Справа №759/9888/22 1-кп/760/1444/25
24 жовтня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
-головуючого судді ОСОБА_1
-при секретарі ОСОБА_2
за участі:
-прокурора ОСОБА_3
-захисників ОСОБА_4
ОСОБА_5
-обвинувачених ОСОБА_6
ОСОБА_7
ОСОБА_8
провівши у відкритому судовому засіданні судовий розгляд у кримінальному провадженні № 42021000000002176, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 жовтня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -
Під час судового розгляду справи заступник начальника другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 строк тримання під вартою, строком на 60 днів без визначення застави, оскільки останні обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років, та на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України: переховування від суду; незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у даному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту та реєстру досудового розслідування, суд приходить до наступного.
26.04.2022р. до обвинуваченого ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у кримінальному провадженні у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжено ухвалами суду до 21.10.2022р., включно.
21.10.2022р. обвинуваченому ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, строком до 19.12.2022р. до 23.59год.
12.12.2022р. обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.59год. 09 лютого 2023р., включно.
06.02.2023р. обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.59год. 06 квітня 2023р., включно.
06.02.2023р. обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 23.59год. 06 квітня 2023р., включно.
31.03.2023р. обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.59год. 29 травня 2023р., включно.
26.05.2023р. обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.59год. 24 липня 2023р., включно.
21.07.2023р. обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.59год. 18 вересня 2023р., включно.
14.09.2023р. обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.59год. 12 листопада 2023р., включно.
23.10.2023р. обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.59год. 21 грудня 2023р., включно.
11.12.2023р. обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.59год. 08 лютого 2024р., включно.
31.01.2024р. обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.59год. 30 березня 2024р., включно.
22.03.2024р. обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.59год. 20 травня 2024р., включно, а обвинуваченому ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20 травня 2024р., включно.
17.05.2024р. обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.59год. 15 липня 2024р., включно.
01.07.2024р. обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.59год. 29 серпня 2024р., включно.
26.08.2024р. обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.59год. 24 жовтня 2024р., включно.
21.10.2024р. обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.59год. 19 грудня 2024р., включно.
09.12.2024р. обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.59год. 06 лютого 2025р., включно.
30.01.2025р. обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.59год. 30 березня 2025р., включно.
24.03.2025р. обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.59год. 22 травня 2025р., включно.
20.05.2025р. обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.59год. 18 липня 2025р., включно.
09.07.2025р. обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.59год. 06 вересня 2025р., включно.
02.09.2025р. обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.59год. 31 жовтня 2025р., включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України з а наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
В ході судового розгляду провадження судом встановлено, що ОСОБА_7 , ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, а ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті наркотичних засобів, передачі наркотичних засобів у місцях позбавлення волі, вчинених повторно та організованою групою, а також у використанні коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, вчинених за попередньою змовою групою осіб.
Суд звертає увагу на те, що поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Враховуючи, що суд на даному етапі розгляду кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, таким чином, з огляду на наведені у клопотанні прокурора доводи, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованого обвинувачення відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, суддя зобов'язаний: здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду та враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Крім того, як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, у випадках коли констатував порушення статті 5 Конвенції щодо розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою, протягом як досудового розслідування, так і судового розгляду, продовження строків тримання під вартою повинно ґрунтуватися на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під вартою на початковій стадії розслідування.
Під час судового засідання прокурором було доведено, що ризики, які були встановлені раніше, а саме: переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, а також незаконного впливу та свідків та інших обвинувачених у даному провадженні, у зв'язку із перебігом судового розгляду справи суттєво зменшилися, проте продовжують існувати, тому суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_8 під час перебування у місцях позбавлення волі, вчинив ряд кримінальних правопорушень, деякі з яких відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, а тому, обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути їм призначено судом у випадку визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях, можуть вживати заходів, спрямованих на переховування від суду.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , їх майновий та сімейний стан, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, обставини вчинення останніми інкримінованих їм злочинів, що на думку суду, свідчить про недостатність зміни їм запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід для запобігання зазначеним ризикам.
За таких обставин, суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 строком на 60 днів, тобто до 23.59год. 22 грудня 2025р., включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи, що ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, тому, суд вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 182, 183, 194, 314-316 КПК України, суд, -
Клопотання заступника начальника другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 днів, тобто до 22 грудня 2025р., включно.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 22 грудня 2025р., включно.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 60 днів, тобто до 22 грудня 2025р., включно.
Строк дії ухвали закінчується о 23.59год. 22 грудня 2025 року.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченими - в цей же строк з моменту вручення їм копії даної ухвали.
Головуючий суддя: ОСОБА_1