Справа № 602/231/25
Провадження № 2/602/183/2025
Тернопільської області
"06" жовтня 2025 р. м.Ланівці
Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді - Холява Л.І.,
секретар - Домчук В.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в залі суду в місті Ланівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рятувально-водолазної служби Тернопільської області про стягнення середнього заробітку за порушення строків виплати належних звільненому працівникові сум,, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до Рятувально-водолазної служби Тернопільської області про стягнення середнього заробітку за порушення строків виплати належних звільненому працівникові сум.
Позовні вимоги мотивує тим, що він працював на посаді водолаза рятувально-водолазної станції Рятувально-водолазної служби Тернопільської області в період 01 березня 2017 року по 30 червня 2020 року та був звільнений із займаної посади за скороченням штатів. 30 червня 2020 року трудовий договір між ним та Рятувально-водолазною службою Тернопільської області було розірвано, згідно п.1 ст. 40 КЗпП України. Однак в день звільнення відповідач не виплатив йому заробітну плату, грошову компенсацію за дні не використаної щорічної основної відпустки та вихідну допомогу, що змусило його звернутися до суду за видачею судового наказу.
17 липня 2020 року Лановецьким районним судом Тернопільської області було видано судовий наказ про стягнення з відповідача в його користь 33586.92 грн заборгованості по заробітній платі. 15 жовтня 2020 року в зв'язку з невиплатою заборгованості по нарахованій але не виплаченій заробітній платі він на підставі вище вказаного судового наказу за заявою ОСОБА_2 Тернопілсььким міським відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження №63298946.
21 січня 2025 року позивач звернувся до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, та 21 січня 2025 року отримав постанову про закінчення виконавчого провадження, з якої дізнався, що заборгованість відповідачем сплачена 11 жовтня 2024 року, відповідно до платіжної інструкції №1672 від 09 жовтня 2024 року в сумі 33586.92 грн. Вважає, що такі дії боржника щодо несвоєчасної виплаченої заборгованості по заробітній платі є підставою для стягнення компенсації за несвоєчасно виплачені розрахункові кошти звільненого працівника. Просить стягнути з відповідача в його користь середній заробіток за порушення строків виплати належних звільненому працівнику сум в розмірі 28013.13 грн за період 01 липня 2020 року по 31 грудня 2020 року, включно. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача в його користь сплачений ним судовий збір.
В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак на адресу суду надійшла заява, в якій він просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача - Рятувально-водолазної служби Тернопільської області в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надійшла заява, у якій Рятувально-водолазна служба Тернопільської області просить розгляд справи проводити без участі її представника, позовні вимоги визнає.
Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази по справі встановив наступні факти.
Відповідно до записів у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 , заповненої 02 вересня 1996 року, ОСОБА_2 працював на водолаза Рятувально-водолазної служби Тернопільської області з 01 березня 2017 року по 30 червня 2020 року та був звільнений із займаної посади за скороченням штатів.
Відповідно до копії довідки про нараховану, але не виплачену заробітну плату № 126 від 30 червня 2020 року, заборгованість із заробітної плати ОСОБА_2 за період з січня по червень 2020 року становить 33586 грн 92 коп.
Відповідно до копії судового наказу від 17 липня 2020 року у справі №602/764/20, судом стягнуто із Рятувально-водолазної служби Тернопільської області на користь ОСОБА_2 нараховану, але не виплачену суму заробітної плати в розмірі 33586 грн 92 коп за період з 01 січня 2020 року по 30 червня 2020 року.
Постановою старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 04 лютого 2021 року відкрито виконавче провадження ВП № 64357270 з виконання судового наказу № 602/764/20, виданого Лановецьким районний судом Тернопільської області про стягнення з Рятувально-водолазної служби Тернопільської області на користь ОСОБА_2 нараховану, але не виплачену суму заробітної плати.
