вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" жовтня 2025 р. Справа№ 916/911/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання Линник А.М.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Міністерства енергетики України
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025
у справі № 916/911/25 (суддя О.Г. Удалова)
за позовом Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ"
до Міністерства енергетики України
про зобов'язання вчинити дії,
за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання, -
Акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» (далі також - Товариство) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Міністерства енергетики України (далі також - Міністерство) про зобов'язання відповідача погодити акт від 16.07.2024 про списання багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6, з балансу Товариства.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 позовну заяву Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі №916/911/25 позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано Міністерство енергетики України погодити Акт про списання багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6, з балансу Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» від 16.07.2024. Стягнуто з Міністерства енергетики України на користь Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» 2 422,40 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано нормами статті 19 Конституції України, статей 322, 326 ЦК України, статті 141 ГК України, статей 5, 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», пунктами 4, 8 Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507, а також нормами Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 301, а також встановленими судом обставинами безпідставного ухилення Міністерства від погодження Акту про списання багатоквартирного будинку, за умови дотримання Товариством усіх законодавчо встановлених вимог при підготовці та направленні цього акту Міністерству.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Міністерство енергетики України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, Міністерство вказує на недотримання судом першої інстанції вимог ст. 236 ГПК України при ухваленні оскаржуваного рішення. Так, судом не враховано позицію Міністерства, яка обґрунтована тим, що списання будинку з балансу Товариства доцільно та необхідно здійснити після призначення управителя вказаним багатоквартирним будинком, або виконавця послуг з утримання будинком, споруд та прибудинкової території будинку, або після утворення мешканцями будинку ОСББ, яке буде самостійно здійснювати функції управління, що не призведе/не створить ризики соціальної напруги мешканців, у разі ненадання їм належного рівня послуг.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2025 апеляційну скаргу Міністерства енергетики України передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 апеляційну скаргу Міністерства енергетики України на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі № 916/911/25 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.
29.08.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства енергетики України на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі № 916/911/25 та призначено її розгляд на 16.10.2025. Акціонерному товариству «Одеська ТЕЦ» встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 19.09.2025. Ухвалою суду також витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №916/911/25.
09.09.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Товариство просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Вважає, що судом першої інстанції дотримано вимог ст. 236 ГПК України під час ухвалення оскаржуваного рішення. Натомість доводи Міністерства, викладені у апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Також 09.09.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» Макаренко Н.А. надійшло клопотання про проведення судового засідання за її участі у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 було задоволено.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача висловив заперечення проти апеляційної скарги, вказуючи на безпідставність її доводів та вимог, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду - залишити без змін.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Обговоривши доводи апеляційної скарги Міністерства, відзиву на неї, дослідивши докази наявні у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на підставі наказу Мінпаливенерго України від 16.07.2001 № 326 було утворено Товариство (попередні назви ВАТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ», ПАТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ») шляхом корпоратизації ДП «ОДЕСЬКА ТЕЦ» на підставі Указу Президента України від 15.03.1993 № 210 «Про корпоратизацію підприємств», Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 № 508, наказу Мінекономіки України від 25.05.2000 № 93 «Про затвердження переліку підприємств, що підлягають корпоратизації».
Під час корпоратизації позивача багатоквартирний житловий будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6, не увійшов до статутного капіталу Товариства, перебував на балансі Товариства та є об'єктом державної власності в особі Міністерства енергетики України (попередня назва Мінпаливенерго України).
Позивач вказує, що він як балансоутримувач вказаного будинку, надавав послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, на підставі вимог законодавства, що діяло після корпоратизації Товариства.
Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 15.08.2013 № 308 було встановлено тариф на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території для Товариства.
Визначення терміну «балансоутримувач» житлового будинку, його права та обов'язки, можливість передачі власником майна - житлового будинку в управління балансоутримувачу визначалось Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875, який втратив чинність з 01.05.2019.
01.05.2019 введено в дію Закон України № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», який не містить поняття «балансоутримувач» будинку, та не визначає його повноваження, функції, права та обов'язки, правовий статус.
Закон України № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII) встановив інший порядок надання житлово-комунальних послуг, перелік суб'єктів, підстави для надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до пункту 12 статті 1 Закону № 2189-VIII послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору;
Згідно з пунктом 14 статті 1 Закону №2189-VIII управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа-підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Відповідно до статті 10 Закону № 2189-VIII вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.
Товариство є суб'єктом господарювання, що здійснює господарську ліцензовану діяльність з виробництва теплової та електричної енергії.
Враховуючи норми діючого законодавства, на думку позивача, Товариство не може надавати послуги з управління багатоквартирним будинком.
Позивач вказує, що затверджений ще в 2013 році тариф на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території для Товариства є збитковим на теперішній час та складає 2,65 за 1 м.кв., але не може бути переглянутий саме у зв'язку з тим, що Товариство не може надавати послуги з управління багатоквартирним будинком.
Станом на 31.12.2024 мешканці зазначеного будинку заборгували, як зазначає позивач, 455 895,32 грн за надані послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території, у свою чергу, витрати на зазначений будинок, у період з 01.01.2022 до 31.12.2024 складають 289 619,49 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 301 затверджено Порядок списання з балансу багатоквартирних будинків (далі - Порядок № 301), що визначає механізм списання багатоквартирних будинків господарських товариств, створених внаслідок приватизації або корпоратизації державних або комунальних підприємств, зокрема щодо багатоквартирних будинків, які не увійшли до статутного капіталу таких господарських товариств та перебувають у них на балансі (обліку) як об'єкти державної або комунальної власності.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 301 списання багатоквартирних будинків, у яких розташовані квартири та нежитлові приміщення приватної та інших форм власності, з балансу, зокрема, господарських товариств, створених внаслідок приватизації або корпоратизації державних підприємств щодо багатоквартирних будинків, які не увійшли до статутного капіталу таких господарських товариств та перебувають у них на балансі (обліку) як об'єкти державної власності (далі - балансоутримувач), здійснюється на підставі прийнятого ними рішення про списання багатоквартирного будинку.
У разі коли балансоутримувачем є, зокрема, господарське товариство, створене внаслідок приватизації або корпоратизації державних підприємств щодо багатоквартирних будинків, які не увійшли до статутного капіталу таких господарських товариств та перебувають у них на балансі (обліку) як об'єкти державної або комунальної власності, рішення про списання багатоквартирного будинку погоджується з відповідним суб'єктом управління, до сфери управління якого належав такий будинок, органом місцевого самоврядування.
Відповідно до Порядку № 301 списання багатоквартирного будинку з балансу здійснюється за наступних умов:
- багатоквартирний будинок не увійшов до статутного капіталу господарського товариства, створеного в процесі корпоратизації/приватизації державного підприємства, як об'єкт державної власності та перебуває у нього на балансі;
- у відповідному багатоквартирному будинку всі приміщення належать до приватної форми власності;
- балансоутримувач приймає відповідний розпорядчий документ про списання будинку з його балансу;
- на офіційному веб-сайті балансоутримувач розміщає відповідне оголошення про прийняття розпорядчого документа про списання будинку;
- в конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема на інформаційних стендах у під'їздах будинків та біля них, розміщається відповідне оголошення про списання будинку;
- утворюється відповідна комісія у складі не менше п'яти осіб, склад якої затверджується балансоутримувачем;
- до складу комісії включаються представники балансоутримувача, виконавця послуг з управління будинком або виконавця послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій такого будинку;
- у роботі комісії бере участь уповноважена особа (особи) від співвласників багатоквартирного будинку та/або об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за її (їх) згодою;
- за результатами роботи комісії складається акт про списання багатоквартирного будинку з балансу за формою, встановленою Порядком № 301;
- акт про списання багатоквартирного будинку з балансу підписується всіма членами комісії та затверджується балансоутримувачем.
- процедура списання багатоквартирного будинку вважається закінченою з моменту погодження з відповідним суб'єктом управління, до сфери управління якого належав такий будинок, акта про списання багатоквартирного будинку з балансу.
Судом встановлено, що усі квартири та нежитлові приміщення будинку за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6, що не увійшов до статутного капіталу господарського товариства, утвореного в процесі корпоратизації державного підприємства, перебувають у приватній власності.
На виконання Порядку № 301, Товариством прийнято наказ № 318 від 30.09.2022 про списання з балансу Товариства багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6, та утворено відповідну комісію зі списання багатоквартирного будинку.
На офіційному веб-сайті otec.odessa.ua та у самому будинку позивачем було розміщене відповідне оголошення про прийняття розпорядчого документа про списання будинку.
Також, на виконання Порядку № 301 позивачем до складу комісії було запрошено представника співмешканців цього будинку. Втім, не було запропоновано жодного кандидата до складу комісії.
За результатами проведеної роботи 02.11.2022 Комісією зі списання багатоквартирного будинку було складено відповідний Акт про списання багатоквартирного будинку з балансу та відповідно до абзацу другого пункту 3 Порядку № 301 Товариство листом від 02.11.2022 № 13/04-1356 направлено вказаний акт до Міністерства для погодження як до суб'єкту управління, який здійснює управління зазначеним житловим будинком.
17.01.2023 на адресу Товариства надійшов лист Міністерства від 29.12.2022 № 26/1.2-18.6-21532, в якому зазначалося, що Акт про списання багатоквартирного будинку з балансу від 02.11.2022 потребує доопрацювання, а саме було зазначено про необхідність Товариству внести низку даних про зазначений багатоквартирний будинок до АС «Юридичні особи», а також вказати в акті про списання багатоквартирного будинку з балансу ідентифікаційний код Товариства та інвентарний номер багатоквартирного будинку, що підлягає списанню.
Усунувши всі зазначені недоліки, Товариство листом від 01.03.2023 №13/04-319 повторно звернулося до Міністерства з проханням погодити Акт про списання багатоквартирного будинку з балансу.
26.04.2023 на адресу Товариства надійшов лист Міністерства від 12.04.2023 № 26/1.2-18.6-7748 із зазначенням нових зауважень до акта про списання багатоквартирного будинку з балансу.
Листом від 11.05.2023 № 13/04-726 Товариством було надано пояснення, що у зв'язку з тим, що мешканцями зазначеного будинку ОСББ не створено, пропозицій щодо включення до складу комісії представників співвласників до Товариства не надходило, склад комісії для списання багатоквартирного будинку було визначено балансоутримувачем самостійно з числа представників позивача. Також було надано наявний технічний паспорт на житловий будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська (Івана Загубанського), 4/6, та зазначено, що оскільки Товариство не є співвласником цього житлового будинку, отримання інформації про право власності на всі житлові та нежитлові приміщення у зазначеному житловому будинку, є неможливим.
Товариство не отримало відповіді від Міністерства на зазначений лист.
03.11.2023 Товариство надіслало запит до Міністерства № 13/04-1597 щодо списання багатоквартирного будинку зі свого балансу.
07.11.2023 на адресу Товариства надійшов лист Міністерства від 26.05.2023 № 26/1.2-18.6-10596 щодо неможливості погодження зазначеного Акта списання багатоквартирного будинку з балансу, у зв'язку із зауваженнями до Технічного паспорту на зазначений будинок від 21.04.1995 та невирішенням питання щодо обрання управителя зазначеного будинку.
Товариство знову звернулося з листами до кожного мешканця будинку з проханням провести загальні збори співвласників та прийняти рішення щодо обрання управителя або надання згоди на проведення конкурсу з обрання управителя будинку. На зазначене звернення мешканці будинку не відреагували.
Товариством за власний рахунок було виготовлено новий технічний паспорт на багатоповерховий будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6, від 20.05.2024.
На виконання Порядку № 301 Товариством 18.06.2024 було повторно прийнято наказ № 195 про списання з балансу Товариства багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6.
