24 жовтня 2025 р. Справа № 520/31344/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківськ митниця на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 01.07.25 по справі № 520/31344/24
за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля"
до Харківської митниці Держмитслужби
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач Приватне підприємство "Торговий дім "Золота миля" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Держмитслужби, в якому просив суд: визнати противоправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000625/2 від 04.11.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000752.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів Харківської митниці Державної митної служби України та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Харківської митниці Державної митної служби України, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 позовні вимоги задоволено.
Визнано противоправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000625/2 від 04.11.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000752.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Держмитслужби на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" витрати зі сплати судового збору у розмірі 4844 грн. 80 коп.
Не погодившись з вказаним рішенням, Харківською митницею подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставвинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №24UA807200016233U6 від 04.11.2024 спрацювали ризики, згенеровані автоматизованою системою аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема за кодом 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості). З цього слідує, що у Харківської митниці виникли обґрунтовані підстави для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості. За результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих декларантом під час митного контролю та митного оформлення виявлено, що ці документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Харківською митницею не запитувались зайві документи, а лише ті, що можуть містити числове значення необхідне для обрахунку ціни. Як наслідок, митницею прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись статтями ст.ст. 54, 55, 57-64 МКУ прийнято рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару від 04.11.2024 №UA807000/2024/000625/2 за другорядним методом (резервним ст. 64 МКУ). Харківська митниця зазначила у вказаному рішенні, які саме документи та в чому містять розбіжності та дані, що унеможливлюють митне оформлення товару за ціною договору. Оскільки заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, відтак рішення про коригування митної вартості від 04.11.2024 №UA807000/2024/000625/2 є правомірним. Також зазначає, що судом першої інстанції неправомірно стягнуто витрати зі сплати судового збору у розмірі 4844,80 грн.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу зазначено, що декларантом надано вичерпний перелік документів відповідно до норм Митного кодексу України щодо документального підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення, на підставі яких можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що між ПП "Торговий Дім "Золота Миля" та Fine-Seed Bt укладений Контракт №ВО-244-141122 від 14.11.2022.
Відповідно до пункту 1.1. контракту продавець зобов'язався поставити покупцеві товар відповідно до специфікацій. При цьому положеннями пункту 2.1 контракту передбачено, що поставка товару здійснюється партіями в асортименті та в строки згідно замовлення покупця та специфікацій до цього контракту. Згідно з пунктом 4.1 контракту ціна на товар встановлюється в специфікаціях до цього контракту. Валюта контракту: євро. Пунктом 5.1 контракту передбачено, що Умови поставки товару встановлюються згідно з правилами Інкотермс-2020 і визначаються як FСА Zalaapati, Угорщина, якщо інші умови поставки не вказані в специфікаціях. Відповідно до пункту 5.3. контракту всі витрати, пов'язані з виконанням цього контракту на території країни продавця - несе продавець, на території країни покупця - несе покупець. За умовами пункту 7.1 контракту умови оплати визначаються в специфікаціях до цього контракту, що складаються окремо на кожну поставку товару.
Згідно зі специфікацією №4-24 від 02.10.2024 передбачена поставка наступного товару: Мак блакитний, харчовий, врожай 2024 року, в кількості 44000,00 кг, за ціною 1,900 євро/кг загальною вартістю 83600,00 євро.
Строк відвантаження товару протягом жовтня 2024 року.
Умови оплати за поставку партії товару: 100% оплата не пізніше 14 календарних днів з дати відвантаження кожної партії.
Умови поставки: FСА Zalaapati, Угорщина, згідно Інкотермс-2020.
