Справа № 359/9134/23
Провадження №2/367/4175/2024
Іменем України
23 жовтня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді - Третяк Я.М.,
за участі секретаря судового засідання - Люліній О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, в якому позивач просить суд стягнути зі ОСОБА_2 на свою користь грошові кошти в сумі 41 000 (сорок одна тисяча) гривень 00 копійок та витрати зі сплати судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07.11.2022 ОСОБА_1 уклав зі ОСОБА_2 договір завдатку, за умовами якого відповідач зобов'язалась продати позивачу квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за 62 000 доларів США не пізніше 30 грудня 2022 року.
Позивачем зазначено, що на виконання п.3.1.1. договору відповідачу, в якості авансу, було передано кошти в розмірі 41 000,00 грн., що еквівалентно 1 000 доларів США, шляхом перерахування на банківську картку НОМЕР_1 .
Відповідно до п.3.3. договору у разі відмови банком позивачу у погодженні іпотеки на купівлю зазначеного майна, відповідач повертає завдаток у повному обсязі. Згідно з п.1.2. основний договір мав бути укладений не пізніше 30 грудня 2022 року, проте у визначені договором терміни банком не було погоджено іпотеку та відповідно не надано кредитні кошти.
Як стверджує позивач, ОСОБА_2 всупереч визначеному п.3.3. договорі терміну вказаного договору не повернула грошові кошти.
Крім того зазначає, що на адресу відповідача було направлено претензію щодо повернення коштів, однак грошові кошти не повернуті, на неодноразові телефонні дзвінки відповідач не реагує.
Таким чином, позивач вважає, що оскільки договір купівлі-продажу, який мав би за своєю формою та змістом відповідати вимогам закону, укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, тому передані позивачем відповідачу грошові кошти є авансом, який підлягає поверненню позивачу.
Оскільки відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань і не повертає грошові кошти, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04.10.2023 відкрито провадження у справі правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
20.10.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.
Так, відповідач зазначає, що твердження представника позивача, відносно того, що основний договір мав бути укладений не пізніше 30.12.2022, про те у визначені договором терміни банком не було погоджено іпотеку та відповідно не надані кредитні кошти, не підтверджено жодними допустимими та належними доказами, оскільки в матеріалах справи наявне повідомлення АТ «Державний ощадний банк України», яке датоване 25.05.2023, згідно якої відмова в надані кредиту пов'язана з отриманням банком інформації з Українського бюро кредитних історій щодо негативної кредитної історії дружини позичальника», тобто дане повідомлення банку датоване не до 30.12.2022, що саме по собі говорить про ухилення позивача від укладання основного договору у визначений в п. 1.2 договору завдатку. Так, згідно п. 2.3 даного договору ОСОБА_2 зобов'язується на день укладання основного договору знятися з реєстраційного обліку за адресою житлового будинку особисто та осіб, у тому числі малолітніх, які там зареєстровані та вчинити інші дії стосовно нерухомого майна.
Згідно п. 2.4 даного договору для укладання основного договору ОСОБА_2 зобов'язується надати правовстановлюючий документ, довідку про зареєстрованих осіб, звіт про експертну (ринкову) вартість майна, договори про надання послуг водопостачання, електроенергії, опалення, погасити існуючу заборгованість по оплаті електроенергії, водопостачанню, опалюванню, податку на нерухомість, та підготувати всі інші документи необхідні для нотаріального посвідчення основного договору згідно діючого законодавства.
Згідно п. 3.1.1 договору, на підтвердження дійсних намірів про наступне укладання основного договору позивач перерахував на банківську картку відповідача відкриту у АТ КБ «Приватбанк» грошову суму у розмірі 41 000,00 гривень для підготовки відповідачем необхідних документів та вчинення дій відповідно до п.п. 2.3, 2.4 договору.
Також, вказаним договором зазначено, що зазначена вище сума розцінюється сторонами у договорі як завдаток за майно.