Постановою старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 19 лютого 2021 року про передачу виконавчого провадження ВП № 64357270, постановлено передати виконавчий документ до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) у строк до 19 лютого 2021 року.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 19 лютого 2021 року про прийняття виконавчого провадження прийнято виконавче провадження ВП № 64357270 з примусового виконання судового наказу № 602/764/20, виданого Лановецьким районний судом Тернопільської області про стягнення з Рятувально-водолазної служби Тернопільської області на користь ОСОБА_2 нараховану, але не виплачену суму заробітної плати.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіональне управління Міністерства юстиції від 26 вересня 2024 року закінчено виконавче провадження ВП № 64357270 у зв'язку із тим, що заборгованість оплачена в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №1509 від 18 вересня 2024 року.
Як вбачається із копії довідки про розрахунок компенсації за невчасно виплачені розрахункові звільненому працівнику Рятувально-водолазної служби Тернопільської області № 24 від 10 січня 2025 року, заборговану заробітну плату в сумі 33586.92 грн виплачено. За період квітень-грудень 2020 компенсація згідно статті 117 КЗпП України становить 28013.13 грн, при цьому використано формулу розрахунку: 8251.93/38 = 217.16 * 129 = 28013.13 грн.
Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.
Відповідно до статті 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Як вбачається із постанови державного виконавця від 26 вересня 2024 року відповідачем виплачено заборгованість по заробітній платі 18 вересня 2024 року.
Позивач стверджує, що про факт виплати заборгованості по заробітній платі дізнався на початку 2025 року, коли звернувся із заявою про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження.
Зважаючи на те, що відповідач не заперечив проти таких пояснень, а навпаки, звернувся до суду із заявою про визнання позову, суд приймає до уваги вказане твердження, та вважає, що позивач не пропустив строк звернення до суду.
За змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов'язку. І саме з цією обставиною пов'язаний період, протягом до якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.
Частина перша статті 117 КЗпП України стосується випадків, коли роботодавець за відсутності спору умисно або з необережності не проводить остаточний розрахунок з колишнім працівником.
Період затримки розрахунку при звільненні - це весь час затримки належних звільненому працівникові сум та виплат по день фактичного розрахунку.
З аналізу зазначених законодавчих норм убачається, що умовами застосування частини першої статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум. При дотриманні наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими Цивільним кодексом України, не припиняє відповідний обов'язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 810/451/17.
Ураховуючи, що не проведення з вини Рятувально-водолазної служби Тернопільської області розрахунку при звільненні є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, позивач звернувся із вимогою про стягнення середнього заробітку тільки за період 01 липня 2020 року по 31 грудня 2020 року в розмірі 28013.13 гривень, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
При цьому, суд враховує і визнання позову відповідачем.
Зважаючи на приписи статті 141, 143 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позовних вимог та визнанням позову відповідачем, із Рятувально-водолазної служби Тернопільської області в користь ОСОБА_2 слід стягнути 605,60 грн сплаченого судового збору (50% від 1211,20), та повернути з державного бюджету 605,60 грн сплаченого судового збору (50% від 1211,20 грн), при цьому суд приймає до уваги квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки # 0.0.4228284810.1, код квитанції 9371-6400-3308-0138, від 05 березня 2025 року.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 83, 206, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 (мешканця АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Рятувально-водолазної служби Тернопільської області (місце знаходження: м.Тернопіль, проспект Степана Бандери,27, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 03363016) про стягнення середнього заробітку за порушення строків виплати належних звільненому працівникові сум - задовольнити.
Стягнути з Рятувально-водолазної служби Тернопільської області, місце знаходження: м.Тернопіль, проспект Степана Бандери,27, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 03363016, в користь ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , середній заробіток за порушення строків виплати належних звільненому працівникові сум у розмірі 28013 (двадцять вісім тисяч тринадцять) гривень 13 копійок за період з 01 липня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно.
Стягнути з Рятувально-водолазної служби Тернопільської області, місце знаходження: м.Тернопіль, проспект Степана Бандери,27, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 03363016, в користь ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , 50% сплаченого при подачі позовної заяви судового збору у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Повернути ОСОБА_3 з державного бюджету 50 % сплаченого судового збору, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки # 0.0.4228284810.1, код квитанції 9371-6400-3308-0138, від 05 березня 2025 року, що становить 605 гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у ра зі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Л. І. Холява