Справа №953/8308/25 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Апеляційне провадження № 11-сс/818/1304/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія: домашній арешт
21 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків апеляційну скаргу прокурора Київської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 01 жовтня 2025 року, якою задоволено частково клопотання слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором Київської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12025221130000367 від 04березня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, до 28 листопада 2025 року, -
Слідчим відділом ХРУП №1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025221130000367 від 04 березня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, в якому ОСОБА_8 підозрюється в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
30.09.2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 336 КК України.
30.09.2025 року слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування запобіжного заходу виді цілодобового домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_8 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 злочину, передбаченого ст. 336 КК України, та наявність ризиків, передбачених п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 01.10.2025 року частково задоволено клопотання слідчого, застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту (у нічний час) з забороною йому залишати без дозволу слідчого, прокурора чи суду місце свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 24 год. 00 хв. по 05 год. 00 хв., наступного дня, на строк 59 днів, тобто до 28.11.2025 року з покладенням на нього обов'язків:1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; 2) не залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 24 год. 00 хв. по 05 год. 00 хв., наступного дня, без дозволу слідчого, прокурора, або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; 4) не відлучатись за межі міста Харкова та Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 5) утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
Прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
На думку прокурора, слідчим суддею не було належним чино обґрунтовано підстави для обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_8 та, на переконання прокурора, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 КПК України - окрім як цілодобовий домашній арешт.
Позиції учасників судового провадження
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання вимог апеляційної скарги, пояснення підозрюваного та його захисника, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Мотиви суду
Вирішуючи клопотання по суті слідчий суддя виходив з того, що з урахуванням ризиків, доведених слідчим та прокурором та їх ступеня, однак недоведеністю застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, вважав можливим застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час, з покладенням обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.2 ст. 181 КПК України).
На виконання вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі “Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів. Під час обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини. Сама по собі наявність ризиків та обґрунтованої підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення не свідчить про необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неможливість застосування інших запобіжних заходів.
Відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Крім того, колегія суддів враховує рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти долученого Королівства», де зазначено, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до вимог ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий або прокурор доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Таким чином, норма ч.4 ст.194 КПК України містить вказівку про те, що слідчий суддя, суд при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу має право застосувати більш м'який запобіжний захід, якщо прокурор не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбачених ст.177 КПК України. Тобто зі змісту цієї норми вбачається право слідчого судді на власний розсуд вирішувати, який запобіжний захід може забезпечити запобігання ризикам.
За таких обставин, законодавець залишив вирішення цього питання для суддівського розсуду, тобто можливості суддівської дискреції, а саме, право слідчого судді обирати між альтернативами, іншими більш м'якими запобіжними заходами, кожен з яких є законним, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу підозрюваної, справедливості й достатності обраного запобіжного заходу.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому дій, передбачених ст. 336 КК України, підтверджується відомостями, доданими до клопотання слідчого, тому такі висновки слідчого судді є обґрунтованими та не оскаржуються в апеляційній скарзі, як прокурором, так і з цих підстав сторона захисту не подавала скаргу.
Зважуючи на такий обсяг, відомості судового провадження об'єктивно свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв'язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання за принципом поза розумного сумніву (в тому числі у стороннього неупередженого спостерігача) причетності ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, згідно підозри.
Разом з цим, обґрунтованість підозри свідчить про достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що пов'язані з ризиками але запобігти цим ризикам, як правильно зазначив слідчий суддя, можливо шляхом застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який відповідно до справи ЄСПЛ «Манчіні проти Італії» прирівняно до позбавлення волі, а також у рішенні ЄСПЛ від 09.04.2019 року «Навальний проти Росії» зазначено, що домашній арешт, з огляду на його ступінь і інтенсивність, вважається позбавленням волі у значенні статті 5 Конвенції, а тому цей вид позбавлення волі вимагає відповідних і достатніх підстав, як і досудове ув'язнення», тобто домашній арешт може цілком забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому належить врахувати те, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
При встановленні існування ризику можливості переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду колегія суддів враховує пояснення прокурора у кримінальному провадженні про те, що ОСОБА_8 має близьких родичів у РФ та після відкриття кримінального провадження щодо нього виїхав з м.Харкова у населений пункт, який розташований у 700 метрах від кордону з РФ, які були підтверджені в судовому засіданні підозрюваним ОСОБА_8 .
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, статті 95, 224 КПК).
Колегія суддів враховує також й те, що допитані свідки підпорядковані ОСОБА_8 та є прихожанами Харківської єпархії Української Православної Церкви, а тому обраний слідчим суддею запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час не здатен в достатній мірі запобігти ризику незаконного впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні, в т.ч. з метою схиляння їх до зміни раніше наданих показань, оскільки ризик впливу на свідків беззаперечно існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що з огляду на те, що ОСОБА_8 раніше не судимий, підозрюється у вчиненні не тяжкого злочину, а тому цілодобовий домашній арешт з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України та дотримання вимог ч.2 ст.28 КПК України, щодо проведення досудового розслідування у розумні строки.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту у нічний час із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Київської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_9 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 01 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час щодо підозрюваного ОСОБА_8 - скасувати та постановити нову.
Клопотання слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором Київської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_8 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання, а саме заборонити підозрюваному ОСОБА_8 цілодобово залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 до 28 листопада 2025 року включно.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_8 обов'язки:
1) цілодобово не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_8 положення ч.5 ст.181 КПК України, згідно з якими працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвалу про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту направити до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного для виконання.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Колегія суддів:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4