Згідно п. 3.3 договору сторони, домовились про те, що, той із тих, хто відмовлятиметься (ухилитиметься) від укладання основного договору у визначений в п. 1.2 цього попереднього договору (чи додатково погоджений) термін на вищезазначених (чи додатково погоджених) умовах, повинен відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням чи відмовою від основного договору; у разі відмови (ухиляння) сторони - 2 (тобто - Позивача) від укладання основного договору у визначений у п. 1.2 цього попереднього договору (чи додатково погоджений) термін та на вищезазначених (чи додатково погоджених) умовах, сума завдатку залишається у стороні - 1 (тобто у відповідача).
Відповідач зазначає, що на виконання умов договору завдатку від 07.11.2022 за рахунок коштів, які були перераховані позивачем на її банківську картку відкриту у АТ КБ «Приватбанк», нею були замовлені необхідні документи для подальшого нотаріального посвідчення основного договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: замовлений новий технічний паспорт на квартиру, замовлений звіт про експертну ринкову вартість майна (квартири), зняті з реєстрації за даною квартирою її неповнолітні діти та вона, а також підготовлені довідки (документи) про відсутність заборгованості по оплаті електроенергії, водопостачанню, опалюванню та інше.
Також зазначає, що будь-яких домовленостей між нею та позивачем про додатково погоджений термін на вищезазначених умовах чи додатково погоджених строків відповідно до п.1.2. договору не було.
Стверджує, що нею в термін обумовлений сторонами договором завдатку від 07.11.2022 у повному обсязі виконані свої зобов'язання, підготовлені всі необхідні документи та вчинені відповідні дії для подальшого нотаріального посвідчення основного договору в строк до 30.12.2022, а тому відсутні законні підстави для стягнення грошових коштів.
Також наголошує, що на наступний день, після укладання договору завдатку від 07.11.2022, в агентстві нерухомості, в якому він укладався, їй стало відомо про те, що особа, яка представилась ОСОБА_1 та підписала договір завдатку не була ОСОБА_1 , тобто договір завдатку підписаний не відомою їй особою, яка, окрім того, не мала жодних повноважень на підписання даного договору, даний факт підтверджується виконаними підписами у направленій позивачем претензії від 28.04.2023 та договором завдатку від 07.11.2022, з яких убачається, що підписи не є ідентичні, та відрізняються один від одного.
Вказує, що договір завдатку так само, як і відповідність підпису на цьому документі має суттєве значення для вирішення цивільної справи по суті, оскільки саме на підставі цього письмового доказу, позивач обґрунтовує виникнення правовідносин за договором завдатку між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, передано за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 29.04.2024 зазначену цивільну справу передано в провадження судді Ірпінського міського суду Київської області Горбачової Ю.В.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 03 травня 2024 року матеріали цивільної справи № 359/9134/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, повернуто до Бориспільського міськрайонного суду Київської області для належного оформлення.
30 травня 2025 року на адресу Ірпінського міського суду Київської області повернуто матеріали справи після належного оформлення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 30.05.2025 зазначену цивільну справу передано в провадження судді Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М.
Ухвалою суду від 31.05.2024 цивільну справу за вказаним позовом прийнято до свого провадження та витребувано в Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ 000332129, адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г) відомості про номер та дату прийняття рішення АТ «Ощадбанк» про неможливість надання кредиту ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на придбання квартири АДРЕСА_2 .
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що 07 листопада 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено, в простій письмовій формі договір про завдатку, за умовами якого сторони цього договору зобов'язуються у майбутньому укласти договір купівлі-продажу, за яким сторона -1 ( ОСОБА_2 ) буде продавцем, сторона - 2 ( ОСОБА_1 ) покупцем (далі - основний договір) наступного нерухомого майна: квартири, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , надалі разом іменоване «Майно».
Згідно п.1.2 вказаного договору, Основний договір має бути укладений не пізніше 30 грудня 2022 року.
Згідно п.2.1. договору, сторони домовились, що продаж майна буде вчинено за суму, що на момент укладання Основного договору буде еквівалентно сумі у розмірі 62 000,00 (шістдесят дві тисячі) доларів США, за комерційним курсом покупки на день розрахунку. У вартість квартири входить парковочне місце, меблі та побутова техніка, а саме: вбудована кухня з варильною поверхнею, духовою шафою, витяжкою та пральною машинкою; холодильник; електричний камін; два плазмові телевізори та інші меблі (шафи, диван, ліжка, тумби). На момент укладання Основного договору, у випадку існування заборгованості по сплаті комунальних послуг, послуг газопостачання, електропостачання, податку на землю по майну, покупець зменшить покупну вартість на суму цієї заборгованості з зобов?язанням їх сплати.
Згідно п. 3.1.1. на підтвердження дійсних намірів про наступне укладання Основного договору Сторона-2 нарахував на банківську картку номер НОМЕР_1 , відкриту у АТ КБ «Приват банк», Стороні -1, грошову суму у розмірі 41 000,00 (сорок одна тисяча), що за комерційним курсом еквівалентно суму у розмірі 1 000,00 (одна тисяча) доларів США. Зазначена вище сума розцінюється сторонами у договорі, як завдаток за майно.
Згідно п.3.3. договору сторони домовились про те, що: той із тих, хто відмовлятиметься (ухилитиметься) від укладання основного договору у визначений в п. 1.2 цього Попереднього договору (чи додатково погоджений) термін на вищезазначених (чи додатково погоджених) умовах, повинен відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням чи відмовою від основного договору; у разі відмови (ухиляння) сторони - 1 від укладання Основного договору у визначений у п. 1.2 цього Попереднього договору (чи додатково погоджений) термін та на вищезазначених (чи додатково погоджених) умовах, сторона -1 повинна повернути завдаток стороні-2 протягом 3 (трьох) днів з дня такої відмови у подвійному розмірі. Попередня сума завдатку та штрафу підтверджується власноручною розпискою сторони - 2; у разі відмови (ухиляння) сторони - 2 від укладання Основного договору у визначений у п. 1.2 цього Попереднього договору (чи додатково погоджений) термін та на вищезазначених (чи додатково погоджених) умовах, сума завдатку залишається у сторони - 1; у разі відмови Банком стороні -2 у погодженні іпотеки на купівлю зазначеного майна у строк визначений даним договором, сторона - 1 повертає завдаток у повному обсязі.
Також встановлено, що на виконання вимог п.3.1.1. договору завдатку від 07.11.2022 позивачем через мобільний банкінг, перераховано на рахунок відповідача ОСОБА_2 № НОМЕР_3 , грошові кошти в розмірі 41 000,00 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи копією квитанції від 07.12.2022.
Як видно з копію повідомлення № 100.40/0198-25-2213 від 25.05.2023 за підписом керуючого ТВБВ № 10026/0198 АТ «Ощадбанк» Михайленко О.С., позивача у справі ОСОБА_1 повідомлено, що АТ «Ощадбанк» дійшов висновку про неможливість надання банком кредиту на придбання нерухомості. Відмова в наданні кредиту пов'язана з отриманням банком інформації з Українського бюро кредитних історій щодо негативної кредитної історії дружини позичальника.
Окрім того, ухвалою суду від 31.05.2024 витребувано у Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ 000332129, адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г) відомості про номер та дату прийняття рішення АТ «Ощадбанк» про неможливість надання кредиту ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на придбання квартири АДРЕСА_2 .
24.07.2024 на адресу суду від директора департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк» Вікторіює Пугач, надіслано лист № 46/12.11/73623/2024, в якому на виконання вимог ували суду від 31.05.2024 повідомлено, що при розгляді запиту на отримання кредиту за ДП «єОселя» клієнту ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) кредитним аналізом ЦА спільно з структурними підрозділами було надано висновок, щодо неможливості отримання іпотечного кредиту в АТ «Ощадбанк». ТВБВ № 10026/0198 філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» було надіслано електронне повідомлення № 11/1/2-25-431 від 26.01.2023 щодо відмови у наданні кредиту.
Також встановлено, що 28.04.2024 позивач направив на адресу відповідача претензію щодо невиконання умов договору завдатку від 07.11.2022.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачем зазначено, що договір купівлі-продажу, який мав би за своєю формою та змістом відповідати вимогам закону, укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, тому передані відповідачу грошові кошти є авансом, який підлягає поверненню позивачу.
У свою чергу відповідачем у справі ОСОБА_2 не заперечується факт отримання грошових коштів в розмірі 41 000,00 грн. за договором завдатку від 07.11.2022, проте зазначає, що за рахунок коштів, які були перераховані позивачем на її банківську картку відкриту у АТ КБ «Приватбанк» нею були замовлені необхідні документи для подальшого нотаріального посвідчення основного договору купівлі - продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а тому вважає, що законні підстави для повернення грошових коштів відсутні, оскільки нею виконані зобов'язання за вказаним договором в повному обсязі та в строк до 30.12.2022.
Однак, суд не може погодитися з даним твердженням відповідача, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Згідно з ч. 1-3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Установлено, що вказаний договір завдатку від 07.11.2022 був укладений між сторонами у простій письмовій формі і за своєю правовою природою є договором про наміри на укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Правила статті 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.
З аналізу зазначеної норми матеріального права вбачається, що завдаток видається кредиторові боржником у разі укладення договору, а тому гроші, передані майбутнім покупцем потенційному продавцю за усною чи письмовою домовленістю, але до укладення основного договору, ще не є завдатком, не виконують забезпечувальної функції, а відтак їх видача не має правових наслідків для продавця, відповідно до норми ч. 1 ст. 571 ЦК України.
Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов'язання.
Другим критерієм відмінності завдатку від авансу є умова обов'язкового дотримання сторонами форми укладення договору, встановленої законом.
Викладені положення закону є підставою для обґрунтованого висновку про те, що основними критеріями відмінності завдатку, як одного із засобів забезпечення виконання зобов'язань від авансу, як однієї з форм розрахунків є: забезпечення завдатком тільки дійсного, тобто укладеного сторонами цивільно-правового зобов'язання; обов'язкове дотримання сторонами встановленої законом форми укладення договору, який забезпечений завдатком.
За умови відсутності хоча б одного із вищевказаних критеріїв, передані однією стороною другій стороні грошові суми є не завдатком а авансом.
Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.02.2013 року у справі № 6-176цс12, у якій зазначено наступне, що внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору. Оскільки договору, який би за своєю формою та змістом відповідав би вимогам закону, між сторонами у справі укладено не було, а вони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, то передана однією зі сторін грошова сума є авансом, який підлягає поверненню.
Умовами договору від 07.11.2022, який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , визначено строк укладення Основного договору не пізніше 30 грудня 2022 року, однак такий договір укладений не був.
Доводи відповідача про відсутність її вини у неукладені Основного договору, правового значення не мають та не можуть бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку повернути сплачений за договором про наміри аванс, оскільки чинним законодавством не передбачено залишення авансу або його частини у сторони вказаного договору у випадку не укладення основного договору.
З урахуванням наведеного, оскільки договір купівлі-продажу між сторонами у справі, укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, передана відповідачу грошова сума у розмірі 41 000,00 грн. є авансом, який підлягає поверненню у зв'язку з не укладенням договору купівлі-продажу незалежно від того, з чиєї вини він не був укладений
Посилання відповідача на те, що позивач ОСОБА_1 не є тією особою, що укладала та підписувала договір завдатку, не заслуговують на увагу суду, оскільки жодних доказів на підтвердження таких обставин стороною відповідача надано не було.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За приписами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти в розмірі 41 000 (сорок одна тисяча) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Я. М. Третяк