23 жовтня 2025 року м.Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчак В.Я. за участю секретаря судового засідання Колбаска М.В., захисника Чорнея М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Чорнея М.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 01 жовтня 2025 року відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, із середньою освітою,
за ст.ст.124, 122-4 КУпАП,-
Короткий зміст оскарженого судового рішення та обставини, встановлені судом першої інстанції.
Постановою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 01 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. в дохід держави.
Провадження в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції встановлено, що ОСОБА_1 18.08.2025 року о 10-00 год. в с. Кам'яна по вул. Яремчука, 180 Чернівецького району, керуючи автомобілем марки «Мерседес Бенц», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу під час зустрічного роз'їзду, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Honda M NV» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався на зустріч, чим порушив п.13.1 Правил дорожнього руху. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження без потерпілих, за що відповідальність передбачена згідно ст. 124 КУпАП.
За результатами розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність доказів, які б вказували на невідповідність дій ОСОБА_1 вимогам п.13.1 ПДР, а відтак - про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 18.08.2025 року о 10-00 год. в с. Кам'яна по вул. Яремчука, 180 Чернівецького району, керуючи автомобілем марки «Мерседес Бенц»,
д.н.з. НОМЕР_1 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, залишив місце пригоди, чим порушив п. 2.10 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена згідно ст. 122-4 КУпАП.
ЄУНСС 723/3711/25 Головуючий у І інстанції Дедик Н.П.
Провадження №33/822/534/25 Доповідач Марчак В.Я.
В даній частині суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи апелянта.
На вказану постанову захисник Чорней М.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю
в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
Зазначає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки суд підійшов поверхнево до вивчення і дослідження матеріалів справи та з'ясування усіх фактичних обставин, а вина ОСОБА_1 не доведена належними доказами.
Вказує, що суд формально зіслався на порушення ОСОБА_1 пунктів 2.10 та 2.11 ПДР, не вказавши при цьому, які саме підпункти даних норм було порушено.
Додає, що з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що після ДТП він зупинився і залишився на місці пригоди, поспілкувався з ОСОБА_2 , оглянув пошкодження на зеркалах обох автомобілів, після чого вони роз'їхались.
Також вказує, що працівниками поліції безпідставно не було складено протокол щодо ОСОБА_2 , так як після ДТП вона порушила вимоги п.п. «в» та «е» п. 2.10 ПДР України.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Адвокат Чорней М.М. підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про час і дату апеляційного розгляду був повідомлений належним чином. Його захисник ОСОБА_3 пояснив, що його підзахисний не має змоги бути присутнім у судовому засіданні через сімейні обставини, не заперечив проти розгляду справи без його участі, а тому апеляційний суд на підставі ч.6 ст.294 КУпАП вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Мотиви Суду.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення в межах поданої апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, суд дійшов наступних висновків.
Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.
Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вказаних вимог дотримався.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник Чорней М.М. оспорює постанову суду першої інстанції виключно в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП.
Стаття 122-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №426812 вбачається, що ОСОБА_1 18.08.2025 року о 10-00 год. в с. Кам'яна по вул. Яремчука, 180 Чернівецького району, керуючи автомобілем марки «Мерседес Бенц», д.н.з. НОМЕР_1 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, залишив місце пригоди, чим порушив п. 2.10 Правил дорожнього руху (а.с. 32).
В судовому засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_2 надала пояснення, що 18.08.2025 року близько 10:00 год. вона, керуючи автомобілем марки «Honda M NV» д.н.з. НОМЕР_2 стала учасником ДТП із автомобілем «Мерседес Бенц» д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався на великій швидкості в зустрічному напрямку, не дотримуючись безпечного інтервалу заїхав на зустрічну полосу руху, зіткнувшись із переднім лівим дзеркалом її автомобіля, чим завдав ушкодження, та, не зупиняючись, продовжив рух. Самого ОСОБА_1 вона не бачила та з ним не розмовляла, жодних домовленостей між ними не виникало. ОСОБА_2 одразу зупинилась та звернулась до працівників поліції, які стояли поряд на дорозі та були зайняті іншою процесуальною дією. Поліцейські сказали ОСОБА_2 , що потрібно зателефонувати на «102», що вона і зробила. При складанні адміністративних матеріалів, ОСОБА_2 повідомила патрульним, що її колега по роботі, яка стала очевидцем пригоди, так як рухалась позаду неї, встигла зафіксувати номерні знаки автомобіля «Мерседес Бенц», який залишив місце ДТП.
Крім цього, в автомобілі ОСОБА_2 в той момент перебували двоє осіб, які також стали свідками даної пригоди. ОСОБА_2 повідомила суду, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції та має намір оскаржити вказану постанову як потерпіла в провадженні за ст. 124 КУпАП. При цьому, в судовому засіданні суду першої інстанції вона не була присутня, а тому не висловлювала своєї позиції, буде заявляти клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
З пояснень захисника Чорнея М.М., які він надав в судовому засіданні апеляційного суду вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує того факту, що дійсно став учасником ДТП за участі його автомобіля та автомобіля ОСОБА_2 , а про причину звернення потерпілої до працівників поліції йому невідомо, так як після зіткнення він зупинився, оглянув ушкодження на обох машинах, а претензій ОСОБА_2 до нього не мала, вони дійшли усної домовленості щодо даної пригоди, після чого роз'їхались.
Апеляційний суд зауважує, що доводи апелянта про те, що його підзахисний залишив місце події, оскільки вважав, що інцидент вичерпаний, суперечать поясненням ОСОБА_2 , не відповідають доказам і встановленим обставинам справи.
ОСОБА_1 , будучи особою, яка отримала посвідчення водія на право керування транспортним засобом, зобов'язаний знати та виконувати вимоги Правил дорожнього руху України.
Так, відповідно до п. 2.10 (а) ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди.
Згідно п. 2.11 ПДР У разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров'ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції спільно скласти для надання страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених Моторним (транспортним) страховим бюро. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, ОСОБА_1 як учасник ДТП повинен був виконати вимоги п. 2.10 ПДР, тобто залишатись на місці події до складення працівниками поліції адміністративних матеріалів, або ж, на вимогу п. 2.11 ПДР скласти повідомлення страховику про ДТП у паперовій чи електронній формі, що звільняє водія від обов'язку інформування поліції та дає змогу залишити місце дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того, відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 виконав свій обов'язок як водій, який є причетним до дорожньо-транспортної пригоди, матеріали справи не містять та суду надано не було.
Доводи, зазначені захисником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вищевказаному правопорушенні.
Отже, будучи причетним до ДТП, ОСОБА_1 всупереч вимог п. 2.10 ПДР України залишив місце ДТП, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Таким чином апеляційний суд вважає, що висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП є правильним, отже підстав для скасування постанови суду в цій частині немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33-35, 245, 247, 248, 249, 251, 252, 283, 294 КУпАП апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника Чорнея М.М. - залишити без задоволення.
Постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 01 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП- без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду [підпис] В.Я. Марчак
Згідно з оригіналом
Суддя Чернівецького
апеляційного суду _________________ В.Я. Марчак
(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)
23.10.2025
(дата засвідчення копії)