справа№ 380/14204/25
з питань відводу
21 жовтня 2025 року м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Карп'як О.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Морської Г.М. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, Державної судової адміністрації України про стягнення заробітної плати, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (далі - відповідач 1), Державної судової адміністрації України (далі - відповідач 2), в якому просить (мовою оригіналу) :
1. Визнати прямою дискримінацією незабезпечення Державною судовою адміністрацією України бюджетними асигнуваннями територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області для проведення видатків з виплати в повному обсязі судді Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.04.2025 по 30.06.2025 в розмірі 389703,60 гривень;
2. Зобов'язати Державну судову адміністрацію України забезпечити бюджетними асигнуваннями територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області для проведення видатків з виплати в повному обсязі судді Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.04.2025 по 30.06.2025 в розмірі 389703,60 гривень.
3. Стягнути з територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01.04.2025 по 30.06.2025 в розмірі 389703,60 гривень.
Ухвалою від 18.07.2025 відкрите загальне провадження у справі, підготовче судове засіданні призначене на 04.08.2025.
Ухвалою від 04.08.2025 відкладено розгляд справи та призначено підготовче судове засідання на 22.09.2025.
Позивач надіслав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Ухвалою від 01.10.2025 суд ухвалив: “Закрити підготовче провадження в адміністративній справі. Призначити справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, Державної судової адміністрації України про стягнення заробітної плати до судового розгляду по суті. Подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження…».
16.10.2025 відділом документального забезпечення та архіву (канцелярія) Львівського окружного адміністративного суду до матеріалів справи зареєстрована позовна заява ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, Державної судової адміністрації України із наступними позовними вимогами:
“…1. визнати прямою дискримінацією незабезпечення Державною судовою адміністрацією України бюджетними асигнуваннями територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області для проведення видатків з виплати в повному обсязі судді Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.07.2025 по 30.09.2025 в розмірі 419680,80 гривень.
2. Стягнути з Державної судової адміністрації України та територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01.07.2025 по 30.09.2025 в розмірі 419680,80 гривень…».
16.10.2025 від позивача надійшла заява про відвід судді, яка мотивована наступним: “… 15.10.2025 мною подано позовну заяву, яку чомусь без автоматизованого розподілу передали судді і приєднали до справи, яка вже розглядається, тому заявляю відвід судді від розгляду сказаного позову, оскільки склад суду визначено з порушенням встановленого КАС України порядку. Предмет позову інший, немає ніякої "уточненої" позовної заяви…».
Ухвалою від 17.10.2025 визнано необґрунтованою заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Морської Г.М. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, Державної судової адміністрації України про стягнення заробітної плати. Передано заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Морської Г.М. разом з матеріалами адміністративної справи №380/14204/25 до канцелярії Львівського окружного адміністративного суду для реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду та визначення судді для її розгляду в порядку, визначеному статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
За результатами автоматизованого розподілу для розгляду заяви від 20.10.2025 про відвід судді визначено суддю Карп'як О.О.
При вирішенні заявленого відводу судді, суддя виходила з такого.
У відповідності до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
З урахуванням наведеного положення, суддя вважає за можливе вирішити заяву про відвід судді в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Мотиви заяви про відвід судді від розгляду справи №380/14204/25 зводяться до того, що 15.10.2025 позивачем подано позовну заяву, яку без автоматизованого розподілу передали судді і приєднали до справи, яка вже розглядається, тому заявляє відвід судді від розгляду вказаного позову, оскільки склад суду визначено з порушенням встановленого КАС України порядку.
Підстави для відводу судді визначені у ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 КАС України.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За змістом ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу (ч. 4 ст. 39 КАС України).
Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У зв'язку із цим суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, справи «Білух проти України», заява №33949/02) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
1) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
2) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Із аналізу наведених правових норм слідує, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних критеріїв.
Водночас, надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.
Суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, приписами процесуального закону унормовано, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно повинні бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Аналогічний висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2024 у справі №990/310/23 та в ухвалі Верховного Суду від 06.03.2023 у справі №990/122/23.
Проаналізувавши аргументи, якими заявник обґрунтовує заявлений відвід судді Морської Г.М. справі № 380/14204/25, вважаю, що доводи заяви є безпідставними, адже в заяві не наведено будь-яких фактів прояву суддею поведінки, яка б свідчила про її упередженість чи зацікавленість у результаті розгляду цієї справи.
Так, посилання заявника на те, що подану ним позовну заяву від 15.10.2025 без автоматизованого розподілу передано судді і приєднано до цієї справи, тому склад суду визначено з порушенням встановленого КАС України порядку, предмет позову інший, немає ніякої "уточненої" позовної заяви, спростовується наступним.
17.10.2025 у межах цієї справи до суду надійшла службова записка керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду, у якій зазначено: “… 15.10.2025 на адресу Львівського окружного адміністративного суду через підсистему “Електронний суд» надійшла позовна заява від ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, Державної судової адміністрації України про стягнення заробітної плати. При реєстрації вищезазначеної позовної заяви виявлено, що позивач зазначив, що аналогічний позов перебуває на розгляді у Львівському окружному адміністративному суді, суддя Морська Г.М., справа №380/14204/25. З цих підстав провідний спеціаліст відділу документального забезпечення та архіву (канцелярія) ОСОБА_2 зареєстрував позовну заяву як клопотання по справі і передав на розгляд судді Морській Г.М. Однак, після реєстрації вищезгаданої заяви було встановлено, що це аналогічна позовна заява з аналогічними позовними вимогами між тими самими сторонами, однак за інший період, тому прийнято рішення про автоматизований авторозподіл позовної заяви, помилково долученої до справи №380/14204/25. Враховуючи викладене, прошу врахувати та не брати до уваги долучену до матеріалів справи вищевказану позовну заяву…».
Також відповідно до розпорядження керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 №54/р “Щодо реєстрації позовної заяви»: “… у зв'язку із помилковою реєстрацією заяви та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України 11.11.2024 №39:
1. Відповідно до п. 2.3.39.10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України 11.11.2024 № 39 провести повторну реєстрацію позовної заяви від ОСОБА_1 …».
Крім цього відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2025 справа №380/20856/25 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, Державної судової адміністрації України розподілена головуючому судді Сподарик Наталії Іванівні.
Сам факт помилкової реєстрації позовної заяви позивача від 15.10.2025 провідним спеціалістом відділу документального забезпечення та архіву (канцелярія) ОСОБА_3 як клопотання по цій справі і передачі на розгляд судді, які в подальшому були усунені, не можна вважати достатньою підставою для задоволення заяви про відвід судді в розумінні КАС України.
Отже, такі доводи заявника не можуть бути визнані обґрунтованими підставами для відводу та не можуть свідчити про необ'єктивність судді Морської Г.М. під час розгляду цієї справи.
При цьому інші підстави, передбачені статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді цієї справи судді Морської Г.М. і викликали необхідність її відводу, відсутні.
З урахуванням наведеного вище, суддя дійшла висновку, що викладені доводи у заяві ОСОБА_1 про відвід судді Морської Г.М. від розгляду справи №380/14204/25 є безпідставними та необґрунтованими, а тому відсутні підстави для відводу судді Морської Г.М. від розгляду адміністративної справи №380/14204/25.
На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 39, 40, 248 КАС України, суддя -
відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Морської Г.М. в адміністративній справі №380/14204/25 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, Державної судової адміністрації України про стягнення заробітної плати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна