21 жовтня 2025 рокуСправа №160/24385/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
25 серпня 2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 09.05.2025 №0792609-2415-0403-UA12020190000075117 за 2024 рік на суму 9039 грн. 72 коп.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона є одноосібним власником об'єкту нерухомого майна бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 212,2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1430273612237, інших об'єктів житлової нерухомості за нею не зареєстровано.
У відповідь на адвокатський запит №43/25 від 01.08.2025 року 15 серпня 2025 року ОСОБА_1 отримано корінець податкового повідомлення-рішення №0792609-2415-0403-UА12020190000075117, відповідно до якого контролюючим органом в автоматичному режимі по ОСОБА_1 сформоване податкове повідомлення - рішення форми «Ф» за 2024 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з використанням ставки 0,6% - №0792609-2415-0403-UА12020190000075117 від 09.05.2025 року на суму 9039,72 грн. за 2024 рік, яке відповідно до корінця податкового-повідомлення рішення №06 011 479 269 30 вручено 21.05.2025 року.
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 09.05.2025 №0792609-2415-0403-UA12020190000075117 за 2024 рік на суму 9039,72 грн., оскільки воно не було належним чином вручене, нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки здійснено помилково на тип майна "Інші будівлі", крім того, відомості внесені до оскаржуваного ППР щодо предмету оподаткування суперечать діючому законодавству України, у зв'язку з чим позивач через систему «Електронний суд» звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/24385/25 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року в задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про закриття провадження в справі №160/24385/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
08 жовтня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№53377/25, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
За даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкту нерухомого майна від 29.04.2025 ОСОБА_1 є власником бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 212,2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1430273612237 та є одноосібним власником об'єкту нерухомого майна.
Згідно вимог підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України контролюючим органом в автоматичному режимі ОСОБА_1 сформоване податкове повідомлення - рішення форми «Ф» за 2024 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з використанням ставки 0,6% а саме від 09.05.2025 №0792609-2415-0403-UА12020190000075117 на суму 9039,32 грн. за 2024 рік.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Отже, при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки контролюючим органом база оподаткування визначається з урахуванням вимог підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, а ставка податку відповідно до рішень територіальних громад, встановлених до бази оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості згідно Кодексу.
Рішенням Петриківської селищної ради від 16.06.2023 року № 498-16/VII «Про внесення змін до рішення селищної ради від 14 липня 2021 року №202-7/VIII «Про встановлення місцевих податків і зборів» встановлено ставку податку на нерухоме майно для об'єктів нежитлової нерухомості (будівлі нежитлові інші) на 2024 рік в розмірі 0,6% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 м2 бази оподаткування.
Відповідно до вимог підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України контролюючим органом розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 рік сформовано в автоматичному режимі на суму 9039,32 грн. та направлено податкове повідомлення - рішення про визначення податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 09.05.2025 року №0792609-2415-0403-UА12020190000075117 на суму 9039,32 грн.
Зазначене ППР надіслано засобами поштового зв'язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків ( АДРЕСА_2 ) та відповідно корінця отримано 21.05.2025 року особисто ОСОБА_1 (підтверджено особою у повідомленні).
Листом Петриківської селищної ради №23-3084/0/2-24 від 26.12.2024 надана інформація, що база відпочинку «Лазурь» за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 212,2 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1430273612237, відповідно до «Класіфікатора будівель та споруд» відноситься до коду класифікатора 1212 «Інші будівлі для тимчасового проживання».
Згідно Додатку 1.1 до рішення Петриківської селищної ради від 16.06.2023 №498-16/VII «Про внесення змін до рішення селищної ради від 14 липня 2021 року №202-7/VII «Про встановлення місцевих податків і зборів» для коду класифікатора «Інші будівлі для тимчасового проживання» встановлено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1% від мінімальної заробітної плати.
Оскільки, під час формування в автоматичному порядку ППР від 09.05.2025 №0792609-2415-0403UА12020190000075117 на суму 9039,32 грн. обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 рік відбулося за ставкою 0,6% замість 1%, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровські області відповідно норм підпункту 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України скасовано/відкликано раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання та сформовано нове від 15.09.2025 року №2093716-2415-0403-UА12020190000075117 на суму 15066,20 грн. за 2024 рік.
Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.09.2025 року №80305/04-36-24-15-12 ОСОБА_1 повідомлено, що ППР від 09.05.2025 року №0792609-2415-0403-UА12020190000075117 на суму 9039,32 грн. за 2024 рік вважається скасованим (відкликаним).
Таким чином, оскаржуване в справі №160/24385/25 податкове повідомлення-рішення від 09.05.2025 №0792609-2415-0403-UА12020190000075117 відкликано/скасовано, а отже є таким, що не порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Судом встановлено, що за даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкту нерухомого майна від 29.04.2025 ОСОБА_1 є власником бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 212,2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1430273612237 та є одноосібним власником об'єкту нерухомого майна.
Складовими частинами зазначеного об'єкта нерухомого майна є:
- будинок відпочинку, А-2 (Додаткові відомості: площа 160,3 кв.м).
- кухня, Б-1 (Додаткові відомості: площа 15,7 кв.м).
- будинок відпочинку, В-1 (Додаткові відомості: площа 14,5 кв.м).
- сарай, Г-1 (Додаткові відомості: площа 6,0 кв.м)
- сарай, Д-1(Додаткові відомості: площа 15,7 кв.м).
- огорожа, 1.
- ворота, 2.
- цоколь, 3.
- підпірна стінка, 4.
- хвіртка, 5.
- тротуар.
Відповідно до ДБН В.2.2-20:2008 Будинки і Споруди «Готелі» готель - це один із засобів розміщення, який визначається згідно із вимогами ДСТУ 4527, тут: будинок або комплекс приміщень для тимчасового розміщення (проживання). Має номерний фонд, службу прийому, інші служби, що забезпечують надання готельних послуг (пункт 3.3).
Рішенням Петриківської селищної ради від 16.06.2023 року № 498-16/VII «Про внесення змін до рішення селищної ради від 14 липня 2021 року №202-7/VIII «Про встановлення місцевих податків і зборів» встановлено ставку податку на нерухоме майно для об'єктів нежитлової нерухомості для об'єктів нежитлової нерухомості (будівлі нежитлові інші) на 2024 рік в розмірі 0,6% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 м2 бази оподаткування.
Відповідно до вимог підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України контролюючим органом розрахунок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2024 рік сформовано в автоматичному режимі на суму 9039,32 грн. та направлено податкове повідомлення - рішення про визначення податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 09.05.2025 року №0792609-2415-0403-UА12020190000075117 на суму 9039,32 грн.
Зазначене ППР надіслано засобами поштового зв'язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків ( АДРЕСА_2 ) та відповідно корінця отримано 21.05.2025 року особисто ОСОБА_1 ТТН №06 011 479 269 30.
Листом Петриківської селищної ради №23-3084/0/2-24 від 26.12.2024 року надана інформація, що база відпочинку «Лазурь» за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 212,2 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1430273612237, відповідно до «Класіфікатора будівель та споруд» відноситься до коду класифікатора 1212 «Інші будівлі для тимчасового проживання».
Згідно Додатку 1.1 до рішення Петриківської селищної ради від 16.06.2023 №498-16/VII «Про внесення змін до рішення селищної ради від 14 липня 2021 року №202-7/VII «Про встановлення місцевих податків і зборів» для коду класифікатора «Інші будівлі для тимчасового проживання» встановлено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1% від мінімальної заробітної плати.
Оскільки під час формування в автоматичному порядку ППР від 09.05.2025 №0792609-2415-0403UА12020190000075117 на суму 9039,32 грн. обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 рік відбулося за ставкою 0,6% замість 1%, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровські області відповідно норм підпункту 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України скасовано/відкликано раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання та сформовано нове від 15.09.2025 року №2093716-2415-0403-UА12020190000075117 на суму 15066,20 грн. за 2024 рік.
Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.09.2025 року №80305/04-36-24-15-12 ОСОБА_1 повідомлено, що ППР від 09.05.2025 року №0792609-2415-0403-UА12020190000075117 на суму 9039,32 грн. за 2024 рік вважається скасованим (відкликаним).
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 09.05.2025 №0792609-2415-0403-UA12020190000075117 за 2024 рік на суму 9039,72 грн., оскільки воно не було належним чином вручене, нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки здійснено помилково на тип майна "Інші будівлі", крім того, відомості внесені до оскаржуваного ППР щодо предмету оподаткування суперечать діючому законодавству України, у зв'язку з чим позивач звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до статті 41 Податкового кодексу контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є органи доходів і зборів.
Згідно статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Основним документом, який регулює відносини по сплаті податку на нерухоме майно, є Податковий кодекс України.
Статтею 266 Податкового кодексу України деталізовано порядок та усі інші юридичні моменти нарахування та сплати цього податку.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають у власності об'єкти житлової та/ або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.
Відповідно до положень підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
За даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкту нерухомого майна від 29.04.2025 ОСОБА_1 є власником бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 212,2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1430273612237 та є одноосібним власником об'єкту нерухомого майна.
Згідно вимог підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України контролюючим органом в автоматичному режимі ОСОБА_1 сформоване податкове повідомлення - рішення форми «Ф» за 2024 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з використанням ставки 0,6% а саме від 09.05.2025 №0792609-2415-0403-UА12020190000075117 на суму 9039,32 грн. за 2024 рік.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, відповідно підпункту 266.7.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Отже, при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки контролюючим органом, база оподаткування визначається з урахуванням вимог підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, а ставка податку відповідно до рішень територіальних громад, встановлених до бази оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості згідно Кодексу.
Відповідно до підпункту 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 Податкового кодексу України Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Згідно підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Петриківської селищної ради від 16.06.2023 року № 498-16/VII «Про внесення змін до рішення селищної ради від 14 липня 2021 року №202-7/VIII «Про встановлення місцевих податків і зборів» встановлено ставку податку на нерухоме майно для об'єктів нежитлової нерухомості (будівлі нежитлові інші) на 2024 рік в розмірі 0,6% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 м2 бази оподаткування.
Відповідно до вимог підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України контролюючим органом, розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 рік сформовано в автоматичному режимі на суму 9039,32 грн. та направлено податкове повідомлення - рішення про визначення податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 09.05.2025 року №0792609-2415-0403-UА12020190000075117 на суму 9039,32 грн.
Щодо повідомлення позивача про сформоване ППР, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 63.1 статті 63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 63.2 статті 63 Податкового кодексу України взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.
Пунктом 63.5 статті 63 Податкового кодексу України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 70.1 статті 70 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків.
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Відповідно до пункту 70.7 статті 70 Податкового кодексу України та пункту 1 розділу IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822, фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи - платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою № 5ДР (додаток 12 до Положення № 822).
Фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання - до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.
Для заповнення заяви за формою №5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (підпункти 2, 3 розділу IX Положення № 822).
ОСОБА_1 не зверталась до контролюючого органу та не надавала заяву 5ДР щодо зміни податкової адреси.
Відповідно до пункту 42.2 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.05.2025 №0792609-2415-0403-UА12020190000075117 на суму 9039,32 грн. направлено засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу платника податків ( АДРЕСА_2 ) та 21.05.2025 року отримано платником податків.
Отже, контролюючим органом процедура надсилання/вручення ППР проведена без порушень норм Податкового кодексу України, відтак доводи позивача є помилковими, а податкове повідомлення-рішення від 09.05.2025 року №0792609-2415-0403-UА12020190000075117 про визначення податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 рік у сумі 9039,32 грн. вважається належним чином врученим 21.05.2025.
Під час прийняття рішення по справі, суд враховує наступне.
Листом Петриківської селищної ради №23-3084/0/2-24 від 26.12.2024 року надана інформація, що база відпочинку «Лазурь» за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 212,2 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1430273612237, відповідно до «Класіфікатора будівель та споруд» відноситься до коду класифікатора 1212 «Інші будівлі для тимчасового проживання».
Згідно Додатку 1.1 до рішення Петриківської селищної ради від 16.06.2023 №498-16/VII «Про внесення змін до рішення селищної ради від 14 липня 2021 року №202-7/VII «Про встановлення місцевих податків і зборів» для коду класифікатора «Інші будівлі для тимчасового проживання» встановлено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1% від мінімальної заробітної плати.
Оскільки, під час формування в автоматичному порядку ППР від 09.05.2025 №0792609-2415-0403UА12020190000075117 на суму 9039,32 грн. обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 рік відбулося за ставкою 0,6% замість 1%, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровські області відповідно норм підпункту 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України скасовано/відкликано раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання та сформовано нове від 15.09.2025 року №2093716-2415-0403-UА12020190000075117 на суму 15066,20 грн. за 2024 рік.
Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.09.2025 року №80305/04-36-24-15-12 ОСОБА_1 повідомлено, що ППР від 09.05.2025 року №0792609-2415-0403-UА12020190000075117 на суму 9039,32 грн. за 2024 рік вважається скасованим (відкликаним).
Суд також враховує при ухваленні рішення в справі, що нове податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання, яке сформовано 15.09.2025 року №2093716-2415-0403-UА12020190000075117 на суму 15066,20 грн. за 2024 рік,. в межах справи №160/24385/25 позивачем не оскаржується.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що спірне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0792609-2415-0403-UА12020190000075117 на суму 9039,32 грн. за 2024 рік є відкликаним (скасованим), відтак не є таким, що порушує права та законні інтереси позивача, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 968,96 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "Таскомбанк" №5190-3998-8014-3338 від 21.08.2025 року.
З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник