Справа №760/15067/25
1-кс/760/7773/25
04.06.2025 м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
Головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом'янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 клопотання старшого слідчого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024240010000469 від 22.08.2024, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, не одруженого, раніше не судимого,
якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 121 КК України,
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024240010000469 від 22.08.2024, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 121 КК України.
Клопотання слідчого мотивовано тим, що Слідчим відділом Солом'янського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024240010000469 від 22.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з 28.05.2024 на посаді курсанта навчального взводу навчального курсу навчального центру у військовій частині НОМЕР_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, солдат ОСОБА_4 .
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Однак, під час дії воєнного стану, 21.07.2024 у військовослужбовця військової служби за мобілізацією, солдата ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на самовільне залишення місця служби з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання покладених на нього обов'язків військової служби.
Так, ОСОБА_4 , займаючи посаду курсанта навчального взводу навчального курсу навчального центру у військовій частині НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», 21.07.2024 діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, без поважних причин та дозволу командирів самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокувалась у АДРЕСА_2 , внаслідок чого свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби не приймав та незаконно перебував за межами військової частини до 05.03.2025, тобто до дати, коли був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем тривалістю понад десять діб, вчиненому в умовах воєнного стану.
Окрім того, ОСОБА_4 , під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст. ст. 11, 16, 49, 50 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Однак, ОСОБА_4 під час проходження військової служби в порушення вказаних вимог законодавства вчинив злочини проти життя та здоров'я особи за наступних обставин.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 05.03.2025 приблизно о 19 год. 50 хв. на вулиці при вході до скверу біля будинку АДРЕСА_3 випадково зустрілися раніше знайомі ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .
Внаслідок попередніх неприязних відносин між останніми відбувся словесний конфлікт, з приводу чіпляння до сім'ї ОСОБА_7 , а саме до його дружини та їх малолітнього сина з боку ОСОБА_4 , який в подальшому переріс в бійку, під час якої у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на спричинення тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_7 .
Так, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесного ушкодження потерпілому, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 05.03.2025, приблизно о 19 год. 50 хв. знаходячись на вулиці при вході до скверу біля будинку АДРЕСА_3 , перебуваючи навпроти потерпілого, під час сутички, дістав з правої кишені джинсів, в які був одягнутий, тичковий ніж та тримаючи його в правій руці наніс потерпілому ОСОБА_7 один удар в область лівої щоки, один удар в область правого передпліччю та один удар в ділянку живота.
У результаті протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_7 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення живота.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
05.03.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07.03.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04.05.2025, який у подальшому продовжено до 06.06.2025.
На даному етапі досудового розслідування наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину) повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
1)Відомостями, отриманими під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 . Протокол від 06.03.2025;
2)Відомостями, отриманими під час огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 2/32, корп. 4, а саме в парковій ділянці. Протокол від 06.03.2025;
3)Відомостями, отриманими під час огляду місця події у КНП КМКЛ №4 за адресою:: м. Київ вул. Соломянська, буд. 17;
4)Відомостями, отриманими під час затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України за адресою: АДРЕСА_3 , а саме на прибудинковій ділянці. Протокол від 06.03.2025;
5)Відомостями, отриманими під час слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 . Протокол від 06.03.2025;
6)Відомостями, отриманими під час допиту потерпілого ОСОБА_7 . Протокол від 06.03.2025;
7)Відомостями, отриманими під час проведення пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_7 . Протокол від 06.03.2025;
8)Висновком судово-медичної експертизи;
9)Матеріалами службового розслідування;
10)Іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
На даний час встановлено існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме:
1) можливість переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду;
2) можливість незаконно впливати потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На той факт, що підозрюваний матиме можливість переховуватись від органу досудового розслідування та суду вказує те, що повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а максимальна санкція статей кримінального правопорушення у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Тобто перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення, підозрюваний може вживати заходів щодо переховування від правоохоронних органів та суду, що негативно вплине на досудове розслідування.
На той факт, що підозрюваний може впливати на потерпілого, свідків і їх представників, з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин, вказує те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, який пов'язаний заподіянням умисного тяжкого тілесного ушкодження, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому перебуваючи на волі він матиме можливість зустрічатись зі свідками та потерпілим поза межами кримінального процесуального судочинства, що дасть йому можливість незаконно впливати на них, у тому числі психологічним чином або умовляннями змушувати їх змінити свої показання, надати нові або відмовитись від наданих раніше з метою створення умов для уникнення від кримінальної відповідальності.
3. Крім цього, актуальним є ризик намагання перешкодити кримінальному провадженню, зокрема, шляхом приховання або знищення доказів, які органом досудового розслідування ще не встановлено та не отримано.
Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, надасть змогу переховуватись від органу досудового розслідування та суду, впливати на розслідування кримінального провадження, у тому числі на потерпілого,свідків і їх представників.
Орган досудового слідства вважає наявність цих ризиків обґрунтованими, через те, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які вказують на те, що саме підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 121, ч. 5 ст. 407 КК України за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
При цьому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Прошу суд врахувати, що міра запобіжного заходу має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.
Строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 закінчується 06.06.2025, але аналізуючи вищевикладені обставини, встановлена достатність доказів, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, а продовжують об'єктивно існувати, що слугує підставою для продовження строку тримання під вартою з метою забезпечення безперешкодного подальшого доведення винуватості підозрюваного, та неможливості його переховування від органу досудового розслідування та суду.
В той же час, 03.06.2025 слідчим, за дорученням прокурора, повідомлено підозрюваному, його захиснику, потерпілому про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (в порядку ст. 290 КПК України). Зазначеним повідомленням роз'яснено, що стороні захисту та потерпілому надається доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в розпорядженні сторони обвинувачення.
Того ж дня, стороні захисту та потерпілому надано доступ до матеріалів досудового розслідування №62024240010000469 від 22.08.2024.
З огляду на викладене, строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 06.06.2025, однак завершити ознайомлення сторони захисту та потерпілого з матеріалами досудового розслідування та виконати вимоги ст. ст. 290, 291 КПК України з урахуванням об'єму матеріалів кримінального провадження у зазначений термін не представляється можливим.
Відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включаються у строки досудового розслідування.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Враховуючи всі наведені обставини та підстави, вважаю наявність ризиків обґрунтованими, а застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливим, оскільки більш м'які запобіжні заходи не нададуть можливості забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання з підстав та за обставин, викладених у клопотанні, наполягав на його задоволенні.
Підозрюваний та захисник заперечували проти продовження застосування до підозрюваного тримання під вартою, просили застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Дослідивши клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими слідчий обґрунтовував доводи клопотання, заслухавши позиції прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. ч. 1- 5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Так, під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що у Слідчим відділом Солом'янського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024240010000469 від 22.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 5 ст. 407 КК України.
06.03.2025 року ОСОБА_4 затримано на підставі ст. 208 КПК України.
06.03.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
07.03.2025 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, а саме: 04.05.2025 року.
02.05.2025 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 06 червня 2025р. включно.
03.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 121 КК України.
В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано докази, які досліджені слідчим суддею у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, викладені в його рішеннях.
Поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, які могли б об'єктивно зв'язувати ОСОБА_9 з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Як вбачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу, окрім обґрунтованої підозри, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, при розгляді клопотання слідчого, судом встановлено, що продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначає слідчий у поданому клопотанні (ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення).
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Згідно із положеннями рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року за № 14-рп/2003 при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого підозрюваному може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за вчинення якого підозрюваному може загрожувати покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до десяти років, а тому усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може йому загрожувати у випадку встановлення на підставі вироку суду винуватості останнього у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підозрюваний може вчиняти дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та суду, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин справи, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При оцінці вказаних ризиків, слідчим суддею враховувало те, що підозрюваному відомі анкетні дані свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, що вказує на те, що підозрюваний може вживати заходів, спрямованих на вплив на вказаних осіб з метою зміни останніми своїх показів, наданих слідчому.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , його вік, майновий та сімейний стан, стан здоров'я, обставини вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушень проти життя та здоров'я потерпілого, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, який відносяться до категорії тяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам та вважає за необхідне продовжити підозрюваному ОСОБА_4 строк тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.07.2025 року включно.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для продовження застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, та часткового задоволення клопотання слідчого.
Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням тяжкого тілесного ушкодження відносно потерпілого, небезпечного для життя в момент заподіяння, із застосуванням заздалегідь заготовленого ножа, обставини вчиненого ним злочину, тому, слідчий суддя, вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
Керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого, - задовольнити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 30 днів, тобто до 03 липня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Визначити строк дії ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , до 03 липня 2025 року включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 , який уповноважений на здійснення процесуального керівництва даним кримінальним провадженням.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з моменту проголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1