іменем України
21 жовтня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 732/677/25
Головуючий у першій інстанції - Бойко А. О.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1565/25
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - судді Мамонової О.Є.,
суддів - Онищенко О.І., Шитченко Н.В.
із секретарем: Герасименко Ю.О.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Зелена Галактика»,-
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 04 серпня 2025 року про призначення експертизи та зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена Галактика» про стягнення заробітної плати,-
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена Галактика», в якому просив стягнути з відповідача на його користь 117 668,81 грн заборгованості з виплати заробітної плати та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Позов обґрунтовував тим, що у період з 20.06.2023 по 23.12.2024 він працював на посаді директора ТОВ «Зелена Галактика». За весь період відповідач лише двічі виплатив йому заробітну плату по 8 000 грн.
Посилаючись на те, що він заробітну плату не отримував, відомості про це відсутні у податкових органах, при цьому він виконував трудові функції, а також зважаючи на те, що розмір оплати його праці встановити неможливо, позивач просив стягнути заборгованість по заробітній платі виходячи із мінімальної заробітної плати на відповідний рік, а саме: за період червень-грудень 2023 року - 40 200 грн, за період січень-березень 2024 року - 21 300 грн, за період квітень-грудень 2024 року 53 935,48 грн, що загалом становить 117 668,81 грн без утримання податків та інших обов'язкових платежів.
Ухвалою Городнянського районного суду Чернігівської області від 04.08.2025 клопотання представника відповідача - адвоката Торбєєва М.О. про призначення судової економічної експертизи задоволено.
Призначено судову економічну експертизу, виконання якої доручено судовому експерту Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення якої поставлено наступні запитання:
- чи підтверджується документально факт нарахування заробітної плати та наявності у ТОВ «Зелена Галактика» заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1 у період з 20.06.2023 по 23.12.2024 зважаючи на наявні у матеріалах справи офіційні документи?
- у разі якщо заборгованість ТОВ «Зелена Галактика» по заробітній платі перед ОСОБА_1 у період з 20.06.2023 по 23.12.2024 документально підтверджується, то вказати документально підтверджений її розмір з урахуванням обов'язкових відрахувань (зокрема, податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, військового збору)?
Попереджено експерта про кримінальну відповідальність відповідно до ст.ст. 384, 385 КК України.
Судові витрати, пов'язані з проведенням експертизи покладено на відповідача ТОВ «Зелена Галактика».
Надано в розпорядження експерта для проведення експертизи цивільну справу №732/677/25 (провадження № 2/732/282/25) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Зелена Галактика» про стягнення заробітної плати.
На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Городнянського районного суду Чернігівської області, посилаючись на те, що в рамках даної справи відсутня необхідність проведення судової економічної експертизи, питання поставлені експерту стосуються права, а не специфічних знань, а обчислення розміру заборгованості із заробітної плати не потребує експертного вирішення та значних математичних обчислень.
Заявник зазначає, що у рамках даної справи у заявах по суті справи сторонами зазначалось, що табелі робочого часу не складались, трудовий договір, контракт не укладалися, наказ про прийняття на роботу не містить даних про розмір встановленої позивачу заробітної плати, бухгалтерські документи відповідачем не надано. Отже документальне підтвердження нарахування заробітної плати відсутнє, що не заперечується самим відповідачем у відзиві та запереченнях, в яких вказано, що позивач ніби то не працював увесь спірний період, тому і заборгованість відсутня.
Відтак, заявник стверджує, що перше поставлене ухвалою суду питання експертам не стосується та не потребує спеціальних знань, а є питанням права, оскільки не несе в собі жодного сенсу, зважаючи на наявні у матеріалах справи докази та заяви сторін.
Відносно другого поставленого на вирішення експертам питання, заявник наголошує, що заборгованість із заробітної плати за спірний період розрахована із законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати, тобто, дані розрахунки не потребують якихось специфічних економічних знань, застосовується лише норма про мінімальну заробітну плату, з якої віднімається 18% ПДФО та 5% ВЗ, інші податки не нараховуються та не стягуються, ЄСВ сплачується роботодавцем та не стягується із заробітної плати позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Зелена Галактика» просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу районного суду - залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість, виконання якої сприятиме встановленню об'єктивної істини у справі, належному та повному з'ясуванню всіх обставин, що мають значення для вирішення даного спору.
Відповідач наполягає на тому, що оскільки заробітна плата ОСОБА_1 не була нарахована ним же під час здійснення трудової діяльності, то вона не може вважатись заборгованістю. Для встановлення об'єктивної істини у справі, належного та повного з'ясування всіх обставин, зокрема встановлення факту наявності або відсутності у ТОВ «Зелена Галактика» заборгованості по нарахованій, але не виплаченій, заробітній платі, доведення правомірності та обґрунтованості вимог позивача, виникла нагальна потреба у використанні спеціальних знань і навичок експерта шляхом проведення судової економічної експертизи у справі.
Указує, що предметом доказування у даному спорі є питання щодо заборгованості по заробітній платі позивача, а саме встановлення факту наявності або відсутності заборгованості, розміру такої заборгованості, позивачу необхідно довести розмір заробітної плати, яка встановлена за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. При цьому вирішення питання наявності або відсутності такої заборгованості можливе лише шляхом детального аналізу відповідної фінансової, податкової, бухгалтерської та/або іншої звітності товариства, тобто безумовно потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право.
Відповідач уважає наведений позивачем у позовній заяві розрахунок заборгованості помилковим, одностороннім та неповним арифметичним розрахунком спірних сум, який повністю залежить від волевиявлення однієї сторони, а тому не може бути використаний судом при ухваленні рішення по суті.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Частинами 1-3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Аналізуючи дану статтю слід зазначити, що судова експертиза, як один із засобів доказування, сприяє всебічному, повному й об'єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з наданням висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Статтею 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.
Недопустимим є порушення перед експертом питань, рішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
Згідно з ч. 1, 4-6 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Відповідно до частин 1, 5 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших).
Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Як наголошено в рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов'язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля встановлення об'єктивної істини та об'єктивного вирішення справи.
Із аналізу вказаних норм вбачається, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (рішення ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00 від 01 червня 2006 року).
Задовольняючи клопотання та призначаючи у справі судову економічну експертизу, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, які представник відповідача прагне з'ясувати в результаті проведення судової економічної експертизи, стосуються предмета доказування та можуть мати істотне значення для правильного вирішення спору, перевірка вказаних обставин потребує спеціальних знань, а також у матеріалах справи відсутній висновок експерта з приводу питань, які сформулював представник відповідача в поданому ним клопотанні.
Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи.
Предметом позову в цій справі є стягнення заробітної плати за період роботи ОСОБА_1 з 20.06.2023 до 23.12.2024 у ТОВ «Зелена галактика» у сумі 117 668,81 грн.
При цьому, вказана заборгованість за увесь спірний період розрахована позивачем на підставі законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати.
Крім того, звертаючись з позовом, а також в апеляційній скарзі, позивач вказував, що оскільки заробітну плату він не отримував, то відомості про це відсутні у податкових органах, та обома сторонами у заявах по суті справи зазначалось, що табелі робочого часу не складались, трудовий договір чи контракт не укладались, наказ про прийняття на роботу не містить даних про розмір встановленої заробітної плати, бухгалтерські документи відповідачем не надані.
У свою чергу, відповідач, заперечуючи проти позову, у своєму відзиві на позовну заяву та письмових запереченнях підтверджував відсутність будь яких належних документів на підтвердження нарахування заробітної плати, зокрема, табелів обліку робочого часу та інформації про заробітну плату позивача у бухгалтерській, податковій та фінансовій звітності, стверджував, що позивач після його звільнення жодної робочої/звітної документації відповідачу не передавав (т. 1 а.с. 100-116 п. 17 відзиву, т. 2 а.с. 132-145 п. 9.3, 9.17 заперечення, т. 3 а.с. 6 п. 16.7. додаткових пояснень).
Відтак, поставлене ухвалою суду на вирішення судової експертизи питання «чи підтверджується документально факт нарахування заробітної плати…» зважаючи на твердження сторін про відсутність таких документів не має жодного сенсу.
При цьому, питання розрахунку заборгованості по заробітній платі, в межах заявлених позовних вимог, а саме виходячи виключно із встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, не потребує спеціальних знань.
З огляду на зміст позовних вимог, обставини, якими позивач їх обґрунтовує, та докази, що містяться в матеріалах справи, апеляційний суд уважає, що призначення судової економічної експертизи у справі не є доцільним.
Оскільки судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо необхідності призначення у справі судової економічної експертизи.
Колегія суддів наголошує на тому, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. В даному ж випадку необхідності у її проведенні немає.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, щодо нагальної потреби у використанні спеціальних знань і навичок експерта шляхом проведення судової економічної експертизи у справі, як такі, що не знайшли свого підтвердження, зводяться до помилково тлумачення норм чинного законодавства та на вирішення спірного питання не впливають.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Подібний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26.04.2023 у справі № 725/4748/20.
Так, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом 30.04.2025 (згідно з поштовим штампом на конверті), провадження у справі відкрито Городнянським районним судом Чернігівської області 12.05.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
Колегія суддів наголошує на важливості дотримання розумних строків судового розгляду та недопущення затягування процесу через призначення необґрунтованої експертизи.
Оцінюючи встановлені обставини справи в сукупності із нормами закону, що їх регулює, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала про призначення судової економічної експертизи у справі постановлена судом першої інстанції без належного обґрунтування необхідності призначення експертизи, у зв'язку з цим вона підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
З урахуванням того, що призначення судом першої інстанції експертизи є безпідставним, то безпідставним є і зупинення провадження у справі, а отже в цій частині ухвала також підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 141, 367, 374, п. 3 ч. 1 ст. 379, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 04 серпня 2025 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 24 жовтня 2025 року.
Головуюча О.Є.Мамонова
Судді: О.І. Онищенко
Н.В. Шитченко