Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
22 жовтня 2025 року № 520/21210/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “САНФЛАУВЕР ТРЕЙД» (вул. Коцарська, буд.20, м. Харків, 61012, код ЄДРПОУ45124044) до Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (б. Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ43997555) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю “САНФЛАУВЕР ТРЕЙД» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 20.05.2025 UA100200/2025/000003/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100200/2025/000094 від 20.05.2025.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 20.05.2025 UA100200/2025/000003/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100200/2025/000094 від 20.05.2025 є протиправним та підлягає скасуванню. Вказує, що позивачем надавалися всі необхідні документи для митного оформлення до митного органу.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що рішення Рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 20.05.2025 UA100200/2025/000003/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100200/2025/000094 від 20.05.2025 винесене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, тому обставини для скасування рішення про коригування митної вартості відсутні.
Позивач надав відповідь на відзив на позовну заяву, в якому підтримав свою правову позицію, викладену у позовній заяві, у зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, згідно яких підтримує свою позицію, зазначену у відзові на позовну заяву.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “САНФЛАУВЕР ТРЕЙД» (податковий номер 45124044) (далі - ТОВ “САНФЛАУВЕР ТРЕЙД») відповідно до даних ЕДР здійснює діяльність згідно КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний), 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Між ТОВ “САНФЛАУВЕР ТРЕЙД» та постачальником - компанією MERSA DEPOLAMA KIMYA PETROL TUTUN VE TARIM URUNLERI TEKSTIL SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) укладено контракт від 25 березня 2025 року № SF00001/03/25.
Перед укладенням даного контракту між сторонами тривалий час велося ділове листування, відповідно до якого були погоджені умови постачання товару, а саме:
До ТОВ «САНФЛАУВЕР ТРЕЙД» від постачальника MERSA DEPOLAMA KIMYA PETROL TUTUN VE TARIM URUNLERI TEKSTIL SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) надійшла комерційна пропозиція від 14.03.2025, відповідно до якої виробник пропонував товар - олива гідравлічна HLP 32 (виробництва Туреччини) за ціною 725,00 Доларів США за 1 тону.
У відповідь на дану пропозицію ТОВ «САНФЛАУВЕР ТРЕЙД» листом від 17.03.2025 зауважило, що готове придбати пробну партію оливи гідравлічною HLP 32 та прохало розглянути можливість надання знижки на пробну партію у розмірі 20-25 Доларів США за 1 тону.
Листом від 20.03.2025 MERSA DEPOLAMA KIMYA PETROL TUTUN VE TARIM URUNLERI TEKSTIL SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) надано відповідь Позивачу про те, що буде надано знижку лише на пробну партію товару, на інші - буде діяти вартість, яка вказана у комерційній пропозиції.
Таким чином, сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов контракту, який був укладений 25 березня 2025 року № SF00001/03/25 та мав наступний зміст.
Так, відповідно до п. п. 1.1-1.3. Контракту від 25 березня 2025 року № SF00001/03/25 Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю - гідравлічну оливу (надалі - Товар) за ціною, у кількості, у строки та на умовах у відповідності з положеннями даного контракту. Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар у відповідності з умовами даного контракту. Товар постачається та відвантажується партіями на умовах постачання, що вказані у специфікації до даного Договору.
Згідно із пунктом 3.1. вказаного Контракту Покупець оплачує товар товарними партіями на умовах, що вказані у Специфікаціях до Договору.
Згідно із п. п. 3.2., 3.3. вказаного Контракту Продавець завчасно повідомляє Покупця про готовність вантажу до відправлення зі складу вантажовідправника, після чого виставляє інвойс для передоплати. Строк оплати: протягом 5 календарних днів з дня надання інвойсу Продавцем покупець здійснює оплату за кожну партію товару, що відвантажується.
Сторони погодили до даного Контракту Специфікацію № 1 від 25.03.2025, відповідно до якої сторони погодили наступні умови поставки:
1. Сторонами погоджено вид товару, його кількість та вартість, а саме: поставці підлягає олива гідравлічна HLP 32 (виробництва Туреччини) у кількості 25,0 тон, із розрахунку 705,00 Доларів США за 1 тону, загальна вартість по специфікації - 17 625,00 Доларів США.
