21 жовтня 2025 р. Справа № 480/9449/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) (далі - відповідач, НОМЕР_2 прикордонний загін, Військова частина НОМЕР_1 ), в якій просив:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплатити позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159,
2) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення з 11.08.2020 по 28.09.2024, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Вимоги вмотивовані тим, що відповідач провів не всі розрахунки з позивачем при його звільненні з військової служби. Такі виплати були проведені пізніше, у зв'язку з чим позивач вважає, що має право на нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку порушення строків виплати грошового забезпечення.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Крім того, вказаною ухвалою суду у відповідача витребовувалися додаткові докази у справі, які на виконання вимог ухвали представником відповідача не було надано, у зв'язку з чим такі докази витребовувалися повторно ухвалою суду від 28.11.2024, та на виконання вимог якої відповідач подав витребувані докази.
У відзиві та додаткових поясненнях відповідач просив відмовити у задоволенні позову, оскільки законодавець чітко встановив, що компенсація за втрату частини доходів проводиться виключно на грошові доходи, перелік яких чітко визначено, та які не мають разового характеру і які нараховані але не виплачені (ст.ст.2,3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та п.3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159).
У п.3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, відсутній такий вид доходу як одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби та її перерахунок, а тому підстав для нарахування та виплати компенсації втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати одноразової грошової допомоги при звільненні не має.
Станом на сьогодні відповіді на відзив позивачем до суду не подано.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та згідно наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України від 11.08.2020 "По особовий склад" №322-ОС його було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, остаточною датою закінченням проходження військової служби визначено 11.08.2020 (а.с.9).
У подальшому, не погодившись з тим, що йому при звільненні було нараховано та виплачено грошове забезпечення не у повному обсязі, позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду, та рішенням якого від 16.08.2024 у справі №480/2434/24 зобов'язано НОМЕР_3 прикордонний загін нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням у складі грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації, з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказане підтверджується обставинами, встановленими у рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 у справі №480/2434/24, що набрало законної сили та обставини яких не підлягають доказуванню згідно ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання вказаного рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 нараховано та виплачено позивачу у вересні 2024 року суму в 19720,50грн., а 11 жовтня 2024 року - суму в 17 777,53грн. (з урахуванням податку) (а.с.12-13, 35). Відтак, остаточно за вказаним вище рішенням суду розрахунок проведено 11 жовтня 2024 року.
Позивач звернувся із заявою до відповідача щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів за період з 11.08.2020 до 28.09.2024 у зв'язку з порушенням виплати грошового забезпечення у належному розмірі (а.с.10), на яку відповідач листом повідомив, що законодавець встановив, що компенсація за втрату частини доходів проводиться виключно на грошові доходи, перелік, яких визначено, які не мають разового характеру і які нараховані, але не виплачене (ст.2 Закону №2050-III та п.3 Порядку 159). Вказані виплати були нараховані та виплачені на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду, підстави для виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати відсутні (а.с11).
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд вказує наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтями 1- 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Тобто, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів; 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159), пункти 1,2 якого відтворюють зміст положень Закону № 2050-III та конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.
У пункті 4 цього Порядку № 159 прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
З аналізу норм Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії; 2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата); 3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 року у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 року у справі №803/203/17, від 29.10.2020 року у справі № 280/729/19, від 29.04.2021 року у справі №240/6583/20.
Крім того, суд під час розгляду справи враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у своїх постановах від 19.05.2022 року у справі №200/3859/21, від 24.01.2023 року у справі № 200/10176/19-а, в яких Верховний Суд дійшов висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Отже, виплата компенсації не обумовлюється зверненням із відповідною заявою, натомість обов'язок з її виплати виникає у випадку порушення строків виплати доходів та виплати нарахованих доходів, а оскільки такий обов'язок відповідачем при виплаті позивачеві належних сум не дотримано, право позивача на виплату компенсації порушено.
Зокрема, остаточно виплату сум на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 у справі №480/2434/24 проведено лише 11 жовтня 2024 року (а.с.13, 31, 35). Тобто, відповідачем було порушено строки виплати позивачу нарахованих йому за рішенням суду сум. Однак доказів сплати компенсації втрати частини доходів відповідачем не надано.
При цьому суд зауважує, що матеріалами справи підтверджено нарахування та виплату належних до виплати сум на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 у справі №480/2434/24 саме 11 жовтня 2024 року, що вбачається із виписки банку (а.с.13), а не 28.09.2024.
Що стосується посилань відповідача у листі (а.с.11), у відзиві та додаткових поясненнях на відсутність підстав для нарахування у спірному випадку компенсації втрати частини доходу з огляду на те, що сума нарахована саме за рішенням суду та виплачені кошти мають разовий характер, тому підстави для виплати компенсації відсутні, суд не приймає до уваги, оскільки ані Закон №2050-III, ані Порядок №159 не ставлять у залежність право на компенсацію втрати частини заробітної плати (грошового забезпечення) у зв'язку з порушенням строків їх виплати від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку. Компенсація, передбачена Законом №2050-III, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (в тому числі перерахованого грошового забезпечення), а не виконання рішення суду. Оскільки кошти позивачу нараховані в результаті відновлення прав позивача, то вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-III. Подібний підхід до правозастосування наведений Верховним Судом в постанові від 09 серпня 2022 року в справі № 460/4765/20.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків належних до виплати сум на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 у справі №480/2434/24 за період з 11.08.2020 (день звільнення, яким є початком спірного періоду виплати компенсації) до 11 жовтня 2024 року (день фактичної виплати) не відповідає критеріям правомірності, визначеної в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправною, у зв'язку з чим, на підставі ст.9 КАС України, суд вважає за необхідне визнати таку бездіяльність протиправною та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 11.08.2020 до жовтня 2024 року на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 у справі №480/2434/24.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 22.01.2001 Конотопським МРВ УМВС України в Сумській області) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 11.08.2020 до жовтня 2024 року на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 у справі №480/2434/24.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 11.08.2020 до 11 жовтня 2024 року на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 у справі №480/2434/24.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 21.10.2025.
Суддя І.Г. Шевченко