Справа № 702/1017/25
Провадження № 1-кп/702/155/25
про зміну запобіжного заходу з
тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт
23.10.2025 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селище Цибулів Уманського району Черкаської області, українця, громадянина України, місце державної реєстрації та місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12025250320001034 від 26.07.2025,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
потерпіла ОСОБА_6 - не з'явилася,
В провадженні Монастирищенського районного суду Черкаської області перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 121 КК України.
На адресу суду 23.10.2025 від прокурора у даному кримінальному провадженні надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 .
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді від 29.08.2025 обрано запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 27.10.2025.
На даний час встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: - переховуватись від суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, так як тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його виним та невідворотність вказаного покарання можуть спонукати останнього до переховування, а наявність групи інвалідності може спонукати до зміни місця проживання, пов'язаного з виїздом до іншої країни, виїзду до непідконтрольних, на даний час, території України;- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, шляхом умовлянь, підкупу, залякування, погроз, примусу, вимагати дачу від них неправдивих показань або зміну уже наданих під час досудового розслідування;- вчинити інше кримінального правопорушення оскільки, останній ніде не працює, не має власного постійного джерела доходів, а також веде аморальний спосіб життя, часто зловживає алкогольними напоями, у спілкуванні проявляє агресивність, має схильність до конфліктів, при їх виникненні використовує фізичну силу, в зв'язку з цим може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_3 має наслідком смерть людини, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку інкримінованого обвинуваченому злочину.
Застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України та дотриманню ним процесуальних обов'язків під час досудового розслідування.
Просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів.
На електронну адресу суду 23.10.2025 від захисника ОСОБА_5 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу, відповідно до якого на даний час стороною обвинувачення зібрано всі докази, які вони вважали за необхідне, тому ризики які були враховані слідчим суддею під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу 29.08.2025, зменшились.
Так, ОСОБА_3 , раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 з батьками, відповідно має сталі соціальні зв'язки.
Фізичні можливості ОСОБА_3 обмежені, йому встановлена III група інвалідності у зв'язку з ампутацією кульші правої нижньої кінцівки, у зв'язку з чим він потребує сторонньої допомоги.
Умови перебування в слідчому ізоляторі та транспорт для конвоювання утриманих під вартою не пристосований для утримання та перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, ОСОБА_3 постійно переживає фізичні муки перебуваючи під вартою.
ОСОБА_3 раніше ніколи не порушував покладені на нього судом процесуальні обов'язки.
Після того, як ОСОБА_3 стало відомо про смерть потерпілого, він особисто викликав представників поліції та особисто надав покази, щодо відомих йому обставин.
З 26.07.2025 до моменту повідомлення про підозру, а саме до 28.07.2025 постійно перебував по місцю свого проживання та з'являвся на виклики поліції.
Після повідомлення про підозру 28.07.2025 був відпущений додому, а 29.07.2025 самостійно з'явився до Уманського міськрайонного суду для обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. ОСОБА_3 не має закордонного паспорта, він не має можливості виїхати за кордон.
Просить змінити запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з утримання під вартою на цілодобовий домашній арешт по місцю реєстрації, за адресою: АДРЕСА_2 .
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 підтримала повністю, просила його задовольнити, пояснила, що на даний час ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились, інші більш м'які запобіжні заходи не можуть запобігти ризикам встановленим на досудовому розслідуванні та слідчим суддею при обранні даного запобіжного заходу. Проти клопотання сторони захисту про зміну запоібжного заходу заперечувала.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, оскільки він є особою з інвалідністю, немає нижньої кінцівки, а умови утримання в СІЗО не адаптовані для людей з інвалідністю, його перебування в СІЗО містить ознаки катування. Він постійно до події кримінального правопорушення проживав за адресою АДРЕСА_1 в домоволодінні своїх батьків поруч з ними. Має законне джерело доходів у виді пенсії по інвалідності. У зв'язку з ампутацією кінцівки потребує постійної медичної допомоги та особливих умов пристосування.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 , оскільки ризики на які покликається прокурор є необґрунтованими, підтримав подане на адресу суду клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання сторін, докази додані до клопотань сторін, матеріали справи в розрізі вирішення клопотань, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За змістом ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Санкцією ч. 2 ст. 121 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від семи до десяти років та відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином та дає право суду застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.08.2025 до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 27.10.2025 включно та підтверджено наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За змістом ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу мають враховуватись обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу (ч. 3, 5 ст. 199 КПК України).
Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, зазначена обставина може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.
Відтак, суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, заявлений під час застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу, не зменшився і продовжує існувати надалі.
Так само і ризик незаконного впливу на свідків та потерпілу у даному кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань або відмови від дачі показань не зменшився з огляду на те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження.
Разом з тим, прокурор посилається на ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, обґрунтовуючи його тим, що обвинувачений ОСОБА_3 ніде не працює, немає власного постійного джерела доходів, про що свідчить відсутність працевлаштування, має негативні характеристики, веде аморальний спосіб життя, проявляє агресивність, схильний до конфліктів.
Дані доводи повністю спростовуються наданими стороною захисту доказами, а саме посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Христинівським УСЗН, яка підтверджує, що обвинувачений ОСОБА_3 є особоюз інвалідністю ІІІ групи довічно; довідкою акту огляду МСЕК № 11822 від 08.10.2009, відповідно до якого ОСОБА_3 визначено ІІІ групу інвалідності та протипоказана фізична робота з тривалим перебуванням на ногах, рекомендовано протезування, лікування. Дані докази свідчать про неможливість повноцінного працевлаштування та про забезпечення ОСОБА_3 державною соціальною допомогою. Таким чином, доводи сторони обвинувачення про відсутність джерела доходу є необгрунтованими.
Доводи сторони обвинувачення з приводу негативних характеристик за місцем проживання повністю спростовуються наданою стороною захисту характеристикою про те, що ОСОБА_3 за час проживання в м. Христинівка до міської ради компрометуючих даних не надходило, скарг від сусідів не було, а тому доводи прокурора про звороинє є необгрунтованими.
Отже, суд вважає ризик вчинення іншого кримінального правопорушення необгрунтованим.
Відтак, суд встановив, що ризики, визначені ухвалою слідчого судді при обранні йому запобіжного заходу та заявлені прокурором продовжують існувати частково.
При розгляді клопотань про продовження запобіжного заходу та про зміну запобіжного заходу суд враховує визначені ст. 178 КПК України обставини, зокрема, наявність у обвинуваченого постійного місця проживання та міцність його соціальних зв'язків, характеристику за місцем проживання, яка негативних відомостей не містить, те що обвинувачений є особою з інвалідністю, у зв'язку з ампутацією кульші правої нижньої кінцівки, у зв'язку з чим він потребує певних умов утримання та проживання, а також відсутність у ОСОБА_3 інших судимостей та вважає, що в світлі наведених вище фактичних даних запобіжний захід у виді тримання під вартою є надмірним тягарем для обвинуваченого та є непропорційним меті та завданням цього кримінального провадження та вважає, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту здатен запобігти ризикам встановленим вище.
Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що стороною обвинувачення в супереч вимогам ч. 1 ст. 194 КПК України не доведено обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, для запобігання ризиків визнаних судом доведеним, а тому на підставі ч. 4 ст. 194 КПК України суд застосовує більш м'який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме цілодобовий домашній арешт, необхідність якого встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Крім цього, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, в обсязі, що є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_3 .
На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 176, 177, 183, 193, 194, 196, 314-316, 331, 369-372, 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , задовольнити частково.
Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , задовольнити повністю.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_3 цілодобово залишати житло у за місцем своєї реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 (за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту).
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
прибувати за кожною вимогою до суду;
заборонити цілодобово залишати місце свого проживання, а саме домоволодіння по проАДРЕСА_1 ;
утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні.
Обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з під варти та негайно доставити до місця проживання, а саме домоволодіння по проАДРЕСА_1 .
Встановити строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладених обов'язків до 23.12.2025.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_3 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити обвинуваченому, прокурору та направити до ВПД №3 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області для виконання.
Ухвала самостійному оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_7