Позивач 04.11.2024 звернувся до Харківської митниці з електронною митною декларацією №24UA807200016233U6, в якій митна вартість визначена за ціною контракту, у графі 31 зазначено товар: "Насіння інших олійних культур-насіння маку блакитного харчового (для використання у харчовій промисловості). Врожай 2024р. Вага нетто товару без урахування упаковки - 22000 кг. Не в первинній упаковці (880 поліпропіленових мішків по 25кг на 20 дерев'яних палетах). Дата виробництва: жовтень 2024р. Кінцевий термін використання: жовтень 2025р.", що надійшов в рамках Контракту №ВО-244-141122 від 14.11.2022 з Компанією Fine-Seed Bt.
На підтвердження заявленої у митній декларації №24UA807200016233U6 від 04.11.2024 митної вартості товару, яка становить 43245,47 євро та відповідно 1944662,40 грн. разом з декларацією Позивачем до митного органу надані наступні документи: Сертифікат якості б/н від 30.10.2024; пакувальний лист б/н від 30.10.2024; Інвойс №2024/00852 від 30.10.2024; CMR U124515 від 30.10.2024; Фітосанітарний сертифікат EU/HU/E1 462113 від 30.10.2024; EUR1 D0529951 від 30.10.2024; Транспортний рахунок №519 від 30.10.2024; Довідка про транспортні витрати №114 від 30.10.2024; Калькуляція б/н від 30.10.2024; Контракт №BO-244-141122 від 14.11.2022; Специфікація №4/24 від 02.10.2024; Додаткова угода №1 від 13.02.2023; Транспортний договір №ТО 10\01 від 10.01.2023; Сертифікат здоров'я б/н від 16.10.2024; Декларація виробника б/н від 29.10.2024; Лист б/н від 14.11.2022; Комерційна пропозиція б/н від 02.10.2024; Заявка на перевезення б/н від 28.10.2024; Експортна митна декларація 24HU9210002D2E3749 від 30.10.2024.
Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №24UA807200018781U4 від 23.12.2024, спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема за кодом 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості): наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару.
04 листопада 2024 року митницею направлено запит (Повідомлення) б/н по МД №24UA807200018781U4 від 23.12.2024 декларанту, в якому зазначено, що на виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв'язку з тим, що у поданих документах, зазначених у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації щодо оплати транспортних послуг; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476.; 9) заявки перевезення, договори перевезення дійсні на дату митного оформлення (та/або додаткові угоди до нього).
04 листопада 2024 року (№24/12/470) ПП "Торговий Дім "Золота Миля" надані митному органу додаткові документи та пояснення в яких зазначено, що згідно наданих декларантом документів можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди, а декларантом надано вичерпний перелік документів згідно норм митного Кодексу України щодо підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення.
Відповідачем 04.11.2024 відмовлено у оформленні (випуску) товарів, складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000752 та прийнято рішення про коригування митної вартості №UA807000/2024/000625/2 від 04.11.2024 до рівня митної вартості подібних оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (ідентичних товарів) у відповідності до статті 59 МКУ.
Джерелом інформації для даного рішення по товарам є наявна у митного органу цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях: №UA807200/2024/11443 від 29.07.2024 (24UA807200011443U7 від 29.07.2024 (тов.1)), код товару згідно з УКТ ЗЕД 1207919000, однаковим виробником: "Fine-Seed Bt." Угорщина, країною походження HU (Венгрія), однаковими умовами поставки FCA та ваговими характеристиками, оформлених по ДМВ-1 ціна угоди безпосередньо ПП ТД Золота Миля.
При прийнятті даного рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (ідентичних товарів) у відповідності до статті 59 МКУ. Розрахунок митної вартості складає: товари 1) 2,47 $/кг.
Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000752.
ПП "Торговий дім "Золота миля" при випуску товарів у вільний обіг за ЕМД №24UA807200016233U6 від 04.11.2024 скористався правом, передбаченим частиною 7 статті 55 МК України, а саме, товари випущено з забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчислених декларантом, та сумою митних платежів, обчислених митним органом за ВМД №24UA807200016271U6 від 05.11.2024.
Не погоджуючись із вищевказаними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання противоправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000625/2 від 04.11.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000752, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі МК України).
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною 6 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частинами 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Стаття 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Отже, митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта.
Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічний висновок містять постанови Верховного Суду від 05.03.2019 по справі №815/143/17, від 09.04.2019 по справі №825/1575/17.
У постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а Верховний Суд зазначив, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Матеріалами справи встановлено, що в графі 33 оскаржуваного рішення відповідачем зазначено обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57-58 Митного кодексу України:
1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема:
- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству;
- відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (які обумовленні п.8 Контракту № ВО-244-141122);
- відповідно до листа "Fine-Seed Bt." Угорщина, б/н від 30.10.2024 в якому зазначені складові калькуляції товару. Зазначені наступні складові: Сировина, очищення, вартість пакування, експортні документи, транспорт, вигода, але не вказано така складова митної вартості як навантаження на транспортний засіб, отже вбачається не врахування всіх складових митної вартості товару;
- відповідно до листа "Fine-Seed Bt." Угорщина, б/н від 30.10.2024 в якому зазначені складові калькуляції товару, зазначені умови поставки FCA Hungary, але необхідно зазначити географічний пункт, тобто вбачається не врахування всіх складових митної вартості товару;
- відсутні додатково понесені витрати з завантаженням на транспортний засіб для доставки в Україну а також з зберіганням товару в терміналах призначення та перевантаження, (витрати не зазначені у відповідних графах ДМВ та не відображені в жодному транспортному документі. Таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджено документально, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 МК України), а також в зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п. 3 ст. 53 МК України.
2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари.
Так, щодо спрацювання ризиків, згенерованих АСАУР та наявність у митного органу інформації, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше, суд зазначає, що спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості є рекомендацією, обов'язковою до виконання, посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного контролю та митного оформлення документи.
Відповідач зазначає, що у Харківської митниці Держмитслужби виникли підстави для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 МК України перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України має право упевнюватися в достовірності або точності будь - якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Позивач зазначає, що ним надано розширений пакет документів для підтвердження правильності та достовірності визначення ним митної вартості задекларованих товарів. Водночас, при прийнятті митницею рішень про коригування митної вартості товару за основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься в ціновій базі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС).
Застосування Митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.
Щодо доводів митного органу про те, що документи, подані позивачем не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України подаються транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Так, до транспортних документів можуть належати: рахунок-фактура, акт виконаних робіт від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат.
Таким чином, законодавством не передбачений вичерпний та єдиний перелік документів, які підтверджують транспортні витрати імпортера при ввезенні товару. Основною вимогою законодавства до таких документів є наявність в них інформації щодо вартості перевезення оцінюваних товарів.
Судовим розглядом встановлено, що на підтвердження заявленої у митній декларації №24UA807200016233U6 від 04.11.2024 митної вартості товару, яка становить 43245,47 євро та відповідно 1944662,40 грн. разом з декларацією позивачем до митного органу надані наступні документи: сертифікат якості б/н від 30.10.2024; пакувальний лист б/н від 30.10.2024; інвойс №2024/00852 від 30.10.2024; CMR U124515 від 30.10.2024; фітосанітарний сертифікат EU/HU/E1 462113 від 30.10.2024; EUR1 D0529951 від 30.10.2024; транспортний рахунок №519 від 30.10.2024; довідка про транспортні витрати №114 від 30.10.2024; калькуляція б/н від 30.10.2024; контракт №BO-244-141122 від 14.11.2022; специфікація №4/24 від 02.10.2024; додаткова угода №1 від 13.02.2023; транспортний договір №ТО 10\01 від 10.01.2023; сертифікат здоров'я б/н від 16.10.2024; декларація виробника б/н від 29.10.2024; лист б/н від 14.11.2022; комерційна пропозиція б/н від 02.10.2024; заявка на перевезення б/н від 28.10.2024; експортна митна декларація 24HU9210002D2E3749 від 30.10.2024.
Таким чином, оскільки декларантом надано вичерпний перелік документів згідно норм митного Кодексу України щодо документального підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення, на підставі яких можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди, відтак, вказані доводи відповідача щодо не підтвердження позивачем митної вартості товарів спростовуються матеріалами справи.
04 листопада 2024 року (№24/12/470) ПП "Торговий Дім "Золота Миля" надані митному органу додаткові документи та пояснення в яких зазначено, що згідно наданих декларантом документів можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди, а декларантом надано вичерпний перелік документів згідно норм митного Кодексу України щодо підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення.
Щодо надання договору (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, ПП "Торговий дім "Золота миля" повідомило, що такі договори в межах контракту №ВО-244-141122 від 14.11.2022 не укладались.
Щодо надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), ПП "Торговий дім "Золота миля" повідомило митний орган, що не має таких рахунків.
Щодо надання виписки з бухгалтерської документації щодо оплати транспортних послуг, ПП "Торговий дім "Золота миля" повідомило митний орган, що разом з митною декларацією №24UA807200016233U6 від 04.11.2024 надані CMR U124515 від 30.10.2024, транспортний договір №ТО10\01 від 10.01.2023; транспортний рахунок №519 від 30.10.2024, заявка на перевезення б/н від 28.10.2024.
Крім того, позивачем надані митному органу: інвойс №2024/00852 від 30.10.2024, який за умовами специфікації №4/24 від 02.10.2024 до контракту №ВО-244-141122 від 14.11.2022 має бути сплачений не пізніше 14 календарних днів від дати відвантаження партії товару.
Отже, доводи відповідача про не надання підприємством банківських платіжних документів, що підтверджують факт здійснення передплати за товар, не має мотивованого підґрунтя, адже оплата за товар здійснювалась лише після відвантаження товару відповідно до умов означеної вище специфікації.
Стосовно надання ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, митному органу повідомлено, що ПП "Торговий дім "Золота миля" такі договори в межах контракту №ВО-244-141122 від 14.11.2022 не укладались.
Щодо надання каталогів, специфікацій, прейскурантів виробника товару, ПП "Торговий дім "Золота миля" повідомило митний орган, що разом з митною декларацією №24UA807200016233U6 від 04.11.2024 надана калькуляція б/н від 30.10.2024. Доводи відповідача щодо ненадання каталогів, специфікацій виробника товару колегія суддів вважає необґрунтованим з огляду на те, що, прайс-лист у взаємовідносинах з компанією Fine-Seed Bt в рамках контракту №ВО-244-141122 від 14.11.2022 не складався контрагентом позивача та, відповідно, не подавався до митного органу на підтвердження митної вартості товару. Такий документ, як калькуляція, слугувала підтвердженням формування комерційної ціни на товар в рамках поставки по вищевказаному договору та, яка надана до митного оформлення товару на підтвердження задекларованої митної вартості.
Щодо надання копії декларації країни експорту, ПП "Торговий Дім "Золота миля" повідомив митний орган, що разом з митною декларацією №24UA807200016233U6 від 04.11.2024 митному органу надана Експортна митна декларація 24HU9210002D2E3749 від 30.10.2024.
Колегія суддів врховує, що експортна митна декларація не належить до переліку обов'язкових документів, які підтверджують митну вартість товарів, та який визначений ч. 2 ст. 53 МК України, а тому надання оцінки цьому документу можливе тільки у разі наявності обґрунтованих сумнівів за обов'язковими документами.
Крім того, декларація країни відправлення (експортна декларація) не є документом, що підтверджує митну вартість товару або її складові у розумінні ч. 2 ст. 53 МК України, тому не надання такої декларації до митного оформлення не може призводити до сумнівів у заявленій декларантом митній вартості, а також не свідчить про неможливість ідентифікації митної декларації з певної партією товару, не впливає на числові значення складових митної вартості та може лише додатково надаватися митному органу за її наявності.
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.09.2023 в справі №815/6805/17.
