Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
22 жовтня 2025 року № 520/20696/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Адвоката ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області (вул. Борисоглібська, буд. 3, 5 пов.,м. Київ,04070, код ЄДРПОУ21963412) третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасуванян рішення,-
Позивачка звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасуванян рішення, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення №136 від 12 липня 2025 року про порушення дисциплінарної справи КДКА Донецької області стосовно адвоката ОСОБА_1 Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5819 від 24.06.2020 року видано Радою адвокатів Донецької області на підставі рішення №5 від 12.06.2020 року місце реєстрації: вул. Пилипівська, буд. № 40-а м. Харків, 61157, ID-картка: 6316 картка платника податків: НОМЕР_1 .
В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем протиправно винесено Рішення №136 від 12 липня 2025 року про порушення дисциплінарної справи КДКА Донецької області стосовно адвоката ОСОБА_1 Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5819 від 24.06.2020 року видано Радою адвокатів Донецької області на підставі рішення №5 від 12.06.2020 року. Позивач зазначає, що скарга, подана ОСОБА_2 , є тиском на позивача через статус адвоката, який захищає законні права та інтереси виключно в рамках законодавства України як позивача та потерпілої особи. Згідно з висновком судово-будівельної експертизи розмір матеріальної шкоди становить 270 000 грн. Фіксація цієї суми збитків стала підґрунтям для подання скарги на адресу позивача, оскільки опоненти намагаються використати ці цифри як аргумент проти її професійної репутації.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що вважає вимоги позивача такими, що не обґрунтовані законом, та такими , що не підлягають задоволенню. Із системного аналізу дій адвоката ОСОБА_1 вбачається наявність фактів грубого та зухвалого порушення правил адвокатської етики, що є підставою для її дисциплінарної відповідальності. Фактично позивачка зазначає, що в її діях немає складу дисциплінарного проступку. Відповідач зауважує, що оскаржуваним рішенням не встановлено наявність в діях адвокатки ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Зазначеним рішенням встановлено лише ознаки дисциплінарного проступку.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
01.04.2025 року на адресу КДКА Донецької області надійшла скарга ОСОБА_2 від 24.03.2025 року відносно адвоката ОСОБА_1 .
У скарзі викладені факти поведінки, дописи у соціальних мережах та подані до суду процесуальні документи, які на думку скаржника є проявом грубого порушення правил поведінки та адвокатської етики адвоката ОСОБА_1., а саме щодо положень ст.ст.2, 12, 13, 44, 45, 51, 54-57 Правил адвокатської етики. Серед іншого:
- наданні в образливій формі оціночних характеристик та критики адвоката ОСОБА_3 , які порочать його честь, гідність та ділову репутацію;
- рекламуванням своєї діяльності у соціальних мережах із вказівками, які можуть сформувати уявлення, що діяльність саме цього адвоката характеризується рисами і показниками, притаманними в дійсності адвокатурі як такій. Рекламування своєї діяльності із застосуванням оціночних характеристик та критики інших адвокатів, що підриває довіру до інституту адвокатури в цілому;
- зневажливе ставлення до інших учасників процесу та некоректне і нестримане спілкування з елементами хамства;
- поширення постійних чуток з приводу того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 «чхати хотіли на суди», «всі куплять» і т.п.
- поширення неправдивої інформації про незаконний бізнес мого сина, ухилення його від мобілізації і погрози зі сторони ОСОБА_1 у сприянні його мобілізації;
- схиляння ОСОБА_2 до розірвання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги з адвокатом Гордейчуком В.В.;
- використання у процесуальних документах недопустимих для ділової української мови вставок у вигляді «Смайліків» та написання тексту із озвучуванням погроз.
Із системного аналізу вказаних дій адвоката ОСОБА_1 скаржник вбачає наявність фактів грубого та зухвалого порушення правил адвокатської етики, що є підставою для її дисциплінарної відповідальності.
09.04.2025 року Головою дисциплінарної палати КДКА Донецької області Гавриш І.І. проведення перевірки обставин, зазначених в скарзі, доручено члену дисциплінарної палати ОСОБА_5 .
28.04.2025 року за вих. № 329 адвокату ОСОБА_1. на електрону адресу був надісланий лист повідомлення щодо надходження скарги та необхідності надання пояснень щодо обставин, зазначених в скарзі. Одночасно надіслана копія скарги з додатками.
29.04.2025 на електрону адресу КДКА Донецької області надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_1 (продубльовано Укрпоштою).
22.05.2025 року на адресу КДКА Донецької області за вх. №386 - надійшли додаткові пояснення адвоката ОСОБА_1 від 16.05.2025 року.
12.07.2025 року член дисциплінарної палати КДКА Донецької області ОСОБА_5 подав на розгляд дисциплінарної палати КДКА Донецької області скаргу ОСОБА_2 про дисциплінарний проступок адвоката, довідку та всі матеріали перевірки.
Таким чином, усі вимоги закону щодо стадій розгляду, проведення перевірки та ін. дисциплінарною палатою виконані
12.07.2025 року КДКА Донецької області у складі дисциплінарної палати за результатами розгляду скарги прийняла рішення №136 про порушення дисциплінарної справи відносно адвокатки ОСОБА_1 за ознаками дисциплінарного проступку передбаченого п.3 ч. 2 ст. 34 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення ст.ст.2, 12, 13, 44, 45, 51, 54, 56, 57 Правил адвокатської етики.
Фактично позивачка зазначає, що в її діях немає складу дисциплінарного проступку.
Оскаржуваним рішенням не встановлено наявність в діях адвокатки ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Зазначеним рішенням встановлено лише ознаки дисциплінарного проступку.
Тільки рішенням, яке приймається за результатами розгляду дисциплінарної справи /рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи/ встановлюється або спростовується наявність дисциплінарного стягнення. ( ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
На стадії розгляду скарги ухвалюється рішення відповідно до ст.39 Закону.
Так підставми для порушення дисциплінарної справи КДКА Донецької області стосовно адвоката ОСОБА_1 стало:
- надання в образливій формі оціночної характеристики та критику адвоката ОСОБА_3 , які порочать його честь, гідність та ділову репутацію;
- зневажливе ставилення до інших учасників процесу та некоректне і нестримане спілкувалння. Про це свідчить те, що в рамках справи №638/18940/23, а саме 31.10.2024 відповідно до копії технічного запису по даному судовому засіданню, ОСОБА_1 нетактично себе поводить та кидає судді на стіл якісь документи;
- дописи, що публікувались у мережі Facebook.
Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає таке.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).
За змістом статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
За приписами частини 1 статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється, зокрема, у разі: накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно з ч.2 вказаної статті накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:
1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;
2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;
3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
Пунктом 3 частини 3 статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється: з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, - з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення.
Копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбаченого пунктом 3 цієї частини, у триденний строк з дня його прийняття надсилається адвокату та відповідній раді адвокатів регіону. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Відповідно до ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є:
1) порушення вимог несумісності;
2) порушення присяги адвоката України;
3) порушення правил адвокатської етики;
4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків;
6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;
7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Згідно з ст.35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:
1) попередження;
2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;
3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій:
1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;
2) порушення дисциплінарної справи;
3) розгляд дисциплінарної справи;
4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Згідно зі статтею 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Статтею 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.
Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.
Статтею 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.
Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року затверджено Правила адвокатської етики (далі - ПАЕ).
Відповідно до Преамбули ПАЕ, правила слугують обов'язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов'язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.
За положеннями статті 2 ПАЕ, дія Правил поширюється, на:
- всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов'язками адвоката або підірвати престиж адвокатської професії;
- всіх адвокатів України, адвокатів іноземних держав, що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку;
- адвокатів - членів органів адвокатського самоврядування, помічників та стажистів адвокатів, інших осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) у частині, яка застосовна до їх діяльності;
- відносини, що виникли або існують після їх прийняття.
У силу положень пунктів 1, 2, 3 ч.1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів.
Суд також зазначає, що адвокатура в Україні, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
При цьому правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
З огляду на вищевикладене, враховуючи положення статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку або відсутність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката, що є підставою для прийняття дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідних рішень, є виключним повноваженням зазначених органів адвокатського самоврядування.
Суд може надати правову оцінку рішенню кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.
Правовий висновок щодо вказаного викладений Верховним Судом у постанові від 25.06.2018 у справі №810/1972/17 та неодноразово підтриманий Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.06.2020 у справі №813/2639/18, від 14.12.2020 у справі №821/1030/17, від 30.09.2021 у справі №440/1376/19, від 12.10.2021 у справі №820/4155/18 і у справі №820/4158/18, від 23.12.2021 у справі №826/13972/18, від 10.11.2022 у справі №826/14291/17, від 19.10.2023 у справі №280/1396/22, від 28.06.2023 у справі №640/20223/20, від 14.09.2023 у справі №240/44051/21.
Так, позивач не зазначає порушення відповідачем дотримання відповідної процедури.
Як на підстау протиправності рішення №136 від 12 липня 2025 року про порушення дисциплінарної справи КДКА Донецької області стосовно адвоката ОСОБА_1 , позивач посилається на те, що скарга, подана ОСОБА_2 , є тиском на позивача через статус адвоката, який захищає законні права та інтереси виключно в рамках законодавства України як позивача та потерпілої особи. Згідно з висновком судово-будівельної експертизи розмір матеріальної шкоди становить 270 000 грн. Фіксація цієї суми збитків стала підґрунтям для подання скарги на адресу позивача, оскільки опоненти намагаються використати ці цифри як аргумент проти її професійної репутації.
Водночас у рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v.Bulgaria» № 30985/96).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), якої орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, прийнятої 11.03.1980, державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Ці та наведені вище висновки висловлені Верховним Судом також у постановах від 28.06.2023 у справі №640/20223/20 та від 14.09.2023 у справі №240/44051/21.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області (вул. Борисоглібська, буд. 3, 5 пов., м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ21963412) третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасуванян рішення - залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Заічко О.В.