ЄУН 201/8409/23
Провадження 2/201/188/2025
про визнання відводів необрунтованими
23 жовтня 2025 року м. Дніпро
Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Покопцева Д.О., отримавши заяви позивачки ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 - про відвід головуючого у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Занько Едуард Петрович, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , -
В провадженні перебуває зазначена вище цивільна справа.
22.10.2025р. Соборному районному суду м. Дніпра подані заяви позивачки та третьої особи ОСОБА_2 про відвід головуючого, які отримані для розгляду 23.10.2025р.
Позивачка відвід мотивувала тим, що внаслідок неналежного виконання процесуальних обов'язків було втрачено процесуальний документ позивача - заяву від 15.01.2024р. про зміну підстав позову.
Після повернення справи від експертної установи із висновком представник позивачки 18.03.2025р. ознайомилася з матеріалами справи і виявила відсутність вказаної заяви, про що письмово повідомила, але жодний дій стосовно розшуку документу, передбачених п. 10 розділу 1 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затверджених наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019р. № 814 та Додатком 1 до пункту 10 Розділу І, головуючий не вжила.
Це свідчить про її небажання сприяти позивачу у вирішенні спору та ігнорування її заяв, внаслідок чого цю заяву 04.04.2025р. довелось подавати повторно. Таким чином, неналежне виконання головуючим її процесуальних обов?язків, порушення прав позивача на справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд справи, на рівність сторін у процесі та принцип змагальності, створення умов нерівності сторін та виставлення позивача у невигідне становище, викликає обгрунтовані сумніви в неупередженості судді.
Також представник позивача ОСОБА_5 звернулася до суду із клопотанням про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи для визначення психічного стану заповідача ОСОБА_6 , на момент укладання оскаржуваного заповіту, адже у позивача виникли обгрунтовані сумніви щодо стану ОСОБА_6 під час підписання заповіту.
Ухвалою від 23.05.2025р. у задоволенні цього клопотання було відмовлено.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Тропіна О.О. подала апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.
Подання апеляційних та касаційних скарг є передбаченим законом способом захисту прав сторони і гарантується положеннями статей 352-393 Цивільного процесуального кодексу України. Між тим, представником відповідача 13.09.2025р. було подано клопотання про зловживання процесуальним правом позивачем, яка гарантувалося на тому, що нібито позивач протягом розгляду справи подає численні безпідставні клопотання, змінює підстави позову, не забезпечує явку свідків, не з?являється в судові засідання, подає апеляційні та касаційні скарги, чим затягує розгляд справи.
Хоча, сам факт звернення зі скаргою не може розцінюватися як недобросовісна поведінка чи зловживання процесуальними правами, оскільки є реалізацією права сторони на перегляд судових рішень вищими судовими інстанціями.
Відповідно до підпунктів 15.10 і 15.11 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦИК України, подання апеляційної або касаційної скарги не перешкоджає продовженню розгляду справи в суді першої інстанції, за винятком випадків, коли до суду апеляційної чи касаційної інстанції передаються всі матеріали справи.
Згідно з підпунктом 15.10 зазначеного розділу, обов?язковій передачі всіх матеріалів справи до суду вищої інстанції підлягають лише ті випадки, коли оскаржуються ухвали суду першої інстанції, перелічені у пунктах 1, 6-9, 11, 14-16, 20, 22, 23, 37-39 частини першої статті 353 ЦПК України.
До цього переліку не належать ухвали суду про забезпечення позову або про забезпечення доказів.
Відтак, у разі подання апеляційної скарги на такі ухвали, суд першої інстанції не мав процесуального обов?язку передавати всі матеріали справи до апеляційного суду.
У подібних випадках, згідно з вимогами процесуального закону, суд повинен виділяти та направляти лише копії матеріалів, необхідних для розгляду конкретної скарги. Передача ж усіх матеріалів справи є винятком, який можливий лише у випадках, прямо передбачених пунктом 15.10 Перехідних положень ЦПК України.
Навіть за наявності поданої апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу про забезпечення позову або доказів, розгляд справи у суді першої інстанції мав продовжуватися, оскільки такі ухвали не входять до переліку, який зумовлює передачу всіх матеріалів.
Таким чином, безпідставне звинувачення Позивача у зловживанні процесуальними правами є прямим наслідком неналежного застосування головуючим норм процесуального закону, а саме пункту 15.10 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦІК України, при вирішенні питання щодо передачі справи Л6201/8409/23 до суду апеляційної інстанції, що призвело до необгрунтованої передачі всіх матеріалів справи та порушення принципу розумності строків розгляду справи судом (п. 10 ст. 3 ЦПК України).
При цьому, позивач не може нести відповідальність за цей процес, адже передача або непередача матеріалів справи є виключною компетенцією та процесуальним обов?язком суду, а не сторони у справі, що робить будь-які твердження представника відповідача юридично необгрунтованими, а висунення такого звинувачення порушує принцип поваги до честі і гідності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом.
Поведінка головуючого демонструє її упереджене ставлення до учасників процесу, що суперечить засадам цивільного судочинства, зокрема принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Безпідставні процесуальні дії судді, спрямовані на обмеження прав учасників справи, та її відмову забезпечити реалізацію основних процесуальних гарантій, є всі підстави вважати, що подальший розгляд справи суддею може порушити принципи справедливого, непередженого та законного судового розгляду.
3 огляду на наведене, в силу положень п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, головуюча не може брати участі в розгляді даної справи і підлягає відводу, а матеріали справи мають бути передані для повторного автоматизованого розподілу.
Третя особа ОСОБА_2 відвід мотивувала наступним.
07.10.2025р. її представник - адвокат Тропіна О.М., яка діяла на підставі належним чином укладеного договору про надання правничої допомоги та ордера, з метою перевірки наявності можливих нових процесуальних та інших документів, поданих у справі № 201/8409/23, оскільки саме на цю дату було призначено чергове судове засідання у цієї справі, здійснила спробу зайти у електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» (€CITC) у справі №201/8409/23.
Це їй не вдалося, оскільки підсистема «Електронний суд» видала інформацію про те, що за запитом по справі № 201/8409/23 нічого не знайдено. Зазначене свідчить про те, що адвокат Тропіна О.М., без будь-якого процесуального рішення суду або повідомлення сторін, була від?єднана від підсистеми «Електронний суд» (€CITC), і втратила доступ до матеріалів справи № 201/8409/23 та процесуальних документів. Внаслідок цих дій адвокат фактично втратила можливість отримувати судові повідомлення, знайомитися з новими документами, подавати пояснення та інші процесуальні заяви. Це обмежило процесуальні права третьої особи, гарантовані ст. 43 ЦПК України.
Про безпідставне від?єднання від підсистеми "Електронний суд" адвокат Тропіна
О.М. заявила у судовому засіданні 07.10.2025р.
Це підтверджується технічним записом судового засідання 07.10.2025р.
Того ж дня доступ адвокату Тропіній О.М. до підсистеми "Електронний суд" по справі № 201/8409/23, без вжиття нею будь-яких заходів, було поновлено. Позбавлення представника доступу до електронної системи судочинства суперечить вказаним вище принципам та нормам, оскільки створює нерівність сторін у процесі, та позбавляє одну з них можливості належним чином реалізовувати право на захист і брати участь у процесі на рівних засадах. Від?єднання адвоката Тропіної О.М. від електронної системи судочинства без будь-яких законних підстав, внаслідок відсутності належного керування ходом судового процесу та не сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Також головуючим безпідставно відмовлено у задоволенні заяви третьої особи - ОСОБА_4 про ознайомлення з матеріалами справи, незважаючи на його перебування у місцях позбавлення волі за кордоном, що є порушенням права на доступ до правосуддя.
07.10.2025р. ОСОБА_2 звернулася до Соборного районного суду м. Дніпра з клопотанням, у якому, з посиланням на те, що він відбуває покарання у місцях позбавлення волі на території Словацької Республіки, просила суд вжити заходів, передбачених ЦПК України, щодо забезпечення прав третьої особи, зокрема, шляхом надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи та отримати копії необхідних процесуальних документів.На підтвердження цього суду надано офіційний лист - Ustav na vykon trestu odnatia slobody від 19.05.2025р № 2750340/13-2025.
Головуючий безпідставно відмовила у задоволенні клопотання ОСОБА_7 в інтересах третьої особи - ОСОБА_4 , який з 08.06.2022р. відбуває покарання у місцях позбавлення волі на території Словацької Республіки, чим фактично позбавила третю особу можливості реалізувати процесуальні права, визначені статтями 43 та 53 ЦПК України, якими передбачено право кожного учасника справи знайомитися з матеріалами судового провадження, отримувати копії процесуальних документів, подавати заяви та клопотання. Така відмова є порушенням принципів доступу до правосуддя, змагальності та рівності сторін, закріплених у статті 2 ЦПК України, статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Вивчивши обґрунтування відводів, перевіривши матеріали справи, приходжу до такого висновку.
