Справа № 755/13898/25 Головуючий у І інстанції - Савлук Т.В.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
22 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.,
суддів: Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 31 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- скасувати постанову № Б/486 за справою про адміністративне правопорушення від 13 січня 2025 року, прийняту Тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП;
- провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 31 липня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , хоча і не є зареєстрованою юридичною особою, виконує публічно-владні управлінські функції та діє як відокремлений підрозділ юридичної особи публічного права - ІНФОРМАЦІЯ_4 , проте такий підрозділ є належним Відповідачем у справі про скасування постанови про адміністративне стягнення.
Відзиву Відповідача на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем пред'явлено позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не має статусу юридичної особи, оскільки такий статус юридичної особи публічного права мають лише відповідні ІНФОРМАЦІЯ_8 Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_1 не має адміністративної процесуальної правоздатності та адміністративної процесуальної дієздатності, а чинний КАС України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які не мають статусу юридичної особи.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що справа з таким суб'єктним складом учасників, один з яких не має адміністративної процесуальної правоздатності та адміністративної процесуальної дієздатності, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необґрунтованим з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Статтею 235 КУпАП визначено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені ІНФОРМАЦІЯ_8 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_8.
Відповідно до пункту 1 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_8, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - Положення № 154) ІНФОРМАЦІЯ_8 є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
ІНФОРМАЦІЯ_8 утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) ІНФОРМАЦІЯ_8 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_8).
Пунктом 3 Положення № 154 передбачено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 очолюють керівники, які організовують діяльність ІНФОРМАЦІЯ_8.
ІНФОРМАЦІЯ_8 Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України.
Районні ІНФОРМАЦІЯ_8 як структурні підрозділи ІНФОРМАЦІЯ_8 Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному ІНФОРМАЦІЯ_8 Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Згідно з пунктом 7 Положення № 154 ІНФОРМАЦІЯ_8 Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні ІНФОРМАЦІЯ_8 є відокремленими підрозділами відповідних ІНФОРМАЦІЯ_8 Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних ІНФОРМАЦІЯ_8 у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_8, що затверджується керівником ІНФОРМАЦІЯ_8.
Положення про районні ІНФОРМАЦІЯ_8 затверджуються керівниками відповідних ІНФОРМАЦІЯ_8 Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
ІНФОРМАЦІЯ_8 має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що районні ІНФОРМАЦІЯ_8 є відокремленими підрозділами відповідних ІНФОРМАЦІЯ_8, а відтак не мають статусу юридичних осіб.
Частиною 4 статті 46 КАС України передбачено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Разом з тим, згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень може бути також орган державної влади без статусу юридичної особи, а також його посадова особа, якщо вони здійснюють публічно-владні функції.
Статтею 286 КАС України визначено особливості у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Питання про повноваження (правомочність) органу (посадової особи) на прийняття постанови по справі про адміністративне правопорушення перевіряється при розгляді по суті скарги на таку постанову, а наслідки вирішення цього питання передбачені частиною другою статті 293 КУпАП та пунктом 2 частини третьої статті 286 КАС України.
Таким чином, незважаючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_4 , він є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України та належним Відповідачем у спорі, пов'язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прийнята начальником цього ІНФОРМАЦІЯ_8.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 522/22225/21.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів у даній адміністративній справі вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у даній адміністративній справі.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про передчасність постановлення судом першої інстанції ухвали 31 липня 2025 року про відмову у відкритті провадження у справі та, як наслідок, наявність підстав для її скасування на підставі пункту 1 частини 1 статті 320 КАС України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 311, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 31 липня 2025 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Є.І. Мєзєнцев