21 жовтня 2025 року № 320/40769/23
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «РІТЕЙЛПЛЮС» про стягнення заборгованості,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «РІТЕЙЛПЛЮС» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, в якому просить:
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РІТЕЙЛПЛЮС» (адреса: 01013, місто Київ, вул. Промислова (Голосіївський р-н), 1, код ЄДРПОУ 42204048) - в судовому порядку суму штрафу згідно з рішенням від 08.11.2022 №171/4833 у розмірі 306 352,92 грн до державного бюджету України: Отримувач ГУК у Печерському районі місті Києві 121081100; код ЄДРПОУ 37993783; рахунок: UA118999980313090106000026007; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); призначення платежу: 21081100, Найменування коду класифікації доходів бюджету Адміністративні штрафи та інші санкції.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішенням від 08.11.2022 №171/4833 до ТОВ «РІТЕЙЛПЛЮС» застосовано штраф в сумі 306 352,92 грн. Оскільки відповідачем у встановлені строки штраф не сплачено, позивач звернувся щодо стягнення штрафу в судовому порядку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На день розгляду справи по суті відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), щодо надання відзиву на позовну заяву (відзив), інших заяв по суті справи чи клопотань до суду не надходило.
Таким чином, керуючись положеннями частини шостої статті 162 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «РІТЕЙЛПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42204048) зареєстроване як юридична особа.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Головного управління ДПС у м.Києві на підставі п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 глави 8 розділу ІІ, пункту 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України проведено фактичну перевірку АЗС за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 22-А, де здійснює господарську діяльність ТОВ «РІТЕЙЛПЛЮС» (до зміни назви - ТОВ «УКРРИТЕЙЛГАЗ»).
На підставі доповідної записки управління контролю за розрахунковими операціями від 02.08.2022 №823/26-15-07-07-00-12 Головним управлінням ДПС у м. Києві видано наказ про проведення фактичних перевірок від 02.08.2022 №3023-п.
04.08.2022 Головним управлінням ДПС у м. Києві видано направлення на перевірку №7802/26-15-07-07-01 та №7803/26-15-07-07-01, метою якої була перевірка порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін, та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).
Направлення на перевірку від 04.08.2022 №7802/26-15-07-07-01 та №7803/26-15-07-07-01 від 04.08.2022 було пред'явлено та копію наказу від 02.08.2022 №3023-п вручено суб'єкту господарювання 05.08.2022, про що свідчить розписка уповноваженої особи.
Разом з наказом уповноваженій особі під розписку було надано запит про надання документів, в якому Головним управлінням ДПС у м. Києві зазначено: відповідно до п.п.20.1.4, 20.1.6 п.20.1 ст.20 та п.85.2,85.4, 85.8 ст.85 пункту 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 - VI (із змінами) та на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 02.08.2022 №3023-п, направлень на перевірку від 04.08.2022 №7803/26-15-07-07-01 та №7802/26-15-07-07-01, під час проведення фактичної перевірки за період діяльності з 16.04.2022 по 04.08.2022 необхідно надати до перевірки, до 12 год. 00 хв. 11.08.2022:
- реєстраційні посвідчення на реєстратори розрахункових операцій;
- довідки про опломбування реєстраторів розрахункових операцій;
- книги обліку розрахункових операцій на реєстратори розрахункових операцій;
- первинні документи, які підтверджують походження товару, в тому числі паливно-мастильних матеріалів (накладні, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі, сертифікати якості, журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП, журнал обліку надходження скрапленого газу за формою №2-ГС, змінний звіт за формою 17-НП тощо);
- картки рахунків та оборотно-сальдові відомості бухгалтерського обліку, в яких відображено залишки пального за період з 16.04.2022 по 27.07.2022 (рахунок 28, 63,10, субрахунки 203);
- договори постачання пального, документи бухгалтерського та складського обліку, що підтверджують придбання зазначеного товару; підтвердження реєстрації в Єдиному державному реєстрі та результати повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників;
- накази про призначення на посаду касирів (операторів) та посадових осіб;
- надати доступ до щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі;
- ліцензії (діючі та попередні);
- документи на приміщення (право власності/оренда).
За результатами перевірки складено Акт фактичної перевірки від 11.08.2022 №19859/26/15/07/42204048.
15.05.2022 на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від Головного управління ДПС у м. Києві листом №17663/5/26-15-07-07-03-04 надійшли матеріали перевірки ТОВ «РІТЕЙЛПЛЮС» (ТОВ «УКРРИТЕЙЛГАЗ»).
08.11.2022 першим заступником начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Летучим Віталієм Миколайовичем розглянуто матеріали справи фактичної перевірки ТОВ «РІТЕЙЛПЛЮС» (ТОВ «УКРРИТЕЙЛГАЗ») (Акт фактичної перевірки від 11.08.2022 №003500 з додатками та інші матеріали справи.
