20 жовтня 2025 рокусправа № 380/14451/25
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Благодійного Фонду «НАЗАРЕТ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій.
Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (місцезнаходження: 79000, м.Львів, пл.Маланюка, 6, код ЄДРПОУ 13817458) звернулося до суду з позовом до Благодійного Фонду «НАЗАРЕТ» (місцезнаходження: 82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Шевченка, буд.29/1, код ЄДРПОУ 34327083), в якому просить стягнути з Благодійного Фонду «НАЗАРЕТ» на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю - 71138,36грн. адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. Зазначив, що позивачем у автоматизованому режимі, за допомогою програмного комплексу «Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю» Централізованого банку даних з проблем інвалідності, сформовано та підписано розрахунок адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та направлено такий розрахунок відповідачу. Згідно отриманої інформації, середньооблікова кількість штатних працівників: 11осіб; середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність: 0осіб; норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: 1особа. Отже, відповідачем не виконано нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у звітному 2024році у кількості 1особа. Відтак, оскільки робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, не були зайняті особами, відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 21.07.2025 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що протягом 2024року кількість застрахованих працівників Благодійного фонду «Назарет», яким нараховувалась заробітна плата не перевищувала 22 осіб, а середньорічний показник становить 11 осіб. Аналогічна інформація заявлена в позові, тому визнається сторонами, та не потребує додаткового доведення. Таким чином, виходячи з положень ч.1 ст.19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у БФ «Назарет» у 2024 році становив 1 робоче місце. Однак, у січні 2024 року на підприємстві працювала одна особа, у лютому - 3, у березні - 6, у квітні -7 осіб. Така кількість працівників є менша за мінімальну межу, і не передбачає встановлення квоти по працевлаштуванню осіб з інвалідністю. Окрім цього, станом на 01.01.24року, та впродовж цілого 2024року у БФ «Назарет» був працевлаштований громадянин ОСОБА_1 , який є особою з інвалідністю. Також, в 2024 році підприємством було працевлаштовано ще двох осіб з інвалідністю: ОСОБА_2 з 03/04/024 року та ОСОБА_3 з 01/06/2024року. Працівник БФ «Назарет», відповідальний за подання звітності, не подав звітні відомості за 2024рік про працевлаштованих осіб з інвалідністю у Пенсійний Фонд. У податковому розрахунку за 3 квартал 2024 року відображено відомості про громадянина ОСОБА_2 як про особу з інвалідністю, відповідно, за всі місяці 3 кварталу (липень, серпень, вересень) 2024 року шляхом відображення коду 2 у графі 08 додатку 1. до Податкового розрахунку. Згідно із затвердженою формою звітності у додатку 1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податкiв - фiзичних осiб, i сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску для працівників з інвалідністю відображається код 2 в графі 08 «Код категорії 30», для працівників без інвалідності проставляється код 1 в графі 08. Для працівників з інвалідність застосовується ставка єдиного соціального внеску (ЄСВ) у розмірі 8,41% від нарахованого доходу, що також підтверджується даними звітності за 3 квартал 2024р. відносно громадянина ОСОБА_2 . У липні 2024 року дохід ОСОБА_2 становив 8524,59 грн., відповідно ЄСВ у за ставкою для осіб з інвалідністю становить 8,41% від доходу = 716,92 грн., аналогічно пораховано та відображено у звітності за серпень та вересень 2024 року. З технічних причин дані про ОСОБА_2 у звітності за 4 квартал 2024 року відображені не вірно, а саме: в графі 08 відображено код 1 замість коду 2. Окрім того, в січні 2024 року у них працював ОСОБА_1 який є особою з інвалідністю, що підтверджується копією його посвідчення, а з червня 2024 року працевлаштований ОСОБА_4 , який теж є особою з інвалідністю, що підтверджується копією його посвідчення. З технічних причин їх дані були недостовірно відображені у відповідній звітності за 2024 рік. Просив суд відмовити у адміністративному позові повністю.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд встановив таке.
Благодійний Фонд «НАЗАРЕТ» відноситься до суб'єктів господарювання, яким відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII, встановлюється норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю.
Львівське обласне відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності сформувало розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024рік.
Згідно з цим розрахунком середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2024рік становила 11осіб, а норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця, становить 1 особа.
Оскільки відповідач не виконав нормативу по працевлаштуванню у 2024році осіб з інвалідністю та в строк до 15.04.2025 самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції за одне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте ним, в розмірі 68042,54грн, позивач звернувся до суду з цим позовом. Окрім того, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 16.04.2025 по 15.07.2025 (91дні) в сумі 3095,82грн. працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024році для відповідача становив 1особа.
У зв'язку з несплатою відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році у добровільному порядку, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду, в якій просить стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкції та пені за їх несвоєчасну сплату в загальному розмірі 71138,36грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 р. № 875-ХІІ (зі змінами) (далі - Закон) визначені основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантовано їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства! створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями.
Частиною 1 статті 17 Закону особам з інвалідністю гарантується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою діяльністю та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом, з урахуванням їх індивідуальних програм реабілітації.
Частиною 3 статті 18 Закону встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 ст. 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за пік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону: «підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення».
При цьому, вимоги стосовно виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю поширюються на всіх роботодавців (частина 2 статті 1 Закону).
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою статті 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Таким чином, Закон визначає конкретні та вичерпні положення щодо зарахування виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Враховуючи оновлений правовий інструментарій визначений Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18 жовтня 2022 року № 2682-ХІ, постановою Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку та Форми надання Пенсійним Фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 10.03.2023 № 14-2, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 15 березня 2023 року за № 457/39513 (далі - Постанова № 14-2) та Порядком надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік. затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 № 14-1 та наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10.03.2023 №17, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15 березня 2023року за № 456/39512 (далі - Порядок), Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримує від Пенсійного Фонду України інформацію:
про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону.
Згідно частини 13 статті 19 Закону, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 Закону.
Для реалізації даної норми Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про внесення змін до Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності» від 07.04.2023 № 307. Враховуючи зазначене, програмний комплекс «Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю» Централізованого банку даних з проблем інвалідності забезпечує автоматизоване (без стороннього втручання):
опрацювання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності;
визначення роботодавців, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною 1 статті 19 Закону;
створення розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 Закону;
Таким чином, розрахунок адміністративно-господарських санкцій виконується в автоматизованому режимі без втручання працівників Фонду, для усіх роботодавців. Такі розрахунки у вигляді РDF-файлу за підписом керівника територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надсилаються до електронного кабінету роботодавця на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 4 Порядку).
З огляду на вищезазначене, усі розрахунки сум адміністративно-господарських санкцій здійснюються виключно на підставі даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, форму якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (зі змінами), що надана роботодавцем до контролюючих органів за основним місцем обліку.
Територіальним відділенням Фонду у автоматизованому режимі, за допомогою програмного комплексу «Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю» Централізованого банку даних з проблем інвалідності, сформовано та підписано розрахунок адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (далі - розрахунок АГС) Відповідачу, за формою, затвердженою Порядком, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становила 11осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність. - 0 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону) - 1 особа.
Відповідно норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю протягом звітного 2024 року Відповідачем не виконано.
Відповідно до пунктів 3 та 4 Порядку, оригінал такого розрахунку автоматизовано було передано Пенсійному фонду України, зобов'язання якого - надіслати його через електронний кабінет Відповідача на веб- порталі електронних послуг Пенсійного фонду України протягом п'яти календарних днів з дня їх одержання від територіального відділення Фонду.
Інформацію про дату і час надсилання розрахунку АГС надано Пенсійним фоном України в електронному вигляді у форматі квитанції (пункт 5 Порядку).
Незважаючи на суттєві зміни статті 19 Закону щодо виключення обов'язку роботодавців звітування територіальним відділенням Фонду, механізм розрахунку та сплати адміністративно-господарських санкцій та пені визначений статтею 20 Закону залишився без змін.
Так, Законом встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
У відповідності до частини 1 статті 20 Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції.
Норми закону не ставлять відповідний обов'язок підприємства у залежність від будь-яких обставин, з яких особа з інвалідністю не може працювати на підприємстві, не встановлюють підстав, за яких роботодавець може бути звільнений від обов'язку виконання нормативу та звільнений від відповідальності за його невиконання. У який спосіб виділяти і створювати місця для працевлаштування особи з інвалідністю, згідно із законодавством, вирішує підприємство.
Згідно з даною нормою, Відповідачу за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю нараховано адміністративно-господарські санкції в розмірі середньорічної заробітної плати штатного працівника за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю в сумі 68042,54грн.
Оскільки належна сума адміністративно-господарських санкцій відповідачем в термін до 15.04.2024, як передбачено «Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 (зі змінами), не сплачена, йому нарахована пеня на підставі ч.2 ст.20 Закону та Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 № 233 (зі змінами) (далі - Порядок №233) в розмірі 3095,82грн.
Відповідно до Порядку № 233 нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно - господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу). У випадку, коли строк сплати збігається з вихідним (святковим) днем, то останнім днем граничного строку сплати вважається перший робочий день після вихідного (святкового) дня, а пеня нараховується, починаючи з другого робочого дня після вихідного (святкового) дня.
Ззгідно з правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 25.04.2018 у справі № 819/537/16, виконанням нормативу робочих місць в розумінні статті 19 Закону вважається саме працевлаштування підприємством осіб з інвалідністю, а не лише створення робочих місць для таких осіб, що зумовлено загальною спрямованістю законодавства про соціальний захист та реабілітацію осіб з інвалідністю на забезпечення реалізації ними трудових прав та обов'язків нарівні з іншими працівниками без додаткових соціальних гарантій у сприянні їх працевлаштування.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24 квітня 2025 року у справі 280/3642/23 під час судового розгляду суд може врахувати, чи вживав роботодавець заходів для виправлення звітності до моменту накладення санкцій, а не переглядати результат автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.
Дана позиція узгоджується з змістом ч. 13 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» відповідно до якої зміна показників у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування після 31 березня не призводить до зміни сум адміністративно-господарських санкцій.
При цьому суд погоджується з позицією позивача в частині того, що у даних правовідносинах не може бути застосована правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2022 р. у справі №400/3957/21, з огляду на те, що з 06 листопада 2022 року, з набранням чинності Законом України від 18 жовтня 2022 року № 2682-IX, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримав повноваження застосовувати адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю (4 % від середньооблікової чисельності штатних працівників або одне місце для підприємств із 8-25 працівниками) на основі автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, без необхідності проведення позапланових перевірок Держпраці, що робить правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21 листопада 2022 року у справі № 400/3957/21, неактуальною для спірних правовідносин через зміни в правовому регулюванні. Автоматизоване виявлення Фондом соціального захисту осіб з інвалідності роботодавців-порушників до 10 березня на основі даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності є реактивним заходом контролю, що відбувається після завершення звітного року. За результатами такого заходу Фонд може накласти на роботодавця адміністративно-господарські санкції та пеню відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого Постановою КМ України № 70 (висновки Верховного Суду у постанові від 24.04.2025 у справі № 280/3642/23).
Отже, відповідач порушував вимоги законодавства щодо подання достовірної звітності, не відобразивши в офіційних документах статус працівників як осіб з інвалідністю та не скориставшись правом подати уточнюючу звітність.
Також суд зауважує, що розрахунок адміністративно-господарських санкцій виконується в автоматизованому режимі без втручання працівників Фонду, для усіх роботодавців. Такі розрахунки у вигляді РDF-файлу за підписом керівника територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надсилаються до електронного кабінету роботодавця на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
З урахуванням цього, покликання відповідача у відзиві на те, що відомості про працевлаштованих осіб з інвалідністю подавалися некоректно, суд не може взяти до уваги.
Крім того, усі розрахунки сум адміністративно-господарських санкцій здійснюються виключно на підставі даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, форму якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (зі змінами), що надана роботодавцем до контролюючих органів за основним місцем обліку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Львівського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з відповідача пені за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2024 році нормативно та документально обґрунтовані, не суперечать діючому законодавству, а тому підлягають задоволенню.
За змістом правил статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 9, 77,90, 139, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд,
адміністративний позов Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (місцезнаходження: 79000, м.Львів, пл.Маланюка, 6, код ЄДРПОУ 13817458) до Благодійного Фонду «НАЗАРЕТ» (місцезнаходження: 82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Шевченка, буд.29/1, код ЄДРПОУ 34327083) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Стягнути з Благодійного Фонду «НАЗАРЕТ» (місцезнаходження: 82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Шевченка, буд.29/1, код ЄДРПОУ 34327083) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (місцезнаходження: 79000, м.Львів, пл.Маланюка, 6, код ЄДРПОУ 13817458) 71138 (сімдесят одна тисяча сто тридцять вісім)грн. 36коп. адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.