Справа № 126/2629/24
Провадження №11-кп/801/1057/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
20 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 в режимі відеоконференції,
обвинуваченого ОСОБА_8 в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12024020100000431 від 10.09.2024,
за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 22 серпня 2025 року,
яким ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Устя Бершадського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, непрацевлаштованого, з середньою освітою, раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України,
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Оскаржуваним вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
Початок строку відбування покарання ухвалено рахувати з часу затримання ОСОБА_8 на виконання вироку.
Згідно з вироком судом першої інстанції установлено, що ОСОБА_8 , відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», являючись військовозобов'язаним, визнаним придатним за станом здоров'я до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК за СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах(установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії № 100/902 від 17.05.2024, являючись відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022 особою, яка підлягає призову на військову службу під час мобілізації, будучи 17.05.2024 у встановленому законом порядку повідомленим про час, дату та місце прибуття для відправки до військової частини, що підтверджується розпискою №12.17.05, діючи всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого протиправного діяння, маючи для цього можливість та не маючи права на відстрочку) від призову за мобілізацією, з метою ухилення віч проходження військової служби під час мобілізації, без поважних на те причин, умисно не прибув о 14 годині 22.05.2024 до призовного пункту (дільниці) ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , внаслідок чого порушив процес комплектування Збройних Сил України під час мобілізації, чим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_8 судом кваліфіковано за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просить скасувати вирок стосовно обвинуваченого та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Свої вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції неправильно у вироку зазначено прізвище свідка ОСОБА_9 , оскільки для виклику в реєстрі кримінального провадження зазначено прізвище свідка ОСОБА_9 . Також посилається на те, що свідок ОСОБА_10 зазначала, що їй нічого невідомо з приводу неявки до ТЦК її колишнього чоловіка.
Звертає увагу на те, що витяг із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.05.2024 №360, згідно з яким призвано та направлено для проходження військової служби за мобілізацією з першого відділу: солдата ОСОБА_8 , 1994 року народження, не містить підпису начальника ТЦК, що викликає сумніви у його дійсності.
До матеріалів справи не було додано доказів про те, що розпорядження, накази працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 були законними та входять до їх повноважень.
У суді першої інстанції було порушено вимоги ст. 358 КПК України, зокрема стороною обвинувачення неповністю оголошувалися документи та вони не досліджувалися в судовому засіданні.
Судом проігноровано вимогу сторони захисту допитати всіх свідків, зокрема ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які є працівниками ТЦК та зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Суд не призначив судово-психіатричну експертизу щодо встановлення психічного стану здоров'я обвинуваченого у той час, коли свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_13 зазначали про те, що обвинувачений неодноразово лікувався у ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки в нього були психіатричні розлади.
Звертає увагу на те, що обвинувачений має батька із ІІ групою інвалідності, який потребує постійного догляду.
Судом першої інстанції після виходу з нарадчої кімнати проголошено лише вступну та резолютивну частину вироку, що є недотримання вимог ст.376 КПК України.
Пояснення учасників кримінального провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_8 підтримали вимоги та доводи апеляційної скарги захисника, просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а вирок - без змін.
Мотиви і висновки апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників, вивчивши та перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до приписів ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Дослідивши докази у кримінальному провадженні з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд першої інстанції, на переконання колегії суддів, дійшов обґрунтованих висновків про вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, за обставин, наведених у вироку.
Будучи допитаним судом першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні свою вину визнав частково, зокрема не заперечував факту свого неприбуття по повістці до призовного пункту (дільниці) ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак, вважав, що працівники ТЦК не мали права призивати його, оскільки він з дитинства має тяжке захворювання, зокрема "енурез".