На офіційному веб-сайті otec.odessa.ua та у самому будинку позивачем повторно було розміщене відповідне оголошення про прийняття розпорядчого документа про списання будинку.
Наказом Товариства від 01.07.2024 № 211 було утворено відповідну комісію зі списання багатоквартирного будинку без представників співмешканців будинку, оскільки кандидатури для участі в комісії знову надано не було.
Товариство листом від 18.07.2024 № 13/04-1519 звернулося до Міністерства з проханням погодити Акт про списання багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6, з балансу.
07.10.2024 на адресу Товариства надійшов лист відповідача від 07.10.2024 № 26/1.4-19.3-19359 з черговими зауваженнями щодо Акта про списання багатоквартирного будинку, на який Товариством було надано відповідь листом від 16.10.2024 №13/04-2057, з доданням відповідних документів.
Листом від 08.01.2025 № 26/1.2-19.3-513 Міністерство повідомило Товариство про неможливість погодження зазначеного акта списання багатоквартирного будинку з балансу, у зв'язку з невирішенням питання щодо обрання управителя цього будинку і недопущенням соціальної напруженості серед мешканців будинку, та запропонувало Товариству спільно із Хаджибейською районною адміністрацією Одеської міської ради, у межах компетенції кожної з сторін, сприяти вирішенню порушеного питання щодо призначення управителя зазначеного будинку.
Два примірники оригіналу Акта про списання багатоквартирного будинку з балансу від 16.07.2024 Міністерство на адресу Товариства не повернуло.
Разом з тим, на виконання ухвали суду відповідачем було надано суду оригінал Акта про списання багатоквартирного будинку з балансу від 16.07.2024.
Предметом спору у справі, що переглядається є вимога Товариства про зобов'язання Міністерства виконати передбачені чинним законодавством зобов'язання щодо погодження Акта про списання багатоквартирного будинку.
Міністерство заперечує проти задоволення позовних вимог, вказуючи, що списання будинку з балансу Товариства доцільно та необхідно здійснити після призначення управителя вказаним багатоквартирним будинком, або виконавця послуг з утримання будинком, споруд та прибудинкової території будинку, або після утворення мешканцями будинку ОСББ, яке буде самостійно здійснювати функції управління, що не призведе/не створить ризики соціальної напруги мешканців, у разі ненадання їм належного рівня послуг.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність фактичних та правових підстав для задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Так, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 31 пункту 4 Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 (далі - Положення № 507), Міненерго здійснює в межах повноважень, передбачених законом, управління державним майном, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі корпоратизації або перетворення державних підприємств у державні акціонерні товариства, 100 відсотків акцій яких належать державі, зокрема об'єктів, що не підлягають приватизації, приймає рішення про подальше використання зазначеного майна (крім матеріальних носіїв таємної інформації), у тому числі об'єктів, що не підлягають приватизації.
Відповідно до підпункту 36 пункту 4 Положення № 507 Міненерго відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міненерго.
Згідно з пунктом 8 Положення № 507 Міненерго у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Отже, до компетенції Міністерства віднесено функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління, в тому числі повноваження щодо погодження акта списання багатоквартирного будинку, передбачені Порядком №301.
Відповідно до частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов'язує.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 326 ЦК України управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Згідно зі статтею 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать єдині майнові комплекси державних унітарних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних унітарних підприємств, акції (частки) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу.
Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, виконує функції органу управління стосовно об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління.
Згідно з пунктом 16 статті 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань здійснюють управління державним майном, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі корпоратизації або перетворення державних підприємств у акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі яких належать державі, приймають рішення про подальше використання цього майна (крім матеріальних носіїв секретної інформації), у тому числі об'єктів, що не підлягають приватизації.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна (додаток 1 до листа ФДМУ від 13.04.2023 № 10-15-9121) суб'єктом управління, який здійснює управління майном, а саме житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6, є відповідач, доказів протилежного суду не подано.
