Справа № 210/6399/25
Провадження № 3/210/1882/25
іменем України
22 жовтня 2025 року
Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Чайкіна О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не відоме, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до обставин, встановлених в судовому засіданні, 10.09.2025 року о 21:30 год. за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 вчинив дії психологічного характеру відносно свого брата ОСОБА_2 , тобто словесно ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим скоїв домашнє насильство та порушив Закон України №2229-VIII від 07.12.2017року.
На розгляд справи про адміністративне правопорушення 02 жовтня 2025 року ОСОБА_1 не з'явився.
Суд вживав заходи з метою виклику особи на 22 жовтня 2025 року повторно шляхом надіслання судової повістки, однак ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився.
Судом були створені всі належні процесуальні можливості для реалізації ОСОБА_1 права на захист, оскільки останньому надавався час на подання своїх письмових пояснень з приводу обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, чим ОСОБА_1 зокрема не скористався, в жодне судове засідання не з'явився, особистих пояснень не надав.
Відтак, з метою дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права. Процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання.
Враховуючи, що явка в судове засідання особи відносно якої складено протокол, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, не є обов'язковою, справа розглядається за наявними матеріалами.
Суд, проаналізувавши наявні докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, приходить до наступного висновку.
Вина громадянина ОСОБА_1 підтверджується зібраними письмовими доказами, зокрема обставинами викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №865009 від 10.09.2025 року, рапортом про прийняття заяви №16379 від 10.09.2025 року, де викладена фабула звернення потерпілого на гарячу лінію 102, протоколом про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 10.09.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , постановою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 25.08.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
Частиною 3 статті 173-2 КУпАП встановлено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Позиція суду за наслідками розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення:
Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" у визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Статтею 3 цього ж закону передбачено, що його дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Крім того, об'єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само не проходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї (матеріальний склад).
19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, яким стаття 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства викладена в новій редакції, зокрема ч. 1 ст. 173 -2 КУпАП, передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Статтею 126-1 КК України передбачено кримінальну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Ознакою об'єктивної сторони зазначеного кримінального правопорушення є систематичність фізичного, психологічного та економічного насильства, застосовуваного до подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.
Сама ж систематичність характеризується як кількісним критерієм (багаторазовість періодично здійснюваних дій), так і якісним, яким є взаємозв'язок, внутрішня єдність, що утворює наполегливу протиправну поведінку винуватої особи стосовно певного потерпілого чи потерпілих.
За вчинення одиничних діянь, які мають ознаки домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування, винувата особа може бути притягнута до відповідальності за ст. 173-2 КУпАП. Іншими словами адміністративним проступком, відповідальність за який наступає за ст. 173-2 КУпАП, може визнаватися вчинення домашнього насильства, яке не є тривалим чи систематичним.
Натомість систематичність як ознака кримінально-караного діяння означає повторюваність тотожних чи схожих дій чи бездіяльності, кожне з яких само по собі може створювати враження незначного, але їх вчинення у своїй сукупності досягають того рівня якості, коли у цілому діяння набувають ознак кримінального правопорушення, призводячи до наслідків, визначених диспозицією ст. 126-1 КК (фізичні або психологічні страждання, розлади здоров'я, втрата працездатності, емоційна залежність або погіршення якості життя).
Верховний Суд (Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС від 04.04.2024 у справі № 755/4894/22 (провадження № 51-6608км23) звернув увагу, що домашнє насильство є системою взаємопов'язаних дій, які полягають у вчиненні систематичних дій (не менше трьох) і полягають у вчиненні фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Доведення факту систематичності актів домашнього насильства може здійснюватися різними засобами. В тому числі до комплексу таких систематичних дій можуть входити й один чи кілька епізодів такого насильства, за які особа була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП. Водночас поряд із такими епізодами домашнього насильства має існувати один чи декілька епізодів насильства, за які особа не притягувалася до адміністративної відповідальності.
Тобто для кваліфікації дій винуватої особи важливо, що насильницькі дії вчиняються систематично, а систему може становити як неодноразово застосована одна із трьох форм насильства, зазначена у ст. 126-1 КК, так і різна варіативність поєднання як фізичного, так і психологічного та економічного насильства щодо однієї і тієї самої потерпілої особи чи осіб.
При цьому кількісний критерій систематичності як ознака домашнього насильства полягає в учиненні трьох і більше актів насильства, про що раніше зазначав ККС ВС (справа №583/3295/19, провадження №51-6189 км 20).
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Статтею 253 КУпАП визначено, що якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
Тобто, зміст наведеної вище статті дає підстави вважати, що суддя вправі повідомляти компетентні державні органи про ймовірні порушення закону, встановлені під час розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення.
Обмеження судді у такому праві є неприпустимим, оскільки суперечитиме завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема зміцненню законності і запобіганню правопорушенням, а також порушуватиме принцип рівності громадян перед законом і судом.
З автоматизованої системи документообігу КП Д3 встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, зокрема постановою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 03.03.2025 року за ч.3 ст. 173-2 КУпАП (справа №210/640/25), постановою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 05.03.2025 року за ч.3 ст. 173-2 КУпАП (справа №210/1120/25), постановою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 15.05.2025 року за ч.3 ст. 173-2 КУпАП (справа №210/3011/25), постановою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 27.05.2025 року за ч.2 ст. 173-8 КУпАП (справа №210/3127/25), постановою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 28.05.2025 року за ч.3 ст. 173-2 КУпАП (справа №210/3129/25), постановою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 25.08.2025 року за ч.3 ст. 173-2 КУпАП (справа №210/5488/25), постановою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 30.09.2025 року за ч.3 ст. 173-8 КУпАП (справа №210/5490/25), постановою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 27.08.2025 року за ч.3 ст. 173-2 КУпАП (справа №210/5704/25).
Обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 систематично вчиняє домашнє насильство відносно свого брата, що може свідчити про наявність злочину, склад якого передбачено ст. 126-1 КК України.
Таким чином в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.
Згідно ч.2 ст.284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
За таких обставин суд вважає необхідним закрити провадження в даній справі про адміністративне правопорушення та передати її до Криворізької південної окружної прокуратури для проведення перевірки на предмет наявності в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.
Керуючись ст.7, ст.9, ч.3 ст.173-2, ст.ст.253, 283 - 285 КУпАП,
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, - закрити.
Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, передати до Криворізької південної окружної прокуратури для проведення перевірки на предмет наявності в діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складу кримінального правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя: О. В. Чайкіна