2. Вантажоотримувач та Покупець: ТОВ “САНФЛАУВЕР ТРЕЙД».
3. Вантажовідправник та Продавець: MERSA DEPOLAMA KIMYA PETROL TUTUN VE TARIM URUNLERI TEKSTIL SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина).
4. Умови поставки - FCA/MERSIN, Karaduvar Sb Mah. Serbest Bolge 18, Cad № 3/1 Akdeniz - склад виробника та автотранспорт Покупця, витрати на митне оформлення, сертифікацію та отримання відповідних дозволів, за рахунок Продавця (Інкотермс 2020).
5. Загальна вартість партії складає 17 625,00 Доларів США.
6. У вартість оливи входить завантаження на автотранспорт Покупця, пакування, митне оформлення, сертифікація.
7. Оплата за товар здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту надання сканованих копій документів: інвойса, оригінала сертифікату походження товару, завіреної копії сертифікату відповідності товару, CMR міжнародна транспортна накладна, оригінал пакувального листа, вантажна митна декларація.
В подальшому, між сторонами укладено специфікацію № 2 від 08.04.2025 до вказаного контракту, відповідно до якої сторони погодили наступні умови поставки:
1. Сторонами погоджено вид товару, його кількість та вартість, а саме: поставці підлягає олива гідравлічна HLP 32 (виробництва Туреччини) у кількості 125,0 тон, із розрахунку 725,00 Доларів США за 1 тону, загальна вартість по специфікації - 90 625,00 Доларів США.
2. Умови поставки - FCA/MERSIN, Karaduvar Sb Mah. Serbest Bolge 18, Cad № 3/1 Akdeniz - склад виробника та автотранспорт Покупця, витрати на митне оформлення, сертифікацію та отримання відповідних дозволів, за рахунок Продавця (Інкотермс 2020).
На виконання погоджених умов поставки згідно із Специфікацією № 2 від 08.04.2025 між сторонами вирішено розбити об'єми товару на декілька відвантажень, тобто 125,0 тон товару за вказаною специфікацією, що відображено в проформі (рахунок-фактура) від 08.04.2025, зважаючи на вантажопідйомність однієї машини (до 25 тон), розбито на декілька відвантажень. В даному випадку оскаржуване рішення стосується вантажу у кількості 24 300,0 кг.
Інші умови поставки відповідають тим, що раніше були встановлені у специфікації №1 від 25.03.2025.
Так, на погоджений об'єм товару Продавцем (MERSA DEPOLAMA KIMYA PETROL TUTUN VE TARIM URUNLERI TEKSTIL SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина)) надано Позивачу комерційний інвойс від 09.04.2025 та інвойс (фактура) від 09.04.2025 №ARM2025000000065, відповідно до яких продажу підлягає олива гідравлічна HLP 32 у кількості 25 000 кг (із розрахунку 0,705 Доларів США за 1 кг) загальна вартість складає 17 625,00 Доларів США.
Відповідно до платіжної інструкції «SWIFT» від 07.05.2025 року позивачем перераховано на рахунок Покупця грошові кошти у розмірі 36250,00 Доларів США (оплату проведено за дану поставку та поставку товару в рамках цього контракту, але інша вага).
В подальшому, продавець задекларував товар у країні-відправлення, подавши експортну декларацію (накладну) Експортна накладна від 13.05.2025 №25TR330500006854M3.
Разом із товаром продавцем надано пакувальний лист від 12.05.2025, Інвойс №ARM2025000000093 від 12.05.2025, Сертифікат про походження товару від 12.05.2025 №958793.
Транспортування товару підтверджується міжнародною транспортною накладною (CMR-накладна) від 13.05.2025.
З метою доставки даного товару у країну призначення, між Позивачем та компанією ТОВ «РОЯЛ ТРАНС ГРУП» укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг з організацією та забезпечення перевезень вантажів по території України та у міжнародному сполученні.
Відповідно до п. 2.1. Договору Замовник доручає, а Експедитор бере на себе зобов'язання за рахунок Замовника надавати транспортно-експедиційні послуги з організації та забезпечення перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України та у міжнародному сполученні.
Фактичне надання послуг підтверджується рахунком на оплату № 357 від 22.05.2025, актом надання послуг № 357 від 22.05.2025, договором-заявкою № К 357 від 08.04.2025 (копії додаються). Оплата експедиційних послуг здійснена згідно із платіжною інструкцією № 223 від 04.06.2025 на суму 186 700,00 грн.,
В подальшому, уповноваженою особою Позивача - ФОП ОСОБА_1 , який діє на підставі договору № 14/06 від 14.06.2024, подано до Київської митниці Державної митної служби України для митного оформлення партію товару - Олива гідравлічна HLP 32 - 24300кг., з сумарним вмістом нафти або нафтопродуктів (вуглеводнів) одержаних з бітумінозних мінералів більше 70%, в якості основного компоненту, без вмісту дисульфіду молібдену, без вмісту біодизеля.. Виробник: Mersa Depolama Kimya Petrol Tutun Ve Tarim Urunleri Tekstil San. ve Tic. Ltd. Sti. Країна виробництва: TR. "електронний інвойс" та митну декларацію № 25UA100200607772U1 від 20.05.2025.
Для митного оформлення на митний пост Київської митниці Державної митної служби України в електронному вигляді було подано ряд документів, перелічених у графі 44 митної декларації від 20.05.2025 № 25UA100200607772U2, що передбачено ст. 335 Митного кодексу України.
У вищезазначеній МД було вказано митну вартість товару в розмірі:
- Вартість товару - 17 617,50 Доларів США;
Митна вартість склала - 16979,5000 Доларів США (869 519,57 грн.), визначену за ціною контракту (за основним методом), в порядку, передбаченому ст. 58 Митного кодексу України. Митний платіж склав 173 903,91 грн.
В подальшому, в порядку консультацій, митним органом запитано додаткові документи, на що брокером (представник Позивача) надано листа наступного змісту:
На запит митниці були надані всі документи для підтвердження митної вартості, інші додаткові документи надати немає можливості. Прошу припинити перебіг 10 денного строку та продовжити митне оформлення.
Відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № № UA100200/2025/000094 та прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів від 20.05.2025 UA100200/2025/000003/2.
Підставою прийняття рішення вказано: Митна вартість імпортованих товарів, заявлених до митного контролю та митного оформлення за митною декларацією від 20.05.2025 № 25UA100200607772U2 не може бути визначена за заявленою декларантом митною вартістю відповідно до ч. 6 ст. 54, ч. 2 ст. 58 Митного Кодексу України (далі - Кодексу) та ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (далі - ГАТТ) з наступних підстав. При проведені контролю митної вартості за митною декларацією (далі - МД) 20.05.2025 № 25UA100200607772U2, встановлено, що надані декларантом документи не містять відомостей щодо складових митної вартості, необхідних при її обчисленні, а також містять розбіжності, які мають вплив на числові значення складових митної вартості. Наступним повідомляю, що надані декларантом при митному оформленні митноїдекларації від 20.05.2025 № 25UA100200607772U2 (далі - МД) документи не містять всіх необхідних відомостей щодо складових митної вартості та щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті. Поставка товару здійснюється згідно положень зовнішньоекономічного контракту від 25.03.2025 № SF00001/03/25 (далі - Контракт), укладеного з компанією «Mersa Depolama Kimya Petrol Tutun Ve Tarim Urunleri Tekstil San. ve Tic. Ltd. Sti..» (Karaduvar Mh. Serbest Bolgesi 18. Cad. No:3 - 133020Akdeniz / MERSIN / TURKIYE). Відповідно до положень п. 4.1 Контракту товар постачається на умовах поставки наведених у Специфікації. У п. 3 Специфікації № 2 від 08.04.2025 до Контракту умовами поставки зазначено FCA-MERSIN (TR) Також, у п. 6 даної Специфікації наведено, що в ціну товару включено вартість навантаження на транспортний засіб Покупця, пакування та митне оформлення та сертифікація (що відповідає умовам поставки FCA згідно з ІНКОТЕРМС-2010). Разом із тим, відповідно до проформи-інвойсу від 08.04.2025, інвойсу від 12.05.2025 № ARM 2025000000092 та графи 20 МД умовами поставки зазначено - EXW- MERSIN (TR). Таким чином, наявні розбіжності які впливають на числові значення складових митної вартості, а саме щодо включення витрат на навантаження та митне очищення на експорт до ціни товару).
З метою уникнення простою у господарській діяльності та дефіцитну товару, позивачем оформлено товар під гарантію у порядку ч. 7 ст. 55 МК України за митною декларацією №25UA100200607796U7 від 20.05.2025, та сплачено всі митні платежі, що підтверджується скріном із особового кабінету: на первісну задекларовану митну вартість сплачено - 173 903,91 грн.; на відкориговану митну вартість - доплачено 121 102,76 грн. на підставі чого товари випущено у вільний обіг (разом мито склало 295 006,67 грн.) (платіжна інструкція № 18 від 17 травня 2025 року, сплачено вартість митного оформлення по двом митним накладним в загальній вартості 585 000,00 грн.).
Позивач вважає, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100200/2025/000094 та Рішення про коригування митної вартості товарів від 20.05.2025 UA100200/2025/000003/2 є незаконним та підлягають скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За змістом частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною 6 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частинами 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Стаття 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Отже, митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта.
Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 18 липня 2024 року у справі № 620/3264/18, від 05.03.2019 по справі №815/143/17, від 09.04.2019 по справі №825/1575/17.
У постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а Верховний Суд зазначив, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, щодо порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби України та Автоматизованій системі митного оформлення “Інспектор», та наявністю у митного органу інформації, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше, суд зазначає, що інформація в автоматизованій системі митного оформлення та спрацювання ризиків є рекомендацією, обов'язковою до виконання, посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного контролю та митного оформлення документи.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 МК України перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України.
Згідно з вимогами п.2 ч .2 ст. 52 МК України декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України має право упевнюватися в достовірності або точності будь - якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надав розширений пакет документів для підтвердження правильності та достовірності визначення ним митної вартості задекларованих товарів.
Судом встановлено, що при прийнятті митницею рішень про коригування митної вартості товару за основу було взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься в ціновій базі Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби України та Автоматизованій системі митного оформлення “Інспектор».
Застосування митницею ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України та Автоматизованої системи митного оформлення “Інспектор» суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.
Що стосується посилання відповідача на те, що наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству, а саме: у митних органів наявна цінова інформація на ідентичний та подібний товар, зокрема, того ж самого виробника, суд зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №810/3295/17.
При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
Так, за основу для визначення митної вартості Відповідачем взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартості товару, оформленого за МД від 17.03.2025 № UA110130/2025/005485, за якою оформлено (товар: “Олива гідравлічна, з сумарним вмістом нафти або нафтопродуктів (вуглеводнів) одержаних з бітумінозних мінералів більше 70% в якості (основного компоненту, без вмісту дисульфіду молібдену, без вмісту біодизеля: SKY Hydraulic Oil HM 32, SKY Hydraulic Oil HLP 68, SKY Hydraulic Oil HM 68, SKY Hydraulic Oil HLP 46, SKY Hydraulic Oil HM46. Виробник: PETRO YAG VE KIMYASALLAR SAN.VE TIC. A.S Країна виробництва: TR. Торгівельна марка SKY та складає 1,46 Дол. США за кг.
Вказана митна декларація не оформлювалася Позивачем, та товар, який оформлювався за даною МД містить відмінності від товару Позивача, а саме:
- Позивачем імпортувався товар: ОЛИВИ ГІДРАВЛІЧНІ З СУМАРНИМ ВМІСТОМ НАФТИ АБО НАФТОПРОДУКТІВ ВУГЛЕВОДНІВ ОДЕРЖАНИХ З БІТУМІНОЗНИХ МІНЕРАЛІВ БІЛЬШЕ 70% В ЯКОСТІ ОСНОВНОГО КОМПОНЕНТУ БЕЗ ВМІСТУ ДИСУЛЬФІДУ ОЛІБДЕНУ В НЕАЕРОЗОЛЬНІЙ УПАКОВЦІ марка HLP 32;
- Відповідач порівнював МД, згідно якої імпортувався інший товар: Олива гідравлічна, з сумарним вмістом нафти або нафтопродуктів (вуглеводнів) одержаних з бітумінозних мінералів більше 70% в якості (основного компоненту, без вмісту дисульфіду молібдену, без вмісту біодизеля: SKY Hydraulic Oil HM 32, SKY Hydraulic Oil HLP 68, SKY Hydraulic Oil HM 68, SKY Hydraulic Oil HLP 46, SKY Hydraulic Oil HM46. Виробник: PETRO YAG VE KIMYASALLAR SAN.VE TIC. A.S Країна виробництва: TR. Торгівельна марка SKY.
Отже, зважаючи на відсутність інформації про якісний склад товару, порівнювати його не вбачається за можливе (наприклад, один товар БЕЗ ВМІСТУ ДИСУЛЬФІДУ ОЛІБДЕНУ, інший - без вмісту дисульфіду молібдену, без вмісту біодизеля);
- Товари хоча й мають одну країну виробника, проте це різні заводи-виробники: PETRO YAG VE KIMYASALLAR SAN.VE TIC - Відповідача, MERSA DEPOLAMA KIMYA PETROL TUTUN VE TARIM URUNLERI TEKSTIL SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI;
- Позивача, різні торговельні марки тощо;
- На вартість оливи безумовно впливає кількість, яка придбавається, наявність знижок при оптовій купівлі, тощо. Але в даному випадку, митному органу давалися комерційна пропозиція та інше листування, відповідно до якого на першу “пробну» партію товару Виробником надано знижку (комерційна пропозиція від 14.03.2025 та лист від 20.03.2025). Відповідно, пробна партія товару продавалися зі знижкою. В той же час, за яких умов придбавався товар у МД, із якими порівнював Відповідач, - є невідомим.
Стосовно того, що в спірному рішенні відповідач вказує про наявність сумнівів щодо наступного.
Стосовно посилання митного органу на неприйняття платіжного документу позивача з підстав «банківські платіжні документи SWIFT від 09.04.2025 та 07.05.2025 не містять підпису та/або відбитку штампа (або електронного цифрового підпису) платника та уповноваженого банку. Також, у графі 70 «призначення платежу» наявне посилання тільки на Контракт»:
Так, між позивачем та постачальником - компанією MERSA DEPOLAMA KIMYA PETROL TUTUN VE TARIM URUNLERI TEKSTIL SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) укладено контракт від 25 березня 2025 року № SF00001/03/25.
Відповідно до п. 1.1. контракту продавець повинен поставити та передати у власність Покупця гідравлічна масло по ціні, у кількості, в строку та на умовах у відповідності з положеннями даного Контракту. Товар постачається та відвантажується партіями на умовах поставка, що вказані у Специфікаціях.
Пунктом 1.4 Інструкції №22 встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
Відповідно до пункта 2.1 Інструкції №22 розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів, їх реєстрів та відомості заповнюються згідно з вимогами, зазначеними в указівках щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, їх реєстрів та відомості (додаток 9) та відповідних главах цієї Інструкції.
Пунктами 2.3, 2.4, 2.5 Інструкції №22 передбачено, що відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.
Банк перевіряє відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів, крім інкасових доручень (розпоряджень), вимогам додатка 9 до цієї
Інструкції, і у разі, якщо заповнено з порушенням вимог цієї глави, глав 5, 6 і 12 та додатка 9 до цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання згідно з пунктами 2.15 і 2.18 цієї глави та пунктом 11.11 глави 11 цієї Інструкції.
З наданого до митного оформлення платіжного доручення вбачається, що таке містить усі визначені Інструкцією реквізити, які відповідають реквізитам сторін, зазначеним у контракті від 25 березня 2025 року № SF00001/03/25 у розділах «покупець» та «продавець», з огляду на що доводи митного органу про невідповідність платіжного документа вимогам Інструкції №22 не знайшли свого документального підтвердження.
В даному випадку, прошу суду врахувати те, що обов'язковою умовою поставки є 100% передоплата за товар, таким чином, в рамках домовленостей між продавцем та покупцем сплачено кошти в розмірі 36 250 доларів США (оплату проведено за дану поставку та поставку товару в рамках цього контракту, але інша вага).
Щодо доводів відповідача про те, що «у митній декларації країни відправлення не зазначено цінових характеристик товару та номеру інвойсу, отже не можливо ідентифікувати дану декларацію із поставкою оцінюваного товару. Інших документів які б усували вищезазначені розбіжності та які зазначені митним органом у повідомленні від 03.05.2025 декларантом не надано.»
На другому аркуші МД країни відправлення (експортна декларація) у графі «список транзитних позицій» є інформація про «підтверджуючі документи, серед яких є номер інвойсу №ARM2025000000093 від 12.05.2025 та загальну його вартість - 17 617,50 Доларів США.
Щодо доводів відповідача про те, що «заявлена декларантом митна вартість є меншою, ніж митна вартість подібних товарів з урахуванням найменування товару, артикулу, хімічного складу, призначення, країни виробництва, виробник, що суперечать поняттю «дійсної вартості» у розумінні ст. VII ГАТТ. Під «дійсною вартістю» розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.
Відповідно до правових висновків, що вказані у постанові Верховного Суду від 12.03.2025 по справі № 1.380.2019.002933 судом вказано наступне: «Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості. Слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.»
Відповідно до правових висновків, що вказані у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 по справі №300/784/24: «…обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної Товариством митної вартості товару, контролюючий орган посилається на те, що заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів, а також наявності розбіжностей, що стосуються оплати за товар, кількості (вазі) ввезеного товару, що зазначені у пакувальних листах та інвойсах.
В той же час митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у митних деклараціях було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Щодо доводів Відповідача «наданий висновок експерта від 23.04.2025 № 3-2/157-1 не відповідає встановленим вимогам Національних стандартів щодо проведення експертизи. у висновку експерт робить висновок про відповідність ціни цінам постачальника на підставі поданих документів та не робить висновок про відповідність цих цін поточній кон'юнктурі ринку подібних та аналогічних товарів, що підтверджує не відповідність заявленого рівня митної вартості «дійсній варт ості товарів» у розумінні ст. VII ГАТТ».
Так, одним із документів на підтвердження митної вартості товарів є наданий Відповідачу «висновок експерта від 23.04.2025 № 3-2/157-1», який насправді є висновком ДП «Держзовнішінформ».
ДП «Держзовнішінформ» уповноважене наказом від 02.05.2018 № 608 Міністерства економічного розвитку і торгівлі здійснювати моніторинг цін на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках, досліджувати динаміку цінових процесів на ринках та відповідність контрактних (зовнішньоторговельних) цін кон'юнктурі світового ринку.
Підприємство надає повний спектр інформаційних, аналітичних, дослідницьких та експертних послуг: експертизу зовнішньоекономічних контрактів, дослідження внутрішніх і зовнішніх товарних ринків, консультування з питань комерційної діяльності та управління.
Таким чином, якщо надані позивачем документи, на думку експертів «Держзовнішінформ», були достатніми для проведення аналітики кон'юнктури ринку, то разом із інформацією доступною у мережі Інтернет вони і будуть вихідними даними, що було зазначено у висновку від 23.04.2025 № 3-2/157-1.
Крім того, ДП «Держзовнішінформ» є експертною організацією, уповноваженою Міністерством економічного розвитку і торгівлі здійснювати моніторинг цін на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках, досліджувати динаміку цінових процесів на ринках та відповідність контрактних (зовнішньоторговельних) цін кон'юнктурі світового ринку, у зв'язку із цим експертні висновки ДП «Держзовнішінформ» можуть братися до уваги.
Також зауважує, що висновок ДП «Держзовнішінформ» був складений щодо обох партій товару - за специфікаціями № 1 та № 2, що відноситься до поставки товарів за поданими митними деклараціями (митна декларація від 20.05.2025 № 25UA100200607771U2 зареєстрована щодо митного оформлення однієї із поставок за Спецтфікацією № 2, яка укладена сторонами 08.04.2025).
Тобто, оскільки погоджена між Сторонами специфікація № 2 датована 08.04.2025, а висновок ДП «Держзовнішінформ» датований 23.04.2025, він розповсюджує свою дію на поставку за спірною митної декларацією в рамках даного позову.
Крім того, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є додатковими документами, що подаються декларантом на вимогу митного органу у випадку виникнення сумнівів у правильності задекларованої митної вартості товарів, однак сама по собі наявність або відсутність таких висновків чи інформації не може бути підставою для сумнівів у задекларованій митній вартості товарів за умови подання декларантом усіх наявних та підтверджуючих заявлену митну вартість документів, визначених частиною другою статті 53 МК України.
Стосовно посилання відповідача на невідповідність транспортних документів та включення у вартість товару витрат на транспортування «наявні розбіжності які впливають на числові значення складових митної вартості, а саме щодо включення витрат на навантаження та митне очищення на експорт до ціни товару). Таким чином, відповідно до узгоджених умов поставки всі витрати пов'язані із доставкою товарів з площ продавця «Karaduvar Mh. Serbest Bolgesi 18. Cad. No:3 - 133020 Akdeniz/MERSIN/TURKIYE», покладаються на покупця та відповідно не включені у ціну товару, зокрема витрати транспортування, навантаження та митне очищення в країні експорту. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано лише довідку про транспортні витрати від 13.05.2025 № 13\05-1, видану компанією ТОВ «Роял Транс Групп». Разом із тим, згідно з CMR від 12.05.2025 б/н перевізником вантажу є компанія «PE TOLKACHOV DMYTRO».
Відповідно до умов специфікації № 2 від 08.04.2025 дійсно визначено як FCA, а фактично поставка згідно митної декларації здійснена на умовах EXW- MERSIN (TR), проте дане твердження ніяк не відміняє та не впливає на положення пункту 6 Специфікації № 2, який містить наступний зміст: «у вартість Оливи гідравлічної включається навантаження товару в автотранспорт Покупця, пакування, митне оформлення та сертифікація».
Таким чином, не зважаючи на умови поставки, вартість товару, в т.ч. і митна вартість не підлягає коригуванню, оскільки сторони досягли згоди та не змінювали умови своїх домовленостей.
ТОВ «Роял Транс Групп» є експедитором, а не безпосереднім перевізником. ТОВ «Роял Транс Групп», як експедитор Позивача залучає інших перевізників для перевезення оцінюваного товару, які і зазначаються в товарно-транспортних накладних (CMR).
Згідно з п. 6 ч .2 ст. 53 МК України документами, що підтверджують митну вартість, є зокрема транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
До кожної із митних декларацій представник надавав копії CMR (товарно-транспортні накладні у міжнародних перевезеннях вантажів автомобільним транспортом). Кожна з CMR містить інформацію про інвойс, за яким перевозиться товар, а також інформацію про державні номери транспортних засобів, якими перевозиться відповідний товар.
Також, поряд з CMR, декларант подавав довідки ТОВ «Роял Транс Групп» про транспортні витрати.
Довідка також містить відомості про державні номери транспортних засобів, договір, маршрут, протяжність маршруту, тому, довідку про транспортні витрати можна співставити з конкретним перевезенням (CMR) та митною декларацією. Довідка містить інформацію про затрати на перевезення до митної території України,
Оскільки ТОВ «Роял Транс Групп» зареєстроване на території України, то експедиторські послуги по всьому маршруту перевезення вважаються наданими на території України.
Отже, числове значення такої складової митної вартості як транспортні витрати є підтвердженим, тому згадана позиція митного органу не може бути підставою та обґрунтуванням для коригування митної вартості товару.
Щодо ненадання декларантом усіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст. 53 МКУ, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
У спірному випадку суд не вбачає ознак недостовірності задекларованої вартості, відповідачем належних доказів щодо існування підстав для прийняття оскаржуваних рішень до суду не подано.
Також, як встановлено судом з матеріалів справи, то декларантом надано до контролюючого органу необхідні документи, а відповідачем, у свою чергу, не наведено обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів та подальшого прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до правової позиції Верховного суду (постанова від 02.07.2020 у справі №803/916/17) контроль правильності обчислення декларантом митної вартості здійснюють митні органи у визначений законом спосіб у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей "Декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. За таких обставин, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена."
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваних у даній справі рішень вбачається, що такі рішення не містять жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митних декларацій, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.
Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесених рішень про коригування митної вартості.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є необґрунтованим та прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.
Щодо позовних вимог про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення суд зазначає про таке.
Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправною та скасування картки відмови.
Відтак, об'єднання цих вимог є належним способом захисту порушених прав позивача, з урахуванням усталеної судової практики.
З огляду на викладене, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті відповідачем, є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вказаного, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо стягнення суми витрат на переклад документів із нотаріальним засвідченням у розмірі 3210,00 грн., суд зазначає таке.
Представник позивача зазначає, що документи, які підтверджують фінансово-господарські правовідносини між позивачем та контрагентами складені не державними мовами (турецька, російська, англійська), тобто для подання їх до суду та прийняття судом у якості належних та допустимих доказів, необхідно було зробити їх переклад на державну мову та нотаріальне посвідчення.
Між позивачем та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг перекладу № 24 від 24.06.2025, відповідно до якого Замовник (Позивач) доручив Виконавцю (ФОП ОСОБА_2 ) здійснити переклад текстового матеріалу з іноземних мов на українську мову. На оплату послуг було надано рахунок №24 від 24.06.2025, який сплачено відповідно до платіжної інструкції № 256 від 27.06.2025 на суму 3210,00 грн. Фактичне надання послуг підтверджується актом № 24 від 26.06.2025 про надання послуг на суму 3210,00 грн.
За приписами частини третьої статті 134 КАС України: до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Пункт третій вказаної статті містить визначення пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Зокрема, відповідно до ст. 71 КАС України перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими. Перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням учасника справи або призначається з ініціативи суду. Участь перекладача, який володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими, є обов'язковою при розгляді справи, одним із учасників якої є особа з порушенням слуху. Кваліфікація такого перекладача підтверджується відповідним документом, виданим у порядку, встановленому законодавством. Перекладач має право відмовитися від участі в адміністративному судочинстві, якщо він не володіє мовою в обсязі, необхідному для перекладу, право ставити питання з метою уточнення перекладу, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних із викликом до суду. Перекладач зобов'язаний з'являтися до суду за його викликом, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом на процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їх рідну мову або мову, якою вони володіють. За відсутності заперечень учасників справи перекладач може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Тобто, у даному випадку, питання залучення перекладача вирішується саме судом за ухвалою суду та лише про компенсацію витрат, пов'язаних із викликом до суду; оплата виконаної роботи не входить до предмета витрат.
Суд зазначає, що витрати позивача з перекладу документів у розмірі 3210,00 грн. не входять до витрат, які слід компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, оскільки у даному випадку суд не допускав до участі у справі за відповідною ухвалою перекладача.
Щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне:
Згідно частин 1, 2 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
У відповідності до частини 3 статті 143 якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У позовній заяві позивач зазначає про те, що між адвокатом, ФОП ОСОБА_3 та Позивачем укладено договір про надання правничої допомоги № 02/06 від 02.06.2025 та додаток до нього, до суду разом і з позовної заявою подано орієнтовний розрахунок судових витрат, в подальшому буде подано відповідне клопотання та надано докази понесення судових витрат Позивачем.
Суд зазначає, що відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, наразі суд не вирішує питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “САНФЛАУВЕР ТРЕЙД» (вул. Коцарська, буд.20, м. Харків, 61012, код ЄДРПОУ45124044) до Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (б. Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ43997555) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 20.05.2025 UA100200/2025/000003/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100200/2025/000094 від 20.05.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (б. Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “САНФЛАУВЕР ТРЕЙД» (вул. Коцарська, буд.20, м. Харків, 61012, код ЄДРПОУ45124044) сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Заічко О.В.