22 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 420/16547/24
адміністративне провадження № К/990/24151/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 420/16547/24
за позовом ОСОБА_1 до житлової комісії Одеського гарнізону, начальника гарнізону міста Одеси про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2024, ухвалене суддею Завальнюком І.В.,
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді Шляхтицького О.І., суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
I. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив:
- визнати незаконним та скасувати пункт 2.1 протоколу № 6 засідання житлової комісії Одеського гарнізону від 28.03.2024 в частині визначення відсоткового розподілу житлових приміщень (квартир) в будинку АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати житлову комісію Одеського гарнізону переглянути визначення в пропорційному співвідношенні, залежно від кількості військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими житловими приміщеннями та шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, розподіл новонадходженого житла відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 року № 380 (далі - Інструкція № 380);
- визнати незаконними дії начальника гарнізону м. Одеси щодо прийняття рішення про затвердження пропозицій житлової комісії Одеського гарнізону щодо визначення відсоткового розподілу житлових приміщень (квартир) в будинку АДРЕСА_1 , оформлені протоколом № 6 засідання житлової комісії Одеського гарнізону від 28.03.2024;
- скасувати рішення начальника гарнізону міста Одеси про затвердження пропозицій житлової комісії Одеського гарнізону щодо визначення відсоткового розподілу житлових приміщень (квартир) в будинку АДРЕСА_1 , оформлене протоколом № 6 засідання житлової комісії Одеського гарнізону від 28.03.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що житловою комісією Одеського гарнізону в порушення вимог пункту 1 розділу III Інструкції № 380, як на думку позивача, протиправно визначений відсотковий розподіл новонадходженого житла для забезпечення військовослужбовців службовим житлом та надання житла для постійного проживання. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у задоволені позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково:
- рішення суду першої інстанції змінено шляхом виключення із його мотивувальної частини висновок суду, що: «… алгоритм визначення пропорції Інструкція не містить, що свідчить про дискреційну складову в аспекті прийняття відповідного рішення комісією…»;
- в решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 залишено без змін.
3. 05.06.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
4. Верховний Суд ухвалою від 19.06.2025 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
5. Відзиви на касаційну скаргу до суду не надходили.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. У справі, яка розглядається, суди встановили, що підполковник запасу ОСОБА_1 з 20.11.1992 перебуває на квартирному обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 по забезпеченню постійним житлом в Одеському гарнізоні за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України.
Позивач рахується в узагальнених списках військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання), станом на 01.01.2024, перебуває в загальній черзі з 20.11.1992 за № 16, в позачерговій черзі з 30.01.2003 зі складом родини 4 особи.
28.03.2024 проведено засідання житлової комісії Одеського гарнізону, одним із питань порядку денного, якого було доведення наказу Міністра оборони України від 11.03.2024 №168/им «Про закріплення на праві оперативного управління нерухомого майна за Одеським КЕУ». За змістом пункту 2.1. протоколу № 6 цього засідання вирішено питання визначення відсоткового розподілу новонадходженого житла - 38 квартир, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 :
- для забезпечення житловими приміщеннями для постійного проживання військовослужбовців, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та визнані в установленому законодавством порядку особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), пов'язаних з безпосередньою участю в антитерористичній операції, відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців а членів їх сімей житловими приміщеннями» - 10% від всього надходження - 4 квартири;
- для забезпечення військовослужбовців згідно з узагальненими списками осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання - 30% - 10 квартир;
- для забезпечення військовослужбовців згідно з списками військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею) - 70% - 24 квартири.
Вважаючи протиправними дії житлової комісії Одеського гарнізону та начальника Одеського гарнізону щодо визначення відсоткового розподілу новонадходженого житла, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що ухвалення житловою комісією Одеського гарнізону пропозицій щодо визначення відсоткового розподілу житлових приміщень (квартир) в будинку АДРЕСА_1 , що оформлені протоколом № 6 засідання житлової комісії Одеського гарнізону від 28.03.2024, не створює правових наслідків для позивача.
Також суд зазначив, що начальником гарнізону м. Одеси жодного рішення у відповідності до пункту 5 розділу ІІІ Інструкції № 380 не прийнято, а саме не прийнято та не затверджено розподілу житлової площі між військовими частинами гарнізону, а також не видано відповідного наказу, тобто фактично відсутні рішення, дія або бездіяльність з боку цього відповідача, які могли б бути оскаржені до суду.
Суд апеляційної інстанції змінив рішення суду першої інстанції шляхом виключення із мотивувальної частини висновку суду першої інстанції, що: «… алгоритм визначення пропорції Інструкція не містить, що свідчить про дискреційну складову в аспекті прийняття відповідного рішення комісією…», в решті рішення суду першої інстанції залишив без змін, погодившись із висновками про необґрунтованість позову та відсутність підстав для його задоволення, оскільки звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав позивач обтяжений обов'язком довести небезпідставність своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
8. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 1 розділу ІІІ Інструкції № 380 щодо розподілу житлових приміщень у пропорційному співвідношенні залежно від кількості військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими житловими приміщеннями та шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
10. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких громадянин має змогу побудувати житло, придбати його у власність, або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступною платою відповідно до закону.
Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
12. Статтею 118 Житлового кодексу України передбачено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.
13. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
14. Відповідно до статті 12 Закону № 2011-ХІІ держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
15. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
16. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
17. Механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей визначено Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081 (далі - Порядок №1081).
18. Згідно із пунктом 3 Порядку № 1081 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та визнані в установленому законодавством порядку особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), пов'язаних з безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, та члени сімей військовослужбовців, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання, що збудовані (придбані) за рахунок коштів державного бюджету та інших передбачених законодавством джерел, чи грошовою компенсацією за належне їм для отримання житлове приміщення з урахуванням пільг, установлених законами.
Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
19. Згідно із пунктами 22, 29, 32 Порядку № 1081 облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться в військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
Військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі звільнення з військової служби в запас за станом здоров'я або у разі, коли вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв'язку із скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості їх використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі розформування військової частини - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла.
Військовослужбовцям житло надається згідно з чергою.
Черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень).
20. Зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей) визначено Інструкцією № 380.
21. Пунктом 2 розділу І Інструкції № 380 передбачено, що забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями від Міністерства оборони України здійснюється за рахунок:
- новозбудованого, вивільненого або придбаного житла;
- надання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення (за згодою військовослужбовця);
- переобладнання нежилих приміщень фонду Міноборони у жилі (крім приміщень, розташованих на територіях, які використовуються за призначенням військовими частинами).
Для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті Міноборони, в Генеральному штабі Збройних Сил України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, а також у військових прокуратурах (далі - військова частина) утворюються житлові комісії (далі - житлова комісія військової частини).
До житлових комісій військових частин також належать житлові комісії квартирно-експлуатаційних органів та військових комісаріатів, які утворюються для ведення у встановленому порядку обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, або виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення особами з числа звільнених із військової служби в запас або відставку (пункт 2 розділу II Інструкції № 380).
Пунктом 7 розділу II Інструкції № 380 встановлено, що житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) має право приймати рішення щодо:
взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею);
взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання;
надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень (службової житлової площі), жилих приміщень для постійного проживання або виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення;
зміни дати зарахування (перебування) на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання;
внесення змін до облікових справ військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання;
перегляду раніше прийнятих рішень цією житловою комісією або в порядку правонаступництва.
22. Процедура розподілу житлових приміщень регулюється розділом ІІІ Інструкції № 380 положеннями пунктів 1, 2 якої передбачено розподіл всіх жилих приміщень між військовими частинами, військовими комісаріатами та квартирно-експлуатаційними установами (організаціями) заступником Міністра оборони України (згідно з розподілом обов'язків) за поданням Головного квартирно-експлуатаційного управління в пропорційному співвідношенні, залежно від кількості військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими житловими приміщеннями та шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання.
Розподіл жилих приміщень між військовими частинами, військовими комісаріатами та квартирно-експлуатаційними установами (організаціями) здійснюється пропорційно кількості військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями або шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання.
23. Пунктом 3 розділу ІІІ Інструкції № 380 визначено, що до числа службового житлове приміщення включається згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону або командира військової частини за погодженням з КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району відповідно до пункту 8 Порядку № 1081.
