачанського району, Полтавської області, одруженого, військовослужбовця в,ч НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
підозрюваний ОСОБА_3
в режимі відеоконференції
прокурор ОСОБА_4 ,
Військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_3 , проходячи військову службу в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ст. 1, , 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він являється військовослужбовцем військової служби і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , е маючи на те поважних причин, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконного ухилитися від її проходження, з особистих мотивів, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та 14.01.2025 року, не пізніше 08.30 год., самовільно залишив місце служби, а саме місце розташування підрозділу військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 , та у подальшому проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов'язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього.
23.01.2025 року приблизно о 12 годині солдат ОСОБА_3 самовільно прибув на військову службу в пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , де заявив про себе та вчинене ним кримінальне правопорушення, чим припинив вчинення кримінального правопорушення.
Так, солдат ОСОБА_3 з 08.30 год. 14.01.2025 року по 23.01.2025 року обов'язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
На адресу прокуратури від ОСОБА_3 надійшло клопотання щодо звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України у зв'язку із наміром повернутися до військової частини та продовжити проходження військової служби.
У подальшому, командиром військової частини НОМЕР_1 надано письмову згоду в порядку ч. 5 ст. 401 КК України на проходження військової служби солдатом ОСОБА_3 у військовій частині НОМЕР_1 .
В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання, посилаючись на викладені в ньому обставини та просив звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України та закрити кримінальне провадження.
Підозрюваний ОСОБА_3 в підготовчому судовому засідання свою у вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України визнав повністю, зазначив, що без дозволу командирів поїхав до свого місця проживання. Підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити, а провадження по справі закрити, оскільки бажає продовжити та на даний час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Зазначив, що він розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши вимоги клопотання, вивчивши наявні в розпорядженні суму матеріали, які необхідні для вирішення клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КПК України, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
Положеннями п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Як вбачається з ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Відповідно до ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом встановлено, що 24.02.2022 року Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом № 2102- ІХ від 24.02.2022 року, у зв'язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
З матеріалів клопотання вбачається, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по строковій частині) від 25.02.2022 року за № 40 солдата ОСОБА_3 призначено на посаду водія-кранівника ремонтної роти автомобільної техніки ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_2 , після чого відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по строковій частині) від 07.08.2022 року № 215 переведено на посаду навідника 1 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону зазначеної військової частини.
Військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_3 , проходячи військову службу в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ст. 1, , 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він являється військовослужбовцем військової служби і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , е маючи на те поважних причин, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконного ухилитися від її проходження, з особистих мотивів, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та 14.01.2025 року, не пізніше 08.30 год., самовільно залишив місце служби, а саме місце розташування підрозділу військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 , та у подальшому проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов'язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього.
23.01.2025 року приблизно о 12 годині солдат ОСОБА_3 самовільно прибув на військову службу в пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) , де заявив про себе та вчинене ним кримінальне правопорушення, чим припинив вчинення кримінального правопорушення.
Так, солдат ОСОБА_3 з 08.30 год. 14.01.2025 року по 23.01.2025 року обов'язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
ОСОБА_3 добровільно звернувся до прокуратури із клопотанням про намір повернутися для проходження військової служби до військової частини Збройних Сил України.
30.08.2025 року командиром військової частини НОМЕР_1 за вихідним номером № 1323 письмову згоду в порядку ч. 5 ст. 401 КК України на проходження військової служби солдатом ОСОБА_3 у військовій частині НОМЕР_1 .
Зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягувався, добровільно висловив своє бажання проходити військову службу у військовій частині, на даний час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що також підтверджується листом командира військової частини НОМЕР_1 , в якій зазначено про можливість розміщення ОСОБА_3 на посаду солдата, суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, та закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 62025100130001046 від 24.02.2025 року.
При цьому судом з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_3 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
З огляду на викладене, оскільки судом встановлена наявність усіх передбачених законом обставин для закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного на підставі, передбаченій ч. 5 ст. 401 КК України, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_3 відповідні зобов'язання, передбачені нормами чинного законодавства.
Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ч. 5 ст. 401 КК України, ст.ст. 203, 284, 285, 286, 288, 370, 371, 372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження № 62025100130001046 від 24.02.2025 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України- закрити.
Зобов'язати ОСОБА_3 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання такою ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 після набрання зазначеною ухвалою суду законної сили, забезпечити продовження проходження військової служби ОСОБА_3 у військовій частині НОМЕР_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяОСОБА_5