Справа № 240/21626/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Дмитро Миколайович
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
22 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову в зарахуванні до страхового стажу навчання у Комунарському гірничо-металургійному інституті згідно даних трудової книжки з 25.07.1981 до 31.08.1981;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області включити в страховий стаж для обчислення пенсії період навчання у Комунарському гірничо-металургійному інституті згідно даних трудової книжки з 25.07.1981 до 31.08.1981 та зробити перерахунок пенсії з моменту виникнення права на пенсію з 02.06.2020 у зв'язку зі збільшенням страхового стажу.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідачем відмовлено у зарахуванні до страхового стажу позивача навчання у Комунарському гірничо-металургійному інституті та здійсненні перерахунку пенсії позивача у зв'язку із збільшенням страхового стажу.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу навчання у Комунарському гірничо-металургійному інституті згідно даних трудової книжки з 25.07.1981 до 31.08.1981.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання у Комунарському гірничо-металургійному інституті згідно даних трудової книжки НОМЕР_1 з 25.07.1981 до 31.08.1981, здійснити перерахунок пенсії з 02.06.2020 у зв'язку зі збільшенням страхового стажу.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирської області на користь ОСОБА_1 1073,60 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач є внутрішньо переміщеною особою (довідка №1807-221 від 10.12.2014) (а.с.10), пенсіонером (посвідчення № НОМЕР_2 ) (а.с.9) та отримує пенсію за віком, розмір якої обчислено згідно Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач з 01.12.1980 був зачислений слухачем підготовчого відділення Комунарського гірничо-металургійного інституту.
Навчання на підготовчому відділенні проходило на денній формі з відривом від виробництва та здійснювалось протягом майже восьми місяців.
25.07.1981 позивач був зачислений студентом першого курсу денної форми навчання. По закінченні повного курсу (обираючи по можливості різні форми навчання) названого інституту отримав диплом НОМЕР_3 , реєстраційний №743 (а.с.12). У дипломі вказано - дата вступу 1980 рік.
02.06.2020 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області зі зверненням щодо пенсійного забезпечення.
Листом від 05.10.2020 (а.с.16) ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило, що в разі надання документів до 25.12.2020 перерахунок буде проведено з дня настання права.
24.11.2020 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області зі зверненням (зареєстровано за №2700), щодо перерахунку пенсійного забезпечення, додавши оригінал архівної довідки №1-40/213 від 19.11.2020 (а.с.13) та з вимогою включити до страхового стажу період навчання на денній формі з 01.12.1980 по 05.01.1984 (а.с.15).
Однак перерахунок пенсії було проведено лише із зарахуванням до страхового стажу періоду з 01.09.1981 (початок навчання на першому курсі) по 05.01.1984 (відрахування за власним бажанням у зв'язку з сімейними обставинами).
27.11.2020 позивач повторно звернувся до начальника ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області з вимогою здійснити перерахунок пенсії, додавши до страхового стажу період навчання на денному підготовчому відділені в КГМІ з 01.12.1980 по 31.08.1981 згідно із записом у трудовій книжці та архівній довідці №1-40/213 (а.с.13).
23.12.2020 листом ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило позивача про відсутність підстав для зарахування періоду навчання на підготовчому відділенні в Комунарському горничо-металургійному інституті з 01.12.1980 по 25.07.1981, посилаючись на постанову КМУ від 12.08.1993 №637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній". Крім того, у листі було зазначено, що до стажу роботи зараховується період з дня зарахування студентом першого курсу вищого навчального закладу (а.с.16).
Згідно запису у трудовій книжці (а.с.11 сторінки 4-5) та архівної довідки №1-40/213 (а.с.13) позивача було зараховано студентом першого курсу вищого навчального закладу денної форми навчання - 25.07.1981.
Не погодившись із доводами ГУ ПФУ в Житомирській області щодо відмови, позивач 24.02.2021 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду за захистом порушеного права із відповідним позовом.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.07.2021 у справі №240/2832/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу навчання у Комунарському гірничо-металургійному інститутів згідно даних трудової книжки з 01.12.1980 по 24.07.1981. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області включити ОСОБА_1 в страховий стаж для обчислення пенсії період навчання у Комунарському гірничо-металургійному інституті згідно даних трудової книжки з 01.12.1980 по 24.07.1981 та зробити перерахунок пенсії з моменту виникнення права на пенсію (з 02.06.2020) у зв'язку зі збільшенням страхового стажу (а.с.25-27).
Судове рішення набрало законної сили 20.01.2022.
12.05.2022 позивачу видано виконавчі листи для примусового виконання рішення суду.
У лютому 2022 року ГУ ПФУ в Житомирській області, на виконання рішення суду у справі №240/2832/21 здійснило перерахунок пенсії позивача, однак, на думку позивача, йому протиправно не зараховано до страхового стажу навчання у Комунарському гірничо-металургійному інституті згідно даних трудової книжки з 25.07.1981 по 31.08.1981, не включено вказаний період у страховий стаж для обчислення пенсії та не здійснено перерахунок пенсії з урахуванням вказаного страхового стажу, про що повідомлено позивача листом від 18.02.2022 (а.с.18).
