Справа № 405/5128/25
1-кп/405/239/25
16.10.2025 року Подільський районний суд м. Кропивницького в складі колегії:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_4 ,
за участю прокурора: ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6 ,
обвинуваченого: ОСОБА_7 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024120000000145 від 12.12.2024, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,
встановив:
Ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького від 20.08.2025 обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме 18.10.2025, включно.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 вказавши, що ризики застосування запобіжного заходу - тримання під вартою не зменшились, враховуючи що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов'язаного з державною зрадою існує ризик ухилення останнього від суду. При цьому, ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, джерела його доходів невідомі, проживає в м. Кропивницькому, де розміщуються підрозділи ЗСУ та інші військові формування, реабілітаційні центри військовослужбовців, волонтерські організації, тому існує ризик повторного вчинення кримінального правопорушення. Враховуючи, що обвинувачений під час вчинення вказаного злочину підтримував зв'язок з невстановленими представниками країни агресора та надавав їм допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, існують ризики знищення, схову або спотворення будь -яких документів чи речей, що мають істотне значення для справи та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Захисник ОСОБА_6 , думку якого підтримала обвинувачений, заперечили щодо задоволення клопотання, оскільки ризики, на які посилався прокурор є необґрунтованими та недоведеними.
Заслухавши клопотання прокурора, враховуючи думку захисника та обвинуваченого, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до положень ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, вчиняти інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 судом враховані правові позиції Європейського суду з прав людини та обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого.
Згідно з рішенням ЄСПЛ від 02.10.2014 у справі «Воляник проти України» зазначено, що допустимими для взяття й утримання особи під вартою є наявність таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.
Разом з цим, відповідно до рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України» суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Так, ОСОБА_7 неодружений, утриманців не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків. Офіційно не працює, тобто не має сталого джерела доходу. В силу ст.89 КК України є особою, що не має судимості.
Обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, що є державною зрадою, та яке у відповідності до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Наведене свідчить про наявність ризиків, встановлених п.п.1, 2, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які вказують на можливість обвинуваченим у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в подальшому триманні обвинуваченого під вартою, а тому суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 строком на 60 днів, тобто до 14 грудня 2025 включно, так як більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків та завдань кримінального провадження.
Згідно з ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне не визначати в даному випадку розмір застави.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою строком на 60 днів до 14 грудня 2025 року, включно.
Копії ухвали направити до ДУ “Кропивницький СІ» для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Суддя
Подільського районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_8