Єдиний унікальний номер № 361/5074/25
Апеляційне провадження № 33/824/3774/2025
18 вересня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2025 року, прийняту відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 314760
29 квітня 2025 року о 05 год. 11 хв. Київська обл., Броварський район, с. Княжичі, вул. Лагунової, 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21093», реєстраційний НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки за допомогою приладу Drager проба 0,94‰, чим порушив вимоги п.2.9А Правил дорожнього руху.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2025 року і закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
У судове засідання, призначене на 18.09.2025 року, з'явився захисник.
Основним доводами апеляційної скарги було те, що:
- Порушено встановлений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 як військовослужбовця, який виконував обов'язки військової служби на наявність стану алкогольного сп'яніння і оформлення його результатів було здійснено не уповноваженими на те особами;
- ОСОБА_1 було зупинено поліцейськими за відсутності будь-яких підстав для зупинки;
Дані твердження апелянта не можуть бути прийняті апеляційний судом.
Відповідно до положень ч.2 ст.266-1 КУпАП огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції в с. Княжичі Броварського району Київської області на вул. Лагунової, 1, під час керування транспортним засобом «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на тобто поза межами території будь-якої військової частини.
Аналіз положень ст.266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб'єкту - водія транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.
Таким чином, порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України, які керують транспортними засобами на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції здійснюється в загальному порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, отже посилання апелянта є помилковими.
Що стосується доводів апелянта про те, що працівниками поліції порушено встановлений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 як військовослужбовця, який виконував обов'язки військової служби на наявність стану алкогольного сп'яніння і оформлення його результатів суд також не приймає.
Так, відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» визначено початок, призупинення, продовження і закінчення проходження військової служби, а також час та місце виконання обов'язків військової служби.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на шляху прямування на службу або і служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
З матеріалів справи вбачається, що під час зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції, останній повідомив, що він є військовослужбовцем, однак був одягнений у цивільний одяг, їхав у цивільній машині і на запитання, куди прямує, останній відповів, що їде за дисками до приятеля.
Доказів того, що він прямував до військової частини матеріали справи не містять.
Адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, не відноситься до військових адміністративних правопорушень, і воно вчинене ОСОБА_1 як учасником дорожнього руху. Доказів того, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом 29 квітня 2025 року о 05 год. 11 хв виконував обов'язки військової служби, матеріали справи не містять.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не приймає вказані доводи апелянта, оскільки останній не довів свою позицію належними доказами.
Що стосується доводів апелянта про те, що його було зупинено за відсутності будь-яких підстав для зупинки, суд зазначає таке.
Відповідно до Указу Президента України № 64 від 24 лютого 2022 року з наступними змінами, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до частини 2 статті 32 Закону України "Про національну поліцію" у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред'явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Відповідно до пункту 3 частини 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455 "Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан" патрулям на території, де встановлено особливий режим, в установленому законодавством порядку надано право перевіряти в осіб документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти до органів або підрозділів Національної поліції для встановлення особи; у разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які перевозяться зазначеними особами.
Крім того, суду зазначає, що причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не можуть свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею.
Окрім того, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував з ознаками сп'яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов'язку виконання вимог п. 2.5 ПДР України.
З відеозапису нагрудної камери поліцейського убачається, що поліцейські при спілкуванні з апелянтом виявили у останнього ознаки алкогольного сп'ягніння, про що повідомили його та запропонували пройти огляд на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу Драгер, на що ОСОБА_1 погодився.
При застосуванні приладу «Drager» 6820 для огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був встановлений результат - 0,94 ‰, що є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як це передбачено п. 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким показники спеціальних технічних засобів після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про незаконність зупинки транспортного засобу є необґрунтованими та такими, що не спростовують обставини вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП була підтверджена на підставі сукупності належних та допустимих доказів.
Враховуючи зазначене, апеляційним судом встановлена невідповідність дійсності тих обставин, якими апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу. Порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2025 року, прийняту відносно ОСОБА_1 , залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Журба