24. Відповідно до пункту 8 Порядку № 1081 житлове приміщення включається до числа службового згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини, погодженого з квартирно-експлуатаційним органом.
25. Після затвердження заступником Міністра оборони України (згідно з розподілом обов'язків) розподілу житлових приміщень ГКЕУ доводить його у встановленому порядку за підпорядкованістю до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району відповідно до місцезнаходження житла (пункт 4 розділу ІІІ Інструкції № 380).
26. Відповідно до пунктів 1, 4 розділу ІІІ Інструкції № 380 заступник Міністра оборони України (згідно з розподілом обов'язків) за поданням Головного управління капітальних вкладень (ГУКВ) на підставі пропозицій Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЦУІІЗ) затверджує розподіл житла у КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району протягом десяти робочих днів з дня його отримання; ГУКВ протягом п'яти робочих днів з дня надходження затвердженого заступником Міністра оборони України (згідно з розподілом обов'язків) розподілу жилих приміщень доводить його через ЦУІІЗ до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за місцезнаходженням житла.
27. Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Інструкції № 380 начальник КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району невідкладно доводить затверджений розподіл жилих приміщень до начальника гарнізону.
28. Начальник гарнізону відповідно до затвердженого заступником Міністра оборони України (згідно з розподілом обов'язків) розподілу житлових приміщень:
протягом п'яти робочих днів за погодженням з КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району подає клопотання до виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради про включення житлових приміщень до числа службового житла;
протягом десяти робочих днів за пропозицією житлової комісії гарнізону, яка щороку утворюється наказом начальника гарнізону з представників військових частин гарнізону для розподілу житлової площі в гарнізоні, приймає рішення та затверджує розподіл житлової площі між військовими частинами гарнізону, про що видає відповідний наказ.
29. Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Інструкції № 380 наказ начальника гарнізону про розподіл жилих приміщень між військовими частинами невідкладно доводиться до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та житлових комісій військових частин (об'єднаних житлових комісій).
30. Аналіз зазначених норм вказує на те, що житлові комісії гарнізонів не мають повноважень визначати відсотковий розподіл житлових приміщень. Натомість розподіл житла затверджується заступником Міністра оборони України (відповідно до розподілу обов'язків) на основі пропозицій, наданих визначеним органом, як це передбачено Інструкцією № 380.
31. Слід зазначити, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2025, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2025 у справі №420/39259/24, задоволено позов ОСОБА_1 , визнано протиправним та скасовано рішення заступника Міністра оброни України від 25.11.2024 №6103/уд/1 про затвердження розподілу в Одеському гарнізоні 38 квартир в будинку АДРЕСА_2 .
При цьому суди дійшли висновку, що загальна кількість сімей, які мають право на житло для постійного проживання, становить 1656 осіб, включаючи 765 військовослужбовців, які наразі проходять службу, та які безпідставно включені у кількість сімей, які знаходяться в черзі на отримання службового приміщення, а тому затверджений розподіл житлових приміщень був здійснений без урахування права цих осіб на постійне житло, що суперечить обліковим даним та штучно порушив визначення пропорційності службового житла та житла для постійного проживання, що призводить до обмеження прав військовослужбовців на отримання житла для постійного проживання.
32. У справі, що розглядається, відповідно до встановлених судами фактичних обставин, позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування пункту 2.1 протоколу № 6 засідання житлової комісії Одеського гарнізону від 28.03.2024 в частині визначення відсоткового розподілу житлових приміщень (квартир) в будинку АДРЕСА_1 .
33. На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що ухвалене житловою комісією Одеського гарнізону рішення щодо визначення відсоткового розподілу житлових приміщень (квартир) в будинку АДРЕСА_1 , що оформлене протоколом № 6 засідання житлової комісії Одеського гарнізону від 28.03.2024, не створює правових наслідків для позивача.
34. Верховний Суд виходить із того, що аргументи скаржника були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
35. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
36. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 - без змін.
37. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат
38. Враховуючи, що колегія суддів залишає оскаржувані судові рішення без змін, судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.І. Рибачук
Судді: А.Ю. Бучик
Н.В. Коваленко