справа № 380/7187/20
20 жовтня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивачки від 07 жовтня 2025 року про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) у справі № 380/7187/20 за позовом ОСОБА_1 до Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області про визнання протиправними дій,-
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області (вул. Центральна, 10, с. Малнів, Мостиський район, Львівська область, 81310) про визнання протиправними дій задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області.
Зобов'язано Малнівську сільську раду Мостиського району Львівської області розглянути на черговому пленарному засіданні питання щодо виділення ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області згідно з поданою нею заявою, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області (вул. Центральна, 10, с. Малнів, Мостиський район, Львівська область, 81310, код ЄДРПОУ 04372023) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 840,80 грн сплаченого судового збору, згідно квитанції № 0.0.1819992610.1 від 31 серпня 2020 року.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року замінено сторону виконавчого провадження - боржника Малнівську сільську раду Мостиського району Львівської області (вул. Центральна, 10, с. Малнів, Мостиський район, Львівська область, 81310, код ЄДРПОУ 04372023) у виконавчому провадженні ВП № 67809001 на правонаступника - Мостиську міську раду Львівської області (вул. Грушевського, 6, м. Мостиська, Львівська область, код ЄДРПОУ 26307500); замінено сторону виконавчого провадження - боржника Малнівську сільську раду Мостиського району Львівської області (вул. Центральна, 10, с. Малнів, Мостиський район, Львівська область, 81310, код ЄДРПОУ 04372023) у виконавчому провадженні ВП № 67808790 на правонаступника - Мостиську міську раду Львівської області (вул. Грушевського, 6, м. Мостиська, Львівська область, код ЄДРПОУ 26307500).
10 жовтня 2025 року від позивачки до суду надійшла заява від 07 жовтня 2025 року про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України), яка мотивована тим, що 25 вересня 2025 року вона отримала у ЦНАП Мостиської міської ради Львівської області рішення вказаної міської ради від 20 серпня 2025 року № 42, яким та знову відмовила, повторивши ті ж підстави. Попри ухвалене рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі № 380/7187/20 Мостиська міська рада Львівської області не забезпечила його фактичного виконання, а лише формально поставила на голосування, чим створила видимість дотримання вимог суду. Такі дії не призвели до досягнення результату, визначеного резолютивною частиною рішення суду, оскільки реальних правових наслідків або усунення порушень, на які було спрямоване судове рішення, не відбулося. Отже, Мостиська міська рада Львівської області не виконала судове рішення по суті, а лише імітувала його виконання, що свідчить про ухилення від покладеного судом обов'язку та порушення засад верховенства права.
З огляду на вказане позивачка на підставі статті 382 КАС України просить суд:
- зобов'язати Мостиську міську раду Львівської області подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі № 380/7187/20;
- встановити строк подання звіту 10 днів з моменту отримання ухвали суду.
Вирішуючи заяву позивачки від 07 жовтня 2025 року про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України), суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Вказані конституційні положення знайшли своє відображення у відповідних нормах КАС України.
Так, відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
А за змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд під час вирішення справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Отже, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27 від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України № 11944/05 від 12 травня 2011 року).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Ромашов проти України від 27 квітня 2004 року, Шаренок проти України від 22 лютого 2004 року зазначено, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), № 29439/02 від 26 квітня 2005 року та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06 від 19 лютого 2009 року).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За змістом частини першої статті 382 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що частина друга статті 381-1 КАС України передбачає, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Своєю чергою, норми статті 287 КАС регулюють особливості провадження у справах щодо рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; норми статей 382-382-3 визначають порядок подання та розгляду заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення; норми статті 383 КАС України унормовують особливості визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Тобто наведеними нормами законодавець установив різні види (правові форми) здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, однією із яких є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про його виконання.
Суд встановив, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі № 380/7187/20 Мостиська міська рада Львівської області виконала, а саме 20 серпня 2025 року на LXVI позачерговій сесії VIII-го скликання ухвалила рішення № 42 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 », яким розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі № 380/7187/20, враховуючи акт постійної депутатської комісії Мостиської міської ради з питань земельних відносин, комунального майна, екології, будівництва, архітектури та просторового планування від 14 серпня 2025 року, керуючись статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», вирішила відмовити ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Мостиської міської ради.
Утім позивачка не погоджується із результатом ухваленого Мостиською міською радою Львівської області рішення, стверджуючи, що вказана міська рада не забезпечила фактичного виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі № 380/7187/20, а лише формально поставила на голосування, чим створила видимість дотримання вимог суду, що й стало підставою звернення позивачки до суду із заявою про встановлення судового контролю.
Стосовно таких покликань позивачки суд зазначає, що резолютивна рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі № 380/7187/20 передбачає зобов'язання відповідача розглянути на черговому пленарному засіданні питання щодо виділення ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області згідно з поданою нею заявою, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а не ухвалити рішення за наслідками розгляду такого питання з конкретним результатом.
Своєю чергою, правова оцінка, надана судом у рішенні у справі № 380/7187/20, полягала в тому, що відповідач як уповноважений орган, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність громадян, отримавши відповідну заяву позивачки щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, не ухвалив жодного рішення з числа тих, які він був зобов'язаний ухвалити відповідно до імперативних вимог частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, а саме про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні.
Суд зауважив, що за жодних обставин відповідний орган місцевого самоврядування не звільнений від обов'язку ухвалити рішення щодо надання дозволу (або мотивовану відмову) у межах встановленого законом місячного строку, а лист від 13 серпня 2020 року № 208, яким відповідач повідомив позивачку про те, що її заява була розглянута на 27-й сесії сільської ради 28 травня 2020 року і у задоволенні цієї заяви було відмовлено, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Тож, ухваливши рішення за результатами розгляду відповідної заяви позивачки про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, Мостиська міська рада Львівської області виконала рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі № 380/7187/20 відповідно до вимог резолютивної частини вказаного судового рішення.
Натомість ухвалене Мостиською міською радою Львівської області рішення від 20 серпня 2025 року № 42 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 », яким позивачці відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Мостиської міської ради і з яким позивачка не погоджується, повинно бути предметом самостійного судового оскарження, а не предметом судового контролю у цій справі.
Отже, підстави для встановлення судового контролю у цій справі відсутні.
У зв'язку з наведеним у задоволенні заяви позивачки від 07 жовтня 2025 року про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 256, 293, 295, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
У задоволенні заяви позивачки від 07 жовтня 2025 року про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали складено 20 жовтня 2025 року.
Суддя Клименко О.М.