23 жовтня 2025 рокусправа № 380/18983/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартинюк Віталій Ярославович, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, викладену в листі від 18.07.25 року за №14380-14884/Г-52/8-1300/25 у переведенні на пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України № 2262 "Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з урахуванням вислуги років, у загальному розмірі 31 рік 03 місяці 20 днів;
зобов?язати перевести на пенсію за вислугу років згідно п. "а" ст. 12 Закону України №2262 "Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб", з урахуванням вислуги років, у загальному розмірі 31 рік 03 місяці 20 днів з 30 квітня 2025 року та здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених коштів.
В обґрунтування позову зазначає, що після звільнення, з 29.04.2025 року йому була призначена пенсія в розмірі 53 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до пункту "6" статті 13 Закону України від 09.04.1994 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На сьогоднішній день він перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Вказує, що звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій просив перевести довічну пенсію за вислугою років із врахуванням вислуги років у пільговому обчисленні на день звільнення з Державної кримінально-виконавчої служби України. Також просив провести перерахунок призначеної пенсії, врахувавши вислугу років у пільговому обчисленні на день звільнення та виплатити різницю в пенсії з дня призначення пенсії, однак отримав відмову.
Відповідач у відзиві зазначив, що для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 підставою було набуття страхового стажу, з яких військова служба становила не менше 12 календарних роки і 6 місяців. Окрім того, з документами для призначення пенсії позивач був ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис (на заяві). Документи, уповноваженим органом та скеровані до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, позивач не оскаржував. Пенсійну виплату отримує щомісячно. Для отримання права на призначення пенсії за вислугу років обов'язковою умовою є наявність календарної вислуги років у мінімально визначному законом розмірі, а до цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні не передбачено. Отже, відсутні підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст.12 Закону №2262.
Ухвалою суду від 23.09.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, давши їм оцінку, суд виходив з наступного.
Відповідно до наказу Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 25.04.2025 року позивача звільнено зі служби 29.04.2025 року.
Як убачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Позивач звернувся до відповідача із зверненням від 03.07.2025 року, в якому просив перевести його на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст.12 Закону №2262-ХІІ з дня звернення; провести перерахунок призначеної пенсії, врахувавши вислугу років у пільговому обчисленні на день звільнення.
Відповідач листом від 18.07.2025 року повідомив, що підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» ст.12 Закону №2262-ХІІ відсутні.
Змістом спірних правовідносин є відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у переведенні на пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Положеннями частини другої ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно пункту "б" статті 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань.
Стаття 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Згідно частини четвертої статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Статтею 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України на виконання наведеної норми прийнято постанову "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" від 17 липня 1992 року № 393, з наступними змінами, у редакції на момент звернення позивача із заявою щодо перерахунку пенсії (далі - Постанова № 383).
Згідно пункту 2-1 Постанови № 393, для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Абзацом першим підпункту 2 пункту 3 Постанови № 393 визначено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зараховується на пільгових умовах особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби - один місяць служби за 40 днів.
Наведені норми у своїй сукупності вказують на те, що на пільгових умовах до вислуги років зараховується період лише для визначення розміру пенсії, а не для її призначення.
В силу положень ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так у постанові Верховного Суду від 11.09.2023, справа № 480/4827/22, сформовано наступні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
"32. Приймаючи висновок, викладений у постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, Верховний Суд виходив з того, що редакція пункту 3 Постанови № 393 чинна на момент розгляду справи № 805/3923/18-а на відміну від статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачала можливість зарахування пільгової вислуги років до стажу для призначення пенсії за вислугу років, оскільки абзац 1 пункту 3 Постанови № 393 до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" встановлював, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах […] час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів […], тож суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не було враховано приписи підзаконного нормативно-правового акту.
33. Суд зауважує, що після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393", і стаття 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і Постанова № 393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.
34. Тобто постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" змінено правове регулювання щодо врахування пільгової вислуги років при призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
35. Виходячи з положень статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та пунктів 1 та 2-1 Постанови № 393 календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а пункт 3 Постанови № 393 визначає, що певні періоди, зокрема час проходження служби на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України, підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.
36. Таким чином, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, ґрунтуються на іншому правовому регулюванні, а тому не можуть бути враховані при розгляді цієї справи, оскільки втратили свою актуальність для цього спору.
37. Згідно законодавства, чинного на час виникнення спірних відносин у цій справі, необхідною умовою для призначення спірної пенсії є наявність необхідної календарної вислуги років.
38. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 31 серпня 2023 року у справі № 200/4951/22, у якій, серед іншого Суд дійшов висновку, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року.".
Застосовуючи наведені норми та висновки Верховного Суду до спірних правовідносин, суд зазначає таке.
Зміст наказу від 25.04.2025 року, яким позивача звільнено зі служби у Державній кримінально-виконавчій службі України, вказує на те, що вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 23 роки 09 місяців 27 днів, у пільговому обчисленні 31 рік 03 місяці 20 днів.
Оскільки на день звільнення позивач не мав вислугу 25 календарних років і більше, правові підстави, згідно вимог чинного законодавства на час звернення із заявою про перерахунок пенсії відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутні.
Додатково слід зазначити, що позивач звертаючись до суду із заявленими вимогами обрав не той спосіб захисту, оскільки він не погоджується із призначенням пенсії на підставі пункту "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що також є самостійною підставою для відмови у позові.
Відтак, судом не встановлено порушень відповідачем критеріїв правомірності, передбачених ч.2 ст.2 КАС України.
Як наслідок позов є необгрунтованим, а тому не підлягає до задоволення.
Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, оскільки в задоволенні позову відмовлено, такі належить присудити з позивача.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович