справа № 334/6636/24
провадження № 22-ц/824/12070/2025
головуючий у суді І інстанції Кошель Б.І.
7 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Узлій М.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У серпні 2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося до суду з цивільним позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 27 січня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна», за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи, було укладено електронний Договір про надання споживчого кредиту № 5450534, відповідно до умов якого остання отримала у кредит грошові кошти в розмірі 25 000 грн зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 1,90 % в день строком на 30 днів шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . У зв'язку з введенням воєнного стану та з метою врегулювання кредитних правовідносин з клієнтами, а також зменшення їх фінансового навантаження, ТОВ "Авентус Україна" було прийнято рішення про призупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами в період з 25 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року за всіма кредитними договорами. У період з 1 травня 2022 року по 27 травня 2022 року було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою. Проте, 15 червня 2022 року за ініціативою ТОВ «Авентус Україна» в індивідуальному порядку було здійснено списання всіх нарахованих відсотків та надання можливості виконання боргових зобов'язань задля того, щоб споживач в такий складний час зміг вийти на звичний графік платежів за договором або виконати зобов'язання, сплативши тіло кредиту, про що було повідомлено в особистий кабінет Споживача. Однак наданою можливістю споживач не скористався. У період з 16 червня 2022 року по 24 вересня 2022 року було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою. Відповідач свої зобов'язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль. Відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював. Відповідно до укладеного Договору факторингу № 19.06/23-Ф від 19 червня 2023 року, Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2 до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» перейшли права грошової вимоги до відповідача в сумі 72 975 грн, з яких: 25 000 грн - тіло кредиту та 47 975 грн - нараховані проценти. Дане нарахування було здійснене первісним кредитором по автопролонгованому на 90 днів кредитному договору. З огляду на те, що позичальником не виконано грошове зобов'язання по поверненню кредитних коштів, позивач набувши права вимоги за вищевказаним кредитним договором, просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість, яка існує станом на 12 липня 2023 року в сумі 93 504,63 грн, з яких: 25 000 грн - тіло кредиту, 47 975,00 грн - сума процентів за користування кредитом, інфляційні втрати - 15 689,63 грн, три відсотки річних - 4 840 грн, а також сплачений позивачем судовий збір та витрати на правову допомогу.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість у розмірі 72 975 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» судові витрати: судовий збір у розмірі 1 889,47 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 грн, всього 5 889,47 грн.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення відсотків у розмірі 47 975 грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що зазначена у договорі можливість пролонгації строку кредиту не вказуєна сам факт продовження сторонами строку користування кредитом, оскільки такий строк визначений п. 1.4. договору. Із урахуванням визначеного строку сторонами розрахована загальна вартість кредиту дляспоживача та реальна річна процентна ставка за договором про споживчий кредит.
Зазначає, що позивач ненадав доказів відображення зміни умов договору щодо строку кредитування та нової дати повернення кредиту в особистому кабінеті споживача, як це передбачено п. 6.1. договору. Матеріали справи не містять доказів направлення на номер мобільного телефону відповідача повідомлення щодо акцепту оферти споживача про продовження строку користування кредитом.
Вважає, що належних та допустимих доказів пролонгації кредитного договору № 5450534 від 27 січня 2022 року матеріали справи не містять, оскільки така пролонгація за умовами договору мала здійснюватися шляхом акцептування позикодавцем пропозиції (оферти) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про продовження нового строку кредиту (із зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінеті/зазначені в договорі.
Вказує, що суду першої інстанції не надано доказів того, що між сторонами укладена відповідна угода про зміну істотних умов у такий самій формі, як і основний договір. При цьомуположення пункту 4.4 договору про те, що порядок внесення змін до договору щодо продовження строку кредиту сторони вважають таким, що вчинений в письмовій формі з урахуванням порядку, який визначений п. 4.2 та 4.3 договору не відповідають приписам законодавства, адже дії щодо пролонгації договору не передбачають надання споживачем відповідної згоди із чіткою (засвідченою електронним цифровимпідписом та в інший установлений законодавством спосіб) ідентифікацією його особи.
Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
У судовому засіданні представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» - адвокат Крюкова М.В. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Темненко В.О. просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення відсотків у розмірі 47 975 грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову
У частинах першій-третій статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Як вбачається із апеляційної скарги рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2025 року оскаржується лише в частині задоволених вимог про стягнення відсотків у розмірі 47 975 грн, а тому рішення в частині задоволених позовних вимог про стягнення тіла кредиту у розмірі 25 000 грн та відмови у задоволенні вимог про стягнення 3% річних у розмірі 4 840 грн та інфляційниї втрат у розмірі 15 689,63 грн, апеляційним судом не переглядається.