Разом з тим, з такою позицією обвинуваченого колегія суддів не погоджується, оскільки вина ОСОБА_8 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення доведена та підтверджується встановленими судом обставинами на підставі сукупності належних і допустимих доказів, які були безпосередньо дослідженні під час судового розгляду, а саме:
-копією військового квитка серії НОМЕР_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_8 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- довідкою військово-лікарської комісії, згідно з якої стосовно ОСОБА_8 , 1994 року народження, було проведено огляд позаштатною постійно-діючою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 . Діагноз: енурез неорганічної природи, артроз лівого плечевого суглобу І ст, остеохондроз поперекового відділу хребта. Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони;
- картою обстеження та медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
- висновком лікаря від 17.05.2024 №100/902, згідно з якою ОСОБА_8 має діагноз енурез неорганічної природи;
- актом №3 обстеження стану здоров'я призовника, ОСОБА_8 , згідно з яким висновок ЛКК - енурез неорганічної природи;
- актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного по повістці від 22.05.2024 року, згідно з яким ОСОБА_8 , не з'явився по повістці 22.05.2024 на 14:00, у зв'язку з чим дії ОСОБА_8 розцінюються як свідоме ухилення від призову по мобілізації та небажання виконувати свій конституційний обов'язок, що має ознаки ухилення від призову на військову службу під час мобілізації та відповідно до ст. 336 КК України;
- актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного по повістці від 22.05.2024 року, згідно з яким ОСОБА_8 , не з'явився по повістці 22.05.2024 на 14:00, у зв'язку з чим дії ОСОБА_8 розцінюються як свідоме ухилення від призову по мобілізації та небажання виконувати свій конституційний обов'язок, що має ознаки ухилення від призову на військову службу під час мобілізації та відповідно до ст. 336 КК України;
- довідкою директора КНП " ІНФОРМАЦІЯ_8 " Бершадської міської ради №832 від 28.05.2024, згідно з якою, начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_14 , повідомлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 21.05.2024 за амбулаторною медичною допомогою та стаціонарною медичною допомогою не звертався;
- витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.05.2024 №360, згідно з яким призвано та направлено для проходження військової служби за мобілізацією з першого відділу: солдата ОСОБА_8 , 1994 року народження;
- витягом із поіменного списку військовозобов'язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_6 і відправлені у складі команди НОМЕР_2 , з якого вбачається, що солдат ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не прибув до військової частини;
- повідомленням ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 , адресоване слідчому СВ вП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, ОСОБА_15 , згідно з яким ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу по мобілізації, а також ОСОБА_8 не повідомляв, що не може мобілізуватися через незадовільний стан;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.09.2024 року, згідно з яким свідок ОСОБА_11 , впізнав серед пред'явлених йому осіб, ОСОБА_8 , на фото №2;
- довідкою, виданою директором КНП " ІНФОРМАЦІЯ_10 " ОСОБА_16 за вих. №1676 від 24.09.2024, в якій остання повідомила слідчого ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_17 , що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с.Устя, Гайсинського району Вінницької області, звертався за медичною допомогою: 12.09.2024 - проводилась рентгенографія органів грудної клітки, 14.05.2024-15.05.2024 проходив обстеження призовників під час набору на військову службу;
- довідкою ІНФОРМАЦІЯ_12 та реабілітації ІНФОРМАЦІЯ_13 від 24.09.2024 №13-4288, з якої вбачається, що директор Департаменту, ОСОБА_18 , повідомила слідчого СВ ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, ОСОБА_17 , що ОСОБА_8 звертався за медичною допомогою 30.01.2024 в КНП " ІНФОРМАЦІЯ_14 " та 15.05.2024 в КНП " ІНФОРМАЦІЯ_15 ". Перебував на стаціонарному лікуванні з 30.01.2024 по 07.02.2024 в КНП " ІНФОРМАЦІЯ_16 ";
- довідкою №1458 від 29.08.2024, виданою директором КНП " ІНФОРМАЦІЯ_8 " Бершадської міської ради, ОСОБА_16 , в якій остання повідомила, що ОСОБА_8 , з 17.05.2025 по теперішній час за амбулаторною медичною допомогою та стаціонарною медичною допомогою не звертався;
Крім письмових доказів, вина обвинуваченого ОСОБА_19 також доводиться показами свідків, допитаних судом.
Доводи захисника про те, що судом першої інстанції неправильно у вироку зазначено прізвище свідка ОСОБА_9 , оскільки для виклику в реєстрі кримінального провадження зазначено прізвище свідка ОСОБА_9 , не є підставою для скасування вироку.
Із журналу судового засідання від 15.04.2025 та аудіо-відеозапису судового засідання слідує, що судом першої інстанції допитувався свідок ОСОБА_9 , а тому та обставина, що у вироку зазначено прізвище ОСОБА_9 є опискою, допущеною судом під час написання тексту вироку.
Не спростовують правильність висновків суду про винуватість ОСОБА_8 доводи захисника про те, що свідок ОСОБА_10 зазначала, що їй нічого невідомо з приводу неявки до ТЦК її колишнього чоловіка, оскільки вина обвинуваченого підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
Твердження захисника про те, що витяг із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.05.2024 №360 не містить підпису начальника ТЦК, що викликає сумніви у його дійсності, також не є підставою для скасування вироку.
Колегія суддів звертає увагу на те, що під час проведення досудового розслідування ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду від 17 вересня 2024 року надавався слідчому тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 майора ОСОБА_20 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказаною ухвалою зобов'язано начальника даної установи надати слідчому СВ відділу поліції №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанту поліції ОСОБА_21 , оригінали, а у разі неможливості належним чином завіренні копії наступної інформації: заяви про ознайомлення з положеннями статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», лист доведення положень кримінального кодексу України, розписка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , довідку ВЛК, заяву про взяття на військовий облік військовозобов'язаного, облікову картку військовозобов'язаного, акти фіксування неприбуття військовозобов'язаного по повістці, запит на ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо звернення військовозобов'язаного за медичною допомогою, відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_17 щодо звернення за медичною допомогою, витяги з наказу про призов та відправку військовозобов'язаних під час проведення мобілізації, поіменний список резервістів ОР-1 та військовозобов'язаних запасу, документи особової справи військовозобов'язаного ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя АДРЕСА_1 .
На підставі вказаної ухвали слідчим у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 було складено протокол тимчасового доступу до речей і документів від 18 вересня 2024 року.
Також слідчим складено опис речей та документів від 18 вересня 2024 року, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, у тому числі копію витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.05.2024 №360.
Відповідно до уставлених правил діловодства копія може виготовлятися шляхом роздруківки електронного примірника документа, який повинен засвідчуватися відміткою "Згідно з оригіналом", містити найменуванням посади, особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її власне ім'я та прізвище, а також містити відбиток печатки.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, дана копія засвідчена начальником відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_6 , містить його підпис, ім'я та прізвище, містить позначку згідно з оригіналом та відбиток печатки.
Таким чином, жодних сумнівів у належності цього доказу, а також інших доказів, які долучені до матеріалів кримінального провадження на підставі тимчасового доступу, колегія суддів не має. Стороні захисту вказані докази відкривалися в порядку ст.290 КПК України, більше того сторона захисту не була позбавлена можливості ознайомитися із оригіналом витягу з наказу № 360 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Надуманими є доводи сторони захисту, які зводяться до того, що до матеріалів справи не було додано доказів, які б підтверджували законність розпоряджень, наказів працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 , які входять до їх повноважень.
З вказаного приводу колегія суддів зауважує, що на даний час на території України у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань проводяться заходи з загальної мобілізації.
Органом, який проводить загальну мобілізацію, є у тому числі територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_18 .
У матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані про те, що обвинувачений чи його захисник оскаржували дії працівників РТЦК і вони були визнані незаконними. Більше того, про такі обставини сторона захисту не зазначала в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Наведені в апеляційній скарзі захисника доводи не свідчать про вчинення працівниками РТЦК та СП кримінального правопорушення, а вказують на здійснення ними законної діяльності, направленої на організацію та забезпечення в установленому порядку своєчасного оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, у тому числі здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України.
Також колегія суддів звертає увагу, що матеріали провадження хоча й містять дані про наявність у обвинуваченого певних хвороб.
Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_8 , являючись військовозобов'язаним, визнаним придатним за станом здоров'я до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК за СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах(установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії № 100/902 від 17.05.2024.
Таким чином, викладене свідчить про те, що ВЛК ураховано стан здоров'я ОСОБА_8 та визначено йому військову службу, не пов'язану із безпосередньою участю у бойових діях.
При цьому в разі наявності, сумніву щодо правильності висновку ВЛК щодо придатності до військової служби як обвинувачений, так і його захисник мали право звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_19 для перегляду відповідного висновку, однак цим правом останні не скористалися.
Щодо доводів про порушення під час дослідження доказів, то колегія суддів вважає їх безпідставними.
За приписами ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 358 КПК України протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред'явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження.
З матеріалів провадження вбачається, що зазначені вимоги судом виконано, документи, що містять відомості, які мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження і які було визнано судом доказами, що підтверджують винуватість обвинуваченого, досліджено в судовому засіданні.
З аудіозапису судового засідання вбачається, що прокурором коротко оголошено їх зміст, клопотань про повне (дослівне) оголошення доказів чи ознайомлення з ним сторона захисту не заявляла. При цьому досліджені докази відкривалися стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України і сторона захисту була ознайомлена із їх змістом. Інших доказів, які б не були відкриті стороні захисту, суд першої інстанції не досліджував.
Щодо доводів сторони захисту про те, що судом проігноровано вимогу сторони захисту допитати всіх свідків, зокрема ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які є працівниками ТЦК, то колегія суддів зауважує наступне.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, дані свідки є свідками сторони обвинувачення. Відповідно до технічних записів судових засідань від допиту вказаних свідків відмовилася сторона обвинувачення, оскільки вони переведені з ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає істотних порушень вимог КПК у зв'язку з тим, що вказані свідки не були допитані судом, оскільки докази на підтвердження винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, є достатніми для визнання його винуватим у вчиненні вказаного правопорушення без урахування показів вказаних свідків.
Надуманими є доводи захисника про необхідність призначення судово-психіатричної експертизи щодо встановлення психічного стану здоров'я обвинуваченого.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час досудового розслідування та під час судового розгляду кримінального провадження стороною захисту не заявлялося клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи.
Крім того, захисник під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції вказував, що не заперечує наявність складу злочину, передбаченого ст.336 КК України, у діях обвинуваченого та просив при призначенні покарання застосувати положення ст.75 КК України. Обвинувачений ОСОБА_8 також частково визнавав свою вину.
Довідкою військово-лікарської комісії № 100/902 від 17.05.2024 ОСОБА_8 визнаним придатним за станом здоров'я до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК за СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. При цьому під час проходження ВЛК ОСОБА_8 оглядався лікарем-психіатром, який визнав ОСОБА_8 придатним до військової служби.
Таким чином, та обставина, що свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_13 зазначали про неодноразове лікування обвинуваченим психіатричних розладів у ІНФОРМАЦІЯ_5 сама по собі не є підставою для призначення судово-психіатричної експертизи.
Також колегія суддів звертає увагу, що сторона захисту, зазначаючи про наявність у обвинуваченого батька з ІІ групою інвалідності, не надає документи на підтвердження того, що він є особою, яка потребує постійного стороннього догляду та про те, що обвинувачений визнаний особою, яка здійснює догляд.
Згідно з ч. 1 ст. 376 КПК України судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
Частиною 6 вказаної статті передбачено, що копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
Однак в умовах дії воєнного стану з огляду на приписи ч. 15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Згідно з унесеними до ст. 615 КПК України доповненнями, які залишилися поза увагою сторони захисту, вирок, як і раніше, має бути в повному обсязі складений та підписаний судом до його проголошення, а тому проголошення судом лише вступної та резолютивної частини вироку не є порушення положень ст. 376 КПК України.
З урахуванням наведених вище обставин, інші доводи апеляційної скарги в цілому не спростовують законність, обґрунтованість та вмотивованість вироку суду першої інстанції.
Колегія суддів переконана, що призначений судом першої інстанції вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_8 повністю відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, буде пропорційним, тобто необхідним, справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, і не є надто суворим.
Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, тих істотних порушень вимог КПК, які перешкодили або могли перешкодити судам ухвалити законне та обґрунтоване рішення, під час апеляційного розгляду встановлено не було, а призначене покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, то колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу захисника потрібно залишити без задоволення, а вирок суду - без зміни.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, та 418, 419 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 22 серпня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4