Справа № 522/12740/25
№1-кс/522/5021/25
21 жовтня 2025 року Місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури, ГУНП в Одеській області та ГУНП в Київській області щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулись до слідчого судді зі скаргою в порядку ст.303 КПК України на бездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури, ГУНП в Одеській області та ГУНП в Київській області щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, в якій просять внести відомості до ЄРДР на ОСОБА_6 , вручити йому підозру, внести до ЄРДР з заяви ГУНП м. Київ за вбиство майора ЗСУ ОСОБА_7 , внести до ЄРДР на замовника вбивств осіб ОСОБА_8 , визнати потерпілим ОСОБА_5 .
В обґрунтування скарги заявники посилаються на наступне.
Вони подавали заяви за ст. 214 КПК України по факту викрадення і вбивства ОСОБА_7 тощо.
Проте, до теперішнього часу відповідні відомості не внесені до ЄРДР.
В судове засідання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не з'явилась, були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Заяв про відкладення розгляду скарги або участі у режим відеоконференції, не подавали. За таких обставин, враховуючи неодноразову неявку в судові засіданні заявників, наявність належного повідомлення сторін, слідчий суддя ухвалив рішення щодо розгляду скарги за відсутності заявника.
Прокурор та представник відділу поліції в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Розглянувши скаргу та перевіривши надані матеріали, приходжу до наступного висновку.
Статтею 25 КПК України передбачено, що прокурор, слідчий, дізнавач зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Пунктом 1 ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Згідно узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» (лист від 12.01.2017 №9-49/0/4-17), під час розгляду скарг на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, слідчим суддям необхідно враховувати, що КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР відомостей на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно з п.1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 06.04.2016 №139, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
Для здійснення цього завдання КК України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
У силу ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Аналіз зазначених норм свідчить проте, що критерієм для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування мають бути конкретні фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення.
Отже, системний аналіз положень КПК України дає підстави вважати, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим, оскільки призводить до можливого порушення прав конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційовано, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Артіко проти Італії» від 13.05.1980, не гарантується захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Відповідно до висновку, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Незважаючи на те, що ст.214 КПК України прямо не передбачено проведення перевірки щодо змісту заяви, виходячи з положень ч.5 ст.214 КПК України, викладені обставини таких відомостей мають бути піддані оцінці.
Відповідно до п.18 ст.3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю з дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Проте, враховуючи відсутність копії заяви про вчинення кримінального правопорушення, суд позбавлений можливості оцінити обставини, викладені в заяві про вчинення кримінального правопорушення щодо наявності підстав для внесення відповідних відомостей до ЄРДР та вирішити питання про наявність правових підстав для зобов'язання прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Розглянувши скаргу та додані до неї документи, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, слід відмовити.
Водночас слідчий суддя звертає увагу заявників на те, що бездіяльність посадових осіб ГУНП в Одеській області та ГУНП в Київській області оскаржується з дотриманням правил територіальної юрисдикції. Тому у цій частині скарга не є прийнятною.
Окремо слідчий суддя звертає увагу, що оскарження бездіяльності щодо повідомлення про підозру виходить за межі ст. 303 КПК України, а тому в цій частині скарга також не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.1-376 КПК України,
У задоволенні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури, ГУНП в Одеській області та ГУНП в Київській області щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала протягом п'яти днів може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя: