06 жовтня 2025 рокуСправа №160/12224/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши у письмовому провадженні заяву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №160/12224/24 за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа - Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 у справі №160/12224/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа - Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо невиплати судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за час відпустки за період з 20.03.2024 року по 15.05.2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 року в розмірі 3028,00 грн.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за час відпустки за період з 20.03.2024 по 15.05.2024 у відповідності до вимог статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого станом на 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн.
Визнано протиправною бездіяльність Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області щодо невидачі наказу про надання судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік.
Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 несплачену допомогу на оздоровлення за 2022 рік в сумі 90 840,00 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
17.04.2025 позивачем отримано виконавчі листи на виконання судового рішення.
25.09.2025 до суду надійшла заява Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №160/12224/24, де заявник просить: змінити спосіб або порядок виконання рішення суду, на підставі, якого видано виконавчий лист № 160/12224/24 виданий 27.03.2025 виданий Дніпропетровським окружним адміністративним судом із зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за час відпустки за період з 20.03.2024 по 15.05.2024 у відповідності до вимог статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого станом на 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн на стягнення з Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 недоотриманих сум суддівської винагороди ОСОБА_1 за час відпустки за період з 20.03.2024р. по 15.05.2024р. а розмірі 72 308,52 грн., з урахуванням передбачених законом податків та обов'язкових платежів.
Заява обґрунтована тим, що відповідач не виконує судове рішення у цій справі, що є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання рішення суду.
Суд зазначає, що згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 25.04.2012 року № 11 -рп/2012 визначив, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року). Зміни одного способу та порядку виконання судового рішення на інший пов'язані з обов'язковим його виконанням незалежно від того, яким чином це відбувається - добровільно чи примусово, (абзац 1, 3 п. 3 мотивувальної частини рішення).
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення, є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.
Разом із тим, зміна, на підставі статті 378 КАС України, способу чи порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не можуть змінювати рішення по суті та поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Слід зазначити, що суд під час прийняття рішення у цій справі не досліджував питання та не визначав розмір суддівської винагороди. Змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов'язання виплатити перераховану відповідачем суму суддівської винагороди на стягнення суми цих виплат, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, судом не вирішувалися позовні вимоги щодо зобов'язання сплатити позивачу певну суму коштів, суд під час розгляду справи не перевіряв правильність нарахування суми суддівської винагороди. А тому задоволення заяви у такий спосіб не узгоджується з приписами статті 378 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни способу виконання судового рішення в адміністративній справі №160/12224/24, а відтак заява Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 378 КАС України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №160/12224/24 за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа - Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя А. Ю. Рищенко