23 жовтня 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівців від 16 жовтня 2025 р., винесену в кримінальному провадженні №42024266010000263 щодо підозрюваного ОСОБА_6 ,
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 197-1 ч.3, 197-1 ч.4 КК України в рамках кримінального провадження №42024266010000263.
На вказану ухвалу слідчого судді прокурор ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та винести нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 грн.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначав, що підозра, яка повідомлена ОСОБА_6 є обґрунтованою, що підтверджується матеріалами кримінального провадження. Вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, а також те, що підозрюваний здійснює містобудівну діяльність без дотримання вимог Законів України, що не заважає йому в умовах дії мораторію на проведення перевірок контролюючими органами в період дії воєнного стану здійснювати будівельні роботи, апелянт вважав, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, стосовно підозрюваного ОСОБА_6 необхідно обрати запобіжний захід у ЄУНСС 725/9582/25 НП 11сс/822/322/25 головуючий у 1 інстанції ОСОБА_8
вигляді застави.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, підозрюваного ОСОБА_6 , який просив відмовити в задоволенні вимог прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Органами досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні ч. 3, ч. 4 ст. 197-1 КК України, при цьому, обґрунтованість підозри останнього на даному етапі досудового розслідування сторонами кримінального провадження не оскаржується та підтверджується долученими до клопотання матеріалами провадження.
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя вказав, що враховуючи характер вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, а також те, що нерухоме приміщення використовується як житло для тимчасово переміщених осіб, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
На переконання колегії суддів, оскаржене рішення не відповідає таким вимогам.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у тому, що не набувши у встановленому законодавством порядку права власності чи користування на земельну ділянку з визначенням її кадастрового номеру, меж, площі, цільового призначення, обмежень у використанні, що унеможливлювало набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт на земельній ділянці, невстановленим способом будівництва (господарським чи підрядним) протягом невстановленого періоду часу (підготовчі/будівельні роботи розпочато не пізніше 25.09.2020 та завершене не пізніше 31.10.2024) самовільно здійснив будівництво будівлі та споруди, які відносяться до об'єктів нерухомого майна, на самовільно зайнятій території, загальною площею 0,0596 га, що складається з несформованої земельної ділянки земель запасу комунальної власності територіальної громади м. Чернівці, площею 0,0461 га та частини земельної ділянки площею 0,0135 га, яка входить до складу території земель природно-заповідного фонду, загальною площею 425,7533 га, тобто вчинив самовільне будівництво будівель та споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці та земельній ділянці особливо цінних земель.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що вона має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави апеляційному суду вважати, що підозрювана особа може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого та прокурора, колегія суддів вважає, що в даному випадку наявний ризик того, що з метою уникнення можливих негативних наслідків кримінально-правового характеру підозрюваний може вжити заходів щодо знищення об'єктів будівництва, тобто знищити або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Також, апеляційний суд погоджується з доводами клопотання слідчого про існування ризику того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки органом досудового розслідування йому інкримінується вчинення дій із самовільним зайняттям земельних ділянок та самовільного будівництва на цих ділянках, які були вчинені в умовах введення в дію мораторію на проведення перевірок контролюючими органами в період воєнного стану, тобто продовжити будівельні роботи на самовільно зайнятій земельній ділянці.
Що стосується доводів слідчого про існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, то суд вважає його недоведеним, оскільки обставини вчинення інкримінованих діянь підозрюваному вже встановлені органом досудового розслідування і покази свідків не зможуть вплинути на суть пред'явленої підозри.
А тому, колегія суддів доходить висновку про те, що слідчим суддею в даному випадку були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили йому прийняти законне й обґрунтоване рішення, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
При визначенні розміру застави колегія суддів враховує тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 злочину, дані про особу підозрюваного, його майновий стан і вважає за необхідне визначити розмір застави в межах, передбачених щодо осіб, підозрюваних у вчиненні нетяжкого злочину, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. 182, 194, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівців від 16.10.2025 р., якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 в кримінальному провадженні №42024266010000263, скасувати та постановити нову ухвалу.
Клопотання слідчого СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_7 задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Чернівецького апеляційного суду: р/р UA 538201720355259001000082901, код ЄДРПОУ 42255464, МФО 820172 ДКСУ у м. Києві.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися із Чернівецького району без дозволу слідчого, прокурора;
-повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання.
Строк дії покладених на ОСОБА_6 обов'язків встановити до 13 грудня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Копія. Згідно з оригіналом: суддя