Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/2109/24
Номер провадження2/173/176/2025
іменем України
23 жовтня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Верхньодніпровської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Провадження у справі відкрито 01.07.2024.
Ухвалою суду від 16.09.2025 замінено первісного відповідача у справі, Верхньодніпровську міську раду, на належних, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Від представника позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору. Крім того, представник позивача просив повернути сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 гривні.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані до суду докази, доходить наступного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову,а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20 вересня 2021 року (справа № 638/3792/20, провадження № 61-3438сво21.
Враховуючи ненадання суду доказів на підтвердження відсутності предмета спору на час пред'явлення позову та на даний час, суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Водночас, приймаючи до уваги зміст клопотання представника позивача про закриття провадження у справі, з якого вбачається, що позивач не підтримує своїх вимог після пред'явлення позову, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки фактичний зміст заяви свідчить про відмову позивача від позову, з інших підстав, ніж задоволення вимог позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, суд роз'яснює позивачу, що уразі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
За таких обставин, суд вважає за необхідне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, закрити з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Згідно п. 5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно квитанції № 3549-3169-4449-7954 від 26.06.2024 при пред'явленні вищевказаного позову до суду ОСОБА_1 були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Так як судом вирішується питання про закриття провадження у справі, у зв'язку з відмовою позивача від позову, то суд доходить висновку про наявність підстав для повернення позивачеві 50% сплаченого судового збору, при поданні позовної заяви, в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. 142, п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - закрити .
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого відповідно до квитанції № 3549-3169-4449-7954 від 26.06.2024 в розмірі605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15.5 ч. 1 Розділу XIІІ Перехідних Положень ЦПК України).
Суддя: Є.В. Челюбєєв