Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 жовтня 2025 року Справа№200/5325/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії
Адвокат Трун Ольга Валентинівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася через систему “Електронний Суд» до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними щодо невірного проведення індексації пенсії; зобов'язання провести перерахунок пенсії застосувавши коефіцієнт збільшення при проведені перерахунку - 1,197, 1.0796, та 1.115, до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача - 10846,37 грн (за 2021, 2020, 2019 роки) починаючи з 01 лютого 2025 року (показник 1,115 застосувати починаючи з 01 березня 2025 року) та зарахувавши до пільгового стажу позивача за Списком 1 періоди роботи з 01.10.2022 по 31.06.2024, 16.11.2020 по 24.11.2020, з 01.06.2020 по 11.11.2020, з 15.12.2014 по 03.01.2015, з 09.11.2009 по 17.12.2009.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що починаючи з 2022 року він є отримувачем пенсії. Проте позивач наголошує, що відповідачем проведено індексацію: 01.03.2023 - надбавка 100 грн, 01.03.2024 - надбавка 100 грн. Щодо проведення індексації у 2025 році відомості відсутні. На думку ОСОБА_1 відповідач протиправно не застосував коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2023-2025 роки. Поряд з цим, позивач звертає увагу, що пенсійним органом не зараховано до його пільгового стажу за Списком 1 періоди роботи з 01.10.2022 по 31.06.2024, 16.11.2020 по 24.11.2020, з 01.06.2020 по 11.11.2020, з 15.12.2014 по 03.01.2015, з 09.11.2009 по 17.12.2009, які належним чином підтверджені записами у трудовій книжці та уточнюючими довідками.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначив, що при обчисленні пенсії ОСОБА_1 застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три попередні роки 2019 - 2021 р.р. - 10846,37 грн, а тому підстави відсутні для його збільшення на 1,197, 1,0796 та 1,115. Поряд з цим, представник пенсійного органу зазначає, що відповідно до даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня сплата страхових внесків за період роботи з 01.01.2023 по 31.06.2024. Вищезазначений період не підлягає зарахуванню до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 . Поряд з цим повідомлено, що пенсійну справу приведено до відповідності з 01.01.2025 та зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 09.11.2009 по 17.12.2009, з 15.12.2014 по 03.01.2025, з 01.06.2020 по 11.11.2020 та з 16.11.2020 по 24.11.2020. Враховуючи вищевикладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 25 липня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду. Відкрив провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати суду у строк до 06 серпня 2025 року додаткові докази.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Надалі дію воєнного стану продовжено та на момент винесення рішення суду він діє.
З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком з 04.02.2022 року.
При призначенні пенсії позивача відповідачем був розрахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019 - 2021 рр., в розмірі 10846, 37 грн.
По пенсійній справі позивача з 01.03.2023 здійснено перерахунок «Індексація заробітку» та для обчислення розміру пенсії встановлено надбавку в сумі 100 грн.
З 01.03.2024 здійснено перерахунок «Індексація заробітку» та для обчислення розміру пенсії встановлено надбавку в сумі 100 грн. Крім того збережено надбавку за 2023 рік.
Відомості щодо індексації пенсії у 2025 році відповідачем до суду не надано.
Як вбачається з записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 у період з 16.11.2020 по день звернення до суду позивач працював на посаді машиніста підземних установок.
Суд зазначає, що відповідно до розрахунку стажу період роботи з 01.01.2023 по 31.06.2024 не врахований позивачу до пільгового стажу за Списком № 1 ( Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, пр.1, п.а-в). Крім того, не врахований до пільгового стажу період з 01.11.2020 по 15.11.2020. у який позивач працював на посаді машиніста підземних установок.
Водночас періоди роботи з 01.10.2022 по 31.12.2022, 16.11.2020 по 24.11.2020, з 01.06.2020 по 30.10.2020, з 15.12.2014 по 03.01.2015, з 09.11.2009 по 17.12.2009 враховані позивачу до пільгового стажу (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, пр.1, п.а-в)
Вважаючи протиправним розрахунок пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».
За визначенням у ст. 1 Закону України № 1282-ХІІ від 03.07.1991 «Про індексацію грошових доходів населення» (Закон № 1282-ХІІ), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії (ст. 2 Закону № 1282-ХІІ).
Обов'язковий характер індексації визначається ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону № 1282-ХІІ є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
За ч. 2 ст. 9 Закону № 1282-ХІІ порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» № 2040-ІХ, яким частину п'яту статті 2 Закону № 1282-ХІІ було викладено в новій редакції.
Визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Преамбулою названого Закону України закріплено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20.02.2019 видано постанову № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).
Пунктом 1 Порядку № 124 визначено, що цим Порядком відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон) визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 2 Порядку № 124 передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, обчислені:
відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі відшкодування фактичних збитків;
з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
За п. 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
(ЗСЦ+ЗСЗ) х 50 %
К=------------------------+ 1%,
100%
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
Пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». У свою чергу пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України 24.02.2023 прийняв постанову № 168, пунктом 1 якої установлено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» визначено, що з 01.03.2024 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 № 168, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 № 185, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 № 209 , проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.
Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону); показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії.
Вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв'язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.
Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.
При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».
За правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, у постанові від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19, суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2022 році згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 № 168, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 № 185, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 № 209.
Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.
З врахуванням вищевикладеного, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначеного вище, суд доходить висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, здійснюючи перерахунок пенсії позивача на підставі ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановивши йому надбавку в індексації, замість застосування коефіцієнта збільшення 1,197, 1,0796 та 1,115, відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
За наведених обставин, враховуючи вищенаведені норми, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнти у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії.
Суд вважає необхідним вказати щодо застосування наростаючого підсумку.
За змістом вищевикладених положень законодавства індексація здійснюється за рахунок щорічного домноження показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в чому і полягає проведення індексації саме наростаючим підсумком, тобто коли при індексації пенсії в новому році відповідний показних застосовується саме до добутку, отриманого під час індексації пенсії в попередньому році.
Оскільки обмеження такого строку шестимісячним періодом, що передує дню зверненню до суду, не впливає на кількість коефіцієнтів збільшення, які включаються у формулу визначення розміру пенсії особи. Іншими словами, звернувшись з позовом в 2025 році особа обмежена шістьма місяцями, що передують дню зверненню до суду, саме щодо заявлення вимог про виплату індексації за цей період. Однак, обмеження такого періоду не пов'язане з формулою індексації пенсії, яка має наростаючий підсумок. Як наслідок, особа має право на врахування усіх відповідних коефіцієнтів збільшення (а не лише тих, що встановлені в році звернення до суду).
Зазначене вимагає уточнення в аспекті змісту правозастосування, наведеного у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23. Так, в резолютивній частині постанови зобов'язано орган Пенсійного фонду України здійснити індексацію в межах шести місяців, що передували дню звернення до суду, та з урахуванням коефіцієнту збільшення лише відповідного (останнього) року, за який заявлено позовні вимоги, тобто без наростаючого підсумку таких коефіцієнтів, щодо яких були заявлені позовні вимоги.
В той же час у постанові Верховного Суду від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24 та інших наступних постановах Верховного Суду вирішення спору зводиться саме до визнання за особою права на усі відповідні коефіцієнти збільшення, однак в межах шести місяців, що передують дню звернення до суду.
Суд враховує саме останнє правозастосування, здійснене Верховним Судом, тобто у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24.
З метою повного та всебічного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії з 01 лютого 2025 року, застосувавши коефіцієнт збільшення при проведенні перерахунку - 1,197, 1.0796, до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача - 10846,37 грн (за 2021, 2020, 2019 роки), а також починаючи з 01 лютого 2025 року, застосувавши коефіцієнт збільшення при проведенні перерахунку - 1,115.
Щодо зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу періодів роботи з 01.10.2022 по 31.06.2024, 16.11.2020 по 24.11.2020, з 01.06.2020 по 11.11.2020, з 15.12.2014 по 03.01.2015, з 09.11.2009 по 17.12.2009, суд зазначає наступне.
Так, періоди роботи з 01.10.2022 по 31.12.2022, 16.11.2020 по 24.11.2020, з 01.06.2020 по 30.10.2020, з 15.12.2014 по 03.01.2015, з 09.11.2009 по 17.12.2009 враховані позивачу до пільгового стажу (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, пр.1, п.а-в), а тому вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо періоду роботи позивача, з 01.01.2023 по 31.06.2024, який не зараховано ані до пільгового, ані до страхового стажу через відсутність сплати страхових внесків, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Зокрема ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.
Як передбачено частиною 2 ст. 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст. 171).
Згідно з ч. 1 ст.16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі; вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.
За змістом вищезазначених норм вбачається, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Таким чином, несплата за доводами відповідача страхувальником страхових внесків та єдиного соціального внеску не може слугувати підставою для не зарахування зазначених періодів до страхового стажу позивача.
Отже, період роботи позивача з 01.01.2023 по 31.06.2024 має бути зарахований до страхового та пільгового стажу позивача, а тому суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог.
Суд зазначає, що пенсійним органом не визначено жодної підстави для зарахування періоду з 01.11.2020 по 15.11.2020. у який позивач працював на посаді машиніста підземних установок, а тому вказаний період також має бути врахований до пільгового та страхового стаже позивача.
Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Водночас, ч. 8 ст. 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки вказаний спір виник у зв'язку з відмовою відповідача у нарахуванні середнього грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми судового збору у розмірі 968, 96 грн грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ( 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невірного проведення індексації пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01 лютого 2025 року, застосувавши коефіцієнт збільшення при проведенні перерахунку - 1,197, 1,0796, до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача - 10846,37 грн (за 2021, 2020, 2019 роки), а також починаючи з 01 лютого 2025 року, застосувавши коефіцієнт збільшення при проведенні перерахунку - 1,115, а також зарахувавши до пільгового та страхового стажу позивача періоди роботи з 01.01.2023 по 31.06.2024 та з 01.11.2020 по 15.11.2020.
В решті заявлених вимог- відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору у сумі 968, 96 грн.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 23.10.2025.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош