Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 жовтня 2025 року Справа№640/25867/19
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТ ТРЕЙДІНГ» про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТ ТРЕЙДІНГ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.12.2019 № 03392615050101, №03402615050101, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2025 року у справі № 640/25867/19 за позовом ТОВ «АВАНТ ТРЕЙДІНГ» (далі - Позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.12.2019 № 03392615050101, № 03402615050101 позовні вимоги - задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 № 03402615050101 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3 283 860,00 грн, податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 № 03392615050101 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 3 112 038 грн.
Також у рішенні зазначено про стягнення на користь позивача з відповідача витрат по сплаті судового збору в сумі 19210,00 грн.
03.10.2025 від ТОВ «АВАНТ ТРЕЙДІНГ» надійшла заява про стягнення додатково судових витрат розміром 48 660,00 грн, що є витратами на правничу допомогу, розподіл яких не здійснено у рішенні, у зв'язку з чим позивач просив суд прийняти додаткове рішення у справі. Подану заяву позивач просив розглянути без його участі.
Відповідач надав суду заперечення на подану позивачем заяву. За змістом заперечень позивачем не надано в повному обсязі докази надання правової допомоги, зокрема, відповідач зауважив на відсутності акта приймання-передачі виконаних робіт (послуг); опису змісту та обсягу наданої правничої допомоги; погодинного розрахунку участі представника у судових засіданнях. Крім цього відповідач зауважив на неспівмірності заявлених позивачем витрат на правову допомогу, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» згідно з яким що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V). За змістом наданих відповідачем заперечень розмір витрат не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, відшкодування цих витрат стане надмірним тягарем для ГУ ДПС у Києві. Крім цього, заявлена сума понесених витрат, яку заявлено стороною позивача до стягнення є необґрунтованою та непропорційною відповідно до предмету спору, складності адміністративної справи, витраченого часу під час розгляду справи.
До призначеного на 15.10.2025 судового засідання сторони не з'явились, з огляду на що заяву про ухвалення додаткового судового рішення та стягнення судових витрат розглянуто в письмовому провадженні.
Згідно з ч. 1, п.п. 1, 2, 5 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 8 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката належать розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Відповідно до ч. 5 цієї статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.ч. 6, 7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 30 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 27.03.2025 у справі №640/7638/22.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 134 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначила, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Водночас, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 01.02.2023 у справі № 160/19098/21.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано договір договір про надання правової допомоги від 21.11.2019, укладений між позивачем та Адвокатським бюро «Раков і партнери» та договір, укладений між позивачем та адвокатом Харко Д.М від 17.06.2020 року.
Згідно з п. 1.1 договору про надання правової допомоги від 21.11.2019 виконавець (АБ «Раков та партнери») зобов'язався здійснити захист, представництво інтересів позивача (замовника) та надати інші види правової допомоги замовнику (позивачу) на умовах та в порядку, визначених цим договором, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншим чинним законодавством, а замовник зобов'язується сплатити надання правової допомоги та фактичні витрати необхідні для виконання цього договору шляхом здійснення попередньої оплати. Пунктом 1.2 цього договору визначено, що зміст та вартість послуг, обумовлених цим договором визначається сторонами в Додатковій угоді до договору.
Згідно з додатковою угодою № 1 до договору від 21.11.2019 сторони домовились про визначення обсягу послуг за договору про надання правової допомоги від 21.11.2019 у такому обсязі:
- нормативно-правовий аналіз змісту акту документальної перевірки Головного управління ДПС у м. Києві від 01.1.1219 № 91/26-15-15-01-01/39472499;
- підготовка адміністративного позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки від 01.11.2019 № 91/26-15-15-01-01/39472499;
- підготовка та направлення адвокатських запитів до контролюючих органів щодо витребування копій документів, необхідних для представництва інтересів замовника в суді;
- підготовка та подання до суду необхідних пояснень щодо суті та обставин адміністративного позову під час представництва інтересів замовника;
- у разі задоволення позовних вимог судом першої інстанції виконавець здійснює підготовку, подання відзиву на апеляційну та касаційну скаргу податкового органу до відповідних судових інстанцій та представництво інтересів замовника в судах відповідної ї інстанції у разі апеляційного та касаційного перегляду рішення суду першої інстанції;
- у разі задоволення позовних вимог та набрання законної сили судовим рішенням виконавець здійснює підготовку письмового звернення та подання до казначейства виконавчого документу для забезпечення відшкодування судових витрат та витрат на правничу допомогу ТОВ «АВАН ТРЕЙДІНГ» на підставі цього договору.
Згідно з пунктом 5.1-5.2 договору від 21.11.2019 ціна договору складається з суми вартості робіт виконавця та визначається в додатковій угоді; оплата послуг здійснюється в національній валюті шляхом перерахування коштів на банківський рахунок.
Пунктом 2 додаткової угоди визначено загальна вартість послуг, обумовлених цією додатковою угодою розміром 48 660,00 грн.
Згідно з пунктами 6.1 та 6.2 договору здавання прийняття послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг. Акт приймання передачі наданих послуг підписується сторонами протягом 3 днів від дня отримання.
Пунктом 4.1.-4.2 договору встановлено, що замовник надає згоду виконавцю на визначення осіб з числа адвокатів виконавця, які будуть виконувати доручення Бюро по справі замовника, у т.ч. адвокат Харко Д.М., свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № 873, видане радою адвокатів Волинської області 27.01.2017.
Разом із позовом позивачем додано ордер серії ЛГ № 021712, виданий на підставі договору від 21.11.2019 на ім'я адвоката Харко Д.М. від 02.12.2019. Крім цього, разом із позовом позивачем додані рахунок на оплату від 21.11.2019 та платіжне доручення від 25.11.2019 № 913 на сплату послуг за договором від 21.11.2019 на суму 48 660,00 грн
До заяви про ухвалення додаткового судового рішення позивачем додано договір про надання правової допомоги від 17.06.2020, укладений між позивачем та адвокатом Харко Д.М. Умовами зазначеного договору визначено надання правової допомоги, адвокатських послуг та виконання робіт в обсязі та на умовах, визначених цим договором на користь замовника. Розділами 4 та 5 договору встановлено, що розмір винагороди адвоката визначається додатком № 1 до договору. Здавання послуг виконавцем та їх приймання Замовником оформлюється актом приймання передачі послуг. Будь-яких інших документів, які б визначали обсяг наданих послуг за договором від 17.06.2020 та їх вартість позивачем не надано.
За дослідження наданих позивачем на підтвердження правової допомоги документів суд виходить із того, що понесені позивачем витрати на правову допомогу понесені у межах виконання договору від 21.11.2019, саме ці послуги сплачені товариством, виходячи з призначення платежу у платіжному дорученні від 25.11.2019 № 913 на сплату витрат на правничу допомогу на суму 48 660,00 грн.
Суд вважає, що зміст документів про надання правової допомоги за договором від 21.11.2019, зокрема, додаткова угода до договору від 21.11.2019, рахунок на сплату та платіжне доручення на перерахування вартості послуг на правову допомогу є достатніми для визначення обсягу послуг з правничої допомоги, отриманих позивачем.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність опису змісту та обсягу наданої правничої допомоги; погодинного розрахунку участі представника у судових засідання, оскільки від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Водночас, додана позивачем до позову додаткова угода до договору від 21.11.2019 дозволяє встановити зміст послуг, що надаються в межах укладеного договору та їх вартість, умови додаткової угоди до договору не визначають вартості участі в судових засіданнях, а тому відсутні підстави для визначення погодинної вартості участі в них. Що стосується акту виконаних робіт, то слід зазначити, що його відсутність не впливає на можливість визначення обсягу наданих позивачем послуг, виставлення рахунку позивачу та його оплата свідчать про їх прийняття. Крім цього, позовна заява у справі підписана адвокатом Харко Д.М., визначеного розділом 4 договору від 21.11.2019 особою, яка може за дорученням адвокатського бюро надавати правничу допомогу позивачу, що свідчить про фактичне виконання послуг з аналізу змісту акту документальної перевірки Головного управління ДПС у м. Києві від 01.1.1219 № 91/26-15-15-01-01/39472499 та підготовки адміністративного позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки від 01.11.2019 № 91/26-15-15-01-01/39472499.
Водночас, на переконання суду, розмір заявлених позивачем до відшкодування витрат не є співмірним з обсягом наданих адвокатом послуг через включення до їх складу витрат, пов'язаних із представництвом товариства позивача в судах апеляційної та касаційної інстанції, що підлягають розподілу судами відповідної інстанції за наслідком розгляду справи. Крім цього, враховуючи умови договору про надання правової допомоги між позивачем та ТОВ «АВАНТ ТРЕЙДІІНГ» від 17.06.2020 та виданий на підставі договору від 17.06.2020 ордер № 1014729, копія якого наявні в матеріалах справи, частина послуг з правової допомоги, зокрема, підготовка пояснень та заяв під час розгляду справи судом першої інстанції, здійснювалася на умовах цього договору, а не договору від 21.11.2019, укладеного із АБ «РАКОВ ТА ПАРТНЕРИ», втім визначити їх вартість не є можливим через відсутність в матеріалах справи відповідних документів.
Суд звертає увагу на численні правові висновки Верховного Суду, згідно з якими суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи, зокрема, такий критерії, як складність справи.
Варто зауважити, що незважаючи на значну суму застосованих відповідачем штрафних санкцій за оскаржуваними позивачем в межах цієї справи податковими повідомленнями-рішеннями, судова практика з приводу з тотожних спорів є сформованою, позивачем наведено низку судових рішень у позовній заяві.
Встановлені обставини вказують на неспівмірність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 48 660 гривень, а тому суд погоджується із доводами відповідача про те, що такий розмір є завищеним.
Відтак, на думку суду, розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню, при цьому суд вважає, що визначення таких витрат на рівні 15 000,00 гривень відповідає вимогам співмірності, розумності та справедливості.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТ ТРЕЙДІНГ» про ухвалення додаткового судового рішення та стягнення судових витрат у справі, - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТ ТРЕЙДІНГ» судові витрати на правничу допомогу у сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти викладених у заяві про розподіл судових витрат вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.С. Михайлик