За результатами розгляду матеріалів перевірки, у відповідності до вимог пункту 6 частини першої статті 18 та пункту 1 частини першої статті 20, пункту 2-1 VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ціни та ціноутворення», позивачем винесено рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 08.11.2022 №171/4833, яким застосовано до ТОВ «РІТЕЙЛПЛЮС» (ТОВ «УКРРИТЕЙЛГАЗ») штраф у розмірі 306 352,92 грн.
Станом на дату звернення Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві до суду з даним позовом, рішення про застосування штрафу не було виконано в добровільному порядку, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Закон України «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VІ (далі - Закон №5007-VI) визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
Частиною першою статті 2 Закону №5007-VІ обумовлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Дія цього Закону не поширюється на встановлення тарифів на медичні послуги та лікарські засоби в межах програми медичних гарантій згідно із Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».
Згідно з статтею 16 Закону №5007-VІ органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.
Пунктом 3 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, передбачено, що серед основних завдань Держпродспоживслужби є здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Згідно пункту 7 зазначеного Положення Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).
Відповідно до статті 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначеному законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю).
Статтею 7 Закону №877-V встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Згідно із частиною першою статті 5 Закону №877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.
Частиною четвертою статті 5 Закону №877-V обумовлено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно положень частин сьомої - дев'ятої статті 7 цього Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).
Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості: дату складення; тип заходу (плановий чи позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); термін усунення порушень; посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення; найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід; прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.
Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.
Відповідно до пунктів 1, 5, 6 частини 1 статті 18 Закону №5007-VІ уповноважені органи мають право:
- проводити у суб'єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін; наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб;
- вимагати від суб'єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
- приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Відповідно пункту 1 частини першої статті 20 Закону №5007-VІ до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за:
1) порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.
Приписами частини другої статті 20 Закону №5007-VІ визначено, що суми адміністративно-господарських санкцій зараховуються до державного бюджету.
Сума необґрунтованої виручки, одержаної суб'єктами господарювання, які на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача, повертається споживачам.
Пунктом 8 статті 18 Закону №5007-VІ визначено, що уповноважені органи мають право звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
З аналізу наведених вище положень чинних нормативно-правих актів вбачається, що позивач уповноважений на здійснення контролю у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, а також на застосування до суб'єктів господарювання адміністративно-господарських санкцій.
За результатами проведеної фактичної перевірки встановлено, що в період з 17.04.2022 по 17.05.2022 відповідачем порушено вимоги пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення», абзацу четвертого пункту 41-4 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 щодо застосування державних регульованих цін на дизельне паливо, бензини автомобільні та отримано необґрунтовану виручку на загальну суму 153176,46 грн. (1010,87 грн. + 127086,53 грн. + 25079,06 грн.), за що передбачена відповідальність пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення».
У зв'язку з викладеним Головним управлінням Держпродспоживслужби у місті Києві прийнято рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 08.11.2022 №71/4833, яким до відповідача застосовано штраф в сумі 306 352,92 грн
Вказане рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 08.11.2022 №71/4833 направлено поштовим відправлення на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «РІТЕЙЛПЛЮС», яке було вручене відповідачу.
При цьому, згідно статті 21 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).
Суд звертає увагу, що станом на дату винесення рішення по справі до суду не надано доказів оскарження чи скасування рішення Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві від 08.11.2022 №71/4833, відтак останнє підлягає обов'язковому виконанню.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували сплату відповідачем суми штрафу, накладеного згідно рішення позивача від 08.11.2022 №71/4833.
Позивачем у межах розгляду даної адміністративної справи надано докази щодо обґрунтованості позову, проте відповідач не скористався наданими йому правом. Відповідачем не надано суду будь-яких заперечень чи доказів на противагу заявлених позивачем вимог, а отже не спростовано обставин наявності у нього заборгованості, не сплаченої у встановлені законом строки.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, під час розгляду справи не понесено, а отже судові витрати, що підлягають розподілу - відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «РІТЕЙЛПЛЮС» про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РІТЕЙЛПЛЮС» (адреса: 01013, місто Київ, вул. Промислова (Голосіївський р-н), 1, код ЄДРПОУ 42204048) - в судовому порядку суму штрафу згідно з рішенням від 08.11.2022 №171/4833 у розмірі 306 352,92 грн до державного бюджету України: Отримувач ГУК у Печерському районі місті Києві 121081100; код ЄДРПОУ 37993783; рахунок: UA118999980313090106000026007; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); призначення платежу: 21081100, Найменування коду класифікації доходів бюджету Адміністративні штрафи та інші санкції.
Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.