Згідно частини 1 статті 33 ЦПК України визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно зі ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Стаття 40 ЦПК України визначає, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Вивчивши підстави заявлених відводів, вважаю необхідним акцентувати увагу на такому.
Цивільна справа ЄУН 201/8409/23 надійшла в провадження суду 21.07.2023р.
Ухвалою від 25.07.2023р. заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_3 задоволено частково, заборонено відчуження майна, а саме: земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 1210100000:02:108:0001, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1205891112101; домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 103939112101; квартири за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 132481412101 (т.1, а..90-92).
28.08.2023р. позовна заява прийнята до розгляду, розпочато підготовче провадження (т.1, а.с.109).
Ухвалою від 28.12.2023р. матеріали цивільної справи витребувані Дніпровським апеляційним судом для розгляду апеляційної скарги відповідача на ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову (т.1, а.с.155).
При цьому в моєму провадженні справа перебувала до 12.01.2024р., і передана канцелярії суду для відправлення апеляційному суду в 2 томах, т.1 - на 231арк, т.2, - на 62арк. згідно опису, складеного секретарем Мандрикевич М., при чому остання заява по суті справи отримана 12.01.2024р.
15.01.2024р. об 11:13год працівником канцелярії ОСОБА_8 в АСДС проставлено відомості про направлення справи до Дніпровського апеляційного суду.
За супровідним листом від 15.01.2024р. за підписом керівника апарату матеріали справи були направлені апеляційному суду, том 1 - на 231арк, т.2 - на 62арк, і в той же день отримані (т.2, а.с.97).
Також, згідно даних картки Д3, вхідною канцелярією суду (Десятерик) після відправлення справи до апеляційного суду 15.01.2024р. зареєстровані три заяви позивачки: об 11:48 - вх.1288/24-Вх (про зміну підстав позову); об 11:55 - 1290/24-Вх (про ознайомлення з матеріалами), об 11:57 - 1293/24-Вх (пояснення). Ці заяви для приєднання до матеріалів справи не передані.
З апеляційного суду справа отримана 19.02.2024р. (т.2, а.с.129), призначалася до розгляду на 15.04.2024р. (була відкладена за клопотанням представника позивача - адвоката Тропіної О.М.), на 23.05.2024р. (знята з розгляду через відсутність в приміщенні суду електроенергії), на 26.06.2024р.
Ухвалою від 26.06.2024р(т.2 а.с.160), зокрема:
- задоволено клопотання позивачки від 02.11.2023р. (т.1, а.с.120-121) та залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача її брата, ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; задоволено клопотання ОСОБА_2 (матері позивачки та новозалученої третьої особи ОСОБА_4 ), яка зареєстрована там же, про її залучення в такому ж процесуальному статусі;
- постановлено цим третім особам направити копію позовної заяви, запропонувати подати пояснення щодо заяв по суті справи у строк до закінчення підготовчого провадження, роз'яснено, що вони мають право ознайомитись з матеріалами справи в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (3 поверх);
- призначено у справі посмертну судову почеркознавчу експертизу, підготовче провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
27.06.2024р. зазначена ухвала направлена до відома та виконання третім особам - брату позивачки ОСОБА_9 та матері позивачки ОСОБА_2 на ту адресу, яку зазначила як позивачка, подаючи заяву про залучення її брата третьою особою, і адресу, яку вказала ОСОБА_2 - АДРЕСА_4 .
16.07.2024р. суду повернуто повідомлення про вручення ОСОБА_2 поштового відправлення на ім'я ОСОБА_10 (т.3, а.с.104), друге поштове відправлення повернуто неврученим (т.3, а.с.106).
22.07.2024р. справу направлено до експертної установи (т.3, а.с.103).
В подальшому провадження поновлювалось для вирішення клопотання експерта, при цьому в судових засіданнях брали участь адвокати Тропіна О.М. та Юрченко І.О.
04.02.2025р. судом отриманий висновок експерта, 10.02.2025р. поновлено провадження у справі (т.4, а.с.18).
Судове засідання, призначене на 05.03.2025р. відкладено через хворобу адвоката Тропіної О.М., а 18.03.2025р. ОСОБА_5 подала заяву на ознайомлення з матеріалами справи, і під час ознайомлення з'ясувала, що заява про зміну предмету позову, подана 15.01.2024р., в матеріалах справи відсутня (фактично відсутні всі три заяви від 15.01.2024р.), про що й зазначила в заяві на ознайомлення(т.4, а.с.55).
Наступного дня, 19.03.2025р., засіданні, обговоривши з учасниками справи відсутність цієї заяви в судовому засіданні, за погодженням зі всіма учасниками справи в судовому засіданні було оголошено перерву до 07.04.2025р. для надання представнику позивачки - адвокату Тропіній О.М. часу для подання заяву про зміну предмету позову повторно, оскільки первісна заява втрачена після направлення справи до суду апеляційної інстанції понад 1 рік тому, а особа, яка зареєструвала 15.01.2025р. втрачені заяви, звільнилася.
04.04.2025р. заява про зміну предмету позову була подана повторно засобами поштового зв'язку (а.с.78-94), отримана судом 10.04.2025р., прийнята до розгляду, отримані інші заяви по суті справи з врахуванням зміни предмету позову.
Ухвалою від 23.05.2025р. відмовлено у задоволенні клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Тропіної Олени Миколаївни - про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, і закрито підготовче провадження (т.4, а.с.131-134).
Ухвалою від 01.07.2025р. Дніпровського апеляційного суду (т.4, а.с.138) витребувано із Соборного районного суду міста Дніпра до Дніпровського апеляційного суду цивільну справу №201/8409/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Занько Едуард Петрович, про визнання заповіту недійсним, питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Тропініної Олени Миколаївни на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2025 року про відмову у призначенні посмертної судово-психіатричної експертизи у цивільній справі №201/8409/23, буде вирішуватися після надходження матеріалів цивільної справи до Дніпровського апеляційного суду.
08.07.2025р. цивільна справу №201/8409/23 була направлена апеляційному суду відповідно його ухвали (т.4, а.с.153).
Апеляційним судом справу повернуто 04.08.2025р. (т.4, а.с.158).
А 09.09.2025р. судом отримана роздруковану на пристрої для друку тексту заяву третьої особи ОСОБА_4 , який вказує, що з 07.02.2022р. безперервно перебуває в місцях позбавленні волі поза межами території України, зараз - у Словацькій республіці. В порушення вимог ЦПК України третя особа ОСОБА_4 не був належним чином повідомлений про розгляд цивільної справи, за адресою його фактичного перебування - місця позбавлення волі - йому не надсилалися жодні судові документи, він не мав жодної об?єктивної можливості знати про існування судового провадження та брати в ньому участь, сформувати свою позицію, надати пояснення по суті справи та докази. Тому, враховуючи його перебування в місцях позбавлення волі за кордоном та фізичну неможливість особисто прибути до суду для ознайомлення з матеріалами справи, просить, зокрема, надіслати належним чином засвідчені копії всіх матеріалів справи № 201/8409/23, зазначених у пункті 2 прохальної частини цієї заяви прохання, на адресу його перебування: 97405 Slovensko, Banska Bystrica Kralova, Sladkovicova, 80, Ustav na vikon trestu odiatia slobody (UVTOS) (у перекладі українською: АДРЕСА_5 , Установа виконання покарань) контактні дані установи: +421 48 416 10 06. У додатку до заяви зазначена копія довідки про перебування ОСОБА_4 у місці позбавлення волі на території Словацької Республіки, і поданий оригінал документу іноземною мовою.
Вказане клопотання було обговорено в судовому засіданні 07.10.2025р.
Адвокат Тропіна О.М., яка зараз представляє третю особу ОСОБА_2 та діє згідно ордеру від 23.05.2024р., виданого на підставі договору від 25.01.2023р. (т.4, а.с.227), надала переклад оригіналу іноземного документу (який поданий суду) - довідки, де зазначено, що третя особа ОСОБА_4 відбуває покарання з 08.06.2022 по 08.06.2036р.р. у Словацькій республіці. Пояснила, що отримання цієї довідки потребувало значного часу, бо треба було укласти договір із адвокатом у Словаччині. Сам ОСОБА_4 позбавлений можливості користуватися телефоном та будь-якими засобами електронного зв'язку, контактує тільки через адміністрацію місць позбавлення волі. Раніше про перебування свого сина третя особа не сповістила, оскільки не знала достеменно, де він, а його ув'язнення - це материнське горе. На повідомлення суду про відсканування всіх матеріалів справи та прикріплення їх до картки справи в електронному вигляді, про можливість відеоконференції повідомила, що ОСОБА_4 позбавлений жодної можливості користування засобами електронного зв'язку та пристроями типу телефона, комп'ютера тощо, навіть не може дистанційно укласти договір з адвокатом. Сама третя особа також практично позбавлена права спілкування із сином, вони бачаться десь двічі на рік, наочно. Тому єдиною можливістю ознайомити третю особа з матеріалами справи з метою реалізації його права на подання пояснень є міжнародне доручення.
Інші учасники справи також навели свої міркування.
Судом відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 .
При цьому враховано, що він залучений як третя особа ухвалою від 26.06.2024р., на клопотання позивачки, його сестри ОСОБА_1 , яке подане ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому позивачка як його сестра, проживаючи на тією ж адресою ( АДРЕСА_4 ), подаючи в листопаді 2023р. клопотання і вказуючи адресу свого брата як АДРЕСА_4 , не могла не знати, що її рідний брат від червня 2022р. перебуває в місцях позбавлення волі за кордоном або щонайменше за кордоном, і він не отримає поштову кореспонденцію за тою адресою, яку вона вказує.
В свою чергу адвокат Тропіна О.М., маючи повноваження на представництво інтересів як позивачки, так і її матері ОСОБА_2 (бо діє згідно ордеру від 23.05.2024р., виданого на підставі договору від 25.01.2023р.) в червні 2024р. не повідомила суду про те, що брат і син її довірительок за кордоном як при вирішенні питання про залучення їх третіми особами, так і в подальшому.
Відтак про залучення третьою особою ОСОБА_4 у червні 2024р. знали і його сестра ОСОБА_1 , позивачка, і третя особа ОСОБА_2 , його матір, яка отримала ухвалу про залучення і її, і її сина третіми особами, про що в матеріалах справи мається поштове повідомлення, і адвокат Тропіна О.М., яка представляла та представляє їх інтереси, але суду це не повідомили.
Зареєстрованим місцем проживання третьої особи ОСОБА_11 з 2016р. є будинок АДРЕСА_4 (т.3, а.с.38 та інш), як-то й вказувала позивачка.
Саме на цю адресу здійснювалося листування із третьою особою ОСОБА_4 , адже інша була невідома.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.
Згідно з п. 5 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його.
За змістом п. 4 вказаного Порядку особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Судова кореспонденція є офіційною, тому повинна надсилатися саме за адресою зареєстрованого місця проживання або, як виняток, на адресу, зазначену самим учасником справи - адресатом (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).
Суд направляв на вказану йому адресу ОСОБА_12 і Оксани копію ухвали про залучення їх третіми особами,
Таким чином, суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасників справи.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно.
Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою.
А відтак строк, встановлений судом третім особам для подання пояснень, розпочався щонайменше у липні 2024р., тривав понад 10 місяців і сплив завершенням підготовчого провадження 23.05.2025р. При цьому і третя особа ОСОБА_2 , не перебуваючи на кордоном, маючи представника, при роз'ясненому праві на ознайомлення з матеріалами справи та праві подання пояснень, будучи обізнаною про встановлений судом строк подання нею процесуальних заяв, своїми правами й сама не скористалася.
З врахуванням того, що строк, встановлений третім особам для подання пояснень, був абсолютно достатнім і сплив, судом відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 . При цьому суд врахував і тривалість розгляду справи (понад 2 роки).
А відтак заявлені підстави для відводу вважаю повністю необгрунтованими, адже право позивачки на зміну предмету позову судом було дотримано і нею реалізовано; матеріали справи направлені на виконання ухвали суду апеляційної інстанції, яка не оскаржується, тому набирає законної сили з моменту підписання і є обов'язковою для виконання; клопотання ОСОБА_4 було вирішено головуючим в судовому засіданні після обговорення з учасниками справи у відповідності до встановлених обставин справи, тобто ці обставини відводу є незгодою з процесуальними діями головуючого. Крім цього, адвокат Тропіна О.М. як представник позивачки була під'єднана в електронному суді до картки справи в АСДС і не від'єднувалася, адже після надходження 28.07.2025р. заяви позивачки про заміну представника (т.4, а.с.163), адвокат Тропіна О.М. продовжувала отримувати документи в підсистемі «Електронний суд» і отримує їх дотепер, про що свідчать довідки про доставку їй електронних документів в період з 19.08.2025р. дотепер.
Відтак приходжу до висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність будь-яких підстав для відводу, визначених ст.ст. 36, 37 ЦПК України.
З урахуванням вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України, заява про відвід має бути передана для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України, для подальшого розгляду заяви про відвід.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 33, 36, 37, 40, 258, 260, 261 ЦПК України, суддя, -
Визнати заявлені відводи головуючого судді - необґрунтованим.
Цивільну справу передати до канцелярії суду для визначення складу суду в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України для вирішення питання про відводи судді.
Ухвала оскарженню не підлягає та заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Д.О. Покопцева