Справа № 201/12961/25
Провадження № 1-кс/201/4460/2025
22 жовтня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання слідчого слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 22025050000000873 від 04.09.2025, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України,
Слідчий звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22025050000000873 від 04.09.2025, яке 04.09.2025 виділене з кримінального провадження № 22023050000004246 від 01.11.2023, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов'язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
Відповідно до ст. 42 Положення про закони і звичаї війни на суходолі IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, ратифікованої Україною 24.08.1991, територія визнається окупованою якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.
Близько 05 години ранку 24.02.2022, військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин указаної території.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який неодноразово продовжувався та діє по цей час.
Відповідно до п. 6 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» вбачається, що окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована РФ територія України (далі - тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.
У березні - квітні 2014 року в місті Донецьку та інших населених пунктах Донецької області розпочалася збройна агресія Російської Федерації (далі - РФ) шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств РФ, організації та підтримки діяльності, направленої на окупацію Донецької області та порушення територіальної цілісності України.
В окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України, 06 квітня 2014 року проведено незаконний референдум «Про підтримку акту про державну самостійність Донецької народної республіки», за результатами якого 07.04.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «донецька народна республіка» (далі - «днр»).
В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Донецької області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань РФ, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, Російської Федерації на території Донецької області так званої «днр», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015, Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014, переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, вся територія Донецького району Донецької області, з 07.04.2014 по теперішній час є тимчасово окупованою територією України.
У період з 2014 року по теперішній час місто Донецьк було захоплено військовослужбовцями ЗС РФ і воно знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Наказом Міністерства Розвитку Громад та територій України № 376 від 28.02.2025.
Представниками РФ на тимчасово окупованій території Донецької області з 2014 року і по теперішній час створено підпорядковану, керовану та фінансовану Російською Федерацією окупаційну адміністрацію, в яку входять органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України. При цьому, представники підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави на тимчасово окупованій території Донецької області, здійснювали підбір кадрів для зайняття посад в незаконних самопроголошених органах, у тому числі із числа громадян України, які на той час перебували на вказаній тимчасово окупованій території. Кінцевою метою окупаційних органів, є інтеграція та подальше незаконне включення захопленої частини суверенної держави Україна до складу Російської Федерації.
Згідно з ч. 2 ст. 6 конституції так званої «днр» від 30.12.2022, на тимчасово окупованій території Донецької області, органом державної влади є так званий «народный совет донецкой народной республики», який відповідно до ч. 1 ст. 58 конституції є постійно діючим представницьким та єдиним законодавчим органом державної влади т.зв. «днр», та згідно з ч. 3 ст. 58 конституції складається з 90 депутатів. У ч. 1 ст. 59 конституції зазначено, що депутати «народного совета» вибираються на основі загального рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні. Також, відповідно до ч. 1 ст. 60 конституції так званої «днр», депутатами «народного совета» можуть бути громадяни Російської Федерації, що постійно проживають в Російській Федерації, не мають громадянства (підданства) іноземної держави або посвідки на проживання чи іншого документу, що підтверджує право на постійне проживання громадянина російської федерації на території іноземної держави, та наділеними відповідно до федерального закону, діючої конституції і законів так званої «днр» пасивним виборчим правом. Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 62 вказаної конституції «народный совет» створює комітети.
Встановлено, що 16.08.2023 громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території а саме у місті Донецьку (точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, всупереч інтересам держави Україна, її суверенітету та територіальній цілісності, з особистих мотивів, підтримуючи воєнну агресію РФ на території України, переслідуючи єдиний кримінально протиправний намір, направлений на сприяння державі агресору Російській Федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області добровільно, зареєструвався кандидатом у депутати так званого «народного совета донецкой народной республики», з метою бути обраним до вказаного органу окупаційної влади від партії «Либерально-демократическая партия России», тобто взяв участь у незаконних виборах на тимчасово окупованій території у Донецькій області.
У подальшому, 11.09.2023 ОСОБА_5 , перебуваючи у місті Донецьку (точне місце під час досудового розслідування на теперішній час не встановлено), продовжуючи свій умисел, спрямований на сприяння державі агресору - Російській Федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області, добровільно, без фізичного примусу, за результатами незаконних виборів на тимчасово окупованій території у Донецькій області, обраний «депутатом» до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території - «народного совета Донецкой Народной Республики» від політичної партії окупаційної адміністрації «Либерально-демократическая партия россии».
20.09.2023 у приміщенні так званого «народного совета Донецкой Народной Республики», розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, буд. 97, відбулось перше пленарне засідання так званого «первого созыва народного совета Донецкой Народной Республики», до складу якого був обраний ОСОБА_5 .
Крім того, 20.09.2023 «постановлением № 44-ПНС от 20.09.2023» так званого «народного совета Донецкой Народной Республики» затверджений склад комітетів, зокрема до складу «комитета народного совета днр по труду, занятости, социальной политике и делам ветеранов» увійшов ОСОБА_5 , як депутат «народного совета» від політичної партії «Либерально-демократической партия россии».
Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у колабораційній діяльності, тобто у добровільному обранні до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Також, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу з 20.09.2023 по теперішній час (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), тобто з дати, коли відбулось перше пленарне засідання так званого «первого созыва народного совета Донецкой Народной Республики», перебуваючи в місті Донецьку (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), продовжуючи свій злочинний умисел на сприяння державі-агресору - Російській Федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області, будучи обраним депутатом так званого «первого созыва народного совета Донецкой Народной Республики», увійшовши до складу «комитета народного совета днр по труду, занятости, социальной политике и делам ветеранов», як депутат «народного совета» від політичної партії «Либерально-демократической партия россии», забезпечує функціонування незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території міста Донецька, а саме так званого «народного совета Донецкой Народной Республики» шляхом забезпечення розгляду депутатами проектів документів та подальшого підписання низки рішень за результатами їх прийняття за новим законодавством держави-агресора, таким чином здійснив, та продовжує здійснювати підтримку рішень окупаційної адміністрації держави-агресора.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у пособництві державі - агресору, тобто у вчиненні громадянином України умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом підтримки рішень окупаційної адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованим йому злочинів, передбачених ч. 5 ст. 111-1, та ч.1 ст. 111-2 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- висновком судової портретної експертизи №122 від 12.02.2025;
- висновком судової портретної експертизи № СЕ-19/104-25/29060-ФП, від 05.08.2025;
- протоколами оглядів мережі Інтернет;
- матеріалами, отриманими від співробітників оперативного підрозділу за результатами виконання ними доручення слідчого по кримінальному провадженню.
Враховуючи наведені вище обставини, 29.08.2025, з дотриманням вимог ст. ст. 31, 111, 135, 278, 481 КПК України, відносно ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. Відповідно до вимог ст. ст. 135, 276-278 КПК України, 29.08.2025 повідомлення про підозру ОСОБА_5 опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора.
11.09.2025 з дотриманням вимог ст. ст. 31, 111, 135, 278, 481 КПК України, відносно ОСОБА_5 складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 111-1, ч.1 ст.111-2 КК України. Відповідно до вимог ст. ст. 135, 276-278 КПК України, 29.08.2025 повідомлення про підозру ОСОБА_5 опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора.
Таким чином 29.08.2025 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного.
Постановою слідчого від 18.09.2025 на підставі ст. 281 КПК України, підозрюваного оголошено в розшук.
Згідно відомостей Головного сервісного центру МВС Регіонального Сервісного Центру ГСЦ МВС в Донецькій,т Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Філія ГСЦ МВС) ТСЦ №1452 ОСОБА_5 належить на праві приватної власності: легковий автомобіль марки JAGUAR X-TYPE, номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , рік випуску 2008, колір сірий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 28.07.2009 року.
Згідно ч. 5 ст. 111-1 КК України вбачається, що добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, або добровільне обрання до таких органів, а також участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Згідно ч. 1 ст. 111-2 КК України вбачається, що умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора; добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора - караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
У поданому клопотанні слідчим зазначено, що за таких обставин, зазначене майно підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
На підставі викладеного, слідчий просив накласти арешт майно підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та проводити розгляд клопотання в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України без участі власника цього майна.
Слідчий у судове засідання по розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, на задоволенні наполягав, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Встановлено, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22025050000000873 від 04.09.2025, яке 04.09.2025 виділене з кримінального провадження № 22023050000004246 від 01.11.2023, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повідомлення про підозру та повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 178 від 30.08.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 29.08.2025 опубліковано повідомлення про підозру та повістку про виклик ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 04.09.2025, 05.09.2025, 06.09.2025, за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22023050000004246, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту підозрюваного тощо.
З дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України повідомлення ОСОБА_5 про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні злочинів, у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України, вручено захиснику ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_6 .
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_5 , у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Постановою слідчого від 18 вересня 2025 року на підставі ст. 281 КПК України, підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Доведено, що відповідно до відомостей з Головного сервісного центру МВС Регіонального Сервісного Центру ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Філія ГСЦ МВС) ТСЦ №1452 ОСОБА_5 належить на праві приватної власності: легковий автомобіль марки JAGUAR X-TYPE, номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , рік випуску 2008, колір сірий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 28.07.2009 року.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Санкція ч.5 ст. 111-1 КК України, за якою зокрема підозрюється ОСОБА_5 , окрім іншого передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Санкція ч. 1 ст. 111-2 КК України, за якою зокрема підозрюється ОСОБА_5 , окрім іншого передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 22025050000000873 від 04.09.2025 із забороною користування, розпорядження та відчуження на майно підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), а саме: легковий автомобіль марки JAGUAR X-TYPE, номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , рік випуску 2008, колір сірий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 28.07.2009 року.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1