22 жовтня 2025 рокуСправа №160/8008/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 07.02.2025 № 912440128882 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, згідно ст.ст. 26, 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» після досягнення віку 55 років;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зарахувати до його пільгового стажу за Списком № 1 період роботи: з 27.12.1990 по 01.02.1993, коли він працював травильником скла у «Вільногірському заводі електровакуумного скла», назва якого була пізніше змінена наказом комітету Держоборонпроммаш № 48 від 23.01.1992, на завод «ЕКМА», зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 2 періоди роботи: з 23.06.1988 по 14.11.1988, з 02.02.1993 по 10.03.1994, з 07.10.1999 по 14.12.2008, коли він працював водієм автомобіля та водієм автотранспортних засобів по вивезенню гірничої маси у кар'єрі гірничо-транспортного виробництва у філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс», та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до п. 2) 4.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», після досягнення мною віку 55 років з 10.01.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності. 09 січня 2025 року після досягнення віку 55 років позивач звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно зі ст.ст. 26, 114 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням відповідача-1 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах з підстав відсутності необхідного пільгового стажу, а саме відповідачем-2 не було зараховано пільговий стаж позивача за Списком №2 з 25.01.2000 по 12.03.2001 та з 13.03.2006 по 06.03.2007 у зв'язку з наявною перервою між атестаціями робочих місць. Також стаж роботи за Списком №1 зараховано у меншому розмірі. Позивач не погоджується з таким рішенням органів пенсійного фонду, тому і звернувся з цим позовом до суду.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/8008/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
15.04.2025 від відповідача-1 надійшов відзив на позов, згідно з яким, він не визнає позовні вимоги, та вказує, що за результатами розгляду наданих позивачем документів, до пільгового стажу позивача не враховано періоди з 25.01.2000 по 12.03.2001 та з 13.03.2006 по 06.03.2007 у зв'язку з наявною перервою між атестаціями робочих місць. Також відповідач-1 зазначає, що з прийняттям рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу функції Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо розгляду заяви позивача вичерпано. Відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні позову.
Згідно з довідками про доставку електронного листа, позовна заява та ухвала про відкриття провадження у справі були доставлені до електронного кабінету відповідача-2.
Відповідач-2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався і не повідомив поважності причин його неподання, тому з огляду на положення ч.6 ст.162 КАС України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду витребувано у відповідачів належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача.
Витребувані судом документи були надані відповідачем-2 через систему «Електронний суд».
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 (позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності.
10.01.2025 позивач звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із досягненням віку 55 років.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №912440128882 від 07.02.2025 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.
У рішенні, з-поміж іншого, зазначено таке.
Вік заявника 55 років 0 місяців 27 днів.
Страховий стаж особи становить 36 років 0 місяців 9 днів.
Пільговий стаж особи (за Списком №1) становить 1 рік 0 місяців 5 днів.
Пільговий стаж особи (за Списком №2) становить 10 років 7 місяць 26 днів.
Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність професії (посади) та виробництва у відповідному Списку, а також підтвердження шкідливих умов праці працівника за результатами атестації робочих місць за умовами праці впродовж повного робочого дня, встановленого для даного виробництва. Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу необхідного для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків. Відсутність чи не підтвердження хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.
Чоловікам, які мають не менше половини зазначеного пільгового стажу, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, а саме довідки № 359 від 26.08.2024, виданої ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» за періоди 23.06.1988- 14.11.1988, 02.02.1993- 10.03.1994, 07.10.1999- 14.12.2008, не враховано до пільгового стажу період роботи з 25.01.2000- 12.03.2001 та з 13.03.2006- 06.03.2007 у зв'язку з перервами між атестаціями робочих місць.
Враховуючи вищенаведене прийнято рішення відмовити у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з таким рішенням органів пенсійного фонду, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Цей Закон також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону №1058-ІV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається:
- працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-ІV).
Таким чином, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, у особи має бути не менше 30 років страхового стажу (для чоловіків), не менше 12 років 6 місяців стажу (для чоловіків) на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, та особа має досягти віку 55 років.
Поряд з цим, працівникам, які не мають стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи (абз. 4 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІV).
Як видно із паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, 55-ти років позивач досяг у 2025 році.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-ІV).
Згідно зі ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.
Так, трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 містить, з-поміж інших, такі записи про періоди роботи позивача (мовою трудової книжки):
Верхнеднепровский металургический комбинат
2) 23.06.1988 Принят по направлению областного комитета по профтехобразованию и зачислен в цех горно-технологического транспорта водителем 3 класса автомобилей всех типов на вывозке горной массы.
3) 14.11.1988 Уволен по п. 3 ст. 36 КЗоТ УССР (призыв на военную службу).
Вольногорский завод электровакуумного стекла
5) 27.12.1990 Зачислен в цех №3 травильщиком по 2 разряду.
6) 01.11.1991 Присвоен 3-1 разряд травильщика.
7) 01.02.1993 Уволен по переводу на Верхнеднепровский горнометаллургический комбинат №5 ст. 36 КЗоТ Украины.
Верхнеднепровский горно-металлургический комбинат
8) 02.02.1993 Принят в порядке перевода в цех горно-технологического транспорта водителем 3 класса всех типов автомашин на вывозку горной массы.
9) 10.03.1994 Уволен по ст. 38 КЗоТ Украины (собственное желание).
Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат
15) 07.10.1999 Принят в цех горно-технологического транспорта водителем 3 класса автомобилей всех типов на вывозку горной массы.
ДП «Вольногорский государственный горно-металлургический комбинат» ГАК «Украинские полиметаллы» 15 декабря 2004 г. реорганизовано в филиал «Вольногорский горно-металлургический комбинат» ЗАО «Крымский ТИТАН»
17) 01.08.2005 Переведен в том же цехе водителем автотранспортных средств 3 класса, грузовой автомобиль по перевозке горной массы БелАЗ г/п 40т автоколонны №1.
18) 16.06.2007 Перемещен в транспортное производство горно-транспортного производства водителем автотранспортных средств, грузовой автомобиль на перевозке горной массы БелАЗ г/п 40т бригады водителей автосамосвалов БелАЗ по перевозке горной массы АК №1.
19) 15.12.2008 Переведен в тех же производствах в автоколонну №2 водителем автотранспортных средств 3 класса, легковой автомобиль ВАЗ-21213 «Нива» 1,7 л бригады водителей легковых автомобилей.
Позивач уважає, що періоди його роботи з 23.06.1988 по 14.11.1988, з 02.02.1993 по 10.03.1994, з 07.10.1999 по 14.12.2008 водієм автомобіля та водієм автотранспортних засобів по вивезенню гірничої маси у кар'єрі гірничо-транспортного виробництва у філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» мають бути зараховані до пільгового стажу за Списком №2.
Щодо цих позовних вимог суд зазначає, що згідно із оскаржуваним у цій справі рішенням, органи пенсійного фонду не зарахували до пільгового стажу за Списком №2 лише періоди роботи з 25.01.2000 по 12.03.2001 та з 13.03.2006 по 06.03.2007 у зв'язку із перервами між атестаціями робочих місць.
Суд установив, що згідно з довідкою №359 від 26.08.2024, виданою Приватним акціонерним товариством «Юкрейніан Кемікал Продактс», про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 :
у період з 07 жовтня 1999 року по 15 січня 2003 року виконував роботи по вивезенню гірничої маси у кар'єрі цеху гірничо-технологічного транспорту за професією, посадою - водій автомобіля зайнятого на транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі, що передбачена Списком №2 розділ І підрозділ 1, код КП 2010100а-11442 , підстава: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, накази про атестацію робочих місць №33 від 25.01.1995, №112 від 13.03.2001 погоджено з Головним Держекспертом обалсті з умов праці;
у період з 16.01.2003 по 15.06.2007 виконував роботи по вивезенню гірничої маси у кар'єрі цеху гірничо-технологічного транспорту за професією, посадою водій автотранспортних засобів, що передбачена Списком №2 розділ І підрозділ 1, код КП 1.1а, підстава: Постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, накази про атестацію робочих місць №112 від 13.03.2001, №79 від 07.03.2007 погоджено з Головним Держекспертом праці області з умов праці.
Крім того, суд зазначає, що атестація робочих місць за умовами (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №442, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Водночас, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі №376/1528/17.
З огляду на викладене, періоди роботи позивача з 25.01.2000 по 12.03.2001 та з 13.03.2006 по 06.03.2007 мають бути зараховані до його стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Відповідно до частин 1, 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване у цій справі рішення органів пенсійного фонду прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідно, це рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зарахування періоду роботи позивача з 27.12.1990 по 01.02.1993 травильником скла у «Вільногірському заводі електровакуумного скла» до його стажу роботи на пільгових умовах за Списком №1, суд зазначає, що до суду не надано доказів відмови у зарахуванні зазначеного періоду до пільгового стажу позивача, а тому вказані вимоги є передчасними.
Окремо суд зазначає, що за загальним правилом, закріпленим у п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
У цій справі суд установив, що позивач звернувся за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах 10.01.2025, тому позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 10.01.2025.
Водночас, суд зазначає, що призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно з п.п. 3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Отже, органи Пенсійного фонду України, відповідно до покладених на них завдань, зокрема, призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Поряд з цим, відповідно до п.1.1 розділу І постанови Пенсійного фонду України від 25.11.2002 №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», серед інших заяв, заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п.4.1. Порядку №22-1).
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (4.2. Порядку №22-1).
Згідно з п.4.10. Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, заява про призначення пенсії подається особою до територіального органу Пенсійного фонду України (органу, що призначає пенсію), після сканування якої та сканування копій доданих до неї документів (формування електронної пенсійної справи), за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.
Отже, заява про призначення пенсії може бути розглянута як територіальним органом Пенсійного фонду, до якого заява була подана, так і іншим територіальним органом Пенсійного фонду.
А вже після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
З огляду на викладене, суд зазначає про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 10.01.2025, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.
Суд зазначає, що наведений вище спосіб захисту буде сприяти позивачу в ефективному виконанні судового рішення саме за зареєстрованим місцем проживання позивача.
Крім цього, з огляду на викладене, зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, періоди роботи позивача з 25.01.2000 по 12.03.2001 та з 13.03.2006 по 06.03.2007 суд також зобов'язує Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що позовна заява у цій справі є такою, що підлягає задоволенню частково.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
З огляду на положення ст.139 КАС України, часткове задоволення позовних вимог, а також те, що права позивача на пенсійні виплати були порушені Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішенням про відмову у призначенні пенсії, яке судом скасовано, суд зазначає про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області судового збору у розмірі 807,47 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 07.02.2025 № 912440128882 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на пільгових умовах за Списком №2 періоди роботи з 25.01.2000 по 12.03.2001 та з 13.03.2006 по 06.03.2007.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.01.2025 про перерахунок пенсії, відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
В іншій частині позовних вимог у їх задоволенні відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 807 (вісімсот сім) грн 47 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885).
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).
Суддя Н.В. Кучугурна