Отже, суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку про те, що Міністерство в силу приписів чинного законодавства є особою, яка наділена повноваженнями щодо погодження Акта про списання багатоквартирного будинку від 16.07.2024.
Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що норма у статті 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що втратив чинність з 01.05.2019, визначала право власника майна - житлового будинку доручати управляти належним йому майном відповідно до закону балансоутримувачу, втім, наразі Закон № 2189-VIII не містить поняття «балансоутримувач» будинку та не визначає його повноваження, функції, права та обов'язки, правовий статус.
Наразі законодавством не визначено обов'язку у Товариства утримувати будинок, що є предметом Акта від 16.07.2024.
Порядок № 301 передбачає чітку процедуру списання багатоквартирних будинків з балансу господарських товариств, створених внаслідок корпоратизації державних підприємств щодо багатоквартирних будинків, які не увійшли до статутного капіталу таких господарських товариств та перебувають у них на балансі (обліку) як об'єкти державної або комунальної власності та Товариство в повній мірі виконало вимоги Порядку №301 для списання багатоквартирного будинку з балансу.
Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано Міністерством, останнє безпідставно та необґрунтовано не розглядає питання щодо погодження Акта про списання багатоквартирного будинку, наводячи підстави, які не передбачені Порядком № 301.
При цьому, господарська діяльність Товариства не включає здійснення дій щодо створення ОСББ чи визначення управителя зазначеного будинку.
Натомість, саме Міністерство в силу приписів статті 322 ЦК України, будучи суб'єктом управління державного майна, зобов'язаний утримувати майно, а саме спірний будинок.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Товариство вчинило всі дії, передбачені Порядком № 301 для списання з балансу багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6, однак, Міністерство, як суб'єкт владних повноважень, який здійснює управління вказаним житловим будинком, не виконує своїх зобов'язань, передбачених Порядком № 301 та не погоджує Акт списання багатоквартирного будинку з балансу від 16.07.2024.
При цьому, під час розгляду спору судами не було встановлено жодного порушення вимог Порядку №301 зі сторони Товариства, які б могли стати підставою для непогодження відповідного Акта списання.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції мотивовано підкреслив, що відповідно до частини першої та другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У зв'язку із викладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту є ефективним і в повній мірі захистить права та інтереси Товариства.
Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність фактичних та правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи апеляційної скарги Міністерства енергетики України, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Колегія суддів відхиляє доводи Міністерства про недотримання судом першої інстанції приписів статті 236 ГПК України.
Так, відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуване рішення суду ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, тобто є законним, а також ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, тобто є обґрунтованим.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариством слушно зауважено, що апеляційна скарга не містить посилань на те, яка саме норма матеріального чи процесуального права застосована судом першої інстанції неправильно, або ж, які саме докази залишились поза увагою та без належної оцінки суду першої інстанції.
Водночас, колегія суддів зауважує на безпідставності доводів Міністерства про те, що списання будинку з балансу Товариства доцільно та необхідно здійснити після призначення управителя вказаним багатоквартирним будинком, або виконавця послуг з утримання будинком, споруд та прибудинкової території будинку, або після утворення мешканцями будинку ОСББ, яке буде самостійно здійснювати функції управління, що не призведе/не створить ризики соціальної напруги мешканців, у разі ненадання їм належного рівня послуг.
Така доцільність та необхідність не передбачена жодною нормою чинного законодавства. Більше того, відсутня норма, яка б покладала на Товариство як балансоутримувача спірного будинку обов'язок здійснювати таке утримання до настання наведених Міністерством обставин.
Колегія суддів також враховує доводи відзиву на апеляційну скаргу у тій мірі, у якій вони узгоджуються з висновками суду апеляційної інстанції, зробленими за наслідками розгляду апеляційної скарги.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України», очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника - Міністерство енергетики України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Міністерства енергетики України на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі № 916/911/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі №916/911/25 залишити без змін.
3. Матеріали справи №916/911/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 22.10.2025.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко