22 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №120/9975/24
адміністративне провадження № К/990/40277/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Жука А.В., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо проведення ОСОБА_1 в період із січня 2008 року по лютий 2018 року нарахування та виплати щомісячного додаткового виду грошового забезпечення - надбавки за класну кваліфікацію в розмірі 50% від належного розміру, передбаченого для відповідного класу та визначеного у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу". Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , надбавки за класну кваліфікацію з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року - в розмірі 5% від посадового окладу, з 01 січня 2010 року по 27 листопада 2015 року - в розмірі 8% від посадового окладу, з 28 листопада 2015 року по 28 лютого 2018 року - в розмірі 11% від посадового окладу, з урахуванням відповідного додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", а також раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо проведення ОСОБА_1 у березні 2013 року виплати винагороди за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби у розмірі 50% від встановленого розміру. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 винагороди за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби у розмірі 1 посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо проведення ОСОБА_1 нарахування та виплати допомог на оздоровлення у липні 2016 року та липні 2017 року, без врахування у складі місячного грошового забезпечення, яке використовувалось для обрахунку вказаних виплат, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплачених розмірів допомог на оздоровлення у липні 2016 року та липні 2017 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, яке використовувалось для обрахунку вказаних виплат, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапортів ОСОБА_1 №3731 від 01 квітня 2020 року та №09/3422/24-Вн від 21 лютого 2024 року, у відповідності з вимогами Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року №558, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306; Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорти ОСОБА_1 №3731 від 01 квітня 2020 року та №09/3422/24-Вн від 21 лютого 2024 року у відповідності з вимогами Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306. В задоволенні решти вимог позову відмовлено.
02 жовтня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Вінницьким окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, проте перевіривши зміст поданої касаційної скарги, колегія суддів констатує, що скаржник жодним чином не обґрунтував цю підставу допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
Разом з цим скаржник посилається на пункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Скаржник зазначає, що ця справа: «становить значний суспільний інтерес для Державної прикордонної служби України тому, що у зв'язку з дією в Україні правового режиму воєнного стану та ведення агресивної війни противником відповідно збільшено чисельність Збройних Сил України та інших утворених відповідно до Закону військових формувань (до яких відноситься і Державна прикордонна служба України), що в свою чергу призводить до збільшення кількості виникнення подібних правових випадків з категорією військовослужбовців, яких звільняють з військової служби у випадках передбачених законодавством та які можуть неодноразово у випадках відмови у задоволенні позовних вимог повторно звертатись до військових частин з вимогою про здійснення перерахунку розміру вказаної компенсації».
Також скаржник вказує, що ця справа: «має виняткове значення саме для ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки у випадку задоволення безпідставних позовних вимог, це буде значити непередбачену заздалегідь необхідність виплати коштів прикордонного загону, які могли би бути спрямовані саме на підвищення соціального захисту та виплату грошового забезпечення діючим військовослужбовцям, що потенційно може створити складність у здійсненні поточних виплат та відповідне прострочення у їх здійсненні, що неприпустимо у випадках здійснення соціального забезпечення військовослужбовці в особливий період та воєнний стан».
Суд наголошує, що з огляду на те, що поняття виняткового значення справи є оціночним, воно потребує належного обґрунтування з боку скаржника. Посилання на негативні наслідки для відповідача у зв'язку з ухваленими рішеннями судів у цій справі не на його користь без відповідного підкріплення прикладами/доказами, не дає підстав для відкриття касаційного провадження.
Також Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що ця справа становить значний суспільний інтерес, оскільки скаржник ці доводи не підтвердив належними доказами та не обґрунтував обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності -засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко А.В. Жук О.В. Кашпур