Справа № 212/12061/25
2/212/6447/25
21 жовтня 2025 року суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Козлов Ю.В. ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) про зловживання правом, яке порушує права та інтереси власника, зобов'язання укласти договір найму жилого приміщення та відкрити особисті рахунки -
15.10.2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 у своїй позовній заяві, просить суд:
1) визнати зловживання правом ОСОБА_2 , яке полягає в ухиленні від укладання договору оренди квартири за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_1 , в несплаті за проживання в квартирі та за спожиті комунальні послуги;
2) зобов'язати ОСОБА_2 укласти договір оренди з ОСОБА_1 власником квартири за адресою : АДРЕСА_3 ;
3) зобов'язати ОСОБА_2 оформити особові рахунки по всім комунальним послугам, які вона отримує та отримала для власних потреб з 21.10.2005 року за час безперервного проживання в квартирі за адресою АДРЕСА_3 ;
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали позовної заяви, встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, а саме:
По-перше, згідно ч.1 ст. 5 ЦПК України суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Позивач вправі обирати будь-який із передбачених частиною другою ст. 16 ЦК України способів захисту, а також способи захисту, передбачені договором або іншим законом. Проте не кожен спосіб захисту за своїми властивостями може бути застосований в окремо визначених конкретних правовідносинах (конкретній правовій ситуації).
У Постанові ВС від 30 квітня 2024 року в справі № 910/12404/21 зазначено, що безпосередню мету, якої прагне досягнути позивач звертаючись з позовом до суду, втілює спосіб захисту порушеного права, застосування якого має за ціль попередити, усунути чи компенсувати наслідки порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного цивільного права та інтересу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17).
Застосування способу захисту має бути об'єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорювання та спричинених відповідними діяннями наслідків (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 у справі № 916/1415/19, від 18 січня 2013 у справі № 488/2807/17, від 4 липня 2023 у справі № 373/626/17).
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача, при цьому не порушуючи прав іншої сторони. Одним із основоположних принципів укладання договору - вільне волевиявлення обох сторін, без жодного впливу або примусу, навіть зі сторони суду. Проте, суд вважає за доцільне також роз'яснити позивачу про іншу практику врегулювання даних спорів, наприклад: витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні майном, встановлення факту проживання тощо. Тому, вважаю за доцільне звернути увагу позивача щодо змісту позовних вимог (способу захисту), при цьому, наголошую, що судом не здійснюється оцінка обраного позивачем способу захисту, а лише звертається увага на те, що такий спосіб повинен відповідати усім вимогам законодавства, і у разі переконання позивача в тому, що ним обраний спосіб захисту є належним та ефективним, суд розгляне позов у наявній редакції.
Крім того, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, у матеріалах справи відсутні докази щодо сплати судового збору чи відомості, які б звільняли позивача від сплати судового збору. У той же час, зі змісту позовної заяви та її вимог встановлено, що предметами спору у даній справі є три позовні вимоги.
Згідно з положеннями п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2011 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Верховний Суд у справі № 909/243/18, акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Згідно ч.1 ст.188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).
Отже, кожна із вимог, що зазначена у позові , є самостійною вимогою.
На підставі ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2025 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на працездатну особу складає 3 028 грн 00 коп.
Отже, станом на 01.01.2025 ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, дорівнює 1211,20 грн.
З врахуванням того, що позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, подачею позову через канцелярію суду, судовий збір повинен становити 3633,60 грн. (1211,20*3)
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно оплатити 3633,60 грн. судового збору за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Покр.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155 ; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - UA048999980313151206000004648 ; код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу: *;101; (реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Покровський районний суд міста Кривого Рогу.
З огляду на викладене, зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, так як подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом направлення до суду квитанції про сплату несплаченого судового збору, або доказів звільнення позивача від сплати судового збору.
Крім того,
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 95, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зловживання правом, яке порушує права та інтереси власника, зобов'язання укласти договір найму жилого приміщення - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних в ухвалі недоліків - десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Попередити позивача, що у випадку не усунення недоліків позовна заява буде вважатись не поданою і буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. КОЗЛОВ