З'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Судом встановлено, що 27 січня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №5450534 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити за користування ним та виконати інші обов'язки. Згідно умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 25 000 гривень.
Строк кредиту 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживання та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. (п.1.4. Кредитного договору).
Тип процентної ставки фіксована (п. 1.5 Кредитного договору). Мета отримання кредиту - споживчі потреби (п. 1.6 Кредитного договору).
Вищезазначена інформація міститься також і у Паспорті споживчого кредиту.
Відповідно до п.1.5.1 Кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 договору.
Відповідно до п. 1.5.2. Кредитного договору Знижена процентна ставка 0,19 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживачу межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації(не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.
Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом № 19-ОД від 05.01.2022 та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents, який був підписаний відповідачкою у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С394807.
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_1 за Кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 25 000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 (транзакція № НОМЕР_2 ), що підтверджується довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» № 2868 від 22 червня 2023 року.
Також, наявною в матеріалах справи випискою по рахунку, відкритому АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 , підтверджується факт видачі кредиту відповідачу за вищевказаними кредитними договорами.
Відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було авто пролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль.
Однак, у зв'язку з введенням воєнного стану та з метою врегулювання кредитних правовідносин з клієнтами, а також зменшення їх фінансового навантаження, ТОВ «Авентус Україн» було прийнято рішення про призупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами в період з 25 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року за всіма кредитними договорами. У період з 1 травня 2022 року по 27 травня 2022 року було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою. Проте, 15 червня 2022 року за ініціативою ТОВ «Авентус Україна» в індивідуальному порядку було здійснено списання всіх нарахованих відсотків та надання можливості виконання боргових зобов'язань задля того, щоб споживач в такий складний час зміг вийти на звичний графік платежів за договором або виконати зобов'язання, сплативши тіло кредиту, про що було повідомлено в особистий кабінет споживача.
Позивач зазначав, що наданою можливістю споживач не скористався, тому у період з 16 червня 2022 року по 24 вересня 2022 року було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою.
Як вже було встановлено вище, рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволених вимог про стягнення відсотків у розмірі 47 975 грн, а тому рішення в частині задоволених позовних вимог про стягнення тіла кредиту у розмірі 25 000 грн та відмови у задоволенні вимог про стягнення 3% річних у розмірі 4 840 грн та інфляційниї втрат у розмірі 15 689,63 грн, апеляційним судом не переглядається.
Більш того, судом встановлено, що відповідачка визнає позов в частині стягнення з неї тіла кредиту у розмірі 25 000 грн.
В той же час, звертаючись до суду із апеляційною скаргою, відповідачка не погоджується із нарахованими відсотками у розмірі 47 975 грн, оскільки вважає, що такі нараховані поза межами строку кредитування. Однак жодних доводів, за яких не підлягають стягненню з неї відсотки за користування кредитом в межах строку кредитування (за 30 днів) також не наводить.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки відсотків у розмірі 47 975 грн, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем було доведено порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, а тому суд прийняв до уваги доводи позивача щодо пролонгації кредитного договору та стягнення відсотків на підставі ст. 1048 ЦК України.
Проте, колегія суддів не може повністю погодитись із таким висновком суду першої інстанції у повному обсязі з урахуванням наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 12 липня 2023 року відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту не виконала.
Отже, заявляючи вимоги про стягнення з відповідача відсотків, нарахованих за межами 30 днів кредитування, що визначено договором, позивач посилався на факт пролонгації та автопролонгації договору.
Так, як встановлено вище кредитний договір № 5450534 між сторонами було укладено 27 січня 2022 року, строк кредиту 30 днів відповідно до п. 1.4. договору, тобто до 26 лютого 2022 року.
Так, положеннями п. 4.1 договору передбачено, що строк кредиту може бути продовжено за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п. 1.4 договору, якщо сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження в порядку, визначеному пп. 4.2 договору, або у порядку автопролонгації на кількість днів та відповідно до умов, визначених в п. 4.3 договору.
Згідно п. 4.2.1. договору споживач, у випадку, якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.п. 4.2.2. Договору.
Згідно п. 4.2.2. договору пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем. Якщо Споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, Споживач зобов'язаний повідомити про це Товариство в один із вказаних нижче способів: перед здійсненням платежу здійснити в Особистому кабінеті дії, що направлені на часткове повернення заборгованості за кредитом, а саме натиснути в Особистому кабінеті в Розділі «Мої кредити» клавішу «внести платіж» в меню «Часткове погашення кредиту»; або - протягом 24 годин з моменту внесення платежу направити на поштову скриньку Товариства info@creditplus.ua(в тому числі з використанням сервісу направлення повідомлень Товариству, що розміщений на Веб-сайті в Розділі «Зворотній зв'язок» вибравши категорію звернення «Часткове погашення без пролонгації») повідомлення про необхідність зарахування такого платежу в часткове погашення заборгованості за кредитом, з обов'язковою вказівкою в такому повідомлені номеру та дати цього Договору та суми здійсненого платежу. В іншому разі здійснений Споживачем платіж буде розцінений Товариством як пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом.
Згідно п. 4.2.3. договору Товариство має право, але не обов'язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) Споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлення Споживачем Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в Договорі.
Згідно п. 4.2.4. договору у випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в пп.4.2.2 цього пункту Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті.
Згідно з п.п. 4.3.1 договору сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп. 4.2.2.-4.2.4. договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
У п.п. 4.3.2 договору зазначено, що споживач дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах, передбачених в п.п. 4.3.1. договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача у порядку, передбаченому п. 4.2 договору.
Таким чином, кредитним договором встановлено авто пролонгацію строку кредитного договору. В той же час на термін не більше 90 днів, тобто з 27 лютого 2025 року по 28 травня 2022 року.
Отже, апеляційним судом встановлено, що нараховані позивачем відсотки після 28 травня 2022 року не підлягають стягненню з відповідача, оскільки суперечать умовам кредитного договору № 5450534 від 27 січня 2022 року.
Так, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 5450534 від 27 січня 2022 року та додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 5450534 від 27 січня 2022 року, заборгованість за відсотками відповідача перед позивачем з 27 лютого 2022 року по 28 травня 2022 року становить 13 775 грн (1 425 грн+12 350 грн).
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення відсотки в межах строку кредитного договору у розмірі 13 775 грн.
Отже, колегія суддів вважає частково обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за період з 29 травня 2022 року по 24 вересня 2022 року.
При цьому, колегія апеляційного суду не може визнати обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів направлення на номер мобільного телефону відповідача повідомлення щодо акцепту оферти споживача про продовження строку користування кредитом, оскільки матеріали справи не містять та відповідачем не надані докази, що саме мала місце оферта споживача.
Крім того, не можна також вважати, що автопролонгація не могла бути здійснена без дотримання положень абзацу третього п. 6.1 договору, оскільки відповідних застережень такі умови договору не містять.
Відповідний пункт 6.1 договору містить порядок відображення в особистому кабінеті споживача нової дати повернення кредиту, а не дійсності умови щодо продовження строку користування кредитом в порядку автопролонгації.
Крім того, доводи апеляційної скарги щодо невідображення відповідної інформації в особистому кабінеті споживача носять характер припущення, оскільки не підтверджені доказами.
Також, як уже було відмічено у тексті цієї постанови, жодних заперечень щодо підстав для нарахування відсотків у межах строку кредитування стороною відповідача взагалі не зазначено.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.1, п.1, ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу.
Згідно вимог ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається із матеріалів справи, апеляційна скарга відповідачки не містить доводів щодо стягнення з неї витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн. Також позивачем такий розмір витрат на правничу допомогу не був оскаржений.
Таким чином, в апеляційного суду відсутні підстави для перегляду рішення суду першої інстанції в цій частині.
Відповідно до частини 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У суді першої інстанції заявлено позов на загальну суму 93 504,63 грн, із яких задоволенню підлягають 38 775 грн, що складає 41,47 % від суми позовних вимог.
Таким чином, витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1 004,57 грн (2 422,40*41,47/100%).
Та за рахунок позивача підлягає відшкодуванню відповідачеві судовий збір за подання апеляційної скарги пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги (100%-41,47%=58,53%). При поданні апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 3 633,60 грн, з яких 58,53% становить 2 126,75 грн (3 633,60*58,53% /100%).
Відповідно до частини 10 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Таким чином за рахунок позивача підлягає відшкодуванню відповідачеві судовий збір у розмірі 1 122,18 грн (2 126,75 грн-1 004,57 грн).
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 72 975 грн та судових витрат змінити, стягнувши з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість у розмірі 38 775 (тридцять вісім тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн, яка складається із 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн суми основного боргу та процентів за користування кредитом у розмірі 13 775 (тринадцять тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ 44559822) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 122 (одну тисячу сто двадцять дві) грн 18 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 22 жовтня 2025 року.
ГоловуючийТ.О. Писана
СуддіК.П. Приходько
С.О. Журба