Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 жовтня 2025 року Справа№200/5574/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_1 (ідентифікаційний суд НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) звернувся через систему “Електронний Суд» до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними щодо повторного взяття на військовий облік громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов'язання повторно розглянути заяву щодо виключення з військового обліку та за результатами розгляду прийняти обґрунтоване рішення щодо приведення облікових даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів та, відповідно, Електронному кабінеті призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідність до наявних відомостей у його паперовому військово-обліковому документі - тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_4 видане 17 червня 2023 року, щодо виключення його 17 червня 2023 року з військового обліку на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що будучи раніше засудженим до позбавлення волі за вчинення особливо тяжкого злочину, відповідно до положень Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції, що діяла до 18.05.2024, на підставі пп.6 п.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», 17 червня 2023 року був саме виключений з військового обліку і Законом № 3633-IX не врегульовано, чи підлягають такі особи взяттю на військовий облік. Водночас, відповідач проігнорував цю обставину, що позивач більше не є військовозобов'язаним, та відносно ОСОБА_3 , 03 липня 2025 року уповноваженою службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 , під дією психологічного примусу, було складено протокол про адміністративне правопорушення № 925, за ознаками ч. 3 ст. 210 КУпАП, відповідно до суті правопорушення: не уточнив вчасно дані, та видана повістка № 9726 про його явку на 08:00 год. 10 липня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою проходження медичного огляду. На переконання позивача, зазначені дії є протиправними, адже позивача було виключено з військового обліку, а тому просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав та просив відмовити у задоволені позову в повному обсязі.
Ухвалою від 31 липня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду. Відкрив провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішив проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
а приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Надалі дію воєнного стану продовжено та на момент винесення рішення суду він діє.
З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України, про що свідчать копії паспорта серії НОМЕР_5 .
Відомості з тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_4 свідчать, що позивача знято з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 17.06.2023 та 17.06.2023 виключено з військового обліку за п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (був засуджений).
Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 08.07.2025 про актуалізацію даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Листом від 19.07.2025 за № 11/6972 відповідач у відповідь на заяву ОСОБА_4 , повідомив, що 18 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ, яким ст. 37 Закону № 2232-ХІІ викладено у новій редакції, якою п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» виключено. Відтак, вважає відповідач, положення закону не містять такої підстави для виключення з військового обліку, як засудження особи до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Вважаючи протиправною відмову відповідача в актуалізації даних, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII (далі Закон №2232-XII).
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно із частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ст.2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч.5 ст.33 Закону №2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Порядок №1487, в редакції від 18.05.2024, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період (п.3 Порядку №1487).
Відповідно до п.20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Військово-обліковими документами є для військовозобов'язаних є військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного.
Згідно п.22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону №2232-ХІІ.
Абзацом третім пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.
Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить взяття та виключення військовозобов'язаних з військового обліку.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Абзацом п'ятим частини дев'ятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військовозобов'язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Згідно з абзацами сьомим і дев'ятим пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній з 18.05.2024) взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни України:
які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;
які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку.
З вищевикладеного слідує, що взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають усі військовозобов'язані громадяни України, які досягли 25-річного віку. Водночас Закон № 2232-ХІІ не містить обмежень щодо кількості раз, взяття на військовий облік у випадку, якщо особа раніше перебувала на військовому обліку призовників.
Тобто громадянин України, який раніше перебував на військовому обліку призовників, і був виключений з військового обліку військовозобов'язаних, підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у разі, якщо підстави, за якими він був виключений, відпали.
Матеріалами справи підтверджено, що позивача виключено з військового обліку за п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» був (засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину).
Суд зазначає, що статтею 37 Закону №2232-XII у редакції, яка діяла на момент виключення позивача військового обліку, було визначено, що виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Разом з цим, 18.05.2024 внесено зміни в Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», та нова редакція статті 37 вже не містить такої підстави для виключення з військової служби, як виключення громадян України раніше засуджених до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину:
«Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.».
З наведеного слідує, що з 18.05.2024 громадяни України, які раніше перебували на військовому обліку призовників та були виключені з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 17.05.2024), підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних, оскільки відпала підстава, за якою їх було виключено з військового обліку.
Отже, з набранням чинності змін до Закону №2232-XII позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, яка набула статусу військовозобов'язаного, відтак, підстави для виключення позивача з військового обліку як раніше засудженого до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину у розумінні приписів частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) та Порядку №1487 відсутні.
Крім того, суд зазначає, що згідно пункту 4 розділу «Загальні питання» Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
- особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
- засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.
Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем було правомірно поновлено позивача на обліку військовозобов'язаних.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, підстави для розподілу судового збору відсутні.
Керуючись ст .ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (ідентифікаційний суд НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 23.10.2025.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош