15 жовтня 2025 рокум. Ужгород№ 260/7205/25
15:45 год
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скраль Т.В.
при секретарі Колушкіна Ю.В.,
за участю сторін:
позивач: Вайнагій Марина Миколаївна - представник ОСОБА_1 ,
відповідач: Головне управління ДПС у Закарпатській області - представник Блага Оксана Петрівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі уповноваженого представника Сочка Віталія Івановича (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. І. Чендея (Л. Толстого), буд. 10 Б) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 15 жовтня 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі складено 20 жовтня 2025 року.
11 вересня 2025 року ОСОБА_2 , через уповноваженого представника Сочку Віталія Івановича звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в Закарпатській області №8701/07-16-24-07-03 від 30.08.2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 340,00 грн. за платежем 11010500 (Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування); 2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в Закарпатській області №8702/07-16-24-07-03 від 30.08.2024 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем 11010500 (Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування) на загальну суму 272 880, 43 грн, в т.ч.: 248 073, 12 грн - сума нарахованого податкового зобов'язання; 24 807, 31 грн - сума нарахованої штрафної санкції; 3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в Закарпатській області №8704/07-16-24-07-03 від 30.08.2024 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем 11011001 (Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування) на загальну суму 22 740, 04 грн., в т.ч.: 20 672, 76 грн. - сума нарахованого податкового зобов'язання; 2 067,28 грн. - сума нарахованої штрафної санкції.
15 вересня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
03 жовтня 2025 року представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Заява обґрунтована тим, що 03 вересня 2024 року направлені ГУ ДПС у Закарпатській області податкові повідомлення-рішення від 30.08.2024 № 8701/07-16-24-07-03, № 8702/07-16-24-07-03, № 8704/07-16-24-07-03, ОСОБА_2 , рекомендованим листом та вручене платнику, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Враховуючи вищезазначене, спірні податкові повідомлення-рішення були отримані позивачем, ОСОБА_2 , ще 12.09.2024 року, на підтвердження чого, до відзиву на позовну заяву надано копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, у той час як позивач звернувся до суду лише 11.09.2025, тобто з порушенням встановленого Кодексом строку.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував щодо залишення позову без розгляду.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримала клопотання та просила залишити позов без розгляду.
Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частиною першою статті 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб'єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та позовами у спорах, що виникають у зв'язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу, встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальні строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поряд з цим суд повинен гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду із позовом першочергово слід визначитись із строком, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, та моментом початку його перебігу. Лише після встановлення зазначених обставин суд переходить до оцінки поважності причин пропуску такого строку, якщо він дійсно був пропущений.
У постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення. У вказаній постанові Верховний Суд визначив помилковим твердження про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 Податкового кодексу України.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/11673/20 (постанова від 27.01.2022) в продовження зазначених висновків, сформував правовий висновок, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, у вказаній постанові наголошено, що новий підхід Верховного Суду у питанні визначення строку звернення до суду з позовами може застосовуватися для нових позовів, поданих після ухвалення постанови від 26.11.2020 (у справі № 500/2486/19), однак, при вирішенні питання поновлення строку звернення з позовом істотне значення мають такі обставини: строк, який сплинув після зміни судової практики і до моменту звернення до суду з позовом; причини, які заважали звернутися до суду з позовом у максимально короткий термін після зміни судової практики; чи є підставі вважати, що позивачем було допущено необґрунтовані зволікання.
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом враховано постанову Верховного Суду від 04 березня 2025 року у справі № 560/5313/24.
Відповідно до пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до пункту 42.5. статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
Предметом оскарження у даній адміністративній справі є податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в Закарпатській області від 30 серпня 2024 року №8701/07-16-24-07-03, №8702/07-16-24-07-03 та №8704/07-16-24-07-03.
Судом встановлено, що місцем проживання ОСОБА_2 є АДРЕСА_2 з 13 липня 1989 року, відповідно до паспорта громадянина України НОМЕР_2 , (а.с. 7-8). Крім того, такі відомості підтверджуються витягом територіальної громади від 13.10.2025 року.
Однак, оскаржувані податкові повідомлення - рішення надіслано контролюючим органом ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 .
Позивач у позові просить поновити строк для звернення до суду з даним позовом, у зв'язку з тим, що про оскаржувані податкові повідомлень-рішення дізналася 26 серпня 2025 року, отримавши за адресою реєстрації засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» листа №0505356999619 від ГУ ДПС в Закарпатській області з примірником позовної заяви про стягнення податкового боргу разом з додатками, серед яких були оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
З огляду на те, що ГУ ДПС у Закарпатській області не підтвердило належними та допустимими доказами направлення ОСОБА_2 оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, то наявні підстави вважати, що строк звернення до суду не пропущений позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 291, 294 КАС України, суд-
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовних вимог без розгляду - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
СуддяТ.В.Скраль