Стосовно надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, митний орган повідомлено, що на дату надання відповіді ПП "Торговий дім "Золота миля" не має таких висновків.
Щодо доводів митного органу, що відомості складової митної вартості як транспортування документально не підтверджено позивачем, слід зазначити, що відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України подаються транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Так, до транспортних документів можуть належати: рахунок-фактура, акт виконаних робіт від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат. Таким чином, законодавством не передбачений вичерпний та єдиний перелік документів, які підтверджують транспортні витрати імпортера при ввезенні товару. Основною вимогою законодавства до таких документів є наявність в них інформації щодо вартості перевезення оцінюваних товарів.
Згідно з п. п. 1 п. 6, п. 10 ст. 58 гл. 9 МК України митна вартість товару включає витрати на навантаження, вивантаження товару, транспортування товару, яке здійснюється до порту митної території України.
До митного оформлення разом з митною декларацією №24UA807200016233U6 від 04.11.2024 на підтвердження митної вартості товару зокрема надані наступні документи:
- CMR U124515 від 30.10.2024.
- транспортний договір №ТО 10\01 від 10.01.2023, укладений між ПП "Торговий дім "Золота миля" (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) про надання транспортних послуг. Відповідно до умов договору Виконавець має право виконувати роботи із залученням третьої сторони.
- Транспортний рахунок №519 від 30.10.2024 на загальну суму 111518,00 грн., у т.ч.: міжнародні транспортні послуги за маршрутом м. Залапааті (Угорщина) - п/п Захонь-Чоп (Україна) - 65000,00 грн. та транспортні послуги за маршрутом п/п Захонь-Чоп (Україна) - м. Харків (Україна) - 46518,00 грн.
- Заявка на перевезення б/н від 28.10.2024;
- Довідка про транспортні витрати №114 від 30.10.2024 на загальну суму 111518,00 грн., що у повній мірі відповідає інформації, вказаній у транспортному рахунку.
Відповідно до умов поставки FCA (Free Carrier), передбачених у контракті, постачальник виконує свої обов'язки з моменту передачі товару перевізнику у погодженому місці на митній території країни експортера, після завершення процедур експортного митного оформлення. Якщо місцем поставки є територія постачальника, саме він забезпечує завантаження товару на транспортний засіб покупця.
Таким чином, усі витрати, пов'язані з експедируванням, завантаженням та іншими логістичними операціями за межами митної території України (тобто на стороні експортера), вже були покриті постачальником у межах контрактної вартості товару, яка і була задекларована.
Факт того, що відповідні витрати не винесені в окремий рядок у рахунку-фактурі постачальника або у рахунках перевізника, не свідчить про їхню відсутність- вони є внутрішньою частиною ціни товару відповідно до умов FCA. Саме тому покупець, тобто декларант, не несе окремих витрат на експедиційне обслуговування, витрат з навантаження на транспортний засіб за межами митної території України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані документи підтверджують повний обсяг витрат, понесених декларантом при доставці товару згідно з умовами FCA, що узгоджується з умовами договору та міжнародною практикою застосування Incoterms.
Щодо ненадання декларантом інформації щодо угод на ідентичні товари, колегія суддів зазначає, що посилання митниці на те, що рівень задекларованої митної вартості товару нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних товарів є необґрунтованим, оскільки даний факт не є самостійною підставою для підтвердження недостовірності задекларованих платником даних. Інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору.
Зазначений висновок відповідає позиції Верховного Суду у постановах від 21.01.2020 у справі №812/2336/14 та від 13.02.2020 у справі №810/1175/16.
Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №826/16046/16.
Згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Водночас, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Згідно з частиною 3 ст. 53 МК України надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов'язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. У декларанта відсутні каталоги виробника товару. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України каталог виробника товарів не відноситься до документів, які повинні надаватись декларантом для підтвердження митної вартості товарів, тому вимога митниці про його надання протирічить означеним правовим нормам.
Відповідно до правової позиції Верховного суду (постанова від 02.07.2020 у справі №803/916/17) контроль правильності обчислення декларантом митної вартості здійснюють митні органи у визначений законом спосіб у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей: "Декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ніш митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. За таких обставин, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена".
Колегія суддів зазначає, що зі змісту оскаржуваного рішення встановлено, що таке рішення не містить відомостей про будь-які характеристики ідентичних товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 по справі №815/1670/17.
Відповідачем під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції не надано доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували ідентичність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача. Також, відповідачем не наведено належних обґрунтувань щодо наявності сумніву в числових значеннях або недостовірності наданих документів, що могло б бути підставою для запиту додаткових документів.
Статтею 264 МК України визначено, що відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта (ч. 10 ст. 264); митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом (ч. 11 ст. 264); у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (ч. 12 ст. 264).
Частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку, що надані позивачем як до суду, так і до митного органу під час подання митної декларації документи, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, підтверджують митну вартість товару, містять всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, у зв'язку з чим рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товару №UA807000/2024/000625/2 від 04.11.2024 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000752 підлягають скасуванню.
Щодо доводів апелянта на неправильний розрахунок суми судового збору, який підлягав сплаті позивачем під час подання даного позову, та, який, відповідно, рішенням суду першої інстанції стягнуто з Харківської митниці на користь "ТД "Золота миля", колегія суддів зазначає наступне.
Так, предметом позову у цій справі є визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16 березня 2020 року у справі №1.380.2019.001962 вказала, що розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішень про коригування митної вартості товарів має здійснюватися виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що розрахована позивачем, та митною вартістю, що визначена оскаржуваними рішеннями.
Верховний Суд наголосив на тому, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є взаємопов'язаними однаковими правовідносинами, відтак вказані рішення у випадку їх спільного оскарження розцінюються як одне ціле.
Розрахунок судового збору у випадку оскарження рішення про коригування митної вартості разом з карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення має здійснюватися виходячи лише з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями. Суд не повинен додатково визначати судовий збір за оскарження картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення як немайнову вимогу.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27.05.2025 у справі №520/102/24.
Матеріалами справи підтверджено, що розмір різниці митних платежів за митною вартістю, задекларованою платником та скоригованою митницею, становить 59696,20 грн.
Відповідно до частини першоїстатті 4 Закону України "Про судовий збір"судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини третьоїстатті 4 Закону України "Про судовий збір"за подання адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами підпункту 2 пункту 3 частини другоїстатті 4 Закону України "Про судовий збір"при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви становила 2422,40 грн (3028,00х0.8).
В той же час суд першої інстанції в резолютивній частині рішення стягнув з Харківської митниці на користь позивача судовий збір у розмірі 4844,80 грн, що на 2422,40 грн перевищує судовий збір, який позивач мав сплатити за подання даного позову.
Враховуючи, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог "ТД "Золота миля", проте невірно визначив розмір судового збору, який підлягав сплаті позивачем за подання позову, та, який, відповідно, слід стягнути з відповідача на користь позивача, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року по справі № 520/31344/24 слід змінити в частині стягнення на користь "ТД "Золота миля" судових витрат зі сплати судового збору при зверненні до суду з позовом в сумі 2422,40 грн.
При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений можливості звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою щодо повернення іншої частини судового збору (2422,40 грн), як такої, що сплачена у розмірі більшому, ніж встановлено законом, у відповідності до статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до пункту 4 частини 1, частини 4 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Харківської митниці - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 по справі № 520/31344/24 - змінити в частині розподілу судових витрат шляхом викладення третього абзацу резолютивної частини рішення в наступній редакції:
"Стягнути на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" (пр. Героїв Харкова, буд. 135-А, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 34470937) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Миколаївська, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп."
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 у справі №520/31344/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.А. Калиновський В.Б. Русанова