Справа № 127/14147/25
Провадження №11-кп/801/1082/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
21 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.04.2025 за № 12025025020000085,
за апеляційною скаргою прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області 03 вересня 2025 року,
яким ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Жовтневе Калинівського району Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, непрацевлаштованого, неодруженого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
11.01.2019 Калинівським районним судом Вінницької області за частинами першою та третьою статті 185 Кримінального кодексу України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;
30.09.2020 Вінницьким міським судом Вінницької області за частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України, з урахуванням приписів частини першої статті 71 Кримінального кодексу України, до остаточного покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі;
25.11.2020 Вінницьким районним судом Вінницької області за частиною другою статті 186 Кримінального кодексу України, з урахуванням частини четвертої статті 70 Кримінального кодексу України, до остаточного покарання у виді 4 роки 3 місяці позбавлення волі;
20.05.2025 Вінницьким районним судом Вінницької області (зміненого ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25.08.2025) за частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України до покарання у виді 200 годин громадських робіт;
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України,
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Оскаржуваним вироком визнано ОСОБА_9 винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Згідно з частиною першою статті 71, частиною третьою статті 72 Кримінального кодексу України шляхом повного приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 20.05.2025 призначено ОСОБА_9 остаточне покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт та штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Покарання у виді штрафу ухвалено виконувати самостійно.
Строк відбування покарання у виді штрафу ухвалено рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Речовий доказ, а саме поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною, який поміщений до спецпакету ICR № 0181290 та переданий до камери зберігання речових доказів Відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, ухвалено знищити.
Скасовано арешт, накладений на зазначений речовий доказ, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28.04.2025.
Також ухвалено стягнути з ОСОБА_9 на користь держави 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок витрат на залучення експертів.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 вересня 2025 року, яка скасована Вінницьким апеляційним судом 29 вересня 2025 року, виправлено описку, допущену у вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 03.09.2025, виклавши другий абзац резолютивної частини вироку у такій редакції: «Згідно з частиною четвертою статті 70, частиною третьою статті 72 Кримінального кодексу України шляхом повного приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 20.05.2025 призначити ОСОБА_9 остаточне покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт та штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень».
Згідно з вироком судом першої інстанції установлено, що ОСОБА_9 у невстановленому місці, час та дату, але не пізніше 23.04.2025, маючи умисел на незаконне придбання і зберігання психотропних речовин без мети збуту, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежений, - амфетамін та зберігав її при собі без мети збуту.
Надалі, 23.04.2025 до чергової частини відділу поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення від працівників сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про те, що 23.04.2025 близько 17:09 год. по 1-му провулку Пилипа Орлика, 1 у м. Вінниці, під час несення ними служби був помічений та зупинений ОСОБА_9 , який на запитання про наявність при ньому заборонених речовин, усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на незаконне зберігання психотропних речовин, будуть викриті, повідомив, що у нього при собі, а саме у правій додатковій кишені штанів наявна психотропна речовина, яку він зберігав для власного вживання без мети збуту.
У ході проведення огляду місця події неподалік 1 по 1-му провулку Пилипа Орлика в м. Вінниці, в період часу з 18:43 год. по 18:48 год. 23.04.2025 ОСОБА_9 добровільно видав працівникам поліції з правої додаткової кишені своїх штанів поліетиленовий пакет із вмістом порошкоподібної речовини.
Вилучена у ОСОБА_9 речовина містить у своєму складі психотропну речовину - амфетамін. Амфетамін відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежений. В досліджуваній речовині масою 0,3237 г, маса амфетаміну становить 0,2325 г.
Обвинувачений ОСОБА_9 у судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав та надав суду чіткі й послідовні показання щодо обставин вчинення інкримінованого йому діяння, які узгоджуються з відомостями, зазначеними в обвинувальному акті.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_9 судом першої інстанції кваліфіковано за частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України (далі - КК), за ознаками незаконного придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі прокурор Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_8 просить вирок стосовно ОСОБА_9 скасувати в частині призначення покарання через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м?якості. Ухвалити новий вирок, яким визнати винуватим ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. Згідно з ч. 4 ст. 70, ч. 3 ст. 72 КК України призначити ОСОБА_9 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень та 200 годин громадських робіт, призначених за попереднім вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 20.05.2025. На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу допустити до самостійного виконання. Доповнити мотивувальну частину вироку обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_9 , згідно зі ст. 67 КК України, а саме рецидив злочинів. У решті оскаржуваний вирок залишити без змін.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про необхідність призначення ОСОБА_9 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу, однак безпідставно застосував вимоги ст. 71 КК України та не застосував вимоги ч. 4 ст. 70 КК України, що потягло за собою неправильне призначення покарання обвинуваченому та є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 409, ст. 413 КПК України є підставою для скасування вироку суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Крім цього звертає увагу на те, що, мотивуючи призначене ОСОБА_9 покарання, суд першої інстанції не врахував наявність обставини, що обтяжує покарання, а саме, рецидив злочинів.
Позиції учасників судового розгляду
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 апеляційну скаргу прокурора підтримав частково, вказав, що допущені порушення судом першої інстанції можуть бути усунуті шляхом зміни вироку без погіршення процесуального становища обвинуваченого, тому просив апеляційну скаргу задовольнити частково.
Захисник ОСОБА_7 підтримав позицію прокурора ОСОБА_6 .
Обвинувачений ОСОБА_9 у судове засідання не з'явився про судовий розгляд повідомлений належним чином. Захисник та прокурор не заперечували щодо проведення апеляційного розгляду у його відсутність.
Мотиви і висновки апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора та захисника, вивчивши та перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Висновок суду про визнання обвинуваченого ОСОБА_10 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, а також розмір та вид основного покарання, за обставин, установлених судом і викладених у судовому рішенні, у апеляційній скарзі прокурора не оскаржуються, а тому й апеляційним судом не переглядається.
Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом вимог закону України про кримінальну відповідальність, апеляційний суд вважає, що вони заслуговують на увагу.
Відповідно до 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: 1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; 2) застосування закону, який не підлягає застосуванню; 3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; 4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Частиною 4 ст. 70 КК України визначено, що за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що обвинувачений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за першим вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_9 раніше судимий 20.05.2025 вироком Вінницьким районним судом Вінницької області, який змінений 25.08.2025 ухвалою Вінницького апеляційного суду, за ч. 1 ст. 125 КК України до 200 год. громадських робіт.
Кримінальне правопорушення, за яке ОСОБА_9 засуджено оскаржуваним вироком Вінницького міського суду від 03.09.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України, вчинено ним 23.04.2025, тобто до ухвалення попереднього вироку від 20.05.2025.
У той же час суд першої інстанції, дійшовши до правильного висновку про необхідність призначення ОСОБА_9 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу, безпідставно застосував вимоги ст. 71 КК України, яка визначає призначення покарання за сукупністю вироків, та не застосував вимоги ч. 4 ст. 70 КК України, яка визначає призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень.
Таке порушення є неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність, а саме застосування закону, який не підлягає застосуванню п. 2 ч. 1 ст.413 КПК України, що потягло за собою неправильне призначення покарання обвинуваченому та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 409, ст. 413 КПК України є підставою для зміни вироку суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Окрім того, знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду доводи прокурора про те, що мотивуючи призначене ОСОБА_9 покарання, суд першої інстанції не врахував наявність обставини, яка обтяжує покарання, а саме рецидив злочинів.
Згідно зі статтею 34 КК України рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.
Причому таким, що розглядається за п. 1 ч. 1 ст. 67 КК як обставина, яка обтяжує покарання, є лише загальний рецидив - це такий рецидив, за якого новий умисний злочин не тотожний і не однорідний із попередніми (не утворює повторності) та який не впливає на кваліфікацію злочину.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_9 вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 309 КК України, маючи не зняті та не погашені судимості, у тому числі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 13.09.2023 та за ч. 2 ст. 186 КК України за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 25.11.2020.
Таким чином, на момент вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_9 мав незняті та непогашені судимості за вчинення умисних злочинів.
Крім того, із змісту обвинувального акта також убачається, що сторона обвинувачення зазначала рецидив злочинів, як обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_10 .
Разом з тим, вказане залишилося поза увагою суду першої інстанції, а тому колегія суддів вважає за необхідне доповнити мотивувальну частину вироку посиланням на наявність обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , а саме рецидив злочинів. При цьому доповнення мотивувальної частини вироку даною вказівкою не є погіршенням процесуального становища обвинуваченого, оскільки не впливає на призначений судом першої інстанції вид та розмір покарання.
Оскільки в апеляційній скарзі прокурора фактично не оспорюється вид і розмір призначеного ОСОБА_10 покарання у виді штрафу за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, тому колегія суддів позбавлена процесуальної можливості ухвалити вирок.
Отже, підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вирок суду першої інстанції слід змінити, а апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 409, 413, 418, 420 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Вирок Вінницького міського суду Вінницької області 03 вересня 2025 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 за ч.1 ст.309 КК України - змінити.
Згідно з ч. 4 ст. 70, ч. 3 ст. 72 КК України призначити ОСОБА_9 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень та 200 годин громадських робіт, призначених за попереднім вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 20.05.2025.
На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу допустити до самостійного виконання.
У решті оскаржуваний вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4