Не погоджуючись із такими діями відповідача, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи відомості трудової книжки позивача, до страхового стажу позивача необхідно зарахувати період його навчання у Комунарському гірничо-металургійному інституті згідно даних трудової книжки з 25.07.1981 до 31.08.1981.
Таким чином, суд дійшов висновку, що для відновлення порушеного права позивача необхідно зобов'язати пенсійний орган зарахувати до страхового стажу позивача період його навчання у Комунарському гірничо-металургійному інституті згідно даних трудової книжки з 25.07.1981 до 31.08.1981, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням вказаного періоду страхового стажу.
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оскаржило його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що підстави для проведення повторного перерахунку пенсії відсутні, оскільки всі періоди навчання позивача вже були зараховані на підставі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у справі №240/2832/21.
В межах цієї справи до страхового стажу позивача вже включено періоди навчання з 01.12.1980 по 24.07.1981 та з 01.09.1981 по 04.01.1984, що підтверджено архівною довідкою від 19.11.2020 №1-40/213. Після зазначеного рішення позивач не надав жодних нових доказів або документів, які могли б підтвердити інші періоди трудової діяльності чи навчання, що підлягають зарахуванню до страхового стажу.
Також, скаржник зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, не врахувавши Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 23.11.1993 №173.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до п."д" ч.3 ст.56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Абзацом першим ч.1 ст.24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Пунктом 2 статті 24 Закону 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
На момент навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком регулювався Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590 "Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій".
Згідно з підпункту "і" пункту 109 вказаного Порядку встановлено, що крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах і т.д.), партійних школах, совпартшколах, школах профрухів, на робфаках, перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі. При призначенні пенсій по старості періоди вказані у підпункті "і" зараховуються в стаж при умові, що цим періодам передувала робота в якості робітника чи службовця, або служба в складі Військових сил СРСР.
За змістом ч.2 ст.53 Закону України від 01.07.2014 №1556-VII "Про вищу освіту" також визначено, що студентом (слухачем) є особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною формою, вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.
Статтею 45 Закону СРСР від 19.07.1973 "Про затвердження Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про народну освіту" було передбачено, що вища освіта здійснюється в університетах, інститутах, академіях, заводах - втузах та інших навчальних закладах, віднесених у встановленому порядку до вищих навчальних закладів. Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах здійснюється за денною, вечірньою та заочною формами навчання.
На момент навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком регулювався Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590 "Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій".
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містять неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Під час навчання позивача діяли норми Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (далі - Інструкція №162) пункт 2.15 якої передбачав, що студентам, особам, які навчаються, аспірантам та клінічним ординаторам, що мають трудові книжки, учбовий заклад (науковий заклад) вносить запис про час навчання на денних відділеннях (в тому числі підготовчих) вищих і середніх спеціальних учбових закладах, в партійних школах і школах профруху. Підставою для таких записів є накази учбового закладу (науковий заклад) про зарахування або відрахування студента, особи, яка навчається, аспіранта, клінічного ординатора.
Згідно вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.
Також, відповідно до п.2.16 Інструкції №58 для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів, та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.
Період роботи зазначених студентів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів у студентських таборах, при проходженні виробничої практики і при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики і при проходженні стажування підтверджується відповідною довідкою із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади та часу роботи. На підставі цих довідок навчальні заклади (наукові установи) забезпечують занесення до трудових книжок студентів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів відомостей про роботу та стажування згідно з одержаними даними. Довідки зберігаються в особистих справах зазначених осіб, як документи суворої звітності.
Таким чином, навчанням у вищому навчальному закладі, за законодавством у час навчання позивача, був період з дня зарахування особи до вищого навчального закладу на денну, вечірню або заочну форму навчання до дня її відрахування у зв'язку із завершенням навчання та отриманням відповідного документа про вищу освіту державного зразка.
З наявних у матеріалах справи записів трудової книжки позивача, судом встановлено, що з 01.12.1980 він був зарахований слухачем підготовчого відділення Комунарського гірничо-металургійного інституту.
25.07.1981 ОСОБА_1 зарахований на перший курс денної форми навчання Комунарського горничо-металургійного інституту денного відділення.
Таким чином, з урахуванням відомостей трудової книжки, до страхового стажу позивача підлягає зарахуванню період його навчання у Комунарському гірничо-металургійному інституті з з 25 липня 1981 року по 31 серпня 1981 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що для відновлення порушеного права позивача необхідно зобов'язати пенсійний орган зарахувати до страхового стажу позивача період його навчання у Комунарському гірничо-металургійному інституті згідно даних трудової книжки з 25.07.1981 до 31.08.1981, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням вказаного періоду страхового стажу.
Щодо доводів відповідача про те, що відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 23.11.1993 №173, навчальний рік розпочинається з 1 вересня, суд не бере їх до уваги. Це пояснюється тим, що зазначене Положення було ухвалене після спірного періоду, тоді як стаж позивача сформувався до впровадження системи персоніфікованого обліку і має обчислюватися згідно з абзацом першим частини другої та частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV, тобто на підставі документів та у порядку, визначеному законодавством, чинним на момент виникнення стажу.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ
З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.